Справа №127/27716/24
Провадження №2/127/4201/24
12 лютого 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Березовської О. А.,
за участі секретаря судового засідання Схабовської І. М.,
представника позивача - Мичківського І. П.,
представника відповідача - адвоката Вдовцової Л. К.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,
03.09.2024 Вінницька міська рада звернулась до суду з вище зазначеною позовною заявою.
Ухвалою суду від 20.09.2024 вказана позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження в цивільній справі, призначене підготовче засідання.
Ухвалою від 29.01.2025 закрито підготовче провадження у цивільній справі.
07.01.2026 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що відповідач ОСОБА_1 , вважаючи, що вона помилилась у правовій природі договору дарування земельної ділянки, яка є предметом спору в цій справі, звернулась з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним. Ухвалою суду від 22.09.2025 було відкрито провадження за її позовом у цивільній справі №127/25745/25. Посилаючись на п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, відповідач вважає, що є підстави для зупинення провадження у справі, так як земельні ділянки були правомірно придбані ОСОБА_3 , вона є добросовісним набувачем, що буде доведено в справі за її позовом про визнання договору дарування недійсним. Відповідач вважає, що обставини та рішення по іншій цивільній справі можуть істотно вплинути на вирішення питання в цій цивільній справі, і тому вважає, що цю справу неможливо розглянути без прийняття рішення по справі №127/25745/25 за її позовом.
22.01.2026 від представника позивача на адресу суду надійшли заперечення проти клопотання про зупинення провадження по справі, які обґрунтовані тим, що предметом спору у справі №127/25745/25 є визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павлюк І. І. за №258 від 13.02.2024, яким передбачено передачу безоплатно у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, поділ якої у подальшому здійснила ОСОБА_1 на три новостворені земельні ділянки, які були сформовані шляхом виготовлення технічної документації з землеустрою та присвоєння кадастрових номерів.
Фактичними обставинами та предметом розгляду у справі №127/25745/25 є земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:01:123:0001, відомості про яку в результаті її поділу набули статусу архівних та перенесені до архівного шару Національної кадастрової системи України, шляхом скасування реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та закриттям Поземельної книги за даним кадастровим номером. Фактичними обставинами та предметом розгляду у справі №127/27716/24 є земельні ділянки 0510100000:01:123:0028, 0510100000:01:123:0029, 0510100000:01:123:0030. Власником цих земельних ділянок, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_1 . Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов'язаний із встановленням наявності чи відсутності фактів, від яких залежить вирішення справи, не є підставою для зупинення провадження. Такою підставою є неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Посилаючись на ст. 251 ЦПК України, постанову Верховного Суду України від 07.10.2015 у справі №6-1367цс15, представник позивача вказує, що мотиви, викладені у клопотанні про зупинення провадження є безпідставними та необґрунтованими, має дотримуватися принцип ефективності судового процесу, направлений на недопущення затягування розгляду справи, а тому у суду відсутні правові підстави зупинення провадження по справі №127/27716/24.
Крім того, представник позивача вказує, що на його думку, не можна достовірно стверджувати, що клопотання про зупинення провадження у справі підписано особисто ОСОБА_1 .
Представник позивача просить відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі №127/27716/24.
В судовому засіданні представник відповідача адвокат Вдовцова Л. К. підтримала клопотання про зупинення провадження у справі з підстав вказаних в ньому.
Представник позивача заперечував проти зупинення провадження у справі з підстав, вказаних у вище зазначеному письмовому запереченні, додатково вказав, що звернення до суду з позовом про визнання договору дарування недійсним відповідачем ОСОБА_1 він вважає зловживанням процесуальними правами. Наявна у цій справі сукупність доказів та предмет спору дозволяють суду прийняти рішення до вирішення справи №127/25745/25.
Вислухавши думку представників сторін, оцінивши письмові клопотання про зупинення провадження у справі відповідача, заперечення представника позивача, ухвалу суду від 22.09.2025 про відкриття провадження у справі №127/25745/25, копію позовної заяви про визнання договору дарування недійсним, суд зазначає таке.
З ухвали суду від 22.09.2025 про відкриття провадження у справі вбачається, що Вінницьким міським судом Вінницької області відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним.
