12 березня 2026 рокусправа № 380/18952/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
на розгляду суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не звільнення позивача за підпунктом 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснювати догляд за матір'ю із числа осіб з інвалідністю 2 групи;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення про звільнення старшого солдата ОСОБА_1 за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснювати догляд за матір'ю із числа осіб з інвалідністю 2 групи.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . Позивач звернувся до відповідача із рапортом від 11.02.2025 про звільнення з військової служби у зв'язку з необхідністю здійснювати догляд за матір'ю, інвалідом 2 групи, однак отримав відмову від 28.05.2025, яку вважає протиправною. Наведене зумовило звернення до суду із цим позовом.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 19.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що наполягаючи на необхідності здійснення постійного догляду за хворою матір'ю, позивач вказує на те, що необхідність такого догляду підтверджена висновком (заключенням) лікарсько-консультативної комісії від 12.03.2025 №40. У цьому висновку не вказано про те, що ОСОБА_2 за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду та допомоги. Водночас, процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначає Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317.
Окрім викладеного, для звільнення з військової служби за даною підставою, обов'язковою умовою є відсутність у особи, яка потребує стороннього догляду, інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення або необхідність постійного стороннього догляду за такими членами сім'ї. Серед доданих до рапорту документів міститься копія паспорту громадянина України ОСОБА_3 , який являється рідним братом ОСОБА_2 , що підтверджується Актом обстеження сімейного стану від 24.05.2025 року №4533. Отже, у ОСОБА_2 є рідний брат ОСОБА_3 , який є особою другого ступеня споріднення. Також звертаю увагу суду, що у Акті обстеження сімейного стану встановлено, що у відповідності до чинного законодавства на момент проведення обстеження сімейного стану ОСОБА_3 повинен здійснювати постійний сторонній догляд за ОСОБА_2 . Позивачем не обґрунтовано неможливості здійснювати догляд за ОСОБА_2 її братом ОСОБА_3 .
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Позивач 11.02.2025 звернувся із рапортом про звільнення з військової служби в запас відповідно до підпункту «г» через такі сімейні обставини або інші поважні причини пункту 3 частини 4 та пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (необхідність здійснювати постійний догляд за одним зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я).
До рапорту було долучено такі документи (копії):
- свідоцтво про смерть ОСОБА_4 ;
- довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_5 серії 12 ААА №366831;
- довідка;
- витяг з протоколу ЛКК №136;
-паспорт ОСОБА_5 ;
- РНОКПП ОСОБА_2 ;
- пенсійне посвідчення ОСОБА_2 ;
- свідоцтво про народження ОСОБА_1 ;
- паспорт ОСОБА_1 ;
- РНОКПП ОСОБА_1 ;
- акт обстеження матеріально-побутових умов проживання гр. ОСОБА_1 від 01.2025;
- довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 14.01.2025.
У зв'язку з надходженням рапорту позивача військова частина НОМЕР_1 18.03.2025 направила начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 лист №1194/1/1173ПС із проханням провести обстеження сімейного стану військовослужбовця з метою підтвердження відсутності у особи інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 24.05.2025 сформував Акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати догляд (утримання) №4533 та скерував військовій частині супровідним листом від 24.05.2025 №4534.
Листом від 28.05.2025 №1194/1/1869/ПС позивачу відмовлено у задоволенні його рапорту.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогоднішній день.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
За змістом частин першої та третьої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону №2232-XII).
Підстави звільнення з військової служби передбачено статтею 26 Закону №2232-XII.
Зокрема, п.п. «г» п.2 ч.4 ст.26 Закону №2232-XII передбачено підстави звільнення військовослужбовців через сімейні обставини або інші поважні причини під час дії воєнного стану, у тому числі і звільнення через необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Зі змісту наведеної вище норми висновується, що для звільнення з військової служби у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, достатньою є наявність однієї з таких умов:
- відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;
- інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Частиною 7 ст. 26 Закону №2232-XII визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення №1153/2008), яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі (пункт 1).
Відповідно до пункту 233 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 (далі Інструкція №170).
Відповідно до пункту 12.11 розділу XIІ Інструкції №170 перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.
Згідно пп. 26 п. 5 вказаного додатку, документами, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, є:
документи, які підтверджують відповідні родинні зв'язки з цією особою (особами);
один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;
висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді.
Судом встановлено, що позивач 11.02.2025 звернувся із рапортом про звільнення з військової служби в запас відповідно до підпункту «г» через такі сімейні обставини або інші поважні причини пункту 3 частини 4 та пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (необхідність здійснювати постійний догляд за одним зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я).
До рапорту було долучено такі документи: свідоцтво про смерть ОСОБА_4 ; довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_5 серії 12 ААА №366831; довідка; витяг з протоколу ЛКК №136; паспорт ОСОБА_5 ; РНОКПП ОСОБА_2 ; пенсійне посвідчення ОСОБА_2 ; свідоцтво про народження ОСОБА_1 ; паспорт ОСОБА_1 ; РНОКПП ОСОБА_1 ; акт обстеження матеріально-побутових умов проживання гр. ОСОБА_1 від 01.2025; довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 14.01.2025.
У зв'язку з надходженням рапорту позивача військова частина НОМЕР_1 18.03.2025 направила начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 лист №1194/1/1173ПС із проханням провести обстеження сімейного стану військовослужбовця з метою підтвердження відсутності у особи інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 24.05.2025 сформував Акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати догляд (утримання) №4533 та скерував військовій частині супровідним листом від 24.05.2025 №4534.
Розглянувши документи подані позивачем, а також долучений ІНФОРМАЦІЯ_3 акт, військова частина НОМЕР_1 відмовила листом від 28.05.2025 позивачу у звільненні з військової служби у зв'язку з наявністю родича другого ступеня споріднення, який може здійснювати догляд за особою.
Зазначене підтверджується Актом обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати догляд (утримання) №4533, з якого вбачається, що у ОСОБА_2 є родич другого ступеня споріднення - брат ОСОБА_3 .
Жодних доказів того, що ОСОБА_3 сам потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи позивачем до рапорту від 11.02.2025 не подано.
Щодо долученого до матеріалів справи висновку про наявність порушень функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №74 від 04.06.2025 щодо ОСОБА_3 , то такий відповідачу не був поданий, адже датований червнем 2025 року, в той час як із рапортом позивач звертався у лютому 2025 року.
Відтак, оскільки військовою частиною встановлено наявність у матері позивача родича другого ступеня споріднення - брата ОСОБА_3 , а позивачем жодним чином не доведено неможливість такого здійснювати постійний догляд за сестрою, то підстави для звільнення позивача зі служби за результатами розгляду рапорту від 11.02.2025 відсутні, про що і повідомлено позивачу у листі від 28.05.2025.
З долучених відповідачем матеріалів справи вбачається, що позивач 18.07.2025 повторно звертався до відповідача із рапортом про звільнення з військової служби. Втім рішення, дії чи бездіяльність відповідача за результатами розгляду такого рапорту не є предметом оскарження у межах цієї справи.
Відтак, судом не встановлено ознак протиправності у діях відповідача та, відповідно, підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності дій відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судового збору не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
СуддяСидор Наталія Теодозіївна