Справа № 703/585/16-к
1-кп/703/5/26
11 березня 2026 року Смілянський міськрайсуд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тинівка Жашківського району Черкаської області, а жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою вищою освітою, одруженого, інженера-технолога з розробки графіку руху поїздів Шевченківської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці, в силу ст. 89 КК України, несудимого,
за ч.1,3 ст.191 КК України, -
ОСОБА_5 , органом досудового розслідування обвинувачується у тому, що він, працюючи інженером-технологом з розробки графіку руху поїздів Шевченківської дирекції залізничних перевезень державного підприємства Одеської залізниці (Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», відповідно до постанови Кабінету міністрів України №200 від 25.06.2014 про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП «Одеська залізниця») по вул. Коробейника, 3 в м. Сміла, відповідно до наказу № ДПК-64/456 від 29.1 1.2013 Шевченківської дирекції залізничних перевезень державного підприємства Одеської залізниці отримав на зарплатну картку авансові кошти на відрядження у м. Київ на період часу з 09.12.2013 по 25.12.2013 в сумі 11550 грн.
Перебуваючи у службовому відрядженні у м. Київ з 09.12.2013 по 25.12.2013. ОСОБА_5 проживав у номері готелю ПУ «Готель «Кооператор», вартість якого становила 580 гри. за добу та включала у себе сніданок вартістю 85 гри., загальна вартість яких за вказаний період становила 1360 гри. та додатково замовляв за період відрядження сніданки на загальну суму 1360 грн.
У подальшому. 26.12.2013 ОСОБА_5 , в невстановлеиий слідством час та місці, умисно, з корисливих мотивів, в супереч п. 5 Інструкції про службові відрядження в межах у країни та за кордон, а також п. 4.4 розділу 2 «Порядку здійснення службових відряджень в межах України га за кордон працівників підприємств залізничного транспорту» та додатку № 4 до нього, затвердженого наказом «Укрзалізниці» від 07.11.2013 № 393-П/од. які передбачають, що витрати на харчування, вартість якого включена до рахунку вартості проживання у готелях оплачується відрядженим працівником за рахунок добових витрат та визначають суму добових витрат на працівника у розмірі 60 гривень, склав авансовий звіт про використання коштів, виданих йому у підзвіт на відрядження, за період з 09.12.2013 по 25.12.2013 на суму 11613.42 грн.. в який вніс неправдиві відомості, а саме незаконно збільшив витрати на проживання у ІІУ «Готель «Кооператор», шляхом внесення у вартість проживання вартість замовлених сніданків, загальна сума яких перевищила граничну межу добових витрат за період даного відрядження на суму 2528 гривень, (загальна вартість сніданків включених Поденежком у вартість проживання: 1360 грн. вартість сніданків включених у вартість номеру + 1360 грн. вартість додаткових сніданків 2720 грн.; максимально можлива сума добових на дане відрядження: 16 днів х 60 грн./день - 960 гр сума добових вказана ОСОБА_6 у звіті: 16 днів х 48 грн./день - 1 грн.; різниця між добовими вказаними у звіті ОСОБА_6 максимально можливою сумою добових 960 - 768 = 192 грн.; сума на я вартість сніданків перевищує максимальну суму добових які могли бути використані ОСОБА_5 2720 - 192 = 2528 грн.) та в подальшому
надав у фінансовий відділ Шевченківської дирекції залізничних перевезень за адресою: вул. Ю. Коробейника. 3, м. Сміла, Черкаська область, вказаний звіт, на підставі якого за платіжним дорученням, отримав 63.42 грн. вказаних звіті перевитрат. Вказаними діями ОСОБА_5 привласнив грошові кошти Шевченківської дирекції залізничних перевезень ДІІ «Одесь залізниця» у сумі 2528 гривень.
Він же, повторно, працюючи інженером-технологом з розробки графік руху поїздів Шевченківської дирекції залізничних перевезень державного підприємства Одеської залізниці по вул. Коробейника. З в м. Сміла, відповіли до наказу № ДНК-64/15 від 15.01.2014 Шевченківської дирекції залізнични перевезень державного підприємства Одеської залізниці отримав на зарплати; картку авансові кошти на відрядження у м. Київ на період часу з 20.01.2014 по 30.01.2014 в сумі 7300 грн.
