Справа № 420/24630/25
11 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКИЙ ШИННИЙ ТЕРМІНАЛ" до Державної податкової служба України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 23.07.2025 надійшов позов "ОДЕСЬКИЙ ШИННИЙ ТЕРМІНАЛ" до Державної податкової служба України, Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166; місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) щодо неприйняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної № 153 від 08.05.2024 року, складеної та поданої на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеський шинний термінал», в Єдиному реєстрі податкових накладних.
2. Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну № 153 від 08.05.2024 року, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеський шинний термінал», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного надходження вказаної накладної.
В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначає, що 02.12.2022р. між ТОВ «Одеський шинний термінал» (надалі також «Позивач», ТОВ «ОШТ»), як постачальником, та ТОВ «Шампань України», як покупцем, було укладено Договір поставки № ОШТ-21425. 08.05.2024р. у межах зазначеного Договору Позивач отримав від покупця передоплату у розмірі 185 904,00 грн, у т.ч. ПДВ - 30 984,00 грн за придбання нових шин. 08.05.2024р. Позивач сформував податкову накладну № 153 від 08.05.2024 року на отриману суму передоплати за правилом «першої події». 16.05.2024р. Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області приймає рішення № 9723 про відповідність ТОВ «Одеський шинний термінал» критеріям ризиковості платника податку, де вказано, що Позивач відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Відповідність Позивача пункту 8 критеріїв ризиковості була встановлена ГУ ДПС в Одеській області в результаті виявлення постачання Позивачем товарів (послуг) на користь ТОВ «Нікспецтранс», код ЄДРПОУ 39583984, щодо якого було прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Тобто єдиною підставою для віднесення Позивача до переліку ризикових платників податку стали господарські операції з постачання товарів та послуг іншому контрагенту - ТОВ «Нікспецтранс». 18.06.2024р. в межах встановлених законодавством строків Позивач відправив на реєстрацію податкову накладну № 153 від 08.05.2024 року на загальну суму 185 904,00 гривень, у т.ч. ПДВ - 30 984,00 грн., сформовану за наслідком отримання передоплати від ТОВ «Шампань України» (надалі також «Спірна податкова накладна»). 18.06.2024р. реєстрація вказаної накладної була зупинена. Єдиною причиною зупинення відповідно до квитанції №1 від 18.06.2024 р. є те, що ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). 24.07.2024р. Позивач, не погодившись із рішенням від 16.05.2024 № 9723 про свою відповідність критеріям ризиковості платника податків, оскаржує це рішення до Одеського окружного адміністративного суду, ухвалою від 26.07.2024р. якого було відкрито провадження у справі № 420/23350/24. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року по справі №400/6256/24, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2024 року, визнано протиправним та скасовано рішення № 19026 від 25.06.2024 про відповідність ТОВ «Нікспецтранс» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов'язано ГУ ДПС в Миколаївській області виключити ТОВ «Нікспецтранс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. 05.12.2024р. Одеський окружний адміністративний суд приймає рішення у справі № 420/23350/24, яким визнано протиправним та скасовано рішення від 16.05.2024 № 9723 про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку та зобов'язано ГУ ДПС в Одеській області виключити Позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості. Втім ГУ ДПС в Одеській області оскаржило його в апеляційному порядку, і рішення набрало законної сили пізніше. 22.01.2025р. Миколаївський окружний адміністративний суд по справі №400/11672/24 приймає рішення (яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 року), яким визнано протиправним та скасовано вже нове рішення від 26.11.2024 N 31278 про відповідність ТОВ «Нікспецтранс» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов'язано ГУ ДПС в Миколаївській області виключити ТОВ «Нікспецтранс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. 16.05.2025р. постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 по справі № 420/23350/24 щодо виключення Позивача з переліку ризикових платників податків було залишено без змін, а апеляційна скарга ГУ ДПС в Одеській області - без задоволення. Нарешті 10.06.2024р. Комісія ГУ ДПС в Одеській області виключила Позивача з переліку ризикових платників податку на виконання судового рішення, що набрало законної сили. 23.06.2025р. Позивач направив Комісії ГУ ДПС в Одеській області Повідомлення № 125 про подання пояснень та копій документів для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної № 153 від 08.05.2024, реєстрацію якої було раніше зупинено. 23.06.2025р. Позивач отримав Квитанцію № 2, згідно якої Повідомлення від 23.06.2025 № 125 не прийнято до розгляду через порушення по ПН/РК від 08.05.2024 № 153 термінів, визначених п. 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 12.12.2019 №520.
