єдиний унікальний номер справи 546/222/26
номер провадження 2/546/408/26
12 березня 2026 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Романенко О.О., розглянувши заяву про самовідвід за матеріалами позовної заяви № 546/222/26 ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області» про виконання наказу Відділу охорони здоров'я Виконавчого комітету Полтавської обласної Ради народних депутатів 1990 року № 32-К, § 1 в частині виплати підйомних, -
12.03.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області» про виконання наказу Відділу охорони здоров'я Виконавчого комітету Полтавської обласної Ради народних депутатів 1990 року № 32-К, § 1 в частині виплати підйомних.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 12.03.2026, головуючим суддею визначено суддю Романенко О.О.
12.03.2026 головуючим суддею Романенко О.О. заявлено самовідвід, який обґрунтований наступним.
Випадки структурної відсутності безсторонності конкретного суду в цілому зазначені у справі «Боян Господінов проти Болгарії» (Boyan Gospodinov v. Bulgaria, §§ 54- 60, заява № 28417/07), яка розглянута ЄСПЛ 05.04.2018, в якій ЄСПЛ констатував, що кримінальний суд, який судив заявника в кримінальному провадженні, одночасно був відповідачем в окремому цивільному провадженні щодо завданої шкоди, розпочатому заявником. Так, у цьому рішенні ЄСПЛ зазначив, що ця справа не порушує жодних питань щодо суб'єктивної неупередженості, тому ЄСПЛ розглядав питання про неупередженість суддів у кримінальних справах у цій справі в світлі об'єктивної перевірки. ЄСПЛ виснував, що «…. незважаючи на те, що немає підстав сумніватися в особистій неупередженості суддів у кримінальних справах Окружного суду міста Стара Загора їхній професійний зв'язок з однією зі сторін одночасно триваючого цивільного провадження могли викликали законні побоювання у заявника щодо об'єктивної неупередженості суддів. Крім того, згідно з бюджетними правилами, що мають відношення до цієї справи, будь-яка компенсація, присуджена заявнику в разі успіху його позову про відшкодування шкоди, була б виплачена з бюджету обласного суду міста Стара Загора. Незважаючи на те, що не було встановлено, що цей факт будь-яким чином вплинув на особисту ситуацію суддів суду, він міг законно посилити сумніви заявника. Суд також зазначає, що національне законодавство вимагало від суддів відмовитися від кримінальної справи, якщо були будь-які сумніви щодо їх неупередженості. Зокрема, згідно зі статтею 25 § 9 редакції КПК, чинної на той час, судді могли відмовитися від розгляду справи на підставі будь-якої обставини, яка потенційно може викликати сумнів щодо їх неупередженості, навіть у випадках, прямо не згаданих у цій статті. Національне законодавство також передбачало механізм передачі кримінальної справи до іншого суду того самого рівня юрисдикції, якщо компетентний суд не міг сформувати судовий склад через відвід усіх його суддів. Викладених вище міркувань достатньо, щоб дозволити Суду дійти висновку про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції на тій підставі, що друга кримінальна справа проти заявника не була розглянута безстороннім судом. …» (пункти 54-57, 60).
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду; судом створено достатні гарантії для усунення підставі навіть потенційної можливості побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Подібні правові висновки висловлені у постанові ОП КЦС ВС від 09.12.2024 у справі № 705/4763/22, у якій надавалася оцінка діям суддів апеляційного суду щодо невжиття заходів для заявлення суддями самовідводу з огляду на те, що суд апеляційної інстанції має правовий статус учасника в іншій справі, і підставою позовних вимог є дії суду, як органу державної судової влади.