Перебуваючи у службовому відрядженні у м. Київ, з 20.01.2014 по 30.01.2014 ОСОБА_5 проживав у номері готелю ПУ «Готелі: «Кооператор», вартість якого становила 580 грн. за добу та включала у себе сніданок вартістю 85 грн., загальна вартість яких за вказаний період становила 850 грн. та додатково замовляв за період відрядження сніданки на загальну суму 850 гривень.
У подальшому. 03.02.2014 ОСОБА_5 , в невстановлений слідством час та місці умисно, з корисливих мотивів, в супереч п. 5 Інструкції про службові відрядження в межах у країни та за кордон, а також п. 4.4 розділу 2 «Порядку здійснення службових відряджень в межах України та за кордон працівників підприємств залізничного транспорту» та додатку № 4 до нього, затвердженого наказом «Укрзалізниці» від 07.11.2013 № 393-Ц/од, які передбачають, що виграти на харчування, вартість якого включена до рахунку вартості проживання у готелях оплачується відрядженим працівником за рахунок добових витрат та визначають суму добових витрат на працівника у розмірі 60 гривень, склав авансовий звіт про використання коштів, виданих йому у підзвіт на відрядження, за період з 20.01.2014 по 30.01.2014 на суму 7333,59 грн.. в який вніс неправдиві відомості, а саме незаконно збільшив витрати на проживання у ПУ «Готель «Кооператор», шляхом внесення у вартість проживання вартість замовлених сніданків, загальна сума яких перевищила граничну межу добових витрат за період даного відрядження на суму 1580 гривень, (загальна вартість сніданків включених ОСОБА_5 у вартість проживання: 850 грн. вартість сніданків включених у вартість номеру + 850 грн. вартість додаткових сніданків = 1700 грн.; максимально можлива сума добових на дане відрядження: 10 днів х 60 грн./день - 600 грн.; сума добових вказана ОСОБА_5 у звіті: 10 днів х 48 грн./день = 480 грн.; різниця між добовими вказаними у звіті ОСОБА_5 та максимально можливою сумою добових 600- 480 = 120 грн.; сума на яку вартість сніданків перевищує максимальну суму добових які могли бути використані Поденежком 1700 - 120 =1580грн.) та в подальшому надав у фінансовий відділ Шевченківської дирекції залізничних перевезень за адресою: вул. Ю. Коробейника, 3, м. Сміла, Черкаська область, вказаний звіт, на підставі якого, за платіжним дорученням, отримав 33.59 грн. вказаних у звіті перевитрат. Вказаними діями ОСОБА_5 привласнив грошові кошти Шевченківської дирекції залізничних перевезень ДІЇ «Одеська залізниця» у сумі 1580 гривень.
Він же. повторно, працюючи інженером-технологом з розробки графіку руху поїздів Шевченківської дирекції залізничних перевезень державного підприємства Одеської залізниці по вул. Коробейника, 3 в м. Сміла, відповідно до наказу № ДПК-64/62 від 10.02.2014 Шевченківської дирекції залізничних перевезень державного підприємства Одеської залізниці отримав на зарплату картку авансові кошти на відрядження у м. Київ на період часу з 17.02.2014 по 27.02.2014 в сумі 7300 грн.
Перебуваючи у службовому відрядженні у м. Київ, з 17.02.2014 по 27.02.2014 ОСОБА_5 проживав у номері готелю ПУ «Готель «Кооператор», вартість якого становила 580 грн. за добу та включала у себе сніданок вартістю 85 грн., загальна вартість яких за вказаний період становила 850 грн. та додатково замовляв за період відрядження сніданки на загальну суму 850 гривень.
У подальшому, 03.03.2014 ОСОБА_5 , в невстановлений слідством час та місці, умисно, з корисливих мотивів, в супереч п. 5 Інструкції про службові відрядження в межах у країни та за кордон, а також п. 4.4 розділу 2 «Порядку здійснення службових відряджень в межах України та за кордон працівників підприємств залізничного транспорту» та додатку № 4 до нього, затвердженого наказом «Укрзалізниці» від 07.11.2013 № 393-1 І/од, які передбачають, що витрати на харчування, вартість якого включена до рахунку вартості проживання у готелях оплачується відрядженим працівником за рахунок добових витрат та визначають суму добових витрат на працівника у розмірі 60 гривень, склав авансовий звіт про використання коштів, виданих йому у підзвіт на відрядження, за
період з 17.02.2014 по 27.02.2014 на суму 7507.97 грн. у який вніс неправдиві відомості, а саме: незаконно збільшив витрати на проживання у ПУ «Готель «Кооператор», шляхом внесення у вартість проживання вартість замовлених сніданків, загальна сума яких перевищила граничну межу добових витрат за період даного відрядження на суму 1580 гривень, (загальна вартість сніданків включених ОСОБА_5 у вартість проживання: 850 грн. вартість сніданків включених у вартість номеру + 850 грн. вартість додаткових сніданків = 1700 грн.; максимально можлива сума добових на дане відрядження: 10 днів х 60 грн./день = 600 грн.; сума добових вказана ОСОБА_5 у звіті: 10 днів х 48 грн./день = 480 грн.; різниця між добовими вказаними у звіті Поденежком та максимально можливою сумою добових 600 - 480 = 120 грн.; сума на яку вартість сніданків перевищує максимальну суму добових які могли бути використані Поденежком 1700 - 120 - 1580 грн.) та в подальшому надав у фінансовий відділ Шевченківської дирекції залізничних перевезень за адресою: вул. Ю. Коробейника, 3, м. Сміла, Черкаська область, вказаний звіт, на підставі якого, за платіжним дорученням, отримав 207.97 грн. вказаних у звіті перевитрат. Вказаними діями ОСОБА_5 привласнив грошові кошти Шевченківської дирекції залізничних перевезень ДП «Одеська залізниця» у сумі 1580 гривень.
Він же, повторно, працюючи інженером-технологом з розробки графіку руху поїздів Шевченківської дирекції залізничних перевезень державного підприємства Одеської залізниці по вул. Коробейника. 3 в м. Сміла, відповідно до наказу № ДНК-64/102 від 05.03.2014 Шевченківської дирекції залізничних перевезень державного підприємства Одеської залізниці отримав на зарплатну картку авансові кошти на відрядження у м. Київ на період часу з 17.03.2014 по 27.03.2014 в сумі 7300 грн.
Перебуваючи у службовому відрядженні у м. Київ, з 17.03.2014 по 27.03.2014 ОСОБА_5 проживав у номері готелю ПУ «Готель «Кооператор», вартість якого становила 580 грн. за добу та включала у себе сніданок вартістю 85 грн., загальна вартість яких за вказаний період становила 850 грн. та додатково замовляв за період відрядження сніданки на загальну суму 850 гривень.
У подальшому, 28.03.2014 ОСОБА_5 , в невстановлепий слідством час та місці умисно, з корисливих мотивів, в супереч п. 5 Інструкції про службові відрядження в межах у країни та за кордон, а також п. 4.4 розділу 2 «Порядку здійснення службових відряджень в межах України та за кордон працівників підприємств залізничного транспорту» та додатку № 4 до нього, затвердженого наказом «Укрзалізниці» від 07.11.2013 № 393-Ц/од. які передбачають, що виграти на харчування, вартість якого включена до рахунку вартості проживання у готелях оплачується відрядженим працівником за рахунок добових витрат та визначають суму добових витрат на працівника у розмірі 60 гривень, склав авансовий звіт про використання коштів, виданих йому у підзвіт на відрядження, за період з 17.03.2014 по 27.03.2014 на суму 7341.90 грн,. у який вніс неправдиві відомості, а саме незаконно збільшив витрати на проживання у ГІУ «Готель «Кооператор», шляхом внесення у вартість проживання вартість замовлених сніданків, загальна сума яких перевищила граничну межу добових витрат за період даного відрядження на суму 1580 гривень, (загальна вартість сніданків включених ОСОБА_5 у вартість проживання: 850 грн. вартість сніданків включених у вартість номеру + 850 грн. вартість додаткових сніданків = 1700 грн.; максимально можлива сума добових на дане відрядження: 10 днів х 60 грн./день = 600 грн.; сума добових вказана ОСОБА_5 у звіті: 10 днів х 48 грн./день = 480 грн.; різниця між добовими вказаними у звіт і ОСОБА_5 та максимально можливою сумою добових 600 - 480 = 120 грн.; сума на яку вартість сніданків перевищує максимальну суму добових які могли бути використані Поденежком 1700 - 120 - 1580 грн.) та в подальшому надав у фінансовий відділ Шевченківської дирекції залізничних перевезень за адресою: вул. Ю. Коробейника. 3. м. Сміла, Черкаська область, вказаний звіт, на підставі якого, за платіжним дорученням, отримав 41.90 грн. вказаних у звіті перевитрат. Вказаними діями ОСОБА_5 привласнив грошові кошти Шевченківської дирекції залізничних перевезень ДІЇ «Одеська залізниця» у сумі 1580 гривень.
Він же. повторно, працюючи інженером-технологом з розробки графіку руху поїздів Шевченківської дирекції залізничних перевезень державного підприємства Одеської залізниці по вул. Коробейника, 3 в м. Сміла, відповідно до наказу № ДНК-64/148 від 09.04.2014 Шевченківської дирекції залізничних перевезень державного підприємства Одеської залізниці отримав на зарплатну картку авансові кошти на відрядження у м. Київ на період часу з 22.04.2014 по 30.04.2014 в сумі 5800 грн.
Перебуваючи у службовому відрядженні у м. Київ, з 22.04.2014 по 30.04.2014 ОСОБА_5 проживав у номері готелю ГІУ «Готель «Кооператор», вартість якого становила 580 грн. за лобу та включала у себе сніданок вартістю 85 грн., загальна вартість яких за вказаний період становила 680 грн., та додатково замовляв за період відрядження сніданки на загальну суму 680 гривень.
У подальшому, 05.05.2014 ОСОБА_5 у нсвстановлсний слідством час та місці умисно, з корисливих мотивів, в супереч гі. 5 Інструкції про службові відрядження в межах у країни та за кордон, а також п. 4.4 розділу 2 «Порядку здійснення службових відряджень в межах України та за кордон працівників підприємств залізничного транспорту» та додатку № 4 до нього, затвердженого наказом «Укрзалізниці» від 07.11.2013 № 393-Ц/од, які передбачають, що витрати на харчування, вартість якого включена до рахунку вартості проживання у готелях оплачується відрядженим працівником за рахунок добових витрат та визначають суму добових витрат на працівника у розмірі 60 гривень, склав авансовий звіт про використання коштів, виданих йому у підзвіт на відрядження, за період з 22.04.2014 по 30.04.2014 на суму 5899.37 грн. у який вніс неправдиві відомості, а саме незаконно збільшив витрати на проживання у ПУ «Готель «Кооператор», шляхом внесення у вартість проживання вартість замовлених сніданків, загальна сума яких перевищила граничну межу добових витрат за період даного відрядження на суму 1264 гривень, (загальна вартість сніданків включених ОСОБА_5 у вартість проживання: 680 грн. вартість сніданків включених у вартість номеру + 680 грн. вартість додаткових сніданків = 1360 грн.; максимально можлива сума добових на дане відрядження: 8 днів х 60 грн./день 480 грн.; сума добових вказана ОСОБА_5 у звіті: 8 днів х 48 грн./день = 384 грн.; різниця між добовими вказаними у звіті ОСОБА_5 та максимально можливою сумою добових 480 грн. - 384 грн. - 96 грн.; сума на яку вартість сніданків перевищує максимальну суму добових які могли бути використані ОСОБА_5 1360 - 96 = 1264 грн.) та в подальшому надав у фінансовий відділ Шевченківської дирекції залізничних перевезень за адресою: вул. Ю. Коробейника. З, м. Сміла, Черкаська область, вказаний звіт, на підставі якого, за платіжним дорученням, отримав 99.37 грн. вказаних у звіті перевитрат. Вказаними діями ОСОБА_7 привласнив грошові кошти Шевченківської дирекції залізничних перевезень ДП «Одеська залізниця» у сумі 1264 гривень.