У позові вказано, що позивач обґрунтовано розраховував, що Спірна податкова накладна буде зареєстрованою автоматично і не подавав повідомлень про подання пояснень та копій документів щодо зупинених після набуття Позивачем ознаки ризиковості податкових накладних, розуміючи, що ризиковий стан Позивача призведе, скоріш за все, до відмови в реєстрації податкових накладних та необхідності в майбутньому ініціювання десятків нових судових процесів щодо оскаржень рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов'язань зареєструвати відповідні податкові накладні (у т.ч. і Спірну податкову накладну). Втім, після виключення Позивача з переліку платників податків, які відповідають ознакам ризиковості (10.06.2025) Спірна податкова накладна так і не була автоматично зареєстрована. Тому позивач 23.06.2025 року подав на розгляд Комісії Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 125, до якого було долучено змістовні пояснення та 30 додатків, які однак не були прийняті Відповідачем, що підтверджується Квитанцією № 2, в якій зазначено наступне: «Повідомлення від 23.06.2025 № 125 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено не прийнято до розгляду: по ПН/РК від 08.05.2024 № 153 порушено терміни, визначені пунктом 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 12.12.2019 №520».
Позивач вважає протиправною бездіяльність податкових органів щодо нереєстрації в автоматичному режимі Спірної податкової накладної, неприйняття до розгляду Повідомлення № 125 від 23.06.2025 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, неприйняття рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації Спірної податкової накладної.
28.07.2025 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
13.08.2025 року за вх.№ ЕС83121/25 від представника відповідачів до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що Головне управління ДПС в Одеській області, Державна податкова служба України не погоджуються з доводами позивача.
Як вказано у відзиві, позивачем направлено на реєстрацію П/Н № 153 від 08.05.2024. 23.06.2025 подано Повідомлення № 153, яке в подальшому не прийнято до розгляду на підставі того, що порушено терміни, визначені пунктом 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 12.12.2019 №520.
Представник відповідачів зазначає, що відповідно до п. 6 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складення податкової накладної, розрахунку коригування та що встановлено, що податковий орган дійшов до висновку, що граничний термін для подання письмових пояснень та копій документів щодо зупинених розрахунків корегування від 24.02.2025 №31, від 19.03.2025 №15 №16 контролюючим органом пов'язаний з датами формування податкових накладних.
З урахуванням вищевикладеного, представник відповідачів просить суд відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКИЙ ШИННИЙ ТЕРМІНАЛ".
18.08.2025 року (вх.№ ЕС84326/25) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
21.08.2025 року (вх.№ ЕС86066/25) від представника відповідачів до суду надійшли пояснення.
15.12.2025 року (вх.№ЕС131937/25) від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення.
19.01.2026 року (вх.№ ЕС6943/26) від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, пояснень і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКИЙ ШИННИЙ ТЕРМІНАЛ", код ЄДРПОУ 41976067, зареєстроване як юридична особа 02.03.2018 року та взято на податковий облік.
Видами діяльності позивача за КВЕД є: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 71.20 Технічні випробування та дослідження; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.
