12 березня 2026 р. справа № 400/10651/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
до відповідачафізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 8 325 грн
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач або ГУ ДПС у Миколаївській області) звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому просить суд стягнути з відповідачки податковий борг в розмірі 8 325 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг, який є непогашеним.
Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що вона зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 з 04.08.21 р., з 2022 р. по теперішній час проживає за кордоном. Має трьох неповнолітніх дітей та чоловіка інваліда ІІІ групи. З 22.02.22 р. не працює. Також, відповідачка вважає, що на час дії воєнного стану, на підставі Податкового кодексу України, вона має право не сплачувати єдиний податок.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що позивачка не подавала до ГУ ДПС у Миколаївській області заяву з усіма підтверджуючими документами про відсутність у неї можливості виконання обов'язків платника податків, передбачених Податковим кодексом України. Отже, дії ГУ ДПС у Миколаївській області щодо стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 в сумі 8 325 грн. є правомірними та відповідають положенням Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Судом встановлено, що за відповідачкою рахується податковий борг у сумі 8 325 грн. з єдиного податку з фізичних осіб, який нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 1316/фоп від 13.12.19 р. в сумі 487,50 грн., строк сплати - 20.03.22 р., за період березень 2022 р. нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 1316/фоп від 13.12.19 р. в сумі 502,50 грн., строк сплати - 20.08.23 р., за період серпень 2023 р. нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 1316/фоп від 13.12.19 р. в сумі 502,50 грн., строк сплати - 20.09.23 р., за період вересень 2023 р. нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 1316/фоп від 13.12.19 р. в сумі 502,50 грн., строк сплати - 20.10.23 р., за період жовтень 2023 р. нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 1316/фоп від 13.12.19 р. в сумі 502,50 грн., строк сплати - 20.11.23 р., за період листопад 2023 р. нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 1316/фоп від 13.12.19 р. в сумі 502,50 грн., строк сплати - 20.12.23 р., за період грудень 2023 р. нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 1316/фоп від 13.12.19 р. в сумі 532,50 грн., строк сплати - 20.01.24 р., за період січень 2024 р. нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 1316/фоп від 13.12.19 р. в сумі 532,50 грн., строк сплати - 20.02.24 р., за період лютий 2024 р. нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 1316/фоп від 13.12.19 р. в сумі 532,50 грн., строк сплати - 20.03.24 р., за період березень 2024 р. нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 1316/фоп від 13.12.19 р. в сумі 532,50 грн., строк сплати - 20.04.24 р., за період квітень 2024 р. нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 1316/фоп від 13.12.19 р. в сумі 532,50 грн., строк сплати - 20.05.24 р., за період травень 2024 р. нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 1316/фоп від 13.12.19 р. в сумі 532,50 грн., строк сплати - 20.06.24 р., за період червень 2024 р. нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 1316/фоп від 13.12.19 р. в сумі 532,50 грн., строк сплати - 20.07.24 р., за період липень 2024 р. нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 1316/фоп від 13.12.19 р. в сумі 532,50 грн., строк сплати - 20.08.24 р., за період серпень 2024 р. нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 1316/фоп від 13.12.19 р. в сумі 532,50 грн., строк сплати - 20.09.24 р., за період вересень 2024 р. нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 1316/фоп від 13.12.19 р. в сумі 532,50 грн., строк сплати - 20.10.24 р., за період жовтень 2024 р.
Зазначене підтверджується розрахунком позивача та інтегрованою карткою платника по вказаному податку.
Таким чином, згідно розрахунку позивача та доданих доказів податковий борг відповідача становить 8 325 грн.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Щодо посилання відповідачки на наявність у неї права не сплачувати єдиний податок до закінчення дії воєнного стану, суд зазначає наступне.
