12 березня 2026 року м. Київ справа №320/45268/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в обчисленні розміру пенсії за віком позивачу з урахуванням довідки про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 30.06.2000 №7.4-09 від 18.03.2024, виданої ПАТ «Авіакомпанія Авіалінії України»;
зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 30.06.2000 №7.4-09 від 18.03.2024, виданої ПАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» та виплатити перераховану пенсію з дати її призначення, а саме з 04.04.2024.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо відмови в обчисленні розміру пенсії за віком позивачу з урахуванням довідки про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 30.06.2000 №7.4-09 від 18.03.2024, виданої ПАТ «Авіакомпанія Авіалінії України».
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та з 04.04.2024 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
Позивач 22.05.2024 звернувся до Головного управління із заявою про призначення пенсії за віком та надав довідку ПАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» №7.4-09 від 18.03.2024 про заробітну плату.
Листом від 13.08.2024 №2971-23833/Г-02/8-1000/24 Головне управління повідомило позивача, що актом перевірки від 20.06.2024 №1000-1104-1/4967 відомостей про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 30.06.2000 встановлено, що зазначені суми заробітної плати за період з 01.01.1995 по 30.06.2000, які вказані в довідці від 18.03.2024 №7.4-09, проставлені відповідно до графи «нараховано всього» з особових рахунків по нарахуванню заробітної плати. В особових рахунках не проведена розбивка по видах нарахувань заробітної плати (оклад, лікарняні, відпускні, вислуга років та інші виплати) та не вказані утримання із заробітної плати до Пенсійного фонду України. Оскільки суми заробітної плати згідно вищезазначеної довідки не відповідають змісту первинних документів, відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії за період з 01.01.1995 по 30.06.2000.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV).
Відповідно до статті 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною другою статті 24 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Постановою Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1. Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5). За бажанням особи для додаткового виключення періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до абзацу третього частини першої статті 40 Закону за період з 01 липня 2000 року до 01 січня 2005 року подається довідка з місця роботи про період такої відпустки.
Пунктом 2.10 Порядку Порядок № 22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Наведене в сукупності свідчить, що за загальним правилом частини першої статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Натомість, обчислення пенсії із врахуванням заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців законом передбачено лише за певних обставин, а саме: за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців.
Згідно з пунктом 17 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату особі видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із заявою про призначення пенсії з урахуванням довідки про нараховану заробітну плату для обчислення пенсії, виданої Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія Авіалінії України» від 18.03.2024 № 7.4-09.
Підставою відмови в проведенні перерахунку пенсії слугувало те, що за результатами перевірки довідки від 18.03.2024 № 7.4-09, виданої Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія Авіалінії України», суми заробітної плати за період з 01.01.1995 по 30.06.2000 проставлені відповідно графи «нараховано всього» з особових рахунків по нарахуванню заробітної плати. Перевірити достовірність даних за період з 01.01.1995 по 30.06.2000 немає можливості, оскільки в особових рахунках не проведена розбивка по видах нарахувань заробітної плати (оклад, лікарняні, відпускні, вислуга років та інші виплати) та не вказані утримання із заробітної плати до Пенсійного фонду України.
Судом враховується, що довідка від 18.03.2024 № 7.4-09 видана на підставі особових рахунків за 1995-2000 р.р., на всі виплати нараховано страхові внески (єдиний внесок). Також у вказаній довідці зазначено місцезнаходження та адреси, за яким можливо провести перевірку відповідності змісту довідок первинним документам, що відповідає пункту 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд звертає увагу, що відповідачем проведено перевірку первинних даних, при цьому не надано доказів, що дані, які є в цій довідці про заробітну плату позивача, містять неправдиві або недостовірні дані.
Відтак, надана позивачем довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 18.03.2024 № 7.4-09, видана Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія Авіалінії України», за період роботи з 01.01.1995-30.06.2000, за вимогою позивача має бути врахована при перерахунку її пенсії.
Суд зауважує, що саме на відповідача покладено обов'язок перевірити обґрунтованість видачі довідок про заробітну плату. Жодною нормою пенсійного законодавства України не передбачено обов'язок пенсіонера надавати до пенсійного органу копії первинних документів, які б підтверджували суми заробітної плати, зазначені у довідках про заробітну плату.
Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 березня 2018 року у справі № 527/1655/17, що коли підприємство надало необхідну довідку про заробітну плату позивача, вказало джерело цих даних - особові рахунки, позивач не може нести негативні наслідки через бездіяльність відповідних органів щодо збереження особових рахунків, платіжних відомостей, а уразі втрати - їх відновлення.
Більш того, суд наголошує, що позивач не може нести відповідальність й за те, що при перевірці даних, зазначених у довідці, встановлено, що в особових рахунках не проведена розбивка по видах нарахувань заробітної плати (оклад, лікарняні, відпускні, вислуга років та інші виплати).
Крім того, згідно абзацу 5 пункту 1.8 Порядку № 22-1, якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Щодо визначення дати, з якої слід здійснити перерахунок пенсії позивача, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано, що позивач надала зазначена вище довідка про заробітну плату при первинному зверненні до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком, сам по собі, факт, що перевірка даних, зазначених в довідці, тривала більше ніж півтора роки не може нести негативних наслідків для позивача та позбавляти його права на належне пенсійне забезпечення з дня звернення за призначенням пенсії, відтак, суд доходить висновку, що датою здійснення перерахунку пенсії є 04.04.2024, тобто, з дати призначення пенсії.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно частини другої статті 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неу24переджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб'єктами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною другою другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх дій, а тому останні є протиправними.
Виходячи з викладеного, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20грн., зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в обчисленні розміру пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 30.06.2000 №7.4-09 від 18.03.2024, виданої ПАТ «Авіакомпанія Авіалінії України».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 30.06.2000 №7.4-09 від 18.03.2024, виданої ПАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» та виплатити перераховану пенсію з дати її призначення, а саме з 04.04.2024.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.