Справа № 645/2983/25
Провадження № 2/645/129/26
12 березня 2026 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Шевченко Г.С.,
за участю секретаря судових засідань - Пастушенко К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сергієнко Тетяна Григорівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Полтєва Інна Олексіївна, про встановлення факту постійного проживання, встановлення факту проживання однією сім'єю,
ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання померлого ОСОБА_5 зі спадкодавцем ОСОБА_6 на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , та факт прийняття ОСОБА_5 спадщини після ОСОБА_6 ; встановити факт постійного проживання ОСОБА_5 зі спадкодавцем ОСОБА_7 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент його смерті, та прийняття спадщини ОСОБА_5 після ОСОБА_7 ; встановити факт проживання однією сім'єю заявниці ОСОБА_1 зі спадкодавцем - ОСОБА_5 (свекром), що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 не менш ніж п'ять років до часу відкриття спадщини, та визнати її спадкоємцем 4-ї черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 .
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 14 червня 2000 року Харківською міською радою в особі Виконавчого комітету було видно свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності громадянам: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . ОСОБА_1 - позивачка у справі є невісткою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та дружиною (колишньою) ОСОБА_2 . ОСОБА_7 є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . ОСОБА_9 є донькою позивачки та ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 26.04.2013 року. На час її смерті вона не була зареєстрована, але фактично проживала з родиною за адресою: АДРЕСА_2 . На час смерті вона була зареєстрована в Російській Федерації, де недовго проживала. Після її смерті було прийнято спадщину її дітьми та чоловіком - ОСОБА_5 . Останній фактично прийняв спадщину, але не оформив її належним чином. ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_7 - син ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , який на час смерті та відкриття спадщини проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Після його смерті не відкривалась спадкова справа, але за фактом спільного проживання та реєстрації спадщину фактично прийняв його батько - ОСОБА_5 , мати до того часу вже померла, а брат - ОСОБА_2 не був зареєстрований за даною адресою та проживав за кордоном. ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_5 - свекор позивачки, з яким остання фактично проживала останні роки та була зареєстрована за даною адресою з 90-х років. Інші члени родини, зокрема, її чоловік перебував та перебуває за кордоном, зареєстрований у м. Конотоп, так само як і донька - ОСОБА_3 , що підтверджується копією її закордонного паспорту, та яка проживала окремо у зв'язку з шлюбом. Так, єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_5 є його невістка - ОСОБА_1 , яка фактично проживала зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_2 з 1990 року, тобто більше 5-ти років, що підтверджується довідкою про реєстрацію, є спадкоємцем 4-ї черги відповідно до ст. 1264 ЦК України, так як спадкоємці попередніх черг у встановлений законом строк не прийняли спадщину. Позивач зазначила, що до складу спадкового майна входять частки ОСОБА_6 , після якої за фактом спільного проживання (що підлягає встановленню) прийняв ОСОБА_5 та частка ОСОБА_7 , яку так само за фактом спільного проживання фактично прийняв ОСОБА_5
30 січня 2024 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Полтєвою Інною Олексіївною було відкрито спадкову справу № 18/2024 після смерті ОСОБА_5 за заявою ОСОБА_1 . Однак, листом від 21.03.2024 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Відтак, для можливості оформлення спадщини після ОСОБА_5 необхідно встановити факт спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказане також можуть підтвердити свідки у справі. Враховуючи викладене, звернулась до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 09.05.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 03.06.2025 за клопотанням представника позивача витребувано докази та задоволено клопотання про виклик і допит свідків.
Ухвалою суду від 30.06.2025 закрито підготовче провадження у справі.
Ухвалою суду від 16.10.2025 за клопотанням представника позивача витребувано докази.
Ухвалою суду від 12.03.2026 позовні вимоги про встановлення факту постійного проживання із ОСОБА_6 (дружиною) на момент її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та прийняття ОСОБА_5 спадщини за ст. 1268 ЦК України після ОСОБА_6 та про встановлення факту постійного проживання на момент смерті ОСОБА_5 з сином - ОСОБА_7 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та прийняття спадщини ОСОБА_5 спадщини за ст. 1268 ЦК України після ОСОБА_7 - залишено без розгляду.
У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідачі та третя особа у судове засідання не з'явилися про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Від відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 матеріали справи містять заяви, в яких останні просить розглядати справу за їх відсутності та проти задоволення позовних вимог не заперечують.
Заслухавши сторону позивача, допитавши свідків, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради 14 червня 2000 року на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві спільної сумісної власності громадянам: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Право власності зареєстровано 10.07.2000, записано в реєстрову книгу за №П-8-23164.
Як вбачається зі свідоцтва про народження НОМЕР_2 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 72 зворот).
ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (свідоцтво про народження НОМЕР_3 на а.с. 73).
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 11.09.1991 є дочкою позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 , змінила прізвище внаслідок укладення шлюбу з ОСОБА_11 29.01.2010 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5 від 29.01.2010).
ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_6 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 від 26.04.2013 року.
ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_7 помер, що вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 02.03.2017 року.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_8 від 31.01.2019 року.
Згідно паспортних даних позивача ОСОБА_1 її місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 з 07.02.1990.
Як вбачається з довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, станом на 30.01.2019 (час відкриття спадщини після ОСОБА_5 ) у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 були зареєстровані ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (дата реєстрації її місця проживання - 07.02.1990).
Відповідно до матеріалів спадкової справи, наданої нотаріусом до суду 26.06.2025 на виконання ухвали Немишлянського районного суду м.Харкова від 03.06.2025, після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , до нотаріуса 30.03.2024 звернулася позивач ОСОБА_1 із заявою, в якій повідомила, що прийняла після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 спадщину, оскільки разом з ним проживала та була зареєстрована. Згідно інформаційних довідок із спадкового реєстру, протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини від інших спадкоємців ОСОБА_5 заяв про прийняття/відмову від прийняття спадщини не надходило.
На випадок своєї смерті ОСОБА_5 заповіту не залишив.
Згідно наявної у спадковій справі №18/2024 щодо майна ОСОБА_5 заяви від ОСОБА_2 (сина померлого), останній, як спадкоємець першої черги повідомив, що не звертався протягом встановленого законом строку з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса та до суду з приводу встановлення додаткового строку на прийняття спадщини. Також 20.03.2024 від онуки ОСОБА_5 (дочки його сина ОСОБА_7 ) - ОСОБА_12 на адресу приватного нотаріуса ХМНО Полєтаєвої І.О. надійшла заява про те, що остання не зверталася після смерті діда з заявами про прийняття спадщини та на неї не претендує.
Відповідно даних інформаційних довідок зі спадкового реєстру від 20.03.2024 після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_6 спадкові справи не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
Листом приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Полєтаєвої І.О. від 21.03.2024 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки у неї відсутні документи, що підтверджують факт родинних відносин зі спадкодавцем ОСОБА_5 , або рішення суду про встановлення факту родинних чи інших відносин.
У судовому засіданні були допитані свідки.
Так, допитана в якості свідка ОСОБА_13 пояснила, що є сусідкою позивачки. У квартирі АДРЕСА_3 проживали ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , потім ОСОБА_16 народила доньку ОСОБА_18 . Останні 5 років до смерті ОСОБА_19 в квартирі проживали тільки він та ОСОБА_16 , вона за ним доглядала. Його син ОСОБА_20 не жив з ними, поїхав, бо був військовим. Свекруху ОСОБА_16 - ОСОБА_21 також часто бачила в будинку, їх сім'я була дружна. Потім ОСОБА_22 поховали, ОСОБА_17 та свекра також. ОСОБА_13 бачила, що ОСОБА_23 гуляла зі свекром ОСОБА_24 . Її дочка ОСОБА_18 виїхала за кордон, коли почалася війна. Свідок повідомила, що вся сім'я ОСОБА_25 жила за вказаною адресою з 1990 року.
Допитана в якості свідка ОСОБА_26 пояснила суду, що є сусідкою ОСОБА_1 по квартирі, знала її свекруху ОСОБА_21 з 1978 р., з нею разом працювали. З позивачем знайома більше 20 років, з моменту її вселення у квартиру. ОСОБА_22 добре відгукувалася про ОСОБА_16 , пишалася нею. ОСОБА_27 була опорою для ОСОБА_22 та ОСОБА_19 . Коли ОСОБА_22 захворіла, ОСОБА_16 опікувалася нею, а коли померла, ОСОБА_16 займалася її похованням. ОСОБА_16 всіх доглядала і ОСОБА_28 , який зловживав алкогольними напоями та не працював, і ОСОБА_19 . ОСОБА_16 поховала ОСОБА_17 , коли той помер. Зі свекром ОСОБА_29 вони проживали однією сім'єю. ОСОБА_16 піклувалася про нього, виводила на прогулянки, а коли він помер, поховала його.
Допитана в якості свідка ОСОБА_30 пояснила, що з ОСОБА_31 знайома з 2002 року, вони разом працювали, перебувають у дружніх стосунках та є сусідами. ОСОБА_16 проживала разом зі своїми свекрами, називала ОСОБА_29 та ОСОБА_21 «мамою та татом», у них були дуже добі стосунки. Свідок часто бувала у них в гостях. У квартирі, як їй відомо з 2002 року, проживали ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_22 та ОСОБА_32 .
Допитана у якості свідка ОСОБА_33 , пояснила, що є подругою позивача з 1999 року. З родиною ОСОБА_25 вони дружили сім'ями. Корольови ОСОБА_22 , ОСОБА_29 , ОСОБА_17 та ОСОБА_16 проживали разом та вели спільне господарство. У них були добрі стосунки. ОСОБА_16 називала свекрів батьками, опікувалась ними, доглядала. Коли ОСОБА_29 захворів, возила його по лікарням, підстригала, мила. Похованням ОСОБА_22 , ОСОБА_17 (брата чоловіка) та ОСОБА_29 займалась ОСОБА_16 . По теперішній час вона відвідує їх на кладовищі.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_5 не менше ніж 5 років до відкриття спадщини, має для позивача важливе юридичне значення, а саме для оформлення спадкових прав, як спадкоємця 4-ї черги.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У статті 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.
Відповідно до статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Тобто, сім'ю, відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки. Ці права і обов'язки не обов'язково мають бути обов'язками щодо взаємного утримання.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).
Оцінюючи покази свідків, суд вважає їх достовірними і такими, що не викликають сумніву в їх правдивості, оскільки свідки не заінтересовані у справі й підстав для обмови позивача та відповідачів у них немає, їх покази не суперечать іншим матеріалам справи.
На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що позивачем протягом розгляду справи належними та допустимими, дослідженими в сукупності достатніми доказами було доведено факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період часу з 07.02.1990 до 30.01.2019 р. за адресою: АДРЕСА_2 . За таких підстав, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 12, 76-81, 83, 137, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Полтєва Інна Олексіївна, про встановлення факту постійного проживання, встановлення факту проживання однією сім'єю - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_9 ) зі спадкодавцем - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Інформація про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_9 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_10 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_4 .
Відповідач - ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_11 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_5 .
Третя особа - Приватний нотаріус Харківського міського Нотаріального округу Полтєва Інна Олексіївна, адреса: м. Харків, Салтівське шосе, 244.
Повне рішення складено 12.03.2025 р.
Суддя Г. С. Шевченко