09.03.2026 р. Справа № 914/2777/25
За позовом:Керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова, м. Львів, в інтересах держави в особі позивача: Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальфі-Про», Волинська обл., м. Луцьк
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , Волинська обл., с. Зелена Товариство з обмеженою відповідальністю «Галтекс-Брухт», м. Львів
про:витребування земельної ділянки
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Зусько І.С.
Представники учасників справи:
прокурор:Машталяр Ю.А.;
від позивача:не з'явився;
від відповідача:Шегинський Р.А. - адвокат;
від третіх осіб:не з'явився.
Керівник Франківської окружної прокуратури міста Львова (надалі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Львівської міської ради (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальфі-Про» (надалі - Відповідач) про витребування земельної ділянки.
Ухвалою від 10.09.2025 суд залишив вказану позовну заяву без руху, надавши прокурору 10-денний строк з моменту її вручення на усунення недоліків позовної заяви.
15.09.2025 від прокурора надійшла заява на виконання вимог ухвали суду (вх. №24308/25 від 15.09.2025), за результатами розгляду якої суд постановив ухвалу від 25.09.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання на 20.10.2025.
Підготовче засідання 20.10.2025 не відбулося у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Крупника Р.В. (у період з 13.10.2025 по 24.10.2025 включно).
Ухвалою від 28.10.2025 суд призначив підготовче засідання у справі на 17.11.2025.
Ухвалою від 17.11.2025 відкладено підготовче засідання на 08.12.2025.
Ухвалою від 08.12.2025 залучено ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Галтекс-Брухт» (надалі - Треті особи) до участі у справі у процесуальному статусі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 15.01.2026.
Підготовче засідання 15.01.2026 не відбулося у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Крупника Р.В. (у період з 15.01.2026 по 23.01.2026 включно).
Зважаючи на це. ухвалою від 27.01.2026 підготовче засідання у справі призначено на 16.02.2026.
Ухвалою від 16.02.2026 підготовче засідання відкладено на 09.03.2026.
Прокурор та представник відповідача з'явилися у підготовче засідання 09.03.2026. Позивач та треті особи не забезпечили явку повноважних представників у підготовче засідання 09.03.2026.
Від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження (вх. №6648/26 від 09.03.2026), а від відповідача - клопотання про долучення доказів (вх. №6766/26 від 09.03.2026).
Згідно із пунктами 1-3, 6 частини 1 статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Пунктами 6, 7, 10, 19 частини 2 статті 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Відповідач просить суд долучити до матеріалів справи виготовлений на його замовлення звіт про експертно-грошову оцінку спірної земельної ділянки.
Розглянувши вказане клопотання, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, суд задля виконання завдань господарського судочинства, повного та всебічного встановлення обставин справи, ухвалив долучити до матеріалів справи копію відповідного звіту про експертно-грошову оцінку спірної земельної ділянки.
У ході проведення підготовчого засідання суд зазначив, що станом на 09.03.2026 залишається невирішеним клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху (вх. №30544/25 від 17.11.2025). Відповідач посилається на те, що прокурор не виконав вимогу частини 6 статті 164 ГПК України та не вніс на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, експертно-грошова оцінка земельної ділянки якого здійснена в порядку, визначеному законом та чинна на дату подання позовної заяви. При цьому він вказав, що вартість спірного майна є більшою від тієї, з якої виходив прокурор при сплаті судового збору за подання позову.
Прокурор висловився проти задоволення клопотання відповідача, подавши до суду відповідні заперечення (вх. №31108/25 від 21.11.2025). Заперечення були подані до суду і позивачем (вх. №32633/25 від 05.12.2025).
Надаючи оцінку аргументам та запереченням учасників справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 11 статті 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025, яким внесено зміни і до ГПК України, зокрема до статей 164, 174.
Так, статтю 164 ГПК України доповнено частиною 6, відповідно до якої у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Частину 2 статті 174 ГПК України доповнено абзацом третім, згідно із яким, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 10.09.2025 у справі №914/2777/25суд залишав позовну заяву прокурора без руху, оскільки останній усупереч положенням частини 6 статті 164 ГПК України при зверненні з позовом не долучив документи, які підтверджують вартість спірного майна, а саме - експертно-грошову оцінку земельної ділянки, здійснену в порядку, визначеному законом, чинну на дату подання позовної заяви, а також не надав доказів внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки.
У зв'язку із цим, прокурору було надано 10-денний строк на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- документа, що підтверджує внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви;
- експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки, здійсненої в порядку, визначеному законом та чинної на дату подання позовної заяви.
15.09.2025 від прокурора надходила заява на виконання вимог ухвали суду (вх. №24308/25 від 15.09.2025), за результатами розгляду якої суд зазначив, що в цілому прокурор не усунув недоліки поданої ним позовної заяви в спосіб передбачений ухвалою від 10.09.2025. Разом з тим, станом на момент вирішення питання про відкриття провадження в даній справі існує виключна правова проблема, щодо можливості прокурора усунути ці недоліки. Про наявність цієї проблеми зазначив Касаційний господарський суд в ухвалі від 10.09.2025 у справі №922/2555/21, у зв'язку з чим передав її вирішення на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Зважаючи на це, суд вважав за можливе прийняти до розгляду подану прокурором позовну заяву та відкрити провадження в даній справі, про що постановив ухвалу від 25.09.2025. Судом було зазначено, що відкриття провадження у справі забезпечить гарантоване статтею 55 Конституції України право кожного захищати свої права та інтереси в суді і не позбавить суд можливості залишити позовну заяву без руху в порядку положень частини 11 статті 176 ГПК України після вирішення цієї проблеми Верховним Судом.