Так, порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків (далі - Порядок), визначених у пп. 69.1 п. 69 Підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженому Наказом Міністерства фінансів від 29.07.2022 № 225 (набрання чинності 06.09.22 р.) визначено, що до платників податків/податкових агентів, які не можуть виконувати обов'язки, передбачені Податковим кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов'язку. Пунктом 2 Розділу ІІ Порядку встановлено, що підставами неможливості виконання платником податків - фізичною особою, зокрема самозайнятою, податкових обов'язків є: 1) перебування на території населеного пункту, який є податковою адресою такого платника та в якому ведуться воєнні (бойові) дії, який оточено (заблоковано), або тимчасово окуповано збройними формуваннями російської федерації; 2) перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із виконанням обов'язків військової служби, або у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії; 3) перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), захворюванням, одержаними в результаті бойових дій і пов'язаних із ними нещасних випадків або внаслідок ушкоджень, отриманих від насильницьких дій службовців збройних формувань російської федерації у районі бойових дій або тимчасової окупації; 4) призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 65 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 3 березня 2022 р. № 2105-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», або перебування в підрозділах територіальної оборони; 6) втрата/відсутність (смерть, визнання безвісно відсутнім тощо) осіб, на яких відповідно до абзацу другого пункту 179.6 ст. 179 розділу ІМ Кодексу покладається обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податків, що є малолітньою/неповнолітньою або визнаною судом недієздатною особою, якщо такі особи не перебувають на повному утриманні інших осіб або держави; 7) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) воєнні (бойові) дії, які оточено (заблоковано) або тимчасово окуповано збройними формуваннями російської федерації; 8) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення воєнних (бойових) лій, оточення (блокування) або якщо територія, де знаходяться документи, комп'ютерне та інше обладнання, тимчасово окупована збройними формуваннями російської федерації; 9) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків або неможливе у зв'язку зі встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень; 10) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
Пунктом 3 Порядку встановлено, що до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків. Таку заяву платники податків фізичні особи, у тому числі - само зайняті особи, подають до контролюючого органу та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення.
З огляду на зазначене, платник податків, який у зв'язку з проведенням бойових дій втратив можливість здійснювати господарську діяльність, отримувати дохід від підприємницької діяльності та/або втратив основні засоби для ведення такої господарської діяльності не може бути притягнутий до відповідальності у зв'язку з невиконанням цих обов'язків.
Разом з тим, для звільнення платника від виконання податкових обов'язків обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку повинні бути реальними та об'єктивними, а не формальними. Платник податків повинен подати вичерпний перелік документів, які підтверджують виникнення обставин, які унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов'язків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.10.23 р. у справі № 160/19575/22.
Отже, відповідачка не скористався наведеними вище правами, не звернулась до контролюючого органу із відповідною заявою, а тому визначена вище сума податкового зобов'язання є узгодженою.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, є податковим боргом.
Пунктами 95.1, 95.2 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідачу направлена податкова вимога від 01.04.24 р. № 0007741-1302-1429, яка була направлена Відповідачу та повернена за закінченням терміну зберігання 23.04.24 р.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Щодо посилання позивачки на те, що її адресою є АДРЕСА_2 , суд зазначає наступне.
Так, згідно заяви позивачки про застосування спрощеної системи оподаткування № 1316/фоп від 13.12.19 р. нею зазначено як свою адресу: АДРЕСА_1 . На зазначену адресу податковим органом і надсилалась податкова вимога.
Відповідно до п. 298.5 ст. 298 ПКУ у разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Отже, повідомлення податкового органу про зміну адреси є обов'язком відповідачки.
Щодо аргументу відповідачки, що позивачем не було доведено існування податкового боргу, суд вказує наступне.
Так, у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.20 р. у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.19 р. у справі № 2340/4023/18, від 05.03.20 р. у справі № 804/8630/16, від 12.07.22 р. у справі № 160/7345/20 та інших.
В даному випадку, податковим органом до стягнення заявлено податковий борг, який виник в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань. Дані податкові зобов'язання є узгодженими, строк сплати за ними настав та такі набули статусу податкового боргу.
Отже, доказів оскарження податкової вимоги чи доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачкою не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 44104027) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у сумі 8 325 грн. (вісім тисяч триста двадцять п'ять гривень) на користь місцевого бюджету Миколаївської територіальної громади.
3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз