справа № 619/481/26
провадження № 3/619/288/26
іменем України
06 березня 2026 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Коваленко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,
представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Оніщенко Н.О.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянув адміністративну справу, що надійшла з ВП №3 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
1. Зміст наданих до суду протоколів, позиції учасників справи
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17.01.2026 серії ЕПР1 №568877, 17.01.2026 о 12 год. 57 хв. в Харківській області, Харківський район, с-ще Пересічне, вул. Сумський Шлях, 146, водій ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Також відмовився від дачі будь-яких пояснень та підпису у протоколі, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , заперечував проти обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суду пояснив, що 17.01.2026 року приблизно о 12:00 він їхав до дому через с-ще Пересічне. Там він зупинився біля магазину, оскільки напередодні йому зателефонувала дружина та повідомила, що її мамі погано, високий тиск, потрібно до лікарні, він розхвилювався та вирішив придбати в магазині воду. В цей час до нього під'їхали працівники поліції. На їх прохання він надав їм документи для перевірки. Після перевірки документів, вони зауважили, що його права на керування транспортним засобом старого зразку, потребують заміни, що керувати транспортними засобами він не може, тому на нього буде складено протокол та притягнуто до адміністративної відповідальності та в застосунок «Дія» прийде штраф у розмірі 3400 грн. Далі працівники поліції поцікавилися у нього, чи не вживав він алкогольних напоїв. На що ОСОБА_1 їм повідомив, що вже довго не вживає алкоголь, має четверо дітей, з яких одна дитина інвалід, ходить до церкви, змінив погляди на життя. Проте не відмовився на місці від продуття в газоаналізатор Драгер. Працівники поліції повідомили йому, що у них не має актотестра та запропонували йому проїхати в медичний заклад. ОСОБА_1 сказав, що має їхати додому, оскільки його вдома чекає дружина, щоб відвести маму до лікарні. На що працівники поліції відповіли, що це його справа і що він може відмовитися. Від керування автомобілем його не відсторонили. Не повідомили, що у відношенні нього буде складено протокол за водіння в нетверезому стані, не пропонували підписувати протокол, надавати пояснення. Розмова тривала більше години. Все ж таки він погодився їхати до медичного закладу, проте зателефонувала дружина і повідомила, що маму вже забрала швидка допомога. Його відпустили та повідомили, що в застосунок «Дія» прийде штраф 3400 грн за водіння без прав. На прохання надати копію протоколу за це правопорушення йому відповіли, що він йому не потрібен. ОСОБА_2 наголошує, що він неодноразово пропонував їм пройти огляд на місці.
Адвокат Оніщенко Н.О., в інтересах водія ОСОБА_1 , в судовому засіданні звернулася до суду з клопотанням про закриття провадження у справі про притягнення її довірителя до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Вказане клопотання аргументувала тим, що зміст протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та доданого до нього відеозапису не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення. Зауважила, що порушена процедура огляду на стан сп'яніння, не роз'яснено права та обов'язки, відсутня відео фіксація складання протоколу інкримінованого правопорушення.
2. Релевантні джерела права
Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є:своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Верховний Суд в постанові від 27 червня 2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Положеннями ч. 2ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Аналогічні положення фактично висловлені Європейським судом з прав людини в остаточному рішенні від 06 червня 2018 року у справі «Михайлова проти України», який зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред'явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.
Згідно з п. 1.3. «Правил дорожнього руху», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно ч. 1ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначена норма закону є бланкетною, тому необхідно з'ясовувати, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень із відповідним закріпленням вказаних норм в протоколі про адміністративне правопорушення.
Об'єктом правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення виражається, у тому числі, у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, характеризується наявністю прямого умислу.
Суб'єктом є особа, яка керує транспортним засобом.
Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Згідно ПДР України, водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанови Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 204/8036/16-а, виключно водій, а не особа, яка сидить з кермом, підлягає відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.
Для притягнення до відповідальності заст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Відповідно до Правил дорожнього руху України, водій це особа, яка керує транспортним засобом.
Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно законодавства України.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015.