Під час проведення підготовчого провадження у справі №914/2777/25 Велика Палата Верховного Суду прийняла ухвалу від 29.10.2025 у справі №922/2555/21 про повернення справи №922/2555/21 Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.
У мотивувальній частині наведеної ухвали вказано, що передаючи справу на розгляд на підставі частини 5 статті 302 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не обґрунтував наявності виключної правової проблеми, яка повинна бути вирішена Великою Палатою Верховного Суду. Верховний Суд також не навів доводів, що свідчать про неусталеність судової практики щодо застосування частини 6 статті 164 ГПК України, не вказав судових рішень касаційних судів, в яких суди по-різному підходили б до застосування зазначеної норми права у подібних правовідносинах. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з наведених в ухвалі мотивів не слідує, в чому саме полягає складність застосування вказаної норми процесуального права в зазначеній правовій ситуації, а посилання на відсутність прямого нормативного регулювання окремих аспектів не може свідчити про наявність виключної правової проблеми. Відтак, справа може бути вирішена Верховним Судом як належним судом у межах оцінки правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
У кінці січня 2026 року Верховним Судому складі колегії суддів Касаційного господарського суду прийнято постанову 28.01.2026 у справі №922/2555/21, у якій суд касаційної інстанції виснував, що якщо прокурор пред'явив позов про витребування нерухомого майна у недобросовісного набувача (останнього набувача), то приписи частини 5 статті 390 ЦК України, яка поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача, частини 6 статті 164, частини 4 статті 174 ГПК України у такому випадку не підлягають застосуванню при вирішенні питання про прийняття позову до розгляду. Питання про добросовісність / недобросовісність набувачів судом може бути вирішене лише за результатами дослідження доказів у справі на стадії ухвалення судового рішення.
У справі №914/2777/25 позовна заява подана прокурором з позовною вимогою про витребування у відповідача земельної ділянки як у недобросовісного набувача, на чому він неодноразово наголошував у тексті позову, заявах у справі, а також у підготовчих засіданнях.
Зважаючи на це, суд доходить висновку про відсутність підстав для залишення позову прокурора без руху з мотивів невиконання приписів частини 6 статті 164 ГПК України. Відтак, застосований судом підхід у справі №914/2777/25 щодо відкриття провадження у справі в умовах невиконання прокурором частини 6 статті 164 ГПК України не призвів до порушень прав та законних інтересів жодного із учасників справи. Навпаки, завдяки ньому вдалося забезпечити гарантоване статтею 55 Конституції України право кожного захищати свої права та інтереси в суді та попередити невиправдане затягування розгляду справи.
Водночас, суд зазначає, що позовну заяву прокурора все ж слід залишити без руху, враховуючи, що вартість спірної земельної ділянки є більшою від тієї, з якої виходив прокурор при зверненні до суду та сплаті судового збору.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» (надалі - Закон) передбачено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За змістом положень підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 2 частини 1 статті 163 ГПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Львівською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 17'103,79 згідно із платіжною інструкцією №2268 від 03.09.2025 (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8) за подання позовної заяви майнового характеру про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:06:012:0005.
Базою для визначення суми судового збору виступає нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки у розмірі 1'425'316,22 грн., підтверджена Витягом НВ-9971245482025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, складеним 17.07.2025.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок державної, комунальної власності, якщо відповідно до закону ціна продажу таких земельних ділянок визначається з використанням нормативної грошової оцінки земельних ділянок; проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення.
Таким чином, законодавчо не передбачено, що нормативна грошова оцінка виготовляється для визначення вартості земельної ділянки та подальшої сплати судового збору за подання позову про витребування земельної ділянки, виходячи із такої вартості.
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що відповідач подав до суду Висновок про вартість земельної ділянки від 06.03.2026, згідно із яким ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:06:012:0005 станом на дату проведення оцінки (27.02.2026) становить 4'301'000,00 грн.
Таким чином, за подання позову прокуратура повинна була сплатити суму судового збору у розмірі 51'612,00 грн. ((4'301'000,00 х 1,5) х 0,8), а не 17'103,79 грн. Оскільки недосплаченою залишилася сума у розмірі 34'508,21 грн. (51'612,00 - 17'103,79), то наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.
За таких умов клопотання відповідача підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 42, 162, 164, 174, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальфі-Про» про залишення позовної заяви без руху (вх. №30544/25 від 17.11.2025) - задовольнити частково.
2. Позовну заяву керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальфі-Про» - залишити без руху.
3. Встановити керівнику Франківської окружної прокуратури міста Львова строк для усунення недоліків 5 днів з дня оголошення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання:
- доказів доплати судового збору за подання позовної заяви у справі на суму 34'508,21 грн. на рахунок UA108999980313141206083013954, отримувач коштів ГУК Львiв/Личаківський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101 (платіжне доручення, квитанцію чи ін. платіжний документ).
4. Роз'яснити керівнику Франківської окружної прокуратури міста Львова, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі.
Повну ухвалу складено та підписано 12.03.2026.
Суддя Крупник Р.В.