Справа № 636/760/17 Провадження№ 1-кс/636/314/26
про виправлення описки
12 березня 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Чугуїв питання про виправлення описки в ухвалі Чугуївського міського суду Харківської області від 09 березня 2026 року,
встановив:
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 09 березня 2026 року було задоволено клопотання слідчого Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 та надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нижня Салда Свердловської області РФ, громадянки РФ, з середньою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , з метою її приводу до залу судових засідань Чугуївського міського суду Харківської області,для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При перевірці факту внесення вищевказаної ухвали до Єдиного реєстру судових рішень встановлена необхідність виправлення описки в ухвалі суду, оскільки у вищевказаній ухвалі допущена описка, а саме у резолютивній частині помилково зазначено не правтльно строк дії вказаної ухвали.
Прокурор, слідчий в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Суд зазначає, що вказана неточність має очевидний технічний характер та виникла під час виготовлення тексту судового рішення, що підтверджується матеріалами кримінального провадження та змістом самого судового рішення. При цьому допущена описка не впливає на зміст ухвали суду, не змінює її суті, правової позиції суду та не впливає на обсяг прав і обов'язків учасників кримінального провадження.
Відповідно до положень статті 379 Кримінального процесуального кодексу України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження виправити допущені у судовому рішенні описки та очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало таке рішення законної сили чи ні.
Частиною другою статті 379 КПК України передбачено, що питання про внесення виправлень вирішується судом у судовому засіданні або без виклику учасників кримінального провадження, якщо характер виправлення не потребує їх участі.
З аналізу наведених положень кримінального процесуального закону вбачається, що виправлення описок є самостійним процесуальним механізмом усунення технічних неточностей у судовому рішенні, які виникли під час його виготовлення та не пов'язані зі зміною змісту прийнятого рішення.
При цьому суд звертає увагу, що виправлення описки не може підміняти собою процедуру перегляду судового рішення, не може призводити до зміни правової оцінки доказів, фактичних обставин кримінального провадження або висновків суду щодо прийнятого рішення.
Вказана правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом.
Так, у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 761/20556/16-к зазначено, що виправлення описок та очевидних арифметичних помилок у судових рішеннях спрямоване виключно на усунення технічних неточностей і не може змінювати зміст судового рішення або його правові наслідки.
У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 756/10256/15-к Верховний Суд наголосив, що опискою є механічна, випадкова граматична або технічна помилка, яка виникла під час виготовлення тексту судового рішення та не впливає на його сутність.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 522/1914/15-к, де зазначено, що виправлення описок допускається лише у випадках, коли помилка є очевидною та не змінює змісту рішення, а її усунення має на меті приведення тексту судового рішення у відповідність до фактичної волі суду, викладеної під час його постановлення.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 25.02.2021 у справі № 127/23136/18 звернув увагу на те, що інститут виправлення описок покликаний забезпечити правильність та точність судових рішень, оскільки навіть незначні технічні неточності можуть створювати труднощі під час виконання судового рішення або його правильного розуміння.
Таким чином, з урахуванням положень статті 379 КПК України та наведеної практики Верховного Суду, суд дійшов висновку, що виправлення описки є допустимим за умови, якщо таке виправлення не змінює суті судового рішення та спрямоване виключно на усунення технічної помилки.
Дослідивши матеріали кримінального провадження суд встановив, що помилка, допущена у тексті ухвали від 09 березня 2026 року, є очевидною технічною опискою, яка виникла під час виготовлення тексту судового рішення.
Виправлення зазначеної описки не впливає на зміст ухвали суду, не змінює її правових висновків та не впливає на права і обов'язки учасників кримінального провадження, а лише усуває технічну неточність у тексті судового рішення.
З огляду на викладене, з метою забезпечення правильності оформлення судового рішення, усунення технічної помилки та недопущення неоднозначного тлумачення його змісту, суд вважає за необхідне виправити допущену описку.
Керуючись ст. ст. 372, 379 КПК України, суд
постановив:
Виправити резолютивну частину ухвали Чугуївського міського суду від 09 березня 2026 року.
Викласти резолютивну частину ухвали Чугуївського міського суду Харківської області в наступній редакції: « Клопотання слідчого Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 - задовольнити.
Дозволити затримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нижня Салда Свердловської області РФ, громадянки РФ, з середньою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , з метою її приводу до залу судових засідань Чугуївського міського суду Харківської області,для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ця ухвала втрачає силу з моменту приводу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до слідчого судді або через шість місяців із дати її постановлення, тобто з 09 березня 2026 року по 09 вересня 2026 року, або в разі її відкликання прокурором.
Ухвала оскарженню не підлягає. », в іншій частині ухвалу залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Cуддя ОСОБА_1