12 березня 2026 року № 320/40255/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Чиста Вода" до Головного управління ДПС у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Чиста Вода", звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, в якому просить:
Зобов'язати Головне Управління ДПС У Київській області надати Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Чиста Вода» індивідуальну податкову консультацію на його звернення від 04.07.2025 р. за вихідним номером 04/07/25.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідно до пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний надавати платникам податків індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства. При цьому позивач зазначає, що його звернення відповідало вимогам, встановленим зазначеною нормою Податкового кодексу України, оскільки містило всі необхідні найменування та реквізити платника податків, а також опис фактичних обставин господарської діяльності, виклад практичної необхідності отримання податкової консультації та конкретне питання щодо застосування норм податкового законодавства. Позивач наголошує, що у своєму зверненні він детально виклав обставини діяльності підприємства, звернув увагу на наявність, на його думку, суперечності між положеннями пунктів 252.6 та 252.7 Податкового кодексу України, що стосуються визначення бази оподаткування рентною платою за користування надрами. На думку позивача, зазначені норми можуть тлумачитися неоднозначно, оскільки одна з них пов'язує базу оподаткування з вартістю обсягу видобутої корисної копалини, тоді як інша - з вартістю товарної продукції, виготовленої з такої копалини, що може призводити до різного визначення податкових зобов'язань. Стверджує, що саме з метою усунення такої правової невизначеності та правильного виконання податкового обов'язку позивач звернувся до контролюючого органу за індивідуальною податковою консультацією. Разом з тим відповідач, на переконання позивача, не виконав передбачений законом обов'язок щодо надання індивідуальної податкової консультації, а натомість направив лист інформаційного характеру, який не відповідає вимогам статті 52 Податкового кодексу України. Позивач вважає, що такі дії свідчать про протиправну бездіяльність контролюючого органу, оскільки фактично позбавляють його можливості отримати офіційне роз'яснення щодо практичного застосування норм податкового законодавства.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами опрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що звернення позивача не відповідає вимогам пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим контролюючий орган не мав підстав для надання індивідуальної податкової консультації. На думку відповідача, у зверненні позивача не було належним чином зазначено, в чому саме полягає практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації, а також не наведено достатніх фактичних обставин, які б давали змогу надати консультацію щодо практичного застосування норм податкового законодавства. Відповідач зазначає, що у зв'язку з цим на звернення позивача було надано відповідь у порядку Закону України «Про звернення громадян», яка містить роз'яснення щодо застосування відповідних положень Податкового кодексу України. При цьому відповідач вважає, що наданий позивачу лист містить необхідну інформацію щодо застосування норм податкового законодавства, а тому позивача не було обмежено у праві отримання роз'яснень з питань оподаткування. З огляду на викладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки, на його думку, підстави для визнання бездіяльності контролюючого органу протиправною відсутні.
До суду від позивача також надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Чиста Вода» є суб'єктом господарювання, який здійснює діяльність з виробництва фасованої питної води.
Як зазначено позивачем, виробництво продукції здійснюється з використанням підземних прісних вод, що видобуваються на підставі спеціального дозволу на користування надрами №5058 від 26.11.2009, виданого Державною службою геології та надр України, а також дозволу на спеціальне водокористування №47/КВ/49д-22 від 13.06.2022, виданого Державним агентством водних ресурсів України.
Позивач зазначає, що видобута підземна вода використовується як для виробництва фасованої продукції, так і для власних виробничих та санітарно-гігієнічних потреб підприємства.
З метою належного виконання податкового обов'язку та правильного визначення бази оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин, 04.07.2025 позивач звернувся до Головного управління ДПС у Київській області із письмовим зверненням про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм Податкового кодексу України.
У зазначеному зверненні позивач виклав обставини своєї господарської діяльності, навів положення Податкового кодексу України, які, на його думку, містять неоднозначне правове регулювання щодо визначення бази оподаткування рентною платою, та просив надати індивідуальну податкову консультацію.
За результатами розгляду вказаного звернення Головним управлінням ДПС у Київській області було направлено лист від 14.07.2025 №53963/6/10-36-04-01, у якому наведено роз'яснення щодо порядку визначення вартості видобутої корисної копалини при обчисленні рентної плати.
Вважаючи, що відповідачем порушено вимоги податкового законодавства та допущено протиправну бездіяльність, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 19-1.1.28 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України з-поміж функцій контролюючих органів визначено надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого, покладено на контролюючі органи.
Індивідуальна податкова консультація в розумінні підпункту 14.1.172-1. пункту 14.1. статті 14 ПК України - індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:
найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);
власноручний підпис або кваліфікований електронний підпис, або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, платника податків відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги";
дату звернення.
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян".
За змістом пункту 52.2 статті 52 ПК України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов'язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п. 52.3 ст. 52 ПК України).
Згідно з пунктом 53.1 статті 53 ПК України, у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.
Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Відповідно до пункту 53.2 статті 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Зміст наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз'яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.
Статтею 52 ПК України передбачені обов'язкові вимоги щодо звернення платників податків для отримання індивідуальної податкової консультації та щодо змісту податкової консультації, та встановлено обов'язок контролюючих органів надавати податкові консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства, а тому, відповідно, платник податків має право на її отримання.
Так, судом встановлено, що 04.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Чиста Вода» звернулося до Головного управління ДПС у Київській області із зверненням про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм Податкового кодексу України при визначенні бази оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин.
