ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4154/26
провадження № 2-о/753/250/26
"06" березня 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Сирбул О. Ф., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 із заявою про встановлення факту родинних відносин.
Ознайомившись з заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до абзацу першого п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Згідно роз'яснень, які містяться в пункті 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, зокрема, з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Заінтересованими особами є особи, які беруть участь у справі та які мають юридичну заінтересованість. Це коло визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права і обов'язки.
У справах про встановлення факту родинних відносин заінтересованими особами можуть бути інші спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом, інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб.
Разом з цим, відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 за № 7 у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі. Нотаріус може бути лише відповідачем в разі оскарження відмови від вчинення нотаріальної дії або процедури її вчинення. При цьому такі вимоги до нотаріуса підлягають розгляду в позовному провадженні за правилами цивільного судочинства, як спір про право.
Відтак, заявником у заяві не зазначено заінтересованих осіб, а зміст поданої заяви не містить обґрунтувань в частині залучення заінтересованих осіб для встановлення факту родинних відносин відповідно до положень вищезазначеної норми, мети такого встановлення із залучення вказаної заінтересованої особи.
Отже, при подачі до суду заяви заявник має вказати коло заінтересованих осіб та обґрунтувати їх залучення для встановлення факту родинних відносин.
Згідно з ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частиною 4 ст. 95 ЦПК України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Отже, ЦПК України, як процесуальним законом, не встановлено порядку засвідчення копій документів, як письмових доказів, а норма ч. 4 ст. 95 ЦПК України є відсильною та зумовлює необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до ст. 1, 23 Закону України «Про стандартизацію».
01 вересня 2021 року набув чинності новий стандарт на заміну ДСТУ 4163-2003, який регулює порядок оформлення організаційно-розпорядчих документів - Національний стандарт України Державна уніфікована система документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, затверджений наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 року № 144.
Згідно з п. 5.26. Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту "Підпис" на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії.
У разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 761/5894/17, від 14 грудня 2018 року у справі № 914/809/18, від 01 жовтня 2020 року у справі № 910/8794/17, від 14 вересня 2021 року у справі № 916/2024/20.
Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви було долучено два пакети документів у копіях, на яких не проставлено власного імені та прізвища особи, яка засвідчує копії, підпису заявника або його уповноваженої особи, дати засвідчення.
Таким чином, заявник долучив до заяви копії документів у порушення вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.
Крім того, з матеріалів заяви вбачається, що додатки до заяви для заінтересованої особи не посвідчені, відповідно до вимог приписів статті 95 ЦПК України.
Відтак заявник має подати до суду належним чином засвідчені копії доданих документів або їх оригінали, а саме пакет документів для суду та відповідно до кількості заінтересованих осіб у справі.
Крім цього, п. 6.2 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», встановлює такі поля при виготовленні документів: 30 мм - ліве; 10 мм - праве; 20 мм - верхнє та нижнє. Водночас заявником заяву про встановлення факту родинних відносин оформлено з порушенням вказаних розмірів полів.
Разом з тим, у порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заявником не зазначено підтвердження про те, що ним не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Враховуючи зазначене, позивачу необхідно надати суду належним чином оформлену нову редакцію заяви про встановлення факту родинних відносин з урахуванням вищезазначених судом недоліків для суду та відповідно до кількості заінтересованих осіб у справі.
Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пп. 4 п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, заявником не сплачено судовий збір, оскільки за кожну позовну вимогу сплачується судовий збір в сумі 665,60 грн (3328,00 грн х 0,2).
Відтак, заявнику слід подати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заяву слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Залишення заяву без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 294 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин - залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати п'яти днів із дня отримання заявником даної ухвали.
Копію ухвали направити заявникам.
В разі якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: