06 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 909/555/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель"
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області
у складі судді Горпинюка І. Є.
від 18.06.2025 та
на постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Якімець Г. Г. - головуючий, Бойко С. М., Бонк Т. Б.
від 03.11.2025
за заявою Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"
до Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів"
про стягнення заборгованості у розмірі 836 598,41 грн,
1. Історія справи
У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа № 909/555/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" до Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" про стягнення заборгованості у розмірі 836 598,41 грн, в тому числі 629 056,50 грн основної заборгованості, 86 568,51 грн пені, 44 033, 96 грн штрафу, 61 583, 57 грн інфляційних втрат, 15 355,87 грн 3% річних.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2018 у справі № 909/555/18 стягнуто з Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" на користь Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" основний борг у розмірі 629 056,50 грн, пеню у розмірі 86 568,51 грн, штраф у розмірі 44 033,96 грн, інфляційні втрати у розмірі 61 583,57 грн, 3% річних у розмірі 15 355,87 грн та судовий збір у розмірі 12 548,98 грн.
13.11.2018 на виконання даного рішення видано відповідний наказ № 825.
На виконанні у Івано-Франківському відділі державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України знаходиться зведене виконавче провадження № 56493039 про стягнення з Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" заборгованості на користь фізичних, юридичних осіб та держави. До складу зведеного виконавчого провадження входить виконавче провадження № 57930714, відкрите згідно із постановою від 19.12.2018, на виконання наказу № 825 виданого 13.11.2018 Господарським судом Івано-Франківської області.
09.06.2025 Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просив:
- прийняти до розгляду заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні № 57930714 з примусового виконання наказу № 825, виданого 13.11.2018 Господарським судом Івано-Франківської області у справі № 909/555/18;
- замінити сторону (боржника) Державне підприємство "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів", код ЄДРПОУ: 05513715 на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковель", код ЄДРПОУ: 40628724 у виконавчому провадженні № 57930714 з примусового виконання наказу № 825, виданого 13.11.2018 Господарським судом Івано-Франківської області у справі № 909/555/18.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2025 у справі № 909/555/18 задоволено заяву Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 909/555/18. Замінено боржника у виконавчому провадженні № 57930714 з примусового виконання наказу № 825, виданого 13.11.2018 Господарським судом Івано-Франківської області у справі № 909/555/18 - Державне підприємство "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" (76495, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с. Микитинці, вул. Юності, буд. 2 В, ідентифікаційний код юридичної особи: 05513715) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Буковель" (78593, Івано-Франківська обл., м. Яремче, с. Поляниця, уч. Щивки, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи: 40628724).
Постановою від 03.11.2025 Західний апеляційний господарський суд залишив без змін ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2025 у справі № 909/555/18.
При прийнятті ухвали та постанови судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що:
- згідно з наказом Фонду державного майна України від 23.03.2021 № 469 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 06.01.2021 № 5 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році (із змінами)" Єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" включено до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2021 році;
- 13.05.2020 державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 закон України "Про виконавче провадження", оскільки єдиний майновий комплекс боржника - Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" включено до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;
- згідно із протоколом про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20231218-62291 від 26.12.2023, Єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" придбано Товариством з обмеженою відповідальністю "Буковель", ЄДРПОУ: 40628724, за 31 636 980,00 грн, в т.ч. ПДВ;
- відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях від 02.01.2024 року № 01 "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта шляхом викупу" прийнято рішення про приватизацію об'єкта шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю "Буковель", ЄДРПОУ: 40628724;
- 29.01.2024 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буковель" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, с. Микитинці, вул. Юності, 2В за результатами електронного аукціону з умовами № SPE001-UA-20231218-62291, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс Н.Р., зареєстрований в реєстрі за № 26 (далі - договір);
- пунктом 2.1 договору сторони погодили, що право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця після укладення цього договору та підписання акта приймання-передачі об'єкта приватизації, але не раніше дати отримання дозволу антимонопольного комітету України на концентрацію, якщо отримання такого дозволу вимагається законом;
- відповідно до пункту 3.1 договору покупець є правонаступником усіх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою/земельними ділянками) і обов'язків Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" (код ЄДРПОУ 05513715) відповідно до умов цього договору та статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з дня засвідчення акта приймання-передачі об'єкта приватизації від продавця до покупця, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності);
- пунктом 4.1 договору передбачено, що передача об'єкта приватизації покупцю здійснюється продавцем в день укладення цього договору, а у разі якщо законом вимагається отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію - протягом п'яти робочих днів з дня отримання продавцем завіреної копії такого дозволу від покупця або попередніх висновків Антимонопольного комітету України про відсутність необхідності одержання такого дозволу;
- згідно із пунктом 4.2 договору передача об'єкта приватизації продавцем і прийняття його покупцем засвідчуються актом приймання-передачі, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності);
- дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію отримано згідно із рішенням Антимонопольного комітету України "Про надання дозволу на концентрацію" від 05.09.2024 № 306-р;
- акт приймання-передачі об'єкта приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" підписано сторонами 27.09.2024;
- 01.10.2024 право власності на нерухоме майно, що входить до складу Єдиного майнового комплексу зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю "Буковель".
Ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:
- наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковель" придбало Державне підприємство "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів", як цілісний майновий комплекс;
- аналіз частини 1 статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" свідчить про те, що передбачене цієї нормою правонаступництво стосується саме осіб, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, тобто стосується саме покупця (власника) об'єкта приватизації, який в порядку правонаступництва і набуває майнових прав приватизованого підприємства. При цьому передбачене цією нормою правонаступництво хоча і є частковим, оскільки, обмежується правом постійного користування земельною ділянкою, проте усі інші майнові права приватизованого підприємства передаються новому власнику в порядку правонаступництва у повному обсязі;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковель" є правонаступником Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів", до якого перейшло все майно, а також всі права та обов'язки державного підприємства (крім права постійного користування земельною ділянкою);
- виходячи зі змісту абзацу 2 пункту 1.1 та пункту 3.1 договору сторонами погоджено, що до складу об'єкта приватизації входять усі види майна (окрім того, що не підлягає приватизації і земельною ділянкою), борги та інші права, в тому числі активи і пасиви згідно із фінансовою звітністю державного підприємства. Таким чином, правонаступник боржника на момент укладення договору повинен був розуміти наявність відповідної заборгованості, що підлягає сплаті за зобов'язаннями Державного підприємства Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів;
- в договорі купівлі-продажу об'єкта приватизації передбачено, окрім іншого, перехід до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель", як до правонаступника Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" боргів, пасивів, обов'язків згідно із фінансовою звітністю Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів", а абзац 14 пункту 7-4 Розділу V Прикінцеві і перехідні положення Закону №2269-VIII не передбачає зупинення на період режиму воєнного стану дії статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", статті 345 Цивільного кодексу України, відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковель" є правонаступником обов'язків, грошових зобов'язань, боргів перед кредиторами Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів";
- постанова Верховного Суду від 04.02.2025 у справі №916/3735/24, на яку посилається Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковель", ухвалена у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковель" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі № 909/555/18.