Згідно ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
У пунктах 3, 4 розділу І вищевказаної Інструкції вказано, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У пункті 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 із змінами та доповненнями вказано, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Частина 2 ст.30 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
3. Опис обставин, установлених під час розгляду справи, та оцінка аргументів учасників справи
В протоколі про адміністративне правопорушення від 17.01.2026 серії ЕПР1 №568877, вказано, що 17.01.2026 о 12 год. 57 хв. в Харківській області, Харківський район, с-ще Пересічне, вул. Сумський Шлях, 146, водій ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Також відмовився від дачі будь-яких пояснень та підпису у протоколі, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Разом з тим, з відеозапису з відеорегістратора службового авто вбачається, що поліція їде по дорозі, потім розвертається та їде у зворотному напрямку, зупиняється вздовж дороги біля магазину, де стоїть припаркована машина ОСОБА_1 . На цьому відео переривається. Відео без звуку, дата 17.01.2026 час 12:57 .
Наступне відео вже з нагрудних камер працівників патрульної поліції з якого вбачається дата 17.01.2026 час 12:58, ОСОБА_1 виходить з машини, на вимогу працівників поліції надає документи, запитує причину перевірки документів. Два працівники поліції перевіряють документи, записують його дані. Потім працівник поліції цікавиться у ОСОБА_1 чи не вживав він спиртних напоїв. ОСОБА_1 відповідає, що не вживав та готовий на місці пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера. Працівники поліції повідомляють йому, що в них газоаналізатора з собою не має та пропонують проїхати в медичний заклад. ОСОБА_1 відмовляється проїхати до медичного закладу, в зв'язку з тим, що має їхати до мами, якій погано, аби відвести її до лікарні чи супроводжувати швидку. При цьому ознак алкогольного сп'яніння з відео не вбачається. Далі працівник поліції неодноразово повідомляє ОСОБА_1 , що він може відмовитися і не їхати, що це його справа. На цьому відео закінчується. Інші відео відсутні.
Суд зауважує, що вищевказані дії працівників поліції підтверджують версію ОСОБА_1 , що він не відмовлявся від проходження медичного огляду на місці за допомогою алкотестера.
Суд звертає увагу, що на фрагментах відеозапису з позначкою часу 0:02:30 та 0-02-40 видно, що поліцейський двічі каже ОСОБА_1 що «моє дєло прєдложить, а твоє отказатся». Суд вважає, що такі висловлювання поліцейської вводять в оману юридично необізнаних громадян щодо наслідків відмови від огляду на стан сп'яніння. Відмова від огляду на стан сп'яніння не є «правом» особи, яка керувала транспортним засобом, оскільки відмова від огляду є протиправною поведінкою, за яку передбачено суворе стягнення згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП. Працівники поліції своєю поведінкою чи висловлюваннями не повинні створювати у інших осіб враження того, що відмова водія від огляду на стан сп'яніння є «правом особи», оскільки таким чином працівники поліції провокують неправомірну поведінку осіб щодо відмови від огляду.
Суд зауважує, що вищевказані дії працівників поліції носять характер провокативних та протиправних щодо ОСОБА_1 .
Наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затверджено «Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису».
Відповідно до вимог цієї Інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.
Отже, якщо із відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі (ВС справа №216/5226/16-а (2-а/216/33/17).
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені в ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 року за № 1103.
Статтею 266 КУпАП чітко регламентований порядок проведення огляду осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст.266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ч.6 ст.266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до вимог пункту 7 Інструкції, п.6 Порядку, які кореспондуються з ч.3 ст.266 КУпАП, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Судом встановлено, що за змістом вказаних нормативних документів, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння, який проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби), а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд пройти в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Таким чином, в даній ситуації вимагається доведення того, що водію ОСОБА_1 , як особі, яка керує транспортним засобом та має ознаки стану алкогольного сп'яніння, поліцейськими пропонувалось пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора, та водій, належним чином повідомлений про порядок проходження такого огляду на стан алкогольного сп'яніння та про відповідальність, яка передбачена за відмову від проходження встановленого законом огляду, відмовився проходити такий огляд на місці зупинки та відмовився пройти огляд в медичній установі.
Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом встановлено, що згідно відеозапису, долученого поліцією до протоколу поліцейськими водію ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора, оскільки в них його не було, а пропозиція була лише стосовно проходження огляду в медичному закладі. Також, відеозаписом не зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора, навпроти на записах водій ОСОБА_1 виловлює бажання пройти огляд для визначення його стану одразу на місці зупинки.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачиться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що закріплено в ст.7 КУпАП
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 1,7,8,9,130,247,268,278,280-287,307,308 КУпАП суд
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.130 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови проголошений учасникам судового провадження в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 11 березня о 15 годині 00 хвилин.
Суддя Н. В. Коваленко