Справа № 442/1842/26
Провадження № 1-кс/442/293/2026
12 березня 2026 року Слідча суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі клопотання старшого слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вороблевичі, Дрогобицького району, Львівської області, українця, громадянина України, не працює, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовозобов'язаного, адвокатом та депутатом не є, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
встановила:
Старший слідчий СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до суд з клопотанням в межах кримінального провадження №12026141110000112, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2026, за ознаками злочину передбаченого ст.126-1 КК України, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 19:00 год по 07:00 год щоденно строком на два місяці за адресою: АДРЕСА_1 та покласти відповідні обов'язки.
В обгрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_5 , в порушення вимог ст.28 Конституції України, та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», згідно яких кожен має право на повагу до своєї гідності, будучи з 04.02.2026 на профілактичному обліку у Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, як кривдник, 04 лютого 2026 року приблизно о 12:00 год, перебуваючи за місцем проживання своєї співмешканки ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , переслідуючи прямий умисел на заподіяння їй психологічного та фізичного насильства, демонструючи власну зверхність та фізичну перевагу, вчинив з ОСОБА_7 словесний конфлікт, в ході якого голосно кричав на неї та розмахував руками, залякував, принижував та словесно ображав її нецензурними словами, після чого умисно кулаками обох рук наніс їй декілька ударів в ділянку грудної клітини зліва, в ділянку правого плеча, правого передпліччя, лівого ліктьового суглобу, а також декілька ударів ногами в область стегон, гомілок правої та лівої ніг, внаслідок чого заподіяв потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синців на передній поверхні грудної клітки зліва, ділянках правого плеча, правого передпліччя, лівого ліктьового суглобу, обох стегон та обох гомілок, які по ступеню тяжкості відносяться до легкого ступеня тілесних ушкоджень.
Вищевказаними діями ОСОБА_5 вчинив відносно ОСОБА_7 фізичне та психологічне насильство, внаслідок чого у потерпілої відбулись зміни у емоційно-вольовій сфері, такі як тривожність, емоційна лабільність, нервозність, напруженість, що негативно позначається на її повноцінному соціальному функціонуванні.
Такі дії ОСОБА_5 є умисними та систематичними, оскільки до того він двічі притягався до адміністративної відповідальності за вчинення відносно ОСОБА_7 домашнього насильства за ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та був засуджений за нанесення їй умисних легких тілесних ушкоджень за ч.1 ст.125 КК України, а саме:
- постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.10.2023 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні 04.10.2023 домашнього насильства відносно ОСОБА_7 та накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) грн, який сплачено;
- постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.02.2026 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні 02.02.2026 домашнього насильства відносно ОСОБА_7 та накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) грн., який сплачено,
- вироком Дрогобицького міськрайонного суду від 28.04.2023 ОСОБА_8 визнано винним за спричинення 19.04.2023 умисного легкого тілесного ушкодження ОСОБА_7 та засуджено за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн, який сплачено.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного систематичного фізичного та психологічного насильства щодо своєї співмешканки ОСОБА_7 , що призвело до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Обставинами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є докази, зібрані у ході досудового розслідування, а саме: заява ОСОБА_7 від 04.02.2026, про вчинення кримінального правопорушення, показання потерпілої ОСОБА_7 від 06.02.2026, показання свідка ОСОБА_9 , показання малолітнього свідка ОСОБА_10 , постанова Дрогобицького міськрайонного суду від 16.10.2023, постанова Дрогобицького міськрайонного суду від 10.02.2026, висновок судово-медичного експерта № 52 від 06.02.2026, висновком експерта № 237 від 19.02.2026 за результатами проведення судово-психологічної експертизи, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та іншими матеріалами кримінального провадження.
Щодо наявності передбачених ст.177 КПК України ризиків відносно дій підозрюваного, то відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, просила таке задоволити.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив таке задоволити.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання, просив визначити години домашнього арешту з 21.00 до 09.00, оскільки не встигне повернутись з роботи з міста Борсилав.
Заслухавши учасників розгляду клопотання, дослідивши додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла до такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Встановлено, що в провадженні слідчого відділу Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026141110000112 від 05.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.
При цьому, з наданих до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, зазначені у п.п. 1-3 цієї частини.
Згідно з ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжних заходів є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
За ч.1 та ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати шести місяців.
Також, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином, оглянувши матеріали кримінального провадження, оцінивши обставини, визначені ст.178 КПК України, приходжу висновку, що слідчий та прокурор довели наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. А тому суд вважає, що запропоновані слідчим та прокурором години домашнього арешту є доцільними, однак з оглдяу на те, що підозрюваний стверджує , що працює, хоча і не офіційно, слідча суддя вважає за доцільне визначити початок домашнього арешту з 20:00год .
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідча суддя
постановила:
Клопотання старшого слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 - задоволити.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в пору доби з 20:00 год по 07:00 год щоденно строком на два місяці за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
не відлучатися із м. Дрогобича Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
не спілкуватися потерпілою ОСОБА_7 , свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
заборонити ОСОБА_5 перебувати за місцем проживання потерпілої від домашнього насильства ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 .
Роз'яснити підозрюваному його право відповідно до ст.201 КПК України на звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу.
Роз'яснити, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники поліції, з метою контролю за поведінкою підозрюваного, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. У разі невиконання обов'язків до підозрюваного може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.
Виконання ухвали покласти на працівників органів Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_5 .
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.
Слідча суддя ОСОБА_1