Справа № 713/52/26
Провадження №2-а/713/11/26
іменем України
10.03.2026 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Кириляк А.Ю., за участі секретаря Матейчук-Степан Л.Ю., представника позивача Стадника І.П. представника ІНФОРМАЦІЯ_1 Фуштей М.В. розглянувши у судовому засіданні місті Вижниця адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення .
В позові вказує, що 22.12.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 його , ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.З ст.210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період) та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч грн.) 00 коп., що підтверджується постановою про адміністративне правопорушення №2730 від 22.12.2025 року (копія додається, оригінал знаходиться у ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
У постанові ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22.12.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності зазначено, що він є військовозобов'язаним громадянином України, всупереч вимогам правил військового обліку порушив правила військового обліку та мобілізаційного законодавства, перебуваючи в статусі обмежено придатного до військової служби у воєнний час, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 16.12.2025 року № 2730 не з'явився до ТЦК та СП у строк до 05.06.2025 року для проходження повторного медичного огляду ВЛК з метою встановлення ступеня придатності для військової служби.
З притягненням його до адміністративної відповідальності не погоджується, постанову про накладення штрафу №2730 від 22.12.2025 року вважає незаконною, постановленою з порушенням вимог КУпАП, без належних та допустимих доказів.
Оскаржувана постанова складалася та розгляд справи проводився без його участі, постанову не підписував і її копію йому не вручали та поштовим зв'язком не надсилали, права також не роз'яснювалися, чим були порушені його права передбачені ч.1 ст.268 КУпАП, у тому числі і право на захист.
Про розгляд справи 22.12.2025 року йому було відомо із протоколу про адміністративне правопорушення №2730 від 16.12.2025 року, однак цього числа він не міг з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 по поважній причині, яка була відома ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки проходив ВЛК, перебував на стаціонарному обстеженні стану здоров'я у Чернівецькій обласній психіатричній лікарні, у період із 17.12.2025 року по 24.12.2025 року, за направленням того ж ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вважає, що оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності № 2730 від 22.12.2025 року була винесена у його відсутність і про її ухвалення йому не було повідомлено, він був позбавлений можливості оскаржити її у встановлений законом десятиденний строк.
Про існування оскаржуваної постанови стало відомо 30.12.2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_3 , коли отримував повістку для до обстеження ВЛК . Таким чином, вважає, що викладені вище обставини пропуску ним строку на оскарження постанови про притягнення мене до адміністративної відповідальності № 2730 від 22.12.2025 року є поважними і повинні обраховуватися із 30.12.2025 року.
Просить поновити строк на оскарження постанови за справою про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_4 за № 2730 від 22.12.2025 року щодо нього, ОСОБА_1 , за ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Визнати незаконною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 2730 від 22.12.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 про притягнення його ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч грн.) 00 коп. Провадження по справі закрити.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримав просив позов задовольнити в повному обсязі .
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав надав письмові заперечення в яких зазначає, позивач є військовозобов'язаним громадянином України Ткачук перебуваючи у статусі обмежено придатного до військової служби у воєнний час не з'явився до ТЦК та СП у строк до 05.06.2025 року для проходження повторного медичного огляду ВЛК з метою встановлення ступеня придатності до військової служби. Згідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», розділ II Прикінцеві та перехідні положення, пункту 2, пп. 1, абзацу 3: громадяни України, які перебувають на військовому обліку(як стверджує сам позивач він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 ), зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Згідно витягу Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних позивач 12.06.2023 року визнано непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Право на відстрочку не реалізував. Відповідно до вимог статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Копією протоколу підтверджується, що позивач був присутній при його складанні, йому були роз'яснені процесуальні права, а також повідомлено про час та місце розгляду справи, що підтверджується його підписом й відповідно даних щодо заявлення ним будь-яких клопотань з його боку відсутні. Більш того в поясненнях до протоколу позивачем не доведено поважність пропуску строку для проходження військово-лікарської комісії. Таким чином, відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки сама його незгода із встановленим правопорушенням не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Вважав , що відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки сама його незгода із встановленим правопорушенням не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Просить у задоволенні позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - відмовити за безпідставністю.
