Справа № 565/3081/25
Провадження № 2/565/198/26
12 березня 2026 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Зейкана І.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Ломази С.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні у залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області цивільну справу № 565/3081/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,-
До Вараського міського суду Рівненської області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , у якій просить визнати його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вараш, Рівненської області та внести зміни до актового запису № 339 від 03 листопада 2020 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Вараським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), а саме - змінити по батькові дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » та записати його батьком дитини.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що протягом 2019 та 2020 років він підтримував близькі відносини з відповідачкою ОСОБА_6 , внаслідок чого на початку 2020 року остання завагітніла.
Вироком Святошинського районного суду м. Київ від 29 травня 2019 року він був засуджений за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Вказаний вирок набрав законної сили 21 листопада 2019 року. На виконання вироку суду 04 червня 2020 року його було взято під варту та до 20 травня 2022 року він відбував покарання у Державній установі «Катеринівська виправна колонія № 46». В час його перебування у місцях позбавлення волі, ІНФОРМАЦІЯ_2 , у них народилась дочка - ОСОБА_3 . Оскільки на дату народження доньки ОСОБА_7 він перебував у місцях позбавлення волі, тому відомості про батька в актовому записі про народження записані на підставі ч.1 ст. 135 СК України - зі слів матері. Після звільнення від відбування покарання він з ОСОБА_6 відновили стосунки та почали проживати однією сім?єю, як чоловік та дружина.
13 грудня 2023 року між ним та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований Вараським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління, актовий запис № 305. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_8 . З моменту звільнення його з місць позбавлення волі, реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 вони проживають однією сім?єю, спільно виховують дітей. Оскільки він є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому ними була подана спільна заява до Вараського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства.
На їхню заяву Вараським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надано повідомлення, в якому роз'яснено процедуру звернення до суду за визнанням батьківства через те, що він при народженні дитини не скористався правом визнання батьківства. Однак, визнання батьківства під час реєстрації народження дочки ОСОБА_7 він фактично не міг провести через перебування в місці позбавлення волі, а ОСОБА_2 при реєстрації народження дитини не вказала його дані через його ув'язнення та погіршення відносин, у зв'язку з чим на певний час вони взагалі припинили спілкуватись.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. У своїх поясненнях послався на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 просила задовольнити позовні вимоги. Зі змісту її пояснень вбачається, що вона познайомилась з ОСОБА_1 у 2019 році та підтримувала близькі відносини до червня 2020 року. У цей час вони жили окремо, спільного господарства не вели та спільного бюджету не мали. Вона проживала разом із своїм батьком та старшою дочкою ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Зустрічались час від часу. Про те, що вагітна дізналась на четвертому місяці вагітності під час УЗД. На той час ОСОБА_1 вже був у місцях позбавлення волі. Спочатку у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 пояснювала, що спілкувалась з ОСОБА_1 , коли був позбавлений волі по телефону та вказувала, що на той час він вживав наркотичні засоби. Проте, відповідаючи на питання суду, змінила свої пояснення та повідомила, що з ним не спілкувалась у період коли він перебував у місцях позбавлення волі. Також, пояснила, що після народження дочки ОСОБА_7 вона образилась на ОСОБА_1 і під час реєстрації народження дитини ОСОБА_7 записала її на чоловіка, з яким раніше перебувала у цивільному шлюбі та який був батьком старшої дочки ОСОБА_9 . Коли ОСОБА_1 звільнився з місця позбавлення волі, вони відновили відносини та зареєстрували шлюб.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Вараський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області, явку свого представника до суду не забезпечив, проте подав клопотання про розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 25.04.2025, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_10 та ОСОБА_2 . Згідно з копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 12.09.2025, відомості про батька ОСОБА_3 внесені на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, тобто зі слів матері.
