Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2/641/2231/2026 Справа № 641/2043/26
12 березня 2026 року м. Харків
Суддя Слобідського районного суду міста Харкова Щепелева Г.М., розглянувши матеріали цивільної справи № 641/2043/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою, зареєстрований 28.05.2025 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 303.
Розглянувши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування.
Згідно із ч. 5-7 ст. 187 ЦПК України визначено порядок дій суду з метою визначення підсудності у справі для вирішення питання щодо відкриття провадження.
Так, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Судом були направлені відповідні запити.
Як вбачається із відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 10.03.2026 №2438301 відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та 11.02.2026 знята з реєстрації.
Згідно із відповіддю № 2438320 від 10.03.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_2 , що не належить до територіальної підсудності Слобідського районного суду міста Харкова. Довідка ВПО №7113-7501826148 від 07.02.2025 року, діюча, видана УСЗН Черкаської РДА.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як вбачається з позовної заяви сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з матір'ю.
Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.
Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.
Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.
Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»(далі Закон), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
За вимогами ч. 1 ст. 4 Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
За вимогами ч. 1 ст. 14 Закону, внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
З вказаних обставин вбачається, що справа за вказаним позовом не підсудна Слобідському районному суду міста Харкова.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 9 ст. 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Ця справа належить до територіальної підсудності Кам'янського районного суду Черкаської області.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вказану справу слід передати за підсудністю до Кам'янського районного суду Черкаської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 258-261, 352, 353 ЦПК України,
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати за підсудністю до Кам'янського районного суду Черкаської області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя -Г. М. Щепелева