Суд, заслухавши доводи, представника позивача та відповідача , вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, в межах даної справи суду належить здійснити перевірку рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет відповідності вимогам законності, верховенства права, правам, свободам та законним інтересам осіб, вимогам розумності, добросовісності, безсторонності (неупередженості).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.
Судом встановлено, 22.12.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч грн.) 00 коп., що підтверджується постановою про адміністративне правопорушення №2730 від 22.12.2025 року .
У постанові зазначено, що позивач є військовозобов'язаним громадянином України, всупереч вимогам правил військового обліку порушив правила військового обліку та мобілізаційного законодавства, перебуваючи в статусі обмежено придатного до військової служби у воєнний час, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 16.12.2025 року № 2730 не з'явився до ТЦК та СП у строк до 05.06.2025 року для проходження повторного медичного огляду ВЛК з метою встановлення ступеня придатності для військової служби.
16.12.2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення №2730 за ч.3 ст.210-1 КУпАП. В протколі вказано, що розгляд справи буде проводитись 22 грудня 2025 року об 11.00 год. Однак у протоколі відсутній підпис позивача. Інших доказів, які підтверджують належне повідомлення позивача про розгляд справи відповідач не надав.
Згідно акту обстеження стану здоров'я за № 708 від 24.12.2025 року , позивач перебував на стаціонарному обстеженні стану здоров'я у Чернівецькій обласній психіатричній лікарні, у період із 17.12.2025 року по 24.12.2025 року.
Госпіталізація проведена за направленням ІНФОРМАЦІЯ_4 за №5966513 від 16.12.2025 року, яке в судовому засіданні додав представник відповідача.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану'постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч.1ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію'громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію'інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (зокрема передбачені ст.ст.210,210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, (тобто, особа має право заявити про необхідність надання їй правової допомоги, що не може бути проігноровано) оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Тобто, має бути сукупність умов - підтвердження своєчасного сповіщення про місце і час розгляду справи і відсутність клопотання порушника про відкладення її розгляду.
З цього випливає обов'язок ТЦК належним чином повідомити особу про розгляд справи про накладення штрафу.
В силу ст. 248, ч. 1 ст. 268, ст. 277-2, ст. 278 КУпАП ТЦК зобов'язаний належним чином повідомити особу про розгляд справи не пізніше, ніж за три дні до дати розгляду справи.
Відповідно до змін до статті 258 КУпАП , за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію за статтями 210, 210-1 КУпАП протокол ТЦК може не складатися, але за умови, якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК підтвердних документів про отримання особою виклику.
Однак, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Тобто, протокол не складається, але особа має право заявити про незгоду з доводами про порушення, що потребуватиме складання ТЦК протоколу, і дає можливість отримати більш ширшу картину обставин, які ставляться у провину особі.
Як встановлено в судовому засіданні відповідач знав, що позивач не може з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 по поважній причині, оскільки він проходив ВЛК, за направленням відповідача № 5966513 від 16.12.2025 року та перебував на стаціонарному обстеженні стану здоров'я у Чернівецькій обласній психіатричній лікарні, у період із 17.12.2025 року по 24.12.2025 року. Не зважаючи на це прийняв постанову ,яка підлягає, оскарженню.
Суд зауважує, що відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Окрім того, відповідачем не спростований даний факт належними доказами, відповідачем не надано суду відзив на позовну заяву.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Згідно зі ч. 3 ст. 73 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Разом з тим, оскаржувана постанова прийнята необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для прийняття такого рішення.
Крім того судом встановлено, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення з позовом до суду, оскільки про порушене право дізнався 30 грудня 2025 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи відсутність фактичних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП.
Згідно із ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, із бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст. 2, 9, 77, 241-246, 250-251, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Позовну ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , - задовольнити повністю.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 № 2730 БІД 22.12.2025 року про накладення стосовно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000,00 грн - визнати протиправною та скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_5 , юридична адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 , юридична адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 .
Суддя Антоніна КИРИЛЯК