У вказаному зверненні позивач навів відомості про себе як платника податків, описав характер своєї господарської діяльності, зазначив дозвільні документи на користування надрами та спеціальне водокористування, виклав технологічний процес виробництва фасованої питної води, а також обґрунтував практичну необхідність отримання консультації наявністю, на його думку, неоднозначності у застосуванні положень пунктів 252.6 та 252.7 Податкового кодексу України щодо визначення бази оподаткування рентною платою.
За результатами розгляду цього звернення відповідач направив позивачу лист від 14.07.2025 №53963/6/10-36-04-01, у якому навів загальні роз'яснення щодо порядку визначення вартості видобутої корисної копалини, однак індивідуальну податкову консультацію у розумінні статті 52 Податкового кодексу України позивачу не надав.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що звернення позивача не відповідало вимогам пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України, оскільки, на думку контролюючого органу, у ньому не було повністю зазначено, в чому полягає практична необхідність отримання консультації та не наведено достатніх фактичних обставин, у зв'язку з чим відповідачем правомірно надано відповідь у порядку Закону України «Про звернення громадян», а не індивідуальну податкову консультацію.
Суд критично оцінює твердження відповідача, оскільки індивідуальна податкова консультація не надається лише у випадку, якщо звернення платника податків не відповідає вимогам, прямо визначеним пунктом 52.1 статті 52 Податкового кодексу України.
Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що у зверненні від 04.07.2025 позивач не обмежився формальним посиланням на норми закону, а детально виклав конкретні обставини своєї господарської діяльності, а саме: здійснення виробництва бутильованої питної води, видобування підземних прісних вод на підставі спеціального дозволу на користування надрами та дозволу на спеціальне водокористування, використання видобутої води у виробничій діяльності, а також поставив конкретне питання щодо порядку визначення бази оподаткування рентною платою у зв'язку з можливим неоднозначним розумінням положень Податкового кодексу України.
Тобто, зміст звернення свідчить про наявність у ньому як фактичних обставин, так і практичної необхідності отримання консультації, що спростовує твердження відповідача про невідповідність такого звернення вимогам пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України.
При цьому, відповідачем ні у листі-відповіді, ні у відзиві на позовну заяву фактично не конкретизовано, які саме обов'язкові елементи звернення були відсутні або викладені неналежним чином. Посилання контролюючого органу лише на те, що позивачем «не повністю зазначено» практичну необхідність отримання консультації, без наведення конкретних недоліків такого звернення, не може вважатися належним обґрунтуванням правомірності ненадання індивідуальної податкової консультації.
Суд звертає увагу, що посилання відповідача на те, що питання позивача не потребує індивідуальної податкової консультації, а зводиться до загального роз'яснення норм податкового законодавства, не ґрунтується на приписах статті 52 Податкового кодексу України.
Індивідуальна податкова консультація за своєю правовою природою є не просто інформаційною відповіддю, а формою офіційного роз'яснення платнику податків порядку практичного застосування конкретної норми закону у визначених ним фактичних обставинах. Така консультація має індивідуальний характер, надається у спеціальній формі та пов'язана з передбаченими законом наслідками для платника податків.
Тому лист контролюючого органу, навіть якщо він містить певні роз'яснення або цитування норм Податкового кодексу України, не є тотожним індивідуальній податковій консультації у розумінні підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 та пункту 52.3 статті 52 Податкового кодексу України.
У цій справі, відповідач фактично надав позивачу не індивідуальну податкову консультацію, а лист інформаційного характеру, що не може вважатися належним виконанням обов'язку, покладеного на контролюючий орган статтею 52 Податкового кодексу України.
Суд також враховує, що право платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації є однією із гарантій забезпечення правової визначеності у сфері оподаткування, оскільки надає можливість платнику діяти передбачувано та добросовісно при виконанні податкового обов'язку.
Ненадання такої консультації за відсутності прямо встановлених законом підстав для відмови свідчить про невиконання контролюючим органом покладеного на нього законом обов'язку та порушує право платника податків на отримання офіційного роз'яснення щодо практичного застосування норм податкового законодавства.
Окремо суд зазначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень саме на відповідача покладається обов'язок доведення правомірності своєї поведінки. Проте у цій справі відповідач не довів належними та допустимими доказами, що звернення позивача від 04.07.2025 не відповідало вимогам пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України, а отже не довів правомірності ненадання індивідуальної податкової консультації.
Суд виходить з того, що у цій справі предметом судового контролю є не вирішення питання про правильність податкового підходу до визначення бази оподаткування рентною платою по суті, а перевірка того, чи був у контролюючого органу обов'язок надати позивачу індивідуальну податкову консультацію у передбаченому законом порядку.
Оскільки судом встановлено, що звернення позивача відповідало вимогам пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України, а відповідач замість надання індивідуальної податкової консультації направив лист інформаційного характеру, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для зобов'язання відповідача повторно розглянути звернення позивача від 04.07.2025 №04/07/25 (вх. ГУ від 04.07.2025 № 609/ІПК, № 611/ІПК, № 613/ІПК) та надати Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Чиста Вода» індивідуальну податкову консультацію на вказане звернення.
Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Чиста Вода" до Головного управління ДПС у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області щодо ненадання Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Чиста Вода» індивідуальної податкової консультації.
Зобов'язати Головне управління ДПС У Київській області повторно розглянути звернення Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Чиста Вода» від 04.07.2025 №04/07/25 (вх. ГУ від 04.07.2025 № 609/ІПК, № 611/ІПК, № 613/ІПК) та надати Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Чиста Вода» індивідуальну податкову консультацію на вказане звернення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Чиста Вода" (код ЄДРПОУ: 30059069; місцезнаходження: 08112, Київська область, Бучанський район, с. Мила, вул. Комарова, 23Б) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.