про залишення позовної заяви без руху
11 березня 2026 року Київ № 320/9784/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Української державної будівельної корпорації "УКРБУД", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Міністерство фінансів України, про стягнення простроченої заборгованості,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України з позовом до Української державної будівельної корпорації "УКРБУД", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Міністерство фінансів України, в якому просить стягнути прострочену заборгованість у розмірі 2 083 623,47 грн.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
З аналізу позовної заяви суд встановив, що позивачем не зазначено власного письмового підтвердження про не подання іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Таким чином, вказаний недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Окрім цього, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з 01.01.2026 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 328 гривень).
Відповідно до частин першої і другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Із змісту позовної заяви випливає, що в ній заявлено вимогу майнового характеру. Сума судового збору за звернення позивача з вимогою майнового характеру становить 31 254,35 грн.
Разом з цим у позовній заяві Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України зазначило, що оскільки позивач є відокремленим підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику, а предметом позову є стягнення податкового боргу, то відповідно є звільненим від сплати судового збору, відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Вирішуючи питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає таке.
Позивач просить суд стягнути з Української державної будівельної корпорації "УКРБУД" 2 083 623,47 грн простроченої заборгованості (сплата пені, нарахованої на заборгованість по основному боргу за несвоєчасне повернення позички, наданою у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами згідно з договором № 39 від 06.07.1994) та простроченої заборгованості (сплата відсотків, нарахованих за користування позичкою, наданою у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами згідно з договором № 39 від 06.07.1994), станом на 01.01.2026.
Згідно з пунктом 15 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174 прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.
Заборгованість заявлена до стягнення згідно з поданнями Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 12.01.2026 № 525, № 526, № 527 за дотримання постанови КМУ від 02.03.2011 № 174 "Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості".
Звернення до суду Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України визначено пп. 19-1.1.38 п. 19.-1, п.п.20.1.19 ст.20 Податкового кодексу України, за яким випливає:
контролюючі органи забезпечують стягнення сум простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) в порядку, визначеному цим Кодексом або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання;
контролюючі органи мають право стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до частини 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.
Як визначає п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Бюджетна позичка / фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993 - 1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички / фінансової допомоги; пеня - сума коштів, яку боржник зобов'язаний сплатити у разі порушення ним зобов'язань за кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички / фінансової допомоги (п. 4, п. 8 ч. 2 постанови КМУ від 02.03.2011 № 174).
Відповідно до п. 5 ч. 2 постанови КМУ від 02.03.2011 № 174 заборгованість за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - зобов'язання перед державою, що виникають у суб'єкта господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.
Згідно з п. 9 ч. 2 постанови КМУ від 02.03.2011 № 174 прострочена заборгованість за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.
Відтак позивач просить стягнути заборгованість відповідача перед бюджетом за наданими Міністерством фінансів України у 1993-1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички / фінансової допомоги, що не є податковим боргом у розумінні податкового законодавства, хоча останнє передбачає право контролюючого органу забезпечувати стягнення заборгованості перед державою за державними кредитами, та звертатись до суду про стягнення заборгованості на підставі відповідного подання оформленого казначейським органом. Заявлена сума до стягнення є заборгованістю за державними кредитними договорами, що облікується та забезпечується за нормативно-правовими актами КМУ, та нарохованою на її суму пені. А тому не застосовується, визначений позивачем пункт щодо звільнення від сплати судового збору за подання цього позову до суду.
Таким чином, у порядку усунення зазначеного недоліку позовної заяви позивач має надати до суду докази доплати судового збору за звернення до суду з цим позовом.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без руху позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Української державної будівельної корпорації "УКРБУД", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Міністерство фінансів України, про стягнення простроченої заборгованості.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу (представнику).
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.