Так, в провадженні Шевченківського районного суду м. Полтави перебуває цивільна справа № 554/6890/24 за позовом ОСОБА_2 до Держави України в особі Новосанжарського районного суду Полтавської області, в особі Полтавського районного суду Полтавської області, в особі Решетилівського районного суду Полтавської області, в особі Державної Казначейської Служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , про стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що дії голови Решетилівського районного суду Полтавської області Романенко О.О. є на її думку неправомірними, внаслідок чого їй завдана моральна шкода. Ухвалою Октябрського (нині - Шевченківського) районного суду м. Полтави від 08.07.2024 відкрито провадження у цивільній справі № 554/6890/24. Ухвалою Октябрського (нині - Шевченківського) районного суду м. Полтави від 07.08.2024 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду. Станом на 23.02.2026 розгляд справи по суті не завершений. Судове засідання призначено на 14:00 год 17.03.2026, що підтверджується отриманою Решетилівським районним судом Полтавської області через особистий кабінет у підсистемі «Електронний суд» судової повістки про виклик до суду у якості відповідача.
ОСОБА_2 (дочкою позивачки ОСОБА_1 ) неодноразово подавалися позовні заяви до відповідача Решетилівський районний суд Полтавської області щодо стягнення моральної шкоди внаслідок неправомірних на її думку дій голови суду Романенко О.О. , як в порядку цивільного судочинства, так і в порядку адміністративного судочинства. У зазначених справах ОСОБА_2 до участі у їх розгляді залучалася ОСОБА_1 .
Також, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ініціювали порушення кримінальних проваджень щодо вчинення кримінальних правопорушень апаратом Решетилівського районного суду Полтавської області, у тому числі і головою Решетилівського районного суду Полтавської області Романенко О.О. Досудові розслідування розпочаті на підставі ухвал слідчих суддів, постановлених у період з 2023 року. У межах зазначених кримінальних проваджень вчиняються слідчі дії.
Окрім того, ОСОБА_1 неодноразово висловлювала недовіру судді Романенко О.О. під час розгляду інших справ та скаржилася на дії судді Романенко О.О. в різні інстанції, а також висловлювала свою негативну позицію щодо голови суду безпосередньо на особистому прийомі громадян головою суду 03.12.2024.
Систематичність дій ОСОБА_1 щодо висловлення недовіри судді та голови суду Романенко О.О. , з підстав її особистого сприйняття процесуальних дій судді та голови суду, які на її думку викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Романенко О.О., свідчать про її сталу позицію щодо її особистої недовіри судді Романенко О.О.
Незважаючи на те, що немає підстав сумніватися в особистій суб'єктивній неупередженості судді Решетилівського районного суду Полтавської області Романенко О.О., проте зв'язок Решетилівського районного суду Полтавської області, як органу в цілому з однією зі сторін в ініційованих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інших провадженнях, а також стала позиції ОСОБА_1 про висловлення недовіри судді Романенко О.О., може викликати законні побоювання у позивача та стороннього спостерігача щодо неупередженості судді, а також структурної відсутності безсторонності конкретного суду в цілому.
Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є довіра до суду.
З огляду на норми міжнародного законодавства та положення ЦПК України, враховуючи те, що вказані обставини можуть викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості головуючого судді по справі, як з боку позивачки ОСОБА_1 , так і з боку стороннього спостерігача, головуючий суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Романенко О.О. заявила самовідвід на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що заява головуючого судді Романенко О.О. про самовідвід підлягає задоволенню з підстав викладених у даній заяві. Справу необхідно передати до канцелярії суду для повторного розподілу за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36-41, 258-260, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву судді Романенко О.О. про самовідвід за матеріалами позовної заяви № 546/222/26 ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області» про виконання наказу Відділу охорони здоров'я Виконавчого комітету Полтавської обласної Ради народних депутатів 1990 року № 32-К, § 1 в частині виплати підйомних - задовольнити.
Матеріали позовної заяви № 546/222/26 (номер провадження 2/546/408/26) ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області» про виконання наказу Відділу охорони здоров'я Виконавчого комітету Полтавської обласної Ради народних депутатів 1990 року № 32-К, § 1 в частині виплати підйомних - передати до канцелярії суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи в порядку, передбаченому ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 12 березня 2026 року.
Суддя О.О. Романенко