Копією довідки про звільнення серії РІВ № 11885 та копією витягу з ІАС «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» від 09.12.2024, позивач ОСОБА_1 був засуджений 29.05.2019 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі та у період з 04.06.2020 до 20.05.2022 відбував покарання.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , до реєстрації шлюбу ОСОБА_11 , зареєстрували шлюб 13.12.2023, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .
Згідно із копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін народився син ОСОБА_8 .
За колишнім місцем роботи у ФОП ОСОБА_12 та релігійною організацією «Рівненське обласне об'єднання УЦХВЄ» позивач характеризується позитивно.
Відповідно до інформаційної довідки від 04.07.2025, ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності у розмірі 1/5 частки належить квартира АДРЕСА_3 . За цією ж адресою позивач зареєстрований, згідно з витягом з реєстру територіальної громади від 04.09.2025.
В той же час відповідач ОСОБА_2 та дитина ОСОБА_3 зареєстровані за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями витягів з реєстру територіальної громади. Будь-яких доказів про те, що сторони, разом із дитиною ОСОБА_3 проживають за однією адресою до суду не подано.
Свідки ОСОБА_13 , яка є матір'ю відповідача, а також ОСОБА_14 показали, що зі слів ОСОБА_2 їм відомо, що батьком дитини ОСОБА_7 є ОСОБА_1 . Свідки не надали показань, які б підтверджували б існування будь-яких відносин між сторонами у період з 2019 - 2020 років. Свідок ОСОБА_15 показав, що не бачив спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у 2019 - 2020 роках.
Листом від 22.11.2025 Вараський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відмовив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у визнанні батьківства щодо ОСОБА_3 , оскільки останній не скористався правом визнати батьківство відносно ОСОБА_16 .
Інших доказів, які могли б підтвердити обставини батьківства ОСОБА_1 щодо дитини ОСОБА_3 до суду не надано.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри (пункт 60 постанови Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №291/1352/20 (провадження №61-11047св23)).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18) зазначено, що «доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір'ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги».
Проте, всупереч вимог ст. 12, 81 ЦПК України, сторони не подали до суду достатніх доказів на підтвердження батьківства позивача щодо дитини ОСОБА_3 .
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що проведення ДНК-експертизи з метою встановлення батьківства наразі є простим і дуже надійним методом, а її доказова цінність суттєво переважає будь-які інші докази, надані сторонами для підтвердження або спростування факту близьких стосунків» (пункт 34 рішення «Брауер проти Німеччини», заява № 3545/04).
В судовому засіданні, суд в порядку п. 3 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, роз'яснив сторонам значення ДНК-експертизи у справах про встановлення батьківства, а також наслідки у випадку якщо сторони не ініціюють проведення такої експертизи. Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 відмовились від проведення такої експертизи, посилаючись на те, що така експертиза проводиться у м. Києві та м. Одесі, які знаходяться на значній відстані від м. Вараша, і по дорозі ОСОБА_1 може бути мобілізований до ЗСУ, а такий наслідок їх не влаштовує. Інших причин, які об'єктивно перешкоджали б проведенню судово-генетичної експертизи сторони не навели. Така позиція сторін вказує на відсутність у них достатнього інтересу у доведенні позовних вимог
Таким чином, всупереч вимог ст. 12, 81 ЦПК України, сторони не подали до суду достатніх та належних доказів на підтвердження батьківства позивача щодо дитини ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для визнання ОСОБА_1 батьком ОСОБА_3 , а тому у задоволенні цієї вимоги необхідно відмовити. Оскільки у задоволенні позовних вимог про встановлення факту батьківства судом відмовлено, а вимога про внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_3 є похідною від неї, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині потрібно відмовити також.
Керуючись ст. 12, 81, 258, 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства щодо дитини ОСОБА_3 відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Вараський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області, місцезнаходження: м-н Незалежності, 2, м. Вараш, Вараського району, Рівненської області, код ЄДРПОУ 35056570.
Головуючий суддя І.Ю.Зейкан