12 березня 2026 р. № 400/11526/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вул. Олександра Борисенка, 7, м. Рівне, 33028,
треті особиГоловне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання неправомірним та скасування рішення від 18.08.2025 №143250023886, зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі відповідач ) та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (третя особа), в якому позивач просив суд: Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 18.08.2025 №143250023886 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.03.2005, з 01.07.2005 по 30.04.2007, з 01.07.2007 по 31.07.2007, з 01.10.2007 по 31.10.2007, з 01.01.2008 по 31.12.2009 в повному обсязі (з урахуванням місяць за місяць) та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 11.08.2025 р.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 11.08.2025 року він звернувся до органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах як особі, що має статус учасника бойових дій відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Рішенням відповідача 1 йому відмовлено у задоволенні такої заяви, оскільки у позивача відсутній необхідний страховий стаж роботи - 25 років. Позивач вказує, що відповідач не зарахував періоди підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.12.2009 р. з таким висновком не погодився, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у спрощеному провадженні без виклику сторін, запропоновано сторонам подати заяви по суті справи.
Від відповідача відзив на позовну заяву станом на дату розгляду справи не надходив, повідомлений про наявність судової справи належним чином, ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 27.10.2025 року.
ГУ ПФУ в Миколаївській області з позовом не погоджується надало до суду пояснення та зазначає, що Позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ГУ«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
18.08.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 143250023886 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки; відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058 через відсутність необхідного страхового стажу - 25 років.
Рішення прийнято з урахуванням наступних правових норм та фактичних обставин. Пенсійний вік відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 становить 60 років.
Вік Позивача на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком - 60 років 02 місяці 02 дні.
Необхідний страховий стаж відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 становить з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 32 роки.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 1058, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу починаючи з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 1058, у разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною 1 цієї статті, право на призначення пенсії за віком така особа набуде після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу починаючи з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років.
Згідно пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України - після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків.
Відповідно до статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки
або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту "д" статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно із пунктом 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Згідно зі пунктом 1.1. Інструкції № 58 трудові книжки ведуться на студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник", «молодший спеціаліст", «бакалавр", «спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності. Відповідно до пункту 2.2 Інструкції №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Згідно з пунктом 2.11 Інструкції №58 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства ( або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Пунктом 2.16 Інструкції № 58 передбачено, що для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів, та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.
Пунктом 2.19 Інструкції № 58 передбачено, що до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи:
б)про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо);
в)про час навчання у вищих навчальних закладах (включаючи і час роботи в студентських таборах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики) та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі, крім випадків, зазначених у п.2.16. цієї Інструкції;
Аналогічні норми існували в Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.85 №252), із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.90 № 412, яка не застосовуються з 29.07.1993 року.
Додатково вказує, що на виконання Указу Президента України від 04.05.1998 № 401 “Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування», постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 “Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» (далі - Постанова № 794) та постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 № 832 “Про заходи щодо поетапного впровадження у Пенсійному фонді автоматизованого персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування впроваджено протягом 1998-2000 років.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 794 починаючи з 1 липня 2002 року обчислення пенсій здійснюється із заробітку особи за періоди роботи після 1 липня 2000 року за даними системи персоніфікованого обліку.
Відтак, персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є обов'язковим з 01 липня 2000 року.
Аналізуючи вищенаведені норми, можна дійти до висновку, що для підтвердження наявності у особи страхового стажу необхідно надати до органів Пенсійного фонду України: за періоди роботи до впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (до 01.07.2000) - належним чином оформлену трудову книжку, а за її відсутності або коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, приймаються інші документи, що містять відомості про періоди роботи особи; за періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (після 01.07.2000); індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб, за встановленою формою.
