з питань залишення позову без розгляду
11 березня 2026 рокусправа № 380/19054/25
місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління БЕБ у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Територіального управління БЕБ у Львівській області код ЄДРПОУ 44741997, місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. К. Левицького, 67, у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління БНБ у Львівській області щодо незарахування до вислуги років час роботи позивача в державних органах у разі переходу на службу в органи Бюро економічної безпеки України: з 19.06.2020 по 24.04.2023 в органах прокуратури, з 25.04.2023 по 26.06.2024 в органах Бюро економічної безпеки України, що становить 04 роки 00 місяці 07 днів;
- зобов'язати Територіальне управління БЕБ у Львівській області прийняти рішення на користь позивача ОСОБА_1 про зарахування ОСОБА_1 до вислуги років час роботи в державних органах у разі переходу на службу в органи Бюро економічної безпеки України: з 19.06.2020 по 24.04.2023 в органах прокуратури, з 25.04.2023 по 26.06.2024 в органах Бюро економічної безпеки України, що становить 04 роки 00 місяці 07 днів як такий, що відповідає абзацу дванадцятому пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та встановити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 станом на 17.09.2025 вислугу років 26 років 04 місяці 25 днів.
05.12.2025 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивоване тим, що до спірних правовідносин застосовується місячний строк звернення до суду, передбачений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Про порушення своїх прав (не зарахування спірних періодів роботи) позивач повинен був дізнатися з наказу від 11.07.2024 №56-к/ДСК та висновку комісії щодо обчислення стажу служби, в якому зазначено, що стаж оголошений наказом Територіального управління БЕБ у Львівській області від 11.07.2024 №10-46/ ДСК-24. Враховуючи викладене, початком відліку строку звернення до суду з даними позовними вимогами - є 12.07.2024, а дата спливу такого строку - 12.08.2024. Проте, до суду з даними позовними вимогами позивач звернувся лише 17.09.2025, тобто з порушенням встановленого місячного строку звернення до суду.
10.12.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на вказане клопотання, яке мотивоване тим, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2025 року по справі №990/29/22 зазначила, що строк звернення до суду існує не для того, щоб надавати можливість суб'єкту владних повноважень уникнути відповідальності. Триваюче право повинно бути захищено, а триваюче порушення - припинено, тобто протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває. В іншому разі суб'єкт владних повноважень отримав би легітимацію з боку держави у формі забезпечення можливості зловживання правом та безкінечне продовження протиправної поведінки з огляду на відсутність дієвого механізму спонукання до виконання обов'язку.
Суд, розглядаючи клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. За змістом частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частина друга статті 55 Конституції України визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який в адміністративному судочинстві визначений як строк звернення до суду.
Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права.
Зміст принципу правової визначеності розкрито у ряді рішень Конституційного Суду України. Наприклад, у рішенні від 29 червня 2010 року №17-рп/2010 Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Інакше кажучи, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв'язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об'єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.
Як зазначає представник відповідача, про порушення своїх прав (незарахування спірних періодів роботи) позивач повинен був дізнатися з наказу від 11.07.2024 №56-к/ДСК та висновку комісії щодо обчислення стажу служби, у якому зазначено, що стаж оголошений наказом Територіального управління БЕБ у Львівській області від 11.07.2024 №10-46/ДСК-24.
Із змісту наказу Територіального управління БЕБ у Львівській області від 11.07.2024 №10-46/ ДСК-24, суд встановив, що відповідач не ознайомив позивача із його змістом, про що свідчить відсутність підпису позивача на відповідному наказі у графі "Ознайомлений".
Окрім цього, із матеріалів справи суд встановив, що інформацію щодо розрахунку стажу позивача такий отримав лише за результатами розгляду рапорту від 09.09.2025 у формі листа № 10-34/166-25 від 11.09.2025.
Отже, відповідач не довів ознайомлення позивача із наказом Територіального управління БЕБ у Львівській області від 11.07.2024 №10-46/ ДСК-24, а тому позивач дізнався про порушення свого права з моменту отримання листа № 10-34/166-25 від 11.09.2025.
Окрім цього, позивач просить здійснити зарахування стажу із 17.09.2025, тобто в межах строку звернення до суду.
Зважаючи на викладене, у клопотанні представника відповідача про залишення позову без розгляду необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 122, 123, 243, 248 КАС України, суд
у клопотанні представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Гулик Андрій Григорович