Справа № 163/2574/25
Провадження № 3/163/41/26
11 березня 2026 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,
з участю секретаря Кузьміної А.В.,
захисника Сіренка М.Ю. (в режимі відеоконференції),
розглянувши направлений відділенням поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області протокол серії ЕПР1 № 517375 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , водія-далекобійника, РНОКПП - НОМЕР_1 ,
ОСОБА_1 о 08:20 годині 19 листопада 2025 року, керуючи автомобілем марки «Даф», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Прикордонників, 1, в селі Старовойтове Ковельського району Волинської області, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли на розгляд судді Гайдук А.Л. 24 листопада 2025 року, судові засідання у справі неодноразово відкладалися за клопотаннями сторони захисту.
У клопотанні, що надійшло на електронну адресу суду 13 січня 2026 року, захисник просив долучити в якості доказів до матеріалів справи роздруківку цифрового тахографа VDO за 19.11.2025 року та відповідь на адвокатський запит від 07.01.2026 за №113/3.4/15-26 з Державної служби України з безпеки на транспорті.
14 січня 2026 року на електронну адресу суду надійшли письмові заперечення захисника ОСОБА_1 - адвоката Сіренка М.Ю., який просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП з таких мотивів. У матеріалах справи відсутні докази керування, тобто об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, час не відповідає дійсності (в протоколі вказано, що керував о 08:20, однак згідно роздруківки цифрового тахографа VDO автомобіль з 05:15 до 09:25 години не перебував у русі). Відсутні законні підстави зупинки транспортного засобу та підстави направити водія на огляд до медичного закладу. Поліцейськими було схилено ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду, крім того, вони не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та не вилучили посвідчення водія, а долучений відеозапис з місця події не є безперервним, а відтак - допустимим доказом.
У судовому засіданні 05 лютого 2026 року, яке відбулося за відсутності ОСОБА_1 , захисник подане клопотання підтримав та просив провадження у справі закрити.
У зв'язку із викладеними запереченнями сторони захисту вирішено викликати в судове засідання та допитати в якості свідка працівника поліції, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 серії ЕПР1 № 517375 за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні 11 березня 2026 року інспектор ВП №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 показав, що 19 листопада 2025 року на планшетний пристрій надійшло повідомлення від працівників ДПС України про те, що в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 виявлено наркотичні речовини. Після прибуття на місце події (години не пам'ятає) особі було запропоновано пройти тест на виявлення наркотичних речовин у КНП Любомльське ТМО, від чого ОСОБА_1 відмовився, повідомивши, що поспішає на загрузку товару, щодо останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. На запит поліцейських працівники ДПС України надали відео, на якому зафіксовано години перевірки транспортного засобу. Підставою для направлення ОСОБА_1 для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі були зовнішні ознаки: розширені зіниці, тремтіння рук, поведінка, що не відповідає дійсності, на що він пояснив, що вживав раніше наркотичні речовини. ОСОБА_1 було роз'яснено, що у разі відмови буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Відеофіксація здійснювалася безперервно, права роз'яснено, порушник сам повідомив, що відмовляється їхати на огляд в лікарню, бо поспішає, підписав зобов'язання не керувати транспортним засобом, факт керування транспортним засобом на місці складання протоколу не заперечувався. ОСОБА_1 повідомляв, що був затриманий прикордонним нарядом, оскільки у нього було виявлено наркотичні речовини, після чого приїхала слідчо-оперативна група, провели огляд місця події.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, свої права та інтереси доручив представляти адвокату Сіренку М.Ю., який у судовому засіданні вказав, що об'єктивна сторона обвинувачення має бути чіткою. У даному випадку фактично не встановлений час, навіть допитаний свідок не повідомив ні точної години, коли ОСОБА_1 керував транспортним засобом, ні коли прибули працівники поліції. З приводу матеріалів відеозапису вказав, що вони не є безперервними, що позбавляє суд можливості перевірити чи була провокація з боку поліцейських. Працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 право відмовитися від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, однак таке право не передбачається статтею 268 КУпАП і це є обов'язком водія. Наведене свідчить про схиляння водія до відмови від проходження огляду. Не відомо яким чином поліцейськими встановлювалися та перевірялися ознаки стану наркотичного сп'яніння, всупереч Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В порушення положень КУпАП поліцією не відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Таким чином, вина ОСОБА_1 не доведена належними і допустимими доказами, провадження у справі просив закрити.
Незважаючи на такі доводи адвоката, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення достатньо та обґрунтовано доводиться письмовими доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 517375, у якому порушник зазначив, що курив коноплю 6 місяців тому, поспішає на загрузку в Литву; направленням на огляд до медичного закладу, у якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп'яніння: зіниці не реагують на світло, почервоніння обличчя та зафіксовано факт відмови від проходження такого огляду; письмовими поясненнями порушника, у яких він вказав, що відмовився від проходження огляду, оскільки вживав наркотичні речовини пів року тому, зобов'язанням не керувати транспортним засобом протягом 24 годин, витягом з ІКС ІПНП; відеозаписами події.
Наведені докази узгоджуються між собою та показами свідка і в своїй сукупності дають можливість чітко відтворити обставини події, які мали місце на момент вчинення правопорушення.
При цьому істотних порушень норм чинного законодавства зі сторони поліцейських, які б давали підстави для визнання доказів недопустимими, неналежними чи недостовірними, по справі не встановлено.
Твердження захисника про те, що час керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зазначений у протоколі (08:20 година), не відповідає дійсності, адже згідно роздруківки цифрового тахографа VDO автомобіль з 05:15 до 09:25 години не перебував у русі, не спростовують установлених обставин у справі. Сам факт керування не заперечувався водієм на місці події, і в будь-якому випадку години простою згідно з тахографом ніяк не можуть співпадати з годинами прикордонного та митного контролю при перетині державного кордону водієм, адже для проходження митних формальностей водій здійснює рух автомобілем, а відстій автомобіля і відпочинок водія відбуваються в спеціально відведених місцях або на узбіччі дороги, які не підпадають під зону митного та прикордонного контролю.
Фактично із доданих до протоколу відеозаписів встановлено, що порушник свою вину визнавав та під час спілкування з працівниками ДПС України просив не повідомляти про вказаний інцидент поліцію.
Твердження захисника, що долучені до матеріалів справи відеозаписи є неналежними доказами, не заслуговують на увагу з огляду на те, що з дослідженого суддею відеозапису вбачається, що поліцейський повідомив водію про наявність у нього ознак стану наркотичного сп'яніння. На відеозаписі також зафіксована пропозиція водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, від якої останній відмовився. Суддею встановлено, що зазначений відеозапис не містить ознак монтажу чи інших недоліків, які б давали суду підстави для визнання його недопустимим доказом, а відображені на ньому події, а ні порушник, а ні його захисник, під сумнів не ставлять.
Слід зауважити, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне.
До того ж, у даному випадку відеозаписи не є єдиними доказами по справі та оцінюються у сукупності з іншими доказами, що містяться у справі.
Таким чином, досліджені у справі докази у своїй сукупності без сумніву доводять керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння та водночас спростовують доводи його захисника на заперечення винуватості порушника.
За вчинення водіями передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП правопорушення визначено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Отже, на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У зв'язку з накладенням адміністративного стягнення з порушника згідно із ст.401 КУпАП слід стягнути судовий збір у відповідному розмірі.
Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Штраф в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень підлягає стягненню на рахунок UA588999980313050149000003001 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, одержувач: ГУ ДКСУ у Волинській області, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу "адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху").
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації дохо-дів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").
Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд Волинської області.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області А.Л. Гайдук