справа №380/1184/24
з питань відводу
12 березня 2026 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Р.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії -
Встановив:
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №380/1184/24 визнано протиправним рішення 134650025073 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.06.2023 (Дата-час розрахунку: 19.06.2023) про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 26.10.2021 перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком як непрацюючому пенсіонеру не менше мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із встановленням підвищення до пенсії у розмірі 25% за пізніший вихід на пенсію відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з компенсацією втрати частини доходів на визначений ним банківський рахунок.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі №380/1184/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №380/1184/24 залишено без змін.
Ухвалою суду від 10.04.2025 у справі №380/1184/24 відмовлено у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 24.04.2025 у справі №380/1184/24 відмовлено у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 08.05.2025 у справі №380/1184/24 відмовлено у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №380/1184/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 з питань встановлення судового контролю у справі №380/1184/24 - без змін.
Ухвалою суду від 09.12.2025 у справі №380/1184/24 у задоволенні заяви представника позивача про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень-відповідача щодо нездійснення встановленим законом порядком перерахунку пенсії позивачу на виконання рішення суду відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2026 у справі №380/1184/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі №380/1184/24 - без змін.
Ухвалою суду від 27 лютого 2026 року у справі №380/1184/24 у задоволенні заяви представника позивача про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень-відповідача щодо нездійснення встановленим законом порядком перерахунку пенсії позивачу на виконання рішення суду відмовлено.
Ухвалою суду від 09 березня 2026 року у справі №380/1184/24 у задоволенні заяви представника позивача про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень-відповідача щодо нездійснення встановленим законом порядком перерахунку пенсії позивачу на виконання рішення суду відмовлено.
10.03.2026 від представника позивача надійшло клопотання про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень-відповідача щодо нездійснення встановленим законом порядком перерахунку пенсії позивачу на виконання рішення суду.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено головуючого - суддю Брильовського Р.М.
Від представника позивача надійшла заява про відвід судді. Заява мотивована тим, що позивач протягом майже чотирьох з половиною років звертається до адміністративного суду з метою захисту порушеного права на пенсійне забезпечення за віком, однак фактично пенсію досі не отримує. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі №380/1184/24, яке набрало законної сили 05.03.2025, відповідача зобов'язано здійснити перерахунок пенсії позивачу з 26.10.2021 відповідно до вимог законодавства, включаючи мінімальний розмір пенсії, підвищення за пізніший вихід на пенсію та компенсацію втрати частини доходів. Незважаючи на це, вважає, що відповідач допустив протиправні дії під час виконання рішення суду: пенсію обчислено без урахування даних про заробітну плату, не застосовано підвищення 25% за пізніший вихід на пенсію, не враховано передбачені законом компенсаційні виплати, а також нараховано пенсію нижче мінімального розміру. Компенсація втрати доходу за затримку виплат також не виплачена. Таким чином, належні докази виконання судового рішення відповідачем відсутні. Зазначає, що неодноразові звернення позивача в порядку судового контролю за виконанням рішення суду не призвели до відновлення порушеного права. При цьому вказує, що суд фактично створив ситуацію «процесуального кола», коли у задоволенні заяв у порядку судового контролю відмовляється з посиланням на необхідність подання нового позову, а під час розгляду нових позовів провадження закривається або в позові відмовляється з рекомендацією звертатися в межах судового контролю. За таких обставин вказує, що дії суду свідчать про наявність обставин, що викликають обґрунтований сумнів у його неупередженості та об'єктивності, що порушує гарантії справедливого судового розгляду, передбачені ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституцією України та КАС України. З огляду на викладене, вважає, що участь судді у розгляді справи ставить під сумнів можливість ухвалення законного та об'єктивного рішення, що є підставою для його відводу (самовідводу).
Суд проаналізувавши аргументи представника позивача вважає їх такими, що не підтверджують упередженість чи необ'єктивність головуючої судді Брильовського Р.М. з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 вказаного Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
За приписами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у розглядуваній ним справі. Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Суд, який розглядає справу, має бути «безстороннім» і «незалежним» (частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Загальна декларація з прав людини (статті 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина перша статті 14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Зміст заяви представника позивача про відвід судді Брильовського Р.М. вказує на те, що вона не містить обґрунтувань з посиланням на належні і допустимі докази щодо наявності підстав для відводу судді.
Натомість, як уже було зазначено вище, частина 4 статті 36 КАС України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
На думку суду, наведені представником позивача аргументи не можуть бути підставою для відводу головуючої судді у цій справі, оскільки твердження щодо дій, які викликають сумнів в неупередженості та необ'єктивності головуючої судді Брильовського Р.М. під час розгляду справи, базуються на суб'єктивних припущеннях представника позивача.
При цьому суд вважає, що наявність об'єктивного критерію має визначатися виходячи з об'єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу. Суд звертає увагу на те, що в цьому випадку незгода з процесуальними діями головуючої судді у цій справі є волевиявленням самого представника позивача.
Водночас будь-яких посилань на наявність суб'єктивного критерію, тобто вчинення головуючою дій, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності, представником позивача не зазначено.
Отже, суд дійшов висновку, що не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише незгоду із процесуальними діями головуючої судді в процесі розгляду справи (у вказаному випадку справа вже розглянута), а також припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
З огляду на наведене суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого представником позивача відводу судді Брильовського Р.М.
Згідно із абзацом першим частини 4 статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За таких обставин, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, заяву про відвід судді у справі належить передати на розгляд іншого судді, що буде визначений у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
заяву представника позивача про відвід судді Брильовського Р.М. передати для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду заяви про відвід.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя Брильовський Р.М.