З копії позовної заяви від 12.08.2025 про визнання договору дарування недійсним вбачається, що ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 13.02.2024 з кадастровим номером 0510100000:123:0001 площею 1, 96 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Вінниця, зареєстрований в реєстрі під номером 258, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з застосуванням двосторонньої реституції.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.12.2021 у справі № 761/33089/20 (провадження № 61-18470св21) вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов'язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов:1) об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов'язаність справ - пов'язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
У постанові Верховного Суду України 07.10.2015 у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. У справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності звільнення з роботи позивача. Проте, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті201 ЦПК України не вказав конкретну іншу справу та обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв'язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі».
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що: «метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».
Вирішуючи клопотання відповідача, суд зазначає, що відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі, предметом позову в якій є вимога про витребування земельних ділянок з кадастровими номерами 0510100000:01:123:0028, 0510100000:01:123:0029, 0510100000:01:123:0030 з чужого незаконного володіння. Предметом спору у справі №127/25745/25 є вимога про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки 0510100000:01:123:0001, укладеного між відповідачем та третьою особою у цій справі.
Оцінюючи можливість суду у цій справі самостійно встановити обставини, які, на думку відповідача, встановлюються іншим судом в іншій справі, суд зазначає, що, враховуючи предмет спору, судом в справі №127/25745/25 будуть встановлюватися юридичні факти, які визначають загальні вимоги, які є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених Главою 55 «Дарування» ЦК України.
В цій справі, вирішуючи питання про повернення земельних ділянок з чужого незаконного володіння, суд має встановлювати наявність або відсутність обставин, передбачених ст. 387 ЦПК України, а саме: наявність права власності позивача на спірні земельні ділянки, незаконність володіння земельними ділянками відповідача, існування індивідуально-визначених речей (земельних ділянок), за захистом права власності на які звернувся до суду позивач, відсутність договірних відносин між сторонами спору, строки позовної давності тощо. На думку суду, всі зазначені обставини можуть бути встановлені судом в цій справі, зокрема, може бути встановлена правомірність набуття права власності на земельну ділянку третьою особою ОСОБА_3 , яка у подальшому була набута відповідачем та розділена на три спірні земельні ділянки.
Щодо впливу рішення у справі №127/25745/25 на подання сторонами доказів та їх оцінку судом у цій справі, суд зазначає, що хоча спір у справі №127/25745/25 виник між відповідачем та третьою особою, які є учасниками цієї справи, розгляд справи про визнання недійсним договору дарування, з урахуванням вище зазначених обставин, які мають встановлюватися судом у справі №127/25745/25, не впливає на подання сторонами та оцінку судом доказів, якими встановлюються вище зазначені обставини, передбачені ст. 387 ЦПК України.
Суд також звертає увагу, що відповідачем при подачі віндикаційного позову за усталеною практикою Верховного Суду є останній набувач майна право на яке є предметом спору, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння 03.09.2024. З позовом про визнання договору дарування недійсним, який був підставою для виникнення у неї права власності на земельну ділянку, відповідач звернулась до суду через майже через рік після відкриття провадження в цій справі. На думку суду, відповідач, яка наполягає на зупиненні провадження у цій справі, до набрання законної сили рішенням у справі №127/25745/25, порушує вимоги закону щодо розумності строку розгляду справи. Зупинення провадження у справі призведе до затягування розгляду справи судом та порушення прав позивача.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідач набула майно (земельну ділянку) за безоплатним договором, а отже у разі задоволення судом позову про витребування майна з її володіння, таке рішення не вплине на обсяг її майна, який у неї був до укладення договору дарування, з урахуванням того, що як вбачається з наданої суду позовної заяви про визнання договору дарування недійсним, ОСОБА_1 просить суд застосувати наслідки недійсності правочину - двосторонню реституцію.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, а отже в задоволенні клопотання відповідача має бути відмовлено.
Щодо заперечень представника позивача, Вінницької міської ради, в яких він висловлює сумнів, щодо підпису відповідача в клопотанні про зупинення провадження по справі суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2, 4 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 60, ч. 1 ст. 64 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Представник відповідача - адвокат Вдовцова Л. К., яка подала 07.01.2026 до суду клопотання про зупинення провадження у справі, має перевірені судом повноваження на ведення справи в суді від імені відповідачки ОСОБА_1 , може здійснювати від її імені процесуальні права та обов'язки, серед іншого й подавати заяви з процесуальних питань. В судовому засіданні адвокат Вдовцова Л. К. підтримала клопотання про зупинення провадження по справі, заперечувала обставину, що клопотання підписане не її довірителем, тому у суда немає підстав для повернення без розгляду вище зазначеного клопотання про зупинення провадження по справі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 251, 253, 353 ЦПК України, суд
Відмовити у задовольнити клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження в цивільній справі за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА