12 березня 2026 року
м. Київ
справа № 703/827/26
провадження № 51-951 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі-Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 лютого 2026 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 03 березня 2026 року,
установив:
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області ухвалою від 17 лютого 2026 року відмовив у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування другої постанови дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 10 лютого 2026 року про незаконну відмову у наданні матеріалів кримінального провадження № 12026255350000018 від 07 січня 2026 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України.
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 03 березня 2026 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , залишив без задоволення, а ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 лютого 2026 року - без змін.
У касаційній скарзі адвокат порушує питання про перегляд вказаних судових рішень в касаційному порядку.
Крім того, до Суду надійшло клопотання адвоката про проведення касаційного розгляду з обов'язковим викликом сторін кримінального провадження та забезпечення участі його та ОСОБА_5 у касаційному розгляді.
Перевіривши доводи касаційної скарги та копії оскаржуваних судових рішень, Суд дійшов висновку про таке.
Норми Кримінального процесуального кодексу України встановлюють, що порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством, котре складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (стаття перша КПК).
Згідно з положеннями статті 129 Конституції України забезпечується право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За правилами статті 310 КПК оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Як видно зі змісту касаційної скарги та копії ухвали апеляційного суду від 03 березня 2026 року, ухвала слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 лютого 2026 року переглядалася в порядку апеляційної процедури.
За результатами розгляду апеляційної скарги адвоката ОСОБА_4 апеляційний суд ухвалою від 03 березня 2026 року залишив вказану ухвалу слідчого судді без змін.
Отже, виходячи з нормативного регулювання, касаційна скарга адвоката ОСОБА_4 подана на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема з огляду на необхідність регулювання судової системи державою.
Такі обмеження є допустимими, якщо вони: установлені законом, переслідують легітимну мету; є пропорційними.
Частина третя статті 424 КПК чітко встановлює, що ухвали слідчого судді після їх перегляду в апеляційному порядку не підлягають касаційному оскарженню.
ЄСПЛ у своїй практиці не зобов'язує держави забезпечувати три інстанції судового розгляду. Навпаки, Суд неодноразово наголошував, що Конвенція не гарантує право на касаційний чи надзвичайний перегляд. Для цілей статті 6 Конвенції достатньо, щоб особа мала реальний доступ хоча б до одного суду, компетентного оцінити її доводи.
У даному провадженні заявник реалізував своє право на подання скарги до слідчого судді (перша інстанція), подання апеляційної скарги (друга інстанція), а обмеження касаційного перегляду є законним та передбачуваним.
ЄСПЛ визнає, що процесуальні обмеження, чітко встановлені законом, відповідають принципу правової визначеності.
Норма статті 424 КПК є: достатньо чіткою, передбачуваною для учасників процесу, узгодженою з загальною концепцією обмеження касаційного перегляду рішень слідчих суддів.
Тому застосування цієї норми не може розглядатися як порушення принципу правової визначеності чи таке, що позбавляє особу ефективного засобу юридичного захисту.
ЄСПЛ у своїх рішеннях наголошує, що доступ до суду апеляційної інстанції може вважатися достатнім засобом юридичного захисту, якщо саме ця інстанція має повноваження повністю переглянути оскаржуване рішення та надати необхідний рівень гарантій.
Апеляційний суд у даному випадку розглянув скаргу по суті.
Суд касаційної інстанції вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 428 КПК, без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам статті 427 цього Кодексу, якщо касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, у зв'язку з чим відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 428 КПК у відкритті касаційного провадження слід відмовити, а відтак у Суду відсутні процесуальні підстави для надання оцінки доводам касаційної скарги,оскільки оскаржувані в ній судові рішення не можуть бути предметом касаційного перегляду.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 430 КПК суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження без виклику сторін кримінального провадження вирішує заявлені клопотання, питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, інші питання, необхідні для касаційного розгляду.
З огляду на зазначене, клопотання адвоката про проведення касаційного розгляду з обов'язковим викликом сторін кримінального провадження та забезпечення участі його та ОСОБА_5 у касаційному розгляді, не може бути вирішено на стадії відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 1 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити адвокату ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргоюна ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 лютого 2026 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 03 березня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3