Крім того, згідно з пп.1 п. 3-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону № 1058 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Пунктом 4 Порядку № 637 передбачено, що періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
До страхового стажу позивача, згідно наданих документів до заяви про призначення пенсії за віком від 11.08.2025, не зараховано: період навчання з 26.11.1985р. по 28.06.1986 р., згідно долученої довідки № 69 від 24.06.2025р., виданої Миколаївським політехнічним фаховим коледжем, оскільки в даних довідки зазначено про вечірню форму навчання в вузі, згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 16.05.1983р. в даний період Позивач перебував в трудових відносинах; період навчання з 01.09.1986р. по 18.06.1992р., згідно долученого диплому НОМЕР_2 від 01.07.1992р., оскільки згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 16.05.1983р. в даний період позивач перебував в трудових відносинах, форма навчання в долученій скан копії диплому не зазначена.
За наданими до заяви від 11.08.2025 про призначення пенсії документами Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області встановлено, що страховий стаж позивача становить 23 роки 9 місяців 6 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058.
З урахуванням пункту 3-1 розділу XV Закону №1058 страховий стаж позивача для визначення права на пенсію становить: 27 років 5 місяців 25 днів, що є недостатнім.
Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 18.08.2025 №143250023886 є правомірним та законним, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України.
Вважає вимоги позовної заяви такими, що не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість. Дії відповідача є такими, що в повному обсязі відповідають нормам чинного законодавства.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Судом встановлено та не є спірним, що ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п.4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058- ІV.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 , виданим 12.09.2023 військовою частиною НОМЕР_4 відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
18.08.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 143250023886 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки; відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058 через відсутність необхідного страхового стажу - 25 років.
Вважаючи неправомірною відмову відповідача у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі також - Закон №1058-IV).
Так, статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Судом встановлено, що позивач з 21.03.1995 р. перебував на податковому обліку в ГУ ДПС у Миколаївській області, а з 01.01.2004 року по 31.12.2009 року знаходився на спрощеній системі оподаткування. За період з 01.01.2004 по 31.03.2005 р. для призначення пенсії враховано тільки 7 м. 29 д., з 01.07.2005 по 30.04.2007 враховано 5 м. 18 д« з 01.07.2007 по 31.07.2007 враховано 0 м. 8 д« з 01.10.2007 по 31.10.2007 враховано 7 дн., з 01.01.2008 по 31.12.2009 враховано 4 м. 9 д.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-ІУ страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Суд вказує, що визначальною умовою для зарахування особі періоду зайняття підприємницькою діяльністю до страхового стажу є сплата страхових внесків в Пенсійний фонд.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3-1 розділу XV Перехідні положення Закону №1058- IV (з внесеними змінами Законом № 2148ЛПІІ від 03.10.2017), чинним з 01.01.2018 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 01.01.1998 по 30.06.2000 включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 01.07.2000 по 31.12.2017 включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску)
На підставі вказаного,суд приходить до висновку, що період здійснення підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування або фіксованим податком з 01.07.2000 по 31.12.2017 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача в повному обсязі за умови сплати страхових внесків незалежно від їх розмірів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 637, періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ). Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно положення Закону № 1058 та Порядку № 637 до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме: до 01.05.1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків; з 01.01.1998 року по 31.12.2003 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб'єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків; з 01.01.2004 року по 31.12.2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).
Суд бере до уваги, що довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) у період з 01.01.2004 року по 31.03.2005 року, з 01.07.2005 року по 30.04.2007 року, з 01.07.2007 по 31.07.2007, з 01.10.2007 по 31.10.2007, з 01.01.2008 по 31.12.2009 р. позивач сплачував страхові внески, тому суд вважає, що позивач має право на зарахування зазначених періодів до страхового стажу в повному обсязі (з урахуванням місяць за місяць).
Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
Натомість, доводи та аргументи позивача, якими він обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні, з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, 7, м. Рівне, 33028 код ЄДРПОУ 21084076) задовольнити.
2. Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 18.08.2025 №143250023886 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 31.03.2005, з 01.07.2005 по 30.04.2007, з 01.07.2007 по 31.07.2007, з 01.10.2007 по 31.10.2007, з 01.01.2008 по 31.12.2009 в повному обсязі (з урахуванням місяць за місяць) та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов язкове державне пенсійне страхування» від 11.08.2025 р.
4. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Суддя А.В. Величко