В межах здійснення своєї господарської діяльності 02.12.2022 року між ТОВ "ОДЕСЬКИЙ ШИННИЙ ТЕРМІНАЛ" (постачальник) та ТОВ «ШАМПАНЬ УКРАЇНИ» (покупець) укладений Договір поставки товару №ОШТ-21425, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю Товар (шини, диски, акумуляторні батареї до транспортних засобів, інші запасні частини в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні, що узгоджуються Сторонами за допомогою факсимільного або електронного зв'язку, чи в усній формі, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного Договору. За достовірність всіх даних, що заявляються для доставки Товару, відповідальність несе виключно Покупець. Підтвердженням факту узгодження Сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни Товару є прийняття покупцем Товару по видатковій накладній, виданій постачальником, яка після її підписання Сторонами має юридичну силу Специфікації в розумінні ст. 266 Господарського Кодексу України. Товар, прийнятий покупцем по видатковій накладній не підлягає поверненню за ініціативою покупця, окрім випадків його невідповідності якості, або якщо кількість переданого Товару перевищує кількість, що заявлена покупцем за умови дотримання Покупцем порядку пред'явлення претензії.
08.05.2024р. у межах зазначеного поговору аозивач отримав від ТОВ «ШАМПАНЬ УКРАЇНИ» передоплату у розмірі 185 904,00 грн, у т.ч. ПДВ - 30 984,00 грн за придбання нових шин.
09.05.2024 року ТОВ "ОДЕСЬКИЙ ШИННИЙ ТЕРМІНАЛ" (постачальник) та ТОВ «ШАМПАНЬ УКРАЇНИ» (покупець) складено та підписано видаткову накладні №3965 на загальну суму 185904,00 грн, в тому числі ПДВ - 30984,00 грн.
За правилом першої події (оплата) товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКИЙ ШИННИЙ ТЕРМІНАЛ" сформувало податкову накладну:
- № 153 від 18.05.2024 року на суму 185 904,00 грн, в тому числі, ПДВ - 30 984,00грн.
Судом встановлено, що податкові накладну позивачем скеровано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Проте, згідно квитанції від 18.06.2024 року реєстрація вказаної податкової була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки ПН складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідність позивача пункту 8 критеріїв ризиковості була встановлена ГУ ДПС в Одеській області в результаті виявлення постачання Позивачем товарів (послуг) на користь ТОВ «Нікспецтранс», код ЄДРПОУ 39583984, щодо якого було прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Позивач, не погодившись із рішенням від 16.05.2024 року №9723 про свою відповідність критеріям ризиковості платника податків, оскаржив його до суду, 26.07.2024 відкрито провадження у справі №420/23350/24.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 року у справі №420/23350/24, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2025 року, визнано протиправним та скасовано рішення від 16.05.2024 року №9723 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку та зобов'язано ГУ ДПС виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.
Сторонами не заперечується, що 10.06.2025 року Комісія виключила позивача з переліку ризикових платників податку на виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Контрагент позивача, постачання на користь якого слугувала підставою для віднесення позивача до ризикових платників, ТОВ «Нікспецтранс» також оскаржив прийняті відносно нього два рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку до суду.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року по справі №400/6256/24, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2024 року, визнано протиправним та скасовано рішення №19026 від 25.06.2024 про відповідність ТОВ «Нікспецтранс» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов'язано ГУ ДПС в Миколаївській області виключити ТОВ «Нікспецтранс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 року по справі №400/11672/24, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 року, визнано протиправним та скасовано рішення від 26.11.2024 року №31278 про відповідність ТОВ «Нікспецтранс» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов'язано ГУ ДПС в Миколаївській області виключити ТОВ «Нікспецтранс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
23.06.2025 року позивач скористався своїм правом та на адресу контролюючого органу ним було направлено повідомлення №125 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
До вказаних пояснень платником долучено 30 додатків, серед яких, зокрема, Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 та Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2025 року, якими підтверджено протиправність рішення ГУ ДПС щодо включення позивача до переліку ризикових платників податку.
23.06.2025 позивач отримав Квитанцію №2, згідно якої повідомлення від 23.06.2025 року №125 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено не прийнято до розгляду: по ПН/РК від 08.05.2024 року №153 порушено терміни, визначені пунктом 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 12.12.2019 №520.