Він же, повторно, працюючи інженером-технологом з розробки графіку руху поїздів Шевченківської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці по вул. Коробейника, 3, м. Сміла Черкаської області, діючи на підставі посадової нструкції інженера-технолога з розробки графіка руху поїздів № 226 від 25.05.2005, порушив п. 4.4 ч. 2 порядку здійснення службових відряджень в межах України та за кордон працівників підприємств залізничного транспорту України, затвердженого Наказом Укрзалізниці від 07.11.2013 № 393-Ц/од та ч. 5 розділу 2 інструкції «Про службові ві/дрядження в межах України та за кордон», затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за №218/2658 (зі змінами) 03.08.2015 умисно, з корисливих мотивів, надав у фінансовий відділ Шевченківської дирекції залізничних перевезень авансовий звіт про використання коштів, виданих йому у підзвіт на відрядження, в якому незаконно збільшив витрати на проживання у ПУ «Готель «Кооператор» в м. Київ, таким чином присвоїв гроші в сумі 1 700 грн., що підтверджується висновком експерта № 4/1110 від 11.01.2017, чим заподіяв підприємству збитків на зазначену суму.
Дії ОСОБА_5 , кваліфіковані за кваліфіковані за ч.1 ст. 191 КК України, так-як він привласнив чуже майно, яке йому було ввірене та за ч.3 ст.191 КК України, оскільки він привласнив чуже майно, яке йому було ввірене, повторно.
Як в ході досудового розслідування, так і в судовому засіданні ОСОБА_5 винуватим себе не визнав.
Обвинувачений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності, оскільки з часу вчинення ним кримінальних правопорушень, минуло більше десяти років.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання обвинуваченого і просив його задовольнити.
Представники потерпілого: ОСОБА_8 і ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилися, в направлених до суду заявах просили судове засідання проводити без їх участі.
Прокурор у судовому засіданні ОСОБА_3 не заперечував проти закриття кримінального правопорушення щодо ОСОБА_5 і зазначив, що обвинувачений може бути звільненим від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання ОСОБА_5 підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно роз'яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час судового розгляду справи зобов'язаний переконатися, що наявні всі підстави звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 7 статті 284 КПК України передбачено, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло десять років у разу вчинення тяжкого злочину.
Відповідно до п.7 Постанови № 12 від 23 грудня 2005 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» за наявності передбачених у ст. 49 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є правом суду.
Таким чином, для застосування п. 4 ч. 1 ст. 49 КК необхідно встановити, що після вчинення особою кримінального правопорушення, минуло десять років.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.2- 4 ст. 49 КК України).
Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту - 3 серпня 2015 року.
Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили. Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певної тяжкості.
Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг.
Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному проваджені десятирічний строк давності, передбачений п.4 ч.1 ст. 49 КК України, для ОСОБА_5 вже закінчився.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.2,3 ст. 49 КК України.
Згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
ОСОБА_5 в судовому засіданні дав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням стоків давності і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав.
Перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого, з огляду на те, що кримінальні правопорушення за якими обвинувачується ОСОБА_5 за тяжкістю класифікується, як тяжкий злочин, з моменту вчинення яких минуло більше десяти років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченого про його звільнення від кримінальної відповідальності є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволення.
Цивільний позов АТ «Укрзалізниця», про стягнння з ОСОБА_5 12901 грн.61 коп матеріальної шкоди, у зв'язку із закриттям кримінального провадження, слід залишити без розгляду.
У зв'язку із звільненням ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності і закриттям кримінального провадження судові витрати, за проведення судово- економічної експертизи в сумі 1964 грн 16 коп, слід віднести на рахунок держави.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 284, 285, 288, 369-372 КПК України, суд,-
Клопотання ОСОБА_5 , про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1,3 ст. 191 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього закрити.
Цивільний позов АТ «Укрзалізниця», про стягнння з ОСОБА_5 12901грн 61 коп матеріальної шкоди, залишити без розгляду, роз'яснивши право на звернення з таким позовом в порядку цивільного судочинства.
Судові витрати за проведення судово- економічної експертизи в сумі 1964 грн 16 коп віднести на рахунок держави.
Речові докази залишити в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена доЧеркаського апеляційного суду через міськрайсуд протягом 7 днів з моменту її проголошення
Суддя : ОСОБА_10