Справа № 712/12123/25
Провадження 1-кп/712/447/26
11 березня 2026 м.Черкаси
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
законного представника потерпілих ОСОБА_7
представника потерпілих ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 156-1, ч.1 ст. 156, ч.1,2 ст.155, ч. 2 ст. 301, ч.1,3,4 ст.301-1, ч.1 ст. 263 КК України,-
В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 156-1, ч.1 ст. 156, ч.1,2 ст.155, ч. 2 ст. 301, ч.1,3,4 ст.301-1, ч.1 ст. 263 КК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав письмове клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу - тримання під вартою, вказаши на наявність ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_9 матиме можливість: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих, експертів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Представник потерпілих підтримав клопотання прокурора, вказавши, також що кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_9 є специфічними, і розгляд вказаних проваджень має свої особливості.
Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_6 просили відмовити в задоволенні клопотання.
Захисник ОСОБА_10 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, а в разі його задоволення застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.01.2026, продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_9 , який спливає 20.03.2026.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Підставою продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарань, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений матиме можливість: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих, експертів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що жоден більш м'який запобіжний захід, крім запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.
Також на думку суду інші, більш м'які запобіжні заходи, не забезпечать усунення існуючих ризиків, оскільки ОСОБА_9 надалі матиме можливість контактувати з потерпілими, узгоджувати з ними свої показання; переховуватися від суду; знищити, приховувати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; вчиняти незаконний вплив на свідків, інших учасників кримінального провадження. Зокрема такі контакти можливі за допомогою різного роду засобів зв'язку, у тому числі, які неможливо відслідкувати гласними чи негласними засобами контролю.
Вказані ризики на момент розгляду клоптання є суттєвими і їхньому настанню неможливо запобігти у разі застосування до ОСОБА_9 будь-яких інших запобіжних заходів.
Крім того, матеріали провадження дають змогу оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання; вік та стан здоров'я обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; відсутність судимостей, а також вагомість наявних доказів, якими обгрунтовуються відповідні обставини, особливість кримінальних проваджень.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_9 , більше як 1,5 року перебуває під вартою без права внесення застави.
Також в обвинувальному акті відсутні будь-які посилання на психічне, психологічне чи фізичне насильство на потерпілих з боку обвинуваченого.
Тож суд вважає, що станом на момент розгляду клопотання прокурора є підстави для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Суд вважає, що прокурором у клопотанні, обгрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховані обставини, визначені статтею 178 КПК України як такі, що мають бути оцінені.
Разом з цим, суд зазначає, що у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 параграфом 3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відтак, при визначенні ОСОБА_9 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд одночасно з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальний стан обвинуваченого, тяжкість правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 , цивільні позови, заявлені потерпілими на загальну суму 10008804,47грн., розмір процесуальних витрат у кримінальному провадженні в сумі 322520,28грн., суд вважає, що застава у розмірі 3606 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зможе гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Суд також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов'язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине не тільки на обвинуваченого , але і на життя членів його родини.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задоволити частково.
Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задоволити частково.
Клопотання захисника ОСОБА_10 задоволити частково.
Продовжити відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою строком на 2 місяці, тобто по 11 травня 2026 включно.
Визначити заставу в розмірі 3606 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 12000768грн. у випадку внесення якої покласти на ОСОБА_9 строком на 2 місяці наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не виїжджати за межі Черкаської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання ;
- утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет) з потерпілими, свідками у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності їх участі в суді
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 діб
.
Головуючий: