12 березня 2026 року
м. Київ
справа № 344/2017/24
провадження № 61-2984ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,
У лютому 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора (далі - Перша Івано-Франківська ДНК), в якому просив суд визнати право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом на:
- 4/6 ідеальних часток квартири за адресою:
АДРЕСА_1 ;
- 8/12 ідеальних часток гаражу за адресою
АДРЕСА_2 ;
- 4/6 ідеальних часток земельної ділянки площею 0,2816 га, кадастровий номер 2621282400:04:003:0386, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: урочище «Крива» Дитятинська сільська рада Івано-Франківського району;
- 4/6 ідеальних часток земельної ділянки площею 1,333 га, кадастровий номер 2621282400:04:003:0125, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою урочище «Грушка» Дитятинська сільська рада Івано-Франківського району.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 27 жовтня 2025 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, а саме на:
- 4/6 ідеальних часток квартири за адресою
АДРЕСА_1 ;
- 8/12 ідеальних часток гаражу за адресою
АДРЕСА_1 ;
- 4/6 ідеальних часток земельної ділянки площею 0.2816га, кадастровий номер 2621282400:04:003:0386, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою урочище «Крива» Дитятинська сільська рада Івано-Франківського району;
- 4/6 ідеальних часток земельної ділянки площею 1.333га, кадастровий номер 2621282400:04:003:0125, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою урочище «Грушка» Дитятинська сільська рада Івано-Франківського району.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 27 жовтня 2025 року змінено в частині визнання за ОСОБА_2 частки гаража, що знаходиться за адресою
АДРЕСА_2 та в цій частині викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, а саме на: - 12/36 ідеальних часток гаражу за адресою АДРЕСА_2 ».
У решті рішення суду залишено без змін.
04 березня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язкузвернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2025 року та постанову
Івано-Франківського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року (повний текст постанови виготовлено 20 лютого 2026 року, касаційна скарга надійшла до суду
09 березня 2026 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 28 681,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: юридичною особою 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви
і скарги від розміру оспорюваної суми; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
(у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що
у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у 2024 році та заявляв позовну вимогу майнового характеру (визнання права власності на спадкове майно).
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 15 140,00 грн).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання, а саме на 2024 рік (відсутнє визначення вартості спадкового майна), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру,
у зв'язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (майнова оцінка спірного майна або інші належні докази).
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги позовну вимогу майнового характеру (у розмірі 1 % від ціни спірного майна помноженого на 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць