Справа № 152/349/26
2/152/489/26
12 березня 2026 року м. Шаргород
Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Войнаровський І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Молявчик Олексій Валерійович до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
11 березня 2026 року в провадження Шаргородського районного суду Вінницької області надійшла вищевказана позовна заява адвоката Молявчика О.В.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить визначити йому додатковий строк терміном в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 березня 2026 року, справу передано в провадження судді Войнаровського І.В..
Перевіривши відповідність позовної заяви вимогам, викладеним у статтях 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає статтям 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві адвокатом Молявчиком О.В. зазначені вимоги ст. 175 ЦПК України не дотримані, а саме:
- в порушення вимог п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивач у позовній заяві вказує відповідачем - ОСОБА_2 , яка є дружиною покійного ОСОБА_3 .. При цьому, у постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 квітня 2020 року у справі № 352/382/18 (провадження № 61-40424св18) викладено висновок, що належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Однак, представник позивача зазначає, що після смерті ОСОБА_3 , окрім дружини - ОСОБА_2 інших спадкоємців немає та не зазначає про спадкоємців, які прийняли спадщини та чи прийняла остання спадщину, а тому вимога представника позивача не узгоджується з вибраним ним способом захисту його прав або інтересів, який передбачений законом чи договором, або іншим способом (способами) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону;
- в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивач посилаючись на лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6-47/0/9-12 від 10.07.2012 вказує, що даний позов пред'являється за місцем знаходження майна або його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна, при цьому в позовній заяві не обґрунтовує жодним доказом (правовстановлюючим документом) належність рухомого чи нерухомого майна померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 . Тобто, в даному випадку представником позивача не викладено належним чином в позовній заяві обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року.
В даному випадку прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001(п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачеві у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.
Згідно із ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
З огляду на викладене, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Молявчик Олексій Валерійович до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху.
Повідомити представника позивача про необхідність виправлення недоліків заяви протягом п'яти днів з дня отримання ним копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною і повернута представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Войнаровський