12 березня 2026 року
м. Київ
справа № 755/22930/14-к
провадження № 51 - 168 ск 26
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду
Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянула касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року щодо ОСОБА_5 ,
встановила:
За вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК з урахуванням положень ст. 72 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення більш суворим покаранням, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією майна, а покарання у виді штрафу в сумі 1 020 грн, призначене вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 28 грудня 2020 року, суд ухвалив виконувати самостійно.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року вирок місцевого суду змінено.
Зараховано ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення у цьому кримінальному провадженні з 7 квітня 2014 року по 4 липня 2014 року, з 1 серпня 2019 року по 2 серпня 2019 року, з 15 травня 2020 року по 16 травня 2020 року на підставі ч.5 ст.72 КК в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Зараховано у строк остаточного покарання строк попереднього ув'язнення за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 29 червня 2021 року з 7 жовтня 2017 року по 7 січня 2018 року, з 4 листопада 2020 року по 30 січня 2023 року, за вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2023 року з 2 червня 2023 року по 11 липня 2023 року, за вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 8 жовтня 2024 року з 21 серпня 2023 року по 4 травня 2025 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Однак, вказаних вимог кримінального процесуального закону захисником не дотримано, оскільки, посилаючись на порушення кримінального процесуального закону, ОСОБА_4 у касаційній скарзі не навів обґрунтування допущення судами першої та апеляційної інстанцій таких порушень норм права, які могли б тягнути за собою скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до норм, передбачених статтею 438 КПК, з огляду на зміст положень статей 370, 404, 412, 413, 419 цього Кодексу.
Крім того, вимоги до суду касаційної інстанції, викладені захисником у скарзі, не відповідають змісту ст. 436 КПК щодо повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Зокрема, цією нормою визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Однак вимога захисника є незрозумілою та непослідовною, оскільки він просить скасувати зазначені судові рішення та постановити нове рішення, яким вирішити питання про зарахування строків попереднього ув'язнення ОСОБА_5 у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК, або призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, чим допускає суперечності.
Також адвокат ОСОБА_4 в порушення вимог ч. 4 ст. 427 КПК не додав до касаційної скарги усі документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу (ст. 50 КПК), а саме свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до чинного національного законодавства повноваження адвоката у кримінальному провадженні слід вважати належним чином підтвердженими, якщо адвокат до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю надав хоча б один із документів, передбачених ст. 50 ч. 1 п. 2 КПК, а саме: або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або договір із адвокатом, або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі № 648/3629/17).
Крім того, у разі подання касаційної скарги в електронній формі, відповідно до приписів ч. 2 ст. 35 КПК особі, яка подала касаційну скаргу, потрібно надати докази надсилання іншим учасникам кримінального провадження копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів).
Однак захисником ненадано докази надсилання іншим учасникам кримінального провадження копій касаційної скарги з додатками.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, вона не надала усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 без руху і встановити семиденнийстрок із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6