Ухвала від 12.03.2026 по справі 1-191/11

Справа № 1-191/11

Провадження № 1-в/645/31/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 р. м. Харків

Суддя Немишлянського районного суду міста Харкова ОСОБА_1

розглянувши заяву ОСОБА_2 про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Немишлянського районного суду міста Харкова від 05.11.2025 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України закрито у зв'язку із закінченням строків давності. Звільнено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, обраний відносно підсудної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після набрання постановою суду законної сили - скасовано.

11.03.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про скасування арешту майна. Заява обґрунтована тим що, 07.04.2010 року постановою про накладення арешту, затвердженою старшим слідчим по ОВД СУ ГУМД України в Харківській області полковником міліції ОСОБА_3 накладено арешт на майно ОСОБА_2 в рамках кримінальної справи №119090037 по ст. 190, ч. 2, 3, 4, ст. 358 ч. 1 КК України. Постановою про закриття провадження від 05.11.2025 року відносно заявниці, яка набрала законної сили, закрито провадження по кримінальній справі, суд не вирішив питання щодо скасування арешту з майна. Враховуючи, що кримінальне провадження, в рамках якого було накладено арешт, закрите, проте питання про скасування арешту майна суд не вирішив, а також оскільки подальший арешт майна не має сенсу та порушує права заявниці, як законного власника на володіння, розпорядження та користування останнім, просить суд скасувати арешт майна.

Вивчивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.

Постановою Немишлянського районного суду міста Харкова від 05.11.2025 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України закрито у зв'язку із закінченням строків давності.

В ході досудового розслідування постановою про накладення арешту, затвердженою старшим слідчим по ОВД СУ ГУМД України в Харківській області полковником міліції ОСОБА_3 накладено арешт на майно ОСОБА_2 в рамках кримінальної справи №119090037 по ст. 190, ч. 2, 3, 4, ст. 358 ч. 1 КК України

Відповідно до ст. 5 КПК України, процесуальна дія провадиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями кримінально-процесуального закону, чинного на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Арешт на майно накладався під час дії КПК України у редакції 1960 року і на даний час ці обмеження залишаються не скасованими.

Відповідно до п.9 розділу ХІ Перехідних положень цього Кодексу арешт майна, застосований під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності Кодексом (19 листопада 2012 року), продовжує свою дію до моменту його скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності Кодексом.

За правилами КПК України в редакції 1960 року під час досудового розслідування арешт накладається постановою слідчого, а відповідно до ч.6 ст.126 цього ж кодексу накладення арешту на майно під час досудового розслідування, скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба. Також відповідно до ст. 214 КПК України в редакції 1960 року питання заходів забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна вирішується слідчим при закритті справи.

За правилами КПК України в редакції 1960 року суд має повноваження скасувати арешт майна відповідно до ст.248 КПК України при закритті справи.

З висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 р. (справа №727/2878/19) вбачається, що у випадку арешту майна, накладеного за правилами КПК України 1960 р. та не знятого за цим кодексом після закриття кримінальної справи, такий арешт знімається у порядку цивільного судочинства.

Отже, враховуючи, що розгляд кримінальної справи щодо ОСОБА_2 закінчено ухваленням постанови суду від 05.11.2025 року про закриття провадження під час чинності КПК України в редакції 1960 року, зазначену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, то скасування арешту майна підлягає вирішенню в прядку цивільного судочинства з дотриманням правил підсудності спорів.

За таких обставин, клопотання про скасування арешту майна підлягає поверненню заявниці для звернення в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 126, 248 КПК України в редакції 1960 року, ст.ст. 5, 7, 174, п.9 Розділу ХІ Перехідні положення КПК України в редакції 2012 року, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2 про скасування арешту майна - повернути заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1