Окрема думка
судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В.
справа № 587/1641/21 (провадження № 61-12534св25)
11 лютого 2026 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зміну формулювання підстав для звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та вихідної допомоги при звільненні, відшкодування моральної шкоди, постановою від 11 лютого 2026 року відмовив у задоволенні цієї касаційної скарги та залишив без змін оскаржуване судове рішення.
Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитисяз огляду на таке.
1. У жовтні 2025 року до Верховного Суду, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», надійшов лист із назвою «Касаційна скарга» зміст складається з одного речення «Доброго дня, касаційна скарга у вкладенні», тобто через «Електронний суд» надійшов супровідний лист із вкладеннями.
2. У доданій до супровідного листа касаційній скарзі скаржник просив поновити пропущений строк на касаційне оскарження, відкрити касаційне провадження та за результатами розгляду касаційної скарги скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 22 липня 2025 року і залишити в силі рішення Сумського районного суду Сумської області від 06 жовтня 2022 року.
3. Верховний Суд ухвалою від 11 листопада 2025 року відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
4. Не погоджуючись із відкриттям касаційного провадження у цій справі, 11листопада 2025 року мною викладена окрема думка, в якій детально описані мотиви незгоди, а саме: колегія суддів дійшла помилкового висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у справі, оскільки касаційна скарга надіслана до Верховного Суду не у належний спосіб, а отже, не могла бути прийнята до розгляду. Крім того, касаційна скарга не містить належного зазначення та обґрунтування підстав касаційного оскарження.
5. 27 січня 2026 року мною було заявлено самовідвід від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , оскільки в окремій думці від 11 листопада 2025 року я висловив думку, що касаційна скарга не могла бути прийнята до розгляду та підлягала поверненню.
6. Верховний Суд ухвалою від 25 лютого 2026 року відмовив у задоволенні вказаної заяви про самовідвід.
7. Ухвалою від 28 січня 2026 рокуВерховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду призначив вказану справу до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів.
8. Оскільки, на моє переконання, касаційне провадження у цій справі було відкрито помилково та підлягало закриттю, а справа могла бути розглянута колегією суддів у складі трьох суддів, я висловив свою позицію в окремій думці від 28 січня 2026 року та заявив самовідвід від розгляду касаційної скарги, задля недопущення виникнення обставин, які могли б викликати у учасників справи, зокрема у ОСОБА_1 та сторонніх спостерігачів, сумніви щодо неупередженості судді та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень Верховного Суду.
9. Верховний Суд ухвалою від 11 лютого 2026 року відмовив у задоволенні вказаної заяви про самовідвід.
10. За таких обставин, враховуючи вищезазначене, вважаю, що заява про самовідвід у справі № 587/1641/21 є обґрунтованою та такою, що підлягала задоволенню, а касаційне провадження у цій справі було відкрито помилково, та належним процесуальним рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду було б закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 як помилково відкритого, а не розгляд справи по суті.
Суддя В. В. Пророк
Повний текст окремої думки складений 12 березня 2026 року.