справа №380/19054/25
з питань розгляду справи за правилами загального позовного провадження
11 березня 2026 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління БЕБ у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Територіального управління БЕБ у Львівській області код ЄДРПОУ 44741997, місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. К. Левицького, 67, у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління БНБ у Львівській області щодо незарахування до вислуги років час роботи позивача в державних органах у разі переходу на службу в органи Бюро економічної безпеки України: з 19.06.2020 по 24.04.2023 в органах прокуратури, з 25.04.2023 по 26.06.2024 в органах Бюро економічної безпеки України, що становить 04 роки 00 місяці 07 днів;
- зобов'язати Територіальне управління БЕБ у Львівській області прийняти рішення на користь позивача ОСОБА_1 про зарахування ОСОБА_1 до вислуги років час роботи в державних органах у разі переходу на службу в органи Бюро економічної безпеки України: з 19.06.2020 по 24.04.2023 в органах прокуратури, з 25.04.2023 по 26.06.2024 в органах Бюро економічної безпеки України, що становить 04 роки 00 місяці 07 днів як такий, що відповідає абзацу дванадцятому пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та встановити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 станом на 17.09.2025 вислугу років 26 років 04 місяці 25 днів.
У відзиві на позовну заяву відповідач заявив клопотання про перехід з розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи у порядку загального позовного провадження, яке обґрунтоване тим, що згідно з пунктом 1 частини шостої статті 12 КАС України, справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Зазначає, що позивач, який обіймає посаду старшого інспектора…. Відділу цифрового розвитку…. Територіального управління БЕБ у Львівській області, є суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», і його посада віднесена до посад, які передбачають зайняття відповідального та особливо відповідального становища, у зв'язку з чим справа має розглядатися в загальному позовному провадженні з викликом сторін, зокрема представника Територіального управління БЕБ у Львівській області.. Тому на можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження поширюються зазначені винятки, що, відповідно свідчить про те, що ця справа підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження.
Суд, вирішуючи згадане клопотання представника відповідача, керується таким.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У частині шостій статті 262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 вказаного Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частина перша статті 12 КАС України визначає, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими згаданим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Як передбачає частина третя статті 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених згаданим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 згаданого Кодексу.
Зазначений перелік справ у спорах, які необхідно розглядати за правилами загального позовного провадження, є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає.
Отже такий інститут процесуального права як загальне позовне провадження запроваджений для розгляду тих справ, за винятком справ зазначених у четвертій статті 12 КАС України, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються згаданим Кодексом.
Частина перша статті 257 КАС України визначає, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частина друга згаданої статті передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій згаданої статті.
До винятків, які визначені частиною четвертої статті 257 КАС України, тобто справи, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, належать справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених згаданим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 згаданого Кодексу.
Критерії, якими має керуватися суд, вирішуючи питання про розгляд справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження, визначені частиною третьою статті 257 КАС України, а саме:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Керуючись лише такими критеріями суд вирішує за правилами спрощеного чи загального позовного провадження необхідно розглядати будь-яку справу, за винятком справ, визначених частиною четвертою статті 12 КАС України та частиною четвертою статті 257 КАС України.
Системний аналіз згаданих статей КАС України дає підстави для висновку, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа з урахуванням критеріїв, зазначених частиною третьою статті 257 КАС України, крім спорів, визначених частиною четвертою статті 12 КАС України та частиною четвертою статті 257 КАС України, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
При цьому неналежність спору до справ незначної складності, визначених частиною шостою статті 12 КАС України, не створює для суду імперативних підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
У зв'язку з викладеним, відсутні процесуальні перешкоди для розгляду справи №380/19054/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Узагальнюючи позицію представника відповідача щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд висновує, що ним не зазначено істотних та конкретних обставин у справі, які б слугували достатніми підставами для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Суд додатково зазначає, що представник відповідача вправі викласти свої міркування та аргументи у процесуальних заявах по суті справи.
У зв'язку з викладеним, суд вважає зазначене клопотання представника відповідача безпідставним та необґрунтованим, а тому у клопотанні необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 262 КАС України, суд
у клопотанні представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути викладені у апеляційній скарзі на рішення суду, прийнятого за результатом розгляду справи.
Суддя Гулик Андрій Григорович