В своїй касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковель" зазначило, що суди неправильно застосували положення абзацу 14 пункту 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"; порушили статті 73, 74, 76, 81, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів та статтю 236 цього Кодексу щодо обґрунтованості судових рішень; не дослідили докази щодо включення відображення заборгованості у розмірі 836 598,41 грн до переліку боргів, що входять до складу єдиного майнового комплексу за договором купівлі-продажу від 29.01.2024, а також передачі такої звітності Товариству з обмеженою відповідальністю "Буковель" при укладенні вказаного договору; не дослідили питання чи здійснювалося погашення суми заборгованості, що стягується за рішенням у цій справі. Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковель" також зауважує, що суд апеляційної інстанції формально послався на статтю 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та пункт 3.1. договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу, визнавши автоматичне правонаступництво з дня укладення акту приймання-передачі від 27.09.2024, без урахування обмежень воєнного стану, відсутності доказів відображення боргу у звітності та підстав для зупинення провадження; необґрунтовано відхилив клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на принцип розумних строків (стаття 129 Конституції України, стаття 2 Господарського процесуального кодексу України, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та не обмежився доводами скарги (пункт 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Скаржник також послався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24, щодо застосування положень статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" в частині погашення простроченої кредиторської заборгованості (за винятком бюджетної), визначеного абзацом 16 пункту 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Акціонерне товариство "Аграрний фонд" подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
4. Позиція Верховного Суду
Процесуальне правонаступництво регулюється статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. Ця норма корелюється зі статтею 334 цього ж Кодексу та частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", згідно із якими у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Процесуальне правонаступництво у розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу. На стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.
Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).
Відповідно до частин 1, 2 статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає у поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 334 Господарського процесуального кодексу України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, у цих правовідносинах.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі, є правовідносинами з приводу приватизації державного майна, і регулюються Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна", норми якого є спеціальними відносно інших норм права.
Право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця після укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації та підписання акта приймання-передачі об'єкта приватизації, крім випадків переходу права власності на пакет акцій (частина 6 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").
Відповідно до абзацу 3 частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" після переходу в процесі приватизації права власності на єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну такого державного або комунального підприємства як сторони виконавчого провадження покупцем відповідного єдиного майнового комплексу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.01.2024 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буковель" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, с. Микитинці, вул. Юності, 2В.
Акт приймання-передачі об'єкта приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" підписано сторонами 27.09.2024.
01.10.2024 право власності на нерухоме майно, що входить до складу Єдиного майнового комплексу зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю "Буковель".
На час подання заяви про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні об'єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" знаходився у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель".
У даній справі спірним є питання щодо правонаступництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель" у виконавчому провадженні № 57930714, відкритому на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2018 у справі № 909/555/18, про стягнення з Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" на користь Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" заборгованості у розмірі 836 598,41 грн.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковель" прийняло на себе, зокрема, і зобов'язання Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" щодо погашення заборгованості у названому виконавчому провадженні, оскільки стало правонаступником усіх майнових прав, обов'язків і боргів Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" у силу статті 26 і частини 1 статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та положень пункту 3.1 договору.
За приписами частин 1 та 2 статті 345 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. У результаті придбання єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов'язки.
Єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу (єдиний майновий комплекс) - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інші позначення та права, включаючи права на земельні ділянки (пункт 13 частини 1 статті 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").
Згідно із частиною 1 статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.
За змістом цих положень:
- у разі купівлі у процедурі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства покупець такого підприємства стає правонаступником усіх його прав і обов'язків, за винятком права постійного користування земельною ділянкою під об'єктом приватизації;
- передбачене наведеними положеннями правонаступництво стосується осіб, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, тобто покупця (власника) об'єкта приватизації, який в порядку правонаступництва набуває як майнових прав (окрім права постійного користування земельною ділянкою), так і обов'язків приватизованого підприємства.
При цьому передбачене наведеними нормами правонаступництво хоча і є частковим (сингулярним), оскільки обмежується правом постійного користування земельною ділянкою, проте усі інші майнові права та обов'язки приватизованого підприємства передаються новому власнику в порядку правонаступництва у повному обсязі.