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166; місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) щодо неприйняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної № 153 від 08.05.2024 року, складеної та поданої на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеський шинний термінал», в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.
За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов'язок платника податків на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Положеннями п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкову накладну № 153 від 08.05.2024 року та надіслано її до Єдиного реєстру податкових накладних.
Проте, реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена контролюючим органом, оскільки податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341), (далі - Порядок №1246).
Відповідно до п.2 Порядку №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 15 Порядку №1246 визначено, що у зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Згідно п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).
Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту “а» або »б» пункту 185.1 статті 185, підпункту “а» або »б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).
Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520 (п.11 Порядку №1165).
Тобто згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).
На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.
У додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС».
Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520).
Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Згідно з пунктами 9,10,11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п.185.1 ст.185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.
При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. Такий конкретний перелік документів повинен бути визначений також у повідомленні, якщо контролюючий орган вважав необхідним витребувати додаткові документи.
Судом встановлено, що позивачу не запропоновано переліку конкретних документів необхідних для реєстрації ПН при зупиненні їх реєстрації.
В силу приписів ч.5 ст.242 КАС України суд застосовує до спірних правовідносин практику Верховного Суду викладену у постанові від 30.01.2020 у справі №300/148/19, в якій зазначено, що при юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано врахували, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги. Можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.
Верховний Суд вказав, що правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28.10.2019 касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19). Вказана позиція зазначена та підтримана в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі №640/1131/19, від 30.01.2020 року у справі №300/148/19
Судом встановлено, що реєстрація ПН позивача зупинена з пропозицією надання додаткових документів без визначення його переліку, що неможливо вважати мотивованою вимогою контролюючого органу.
Водночас, підставою зупинення реєстрації ПН №153 від 08.05.2024 року визначено лише те, що платник відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Разом з тим, рішення про відповідність ТОВ «Одеський шинний термінал» критеріям ризиковості платника податку від 16.05.2024 року №9723 визнано протиправним та скасовано рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 року у справі №420/23350/24, яке набрало законної сили 16.05.2025 року.
Сторонами не заперечується, що 10.06.2025 року Комісія виключила позивача з переліку ризикових платників податку на виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Крім того, рішення №19026 від 25.06.2024 та №31278 від 26.11.2024 про відповідність контрагента позивача ТОВ «Нікспецтранс» (постачання на користь якого слугувала підставою для віднесення позивача до ризикових платників), також скасовані рішеннями Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року по справі №400/6256/24, яке набрало законної сили 04.11.2024 року, та від 22.01.2025 року по справі №400/11672/24, яке набрало законної сили 12.05.2025 року.
Згідно з п.6 Порядку №1165 (в редакції від 06.06.2025 року, чинній на час спірних правовідносин) у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до п.6-1 Порядку №1165 у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, поданих платником податку для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, наступного робочого дня після дати прийняття такого рішення підлягають автоматичній реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування, якщо одночасно виконуються такі умови:
реєстрацію таких податкових накладних/розрахунків коригування зупинено на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з рішеннями, прийнятими починаючи з дати останнього включення платника податку в перелік платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку;
дата подання для реєстрації в Реєстрі таких податкових накладних/розрахунків коригування припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку або рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в Реєстрі, операції в таких податкових накладних/розрахунках коригування не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3 та стосовно платника податку відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Порядком №520;
у день такої автоматичної реєстрації в Реєстрі наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 або 200-1.9 статті 200-1 Кодексу.
Всупереч вимог п.6, 6-1 Порядку №1165 позивача не було автоматично виключено з переліку платників, що відповідають критеріям ризикових платників податків, і, відповідно, не була автоматично зареєстрована спірна податкова накладна.
Суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Комісії щодо неприйняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної №153 від 08.05.2024 року, складеної та поданої на реєстрацію ТОВ «Одеський шинний термінал», в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також суд дійшов до висновку про задоволення вимоги позивача про зобов'язання ДПСУ зареєструвати ПН №153 від 08.05.2024 року.
Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно з п.19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, передбачає, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
У разі надходження до ДПСУ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПСУ провести реєстрацію ПН №153 від 08.05.2024 року в ЄРПН.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №61 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст.90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем до суду надано докази сплати ним 2422,40 грн. судового збору.
Таким чином, у зв'язку із повним задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. належить стягнути на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області, оскільки саме комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийняті оскаржувані рішення.
Відповідно до ч.1,3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Позивачем подане до суду клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що заявлений розмір витрат є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 20 000 грн не відповідає критеріям розумності та співрозмірності. Крім того позивачем не надано належного детального розрахунку із описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Адвокатом не зазначається жодної інформації щодо витраченого часу на супроводження даної судової справи.
За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.
На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом справи представником позивача надано копію договору про надання правничої допомоги №01/07/2024 від 01.07.2024, укладений між ТОВ «Одеський шинний термінал» та адвокатом Гершман Людмилою Володимирівною, за умовами якого клієнт у порядку та на умовах, визначених цим договором, доручає, а адвокат зобов'язаний надати клієнту за плату послуги адвоката щодо здійснення представництва (правничої допомоги) прав та інтересів клієнта, зокрема, судах України будь-якої ланки, без обмеження повноважень адвоката.
Відповідно до п. 3.1 договору клієнт зобов'язаний сплатити адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар), що надаються, в порядку та строки, визначені в додаткових угодах, шляхом сплати виставлених адвокатом рахунків за послуги.
02.07.2025 року сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору про надання правничої допомоги №01/07/2024 від 01.07.2024, у якій погодили, що гонорар адвоката за договором складається з фіксованої суми в розмірі 20000 грн за надання правничої допомоги, що включає: - аналіз первинних документів, наданих клієнтом; - аналіз чинного законодавства та судової практики з приводу спірних правовідносин; - надання правових консультацій щодо збору необхідної інформації, документів, які мають значення для вирішення спору; - формування правової позиції; - складання процесуальних документів (позовна заява, відповідь на відзив, письмові пояснення тощо); - подача процесуальних документів до суду (у тому числі через Електронний суд).
05.08.2025 року сторони уклали акт наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №01/07/2024 від 01.07.2024, пунктами 2-3 якого визначили, що загальна сума гонорару склала 20000 грн за надані наступні послуги: - аналіз первинних документів, наданих клієнтом; - аналіз чинного законодавства та судової практики з приводу спірних правовідносин; - надання правових консультацій щодо збору необхідної інформації, документів, які мають значення для вирішення спору; - формування правової позиції; - складання та подання через Електронний суд позовної заяви, - вивчення відзиву на позовну заяву; - складання та подання через Електронний суд відповіді на відзив.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З'їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
У відповідності з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вказана позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанові Верховного Суду від 03.08.2021 у справі №480/3172/20.
Таким чином, на підставі вищенаведеного, враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, значення справи для позивача, предмет позову та обсяг задоволених позовних вимог, те, що дана справа відноситься до категорії справ незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження у порядку статті 262 КАС України, суд доходить висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та таким, що підлягає зменшенню.
Відтак, суд вважає заяву представника позивача частково обґрунтованим та що її необхідно задовольнити в частині стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКИЙ ШИННИЙ ТЕРМІНАЛ" до Державної податкової служба України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166; місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) щодо неприйняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної № 153 від 08.05.2024 року, складеної та поданої на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеський шинний термінал», в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну № 153 від 08.05.2024 року, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеський шинний термінал», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного надходження вказаної накладної.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКИЙ ШИННИЙ ТЕРМІНАЛ суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКИЙ ШИННИЙ ТЕРМІНАЛ" (вул.Пастера, буд. 29-Б, с. Нерубайське, Біляївський р-н, Одеська обл., 67661, код ЄДРПОУ 41976067).
Відповідачі:
Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393);
Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).
Суддя О.А. Вовченко