Справа № 605/47/26
Іменем України
12 березня 2026 рокум.Підгайці
Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі :
головуючого судді Горуц Р.О.
секретаря судового засідання Костенюк М.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Підгайці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №7/20 від 02 лютого 2026 року.
В судове засідання позивач не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Прохання про розгляд справи у його відсутності, викладено в поданій позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, 27.02.2026 року ним було подано відзив з підстав викладених в якому просить суд відмовити у задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дійшов наступного висновку.
Позивач викладаючи обставини позову зазначає, що йому 28 січня 2026 року через застосунок «Резерв +» стало відомо, про порушення ним правил військового обліку. Порушення стосувалось нез'явлення 05 січня 2026 року о 09 год. 00 хв. в ІНФОРМАЦІЯ_1 по повістці №6134359.
01 лютого 2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №7/20 від 29 січня 2026 року винесено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
З вищевказаною постановою позивач не згідний, вважає її незаконною та необґрунтованою у зв'язку з тим, що не з'явився в ІНФОРМАЦІЯ_1 на 09 год 00 хв 05 січня 2026 року з поважних причин, оскільки не отримав повістки, надісланої засобами поштового зв'язку. Будь-яких спроб вручити чи повідомити про наявність такої повістки здійснено не було, ні листів, ні повідомлень від оператора поштового зв'язку про те, що йому надійшла повістка не отримував, а тому він не знав та не міг знати про її існування.
Крім цього зазначає, що військово-облікові дані ним уточнено вчасно, ВЛК пройдено 23 травня 2024 року. Дані про місце проживання та номер телефону, які вказував під час оновлення військово-облікових даних, не змінював.
Вказує, що йому як батьку, який виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років, неодноразово надавалась відстрочка на підставі п.5 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до завершення мобілізації, на підтвердження чого додав до матеріалів справи відповідні довідки №1067, 1963, 2407, дві виписки з додатку «Резерв +», а також посвідчення серії НОМЕР_1 .
У відповідь на звернення позивача щодо надання доказів належного оповіщення про виклик в ТЦК та СП, надано копію повістки з метою виклику для уточнення даних, та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що з невідомих позивачу причин лист було повернуто з відміткою «Адресат відсутній».
Таким чином, позивач вказує, що т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 при розгляді справи не з'ясував всі обставини, передбачені ст.280 КУпАП у зв'язку з чим безпідставно та неправомірно виніс постанову №7/20 від 02.02.2026.
Не погоджуючись з винесеною постановою, суд зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з частиною третьою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, тобто вказана норма відсилає до інших нормативно-правових актів.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а загальні засади проходження в Україні військової служби закріплені в Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
- військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
- військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З Витягів з мобільного застосунку «Резерв +» сформованого 07 січня 2026 року та 28 січня 2026 року, вбачається, що дані ОСОБА_1 уточнено вчасно (31 жовтня 2025 року), підтверджено його військове звання - солдат, військово-облікова спеціальність, місце проживання, номер телефону, придатність до військової служби, дата проходження ВЛК - 23 травня 2024, наявність відстрочки до завершення мобілізації на підставі п.5 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позивачу за зареєстрованим місцем проживання засобами поштового зв'язку надіслана повістка № 6134359 від 23 грудня 2025, в якій зазначено, що йому належить з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 05 січня 2026 року о 9:00 для уточнення даних.
Повістка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду.
Згідно з інформації відображеній на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, повістка ТЦК не була вручена ОСОБА_1 по причині «адресат відсутній».
Так, за приписами примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Отже, з аналізу приведених норм випливає, що відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП не настає у випадку, коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.
Разом з цим, жодних доказів необхідності оновлення відповідної інформації стосовно позивача, відповідач не надав, зокрема з урахуванням того, що позивач був взятий на облік, має право на відстрочку від призову на військову службу, вчасно оновив дані.
Відповідач, на заперечення позовних вимог вказує, що позивач не прибув по повістці в ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення та повідомлено про дату, час та місце розгляду справи. В подальшому начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесено оскаржувану постанову та вручено її копію під підпис Позивачу. Зазначає, що постанову винесено у межах повноважень та у спосіб визначений КУпАП, обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому підстави для її скасування, відсутні.
На заперечення позивача щодо того, що у нього відсутня вина, постанова не розкриває суті правопорушення, відсутні докази вчинення правопорушення, та що повістку не отримував, відповідач вказує, що повістка ймовірно надсилалась позивачу, для проходження ВЛК та визначення придатності до військової служби.
Суд такі твердження до уваги не бере, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а доводи відповідача про те, що повістка ймовірно направлялась позивачу з метою проходження ВЛК не заслуговує на увагу, оскільки з повістки №6134359, вбачається що метою виклику є уточнення даних.
Крім того вказує, що позивач уточнив свої дані 31 жовтня 2025 року, тобто до набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженого Верховною радою.
Суд звертає увагу відповідача на те, що Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» видано 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався указами Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації».
Таким чином, посилання відповідача на те, що позивач уточнив дані передчасно, оскільки уточнив їх 31 жовтня 2025 року є некоректним формулюванням, оскільки загальна мобілізація після 24 лютого 2022 року не припинялась та не переривалась, а продовжувалась щоразу на 90 днів.
Таким чином доводи відповідача, які ним зазначені у відзиві, судом до уваги не беруться.
Крім цього, з оскаржуваної постанови не зрозуміло, які саме дані ОСОБА_1 слід було уточнити.
Доказів того, що відомості, які необхідні були відповідачу, не повідомлялися ОСОБА_1 під час оновлення даних, відповідач не надав.
Також, суд погоджується з твердженням ОСОБА_1 про те, що він не може нести відповідальність за неналежне виконання посадових обов'язків, як працівниками АТ «Укрпошти», так порушення службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 строків та порядку надсилання повісток, що стало причиною неотримання і неявки до ІНФОРМАЦІЯ_1 на визначену в повістці дату та час. Оскільки, як вірно зазначає позивач відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку №270, рекомендовані листи з позначкою «повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручається особисто адресату. У разі відсутності адресата за зазначеною на рекомендованому листі адресою, працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Номер телефону позивача, працівникам РТЦК та СП був відомий, однак на поштовому відправлені адресованому йому, такий не був зазначений, що підтверджує слова позивача, що будь-яких дій для оповіщення його про наявність повістки, здійснено не було.
Отже, суд вважає, що відповідач, ухвалюючи оскаржувану постанову, всупереч імперативним вимогам статей 7, 9, 247, 251, 252 тощо КУпАП, не дослідив обставини справи, не встановив наявність складу адміністративного правопорушення, не зібрав доказів на підтвердження власної позиції щодо допущення позивачем інкримінованого правопорушення, зокрема які були наявні у розпорядженні самого відповідача.
Вказаний висновок узгоджується з Постановою Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 639/1225/25 від 12 червня 2025 року.
Враховуючи наведене, дослідивши вказану постанову, суд вважає її такою, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, винесену не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтованою, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); упереджено, недобросовісно, нерозсудливо; не пропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Отже, таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
Судові витрати відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, слід стягнути із відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.5, 6, 9, 77, 90, 139, 194, 242-246, 286 КАС України, ст.ст.210-1, 247, 251, 252, 268, 278, 280, 283, 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення №7/20 від 02 лютого 2026 року - скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судові витрати понесені ним при поданні адміністративного позову до суду, а саме судовий збір в сумі 665,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 .
Головуючий: Р. О. Горуц