Верховний Суд у постановах від 29.04.2021 у справі № 908/1260/20, від 11.10.2023 у справі № 904/9298/21, від 17.07.2024 у справі № 916/3030/23, від 15.01.2025 у справі № 902/884/21, від 16.01.2025 у справі № 910/200/23, від 21.04.2025 у справі № 902/1177/15 вже висловлювався щодо застосування положень статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Висновок обумовлений тим, що "аналіз статті 28 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" з огляду на її назву та зміст свідчить про те, що передбачене цією нормою правонаступництво стосується саме осіб, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, тобто стосується саме покупця (власника) об'єкта приватизації, який в порядку правонаступництва і набуває майнових прав приватизованого підприємства. При цьому передбачене цією нормою правонаступництво хоча і є частковим, оскільки обмежується правом постійного користування земельною ділянкою, проте усі інші майнові права приватизованого підприємства передаються новому власнику в порядку правонаступництва у повному обсязі. Можливості правонаступництва майнових прав і обов'язків приватизованого підприємства іншою, ніж покупець (новий власник), особою зазначена спеціальна норма Закону не передбачає".
Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" оформлення угод приватизації здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації між органом приватизації та переможцем електронного аукціону тощо. До договору купівлі-продажу об'єкта приватизації включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов'язання сторін, зокрема щодо погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства (що є об'єктом приватизації).
Таким чином, реалізація та захист прав кредиторів за тими вимогами до підприємства (що придбано покупцем в процесі приватизації), які мали місце на момент придбання покупцем відповідного підприємства, може здійснюватися шляхом заявлення кредитором (кредиторами) вимоги до покупця щодо виконання відповідної умови договору купівлі-продажу, зокрема вимоги про погашення покупцем боргів придбаного ним підприємства, а саме простроченої кредиторської заборгованості такого підприємства.
Відповідно до частини 2 статті 191 Цивільного кодексу України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на зазначене суди попередніх інстанцій у цій справі виснували, що за договором купівлі-продажу об'єкта приватизації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель" як правонаступника перейшли всі права, обов'язки й борги Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" (крім права постійного користування земельною ділянкою).
Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковель" не погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає, що вони суперечать абзацу 14 пункту 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції чинній на момент укладення договору), який унормовує, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану положення абзаців другого - четвертого, п'ятого (у частині погашення простроченої кредиторської заборгованості, крім заборгованості перед бюджетом), сьомого - дев'ятого, одинадцятого, дванадцятого частини другої статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" не застосовуються. Положення цього абзацу не поширюються на випадки придбання у процесі приватизації майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та об'єктів великої приватизації.
У зв'язку з цим скаржник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24, у якій вирішувалося питання про відкриття провадження у цій справі про банкрутство, оскільки виник спір між кредитором та боржником через заперечення останнім його правонаступництва за грошовими вимогами кредитора до державного підприємства, придбаного у процесі приватизації. При цьому суд касаційної інстанції у цій постанові посилався на абзац 14 пункту 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Абзац 14 пункту 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції чинній на момент укладення договору) мав застереження щодо винятків у його застосуванні, відповідно до яких положення цього абзацу не поширюються на випадки придбання у процесі приватизації майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та об'єктів великої приватизації.
За змістом наведених положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" законодавець запровадив тимчасову, на період дії правового режиму воєнного стану, заборону на застосування вимоги цього закону щодо виконання покупцем єдиного майнового комплексу підприємства, що є об'єктом приватизації, такої умови, що підлягає включенню до договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, як погашення простроченої кредиторської заборгованості підприємства (що є об'єктом приватизації, за винятком приватизованого майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та об'єктів великої приватизації), крім заборгованості перед бюджетом.
Верховний Суд у справі № 916/3735/24 виснував про те, що "кредитори за вимогами щодо простроченої заборгованості, крім кредиторів за вимогами щодо заборгованості перед бюджетом викупленого в процесі приватизації підприємства, крім придбаного у процесі приватизації майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та об'єктів великої приватизації, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, не мають права вимагати від покупця, який є правонаступником підприємства як єдиного майнового комплексу, що є об'єктом приватизації (частина перша статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"), виконання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в частині виконання викуплених покупцем зобов'язань підприємства та погашення простроченої кредиторської заборгованості такого підприємства. Тобто відповідні кредитори тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, не мають права вимагати від покупця об'єкта приватизації (підприємства як єдиного майнового комплексу), погашення відповідної кредиторської заборгованості в примусовому порядку у будь-який передбачений законом спосіб: і шляхом звернення до суду із вимогами про стягнення такої заборгованості (у позовному порядку), і шляхом задоволення цих вимог у справі про банкрутство".
Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковель" стало правонаступником майнових прав, обов'язків й боргів Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" в силу статті 26 і частини 1статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", положень пункту 3.1 договору. Водночас щодо аргументів скаржника про те, що ця позиція не узгоджується з наведеним вище висновком Верховного Суду у постанові від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24, колегія суддів зазначає неступне.
Так, у справі № 916/3735/24, на яку послався скаржник, вирішуючи питання щодо підстав для відкриття за заявою кредитора провадження у справі № 916/3735/24 про банкрутство боржника (Приватного підприємства "Рентсервіс-МСЛ") та формулюючи при цьому висновки щодо закладеного у зазначених нормах Закону темпорального критерію їх застосування, Верховний Суд у постанові від 04.02.2025 сформулював висновок щодо термінів виконання покупцем зобов'язань державного підприємства, придбаного покупцем в процесі приватизації, а саме щодо відтермінування, на період дії правового режиму воєнного стану, обов'язку покупця єдиного майнового комплексу підприємства, що є об'єктом приватизації, з погашення простроченої кредиторської заборгованості підприємства, що є об'єктом приватизації.
Натомість, Верховний Суд, переглядаючи судові рішення у справі № 916/3735/24 та ухвалюючи постанову від 04.02.2025, не розглядав та не вирішував питання щодо процесуального правонаступництва за правилами статті 52 Господарського процесуального кодексу України та застосування цієї процесуальної норми, питання про що порушено у цій справі у зв'язку з приватизацією (шляхом викупу) Товариством з обмеженою відповідальністю "Буковель" як покупцем єдиного майнового комплексу підприємства відповідача. Тому висновки у справі № 916/3735/24 не є релевантними до правовідносин у справі, що розглядається.
Суд враховує, що колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було передавано справу № 909/1051/18 на розгляд Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду з метою відступу від висновків, сформульованих у постанові від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24. При цьому, у справі № 909/1051/18 Товариством з обмеженою відповідальністю "Буковель" також оскаржувалися судові рішення про заміну боржника - Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковель" у виконавчому провадженні.
В ухвалі від 06.02.2026 у справі № 909/1051/18 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду виснував про те, що постанова від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24 не є судовим рішенням у подібних правовідносинах із правовідносинами у справі № 909/1051/18.
Таким чином доводи скаржника про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24, не знайшли підтвердження, тоді як суди попередніх інстанцій у цій справі правильно встановили обставини правонаступництва скаржником у силу частини 1 статті 28, пункту 13 частини 1 статті 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", частини 2 статті 191 Цивільного кодексу України та відповідно до положень пункту 3.1 договору. Тож за договором купівлі-продажу об'єкта приватизації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель" як правонаступника перейшли всі права, обов'язки й борги Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" (крім права постійного користування земельною ділянкою). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.12.2025 у справі № 909/188/19 та від 04.03.2026 у справі № 909/1051/18 у подібних правовідносинах.
Аргументи скаржника про те, що суди не з'ясували, чи входила спірна заборгованість за договором купівлі-продажу об'єкта приватизації до складу єдиного майнового комплексу та чи відображена у фінансовому балансі, чи перейшло зобов'язання з її погашення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель", внаслідок чого суди не дотрималися частини 2 статті 345 Цивільного кодексу України про те, що перехід права власності на майно не тягне автоматичного переходу всіх обов'язків, якщо інше не передбачено законом, і норм Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", які обмежують перехід обов'язку погашати прострочену кредиторську заборгованість під час дії воєнного стану, спростовуються наведеними вище висновками, викладеними у цій постанові.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно із частиною 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на вищенаведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.
6. Судові витрати
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі № 909/555/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді Г. О. Вронська
І. Д. Кондратова