Справа №702/1251/25
2/705/1820/26
12 березня 2026 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 742902 від 24.04.2023 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» (далі Договір), відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 2000,00 грн., а відповідач зобов'язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені Договором.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами Договору.
01.02.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 01022024-1, відповідно до якого ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», зокрема і до ОСОБА_1 за Договором № 742902 від 24.04.2023.
Станом на дату зверненнядо суду заборгованість відповідача за вказаним договором становить 14 452,00 грн., з яких: 2000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 12452,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Зазначена сума заборгованості відповідачем на даний час не погашена, що підтверджується розрахунком заборгованості, тому позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.
Ухвалою судді справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні, відповідно до ст. 274 ЦПК України, без повідомлення сторін.
Про проведення розгляду справи у спрощеному позовному провадженні позивач та відповідач повідомлені належним чином. Заперечення проти такого розгляду справи та відзиву від відповідача судом у встановлений строк не отримано.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 742902 від 24.04.2023 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 2000,00 грн., а відповідач зобов?язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов?язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені Договором.
Даний Договір був укладений в електронній формі за допомого одноразового ідентифікатора.
Вказаний Договір підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням його персональних даних та шляхом введення одноразового ідентифікатора. Підписанням Договору відповідач підтвердила, що до моменту його підписання вона вивчила цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту, та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронн іправочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та йогозмісту. Такафіксаціяздійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Також, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З урахуванням викладеного, лише сама наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Отже, між сторонами було у?ладено письмовий правочин за допомогою еле?тронного засобу зв'яз?у, Договір був підписаний його сторонами з ви?ористанням одноразового ідентифікатора.
Таким чином, між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля вини?нення, припинення або зміни цивільних прав та обов'яз?ів за Договором № 742902 від 24.04.2023про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort».
Судом встановлено, що 01.02.2024 міжТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 01022024-1, відповідно до якого ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», зокрема і до ОСОБА_1 за Договором № 742902 від 24.04.2023.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявнавимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Таким чином, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором № 742902 від 24.04.2023про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort».
Судом встановлено, що між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 742902 від 24.04.2023про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 2000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.
У Паспорті споживчого кредиту, який є додатком до Договору № 742902 від 24.04.2023, передбачено, що основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача є: тип кредиту - кредит; сума кредиту - 2000,00 грн.; строк кредитування - 360днів; мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби; тип процентної ставки фіксована; стандартна процентна ставка - 2,20 % за кожен день користування кредитом.
Відповідно до листа ТОВ «Пейтек» від 20.10.2025 № 20251020-2806, 24.04.2023 о 18:42:13 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» у сумі 2000 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правові наслідки порушення зобов'язання регламентовані статтею 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. У свою чергу частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу Українипередбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 742902 від 24.04.2023про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort».
В той же час, відповідно до розрахунку заборгованості за даним Договором, який надано позивачем, заборгованість від повідача складає14 452,00 грн., з яких: 2000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 12 452,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідач не оспорював укладення Договору № 742902 від 24.04.2023 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» та, відповідно, отримання кредитних коштів і користування ними, доказів виконання зобов'язань за цим договором на користь первісного кредитора або позивача до суду не надав.
До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.
Зважаючи на норми закону, умови укладеного між сторонами договору, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 742902 від 24.04.2023про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» в сумі 14 452 грн. 00 коп., обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідачавитрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
За змістом ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, щорозмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Враховуючи предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, а також виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 3000,00 гривень на професійну правничу допомогу, що є співмірним із наданим обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 35234236, 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, 4 поверх) заборгованість за кредитним договором № 742902 від 24.04.2023 року в розмірі14 452грн.00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 гривень 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщойого не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційног опровадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Леся Сергіївна Годік