79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.03.2026 Справа № 914/2125/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали заяви (вх.№810/26 від 24.02.2026) Споживчого товариства "Червона Рута"
про ухвалення додаткового рішення
у справі №914/2125/25
за позовом Споживчого товариства "Червона Рута"
до відповідача Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної допомоги" Великомостівської міської ради Львівської області
про стягнення 209628,09 грн
Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.02.2026 у справі №914/2125/25 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги» Великомостівської міської ради Львівської області на користь Споживчого товариства "Червона Рута" 187676,20 грн основної заборгованості та 2252,12 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
23.02.2026 Споживчим товариством "Червона Рута" надіслано до суду заяву (вх.№810/26 від 24.03.2026) про ухвалення додаткового рішення у даній справі, в якій позивач просить стягнути на його користь з відповідача 37800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2026 заяву (вх.№810/26 від 24.02.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №914/2125/25 передано для розгляду судді Петрашкові М.М. Інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу.
Частинами 1-3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.\
Суд, розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, зазначає наступне.
У позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 42000,00 грн. При цьому позивачем у позовній заяві вказано, що докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення (отримання копії такого).
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається із поданих матеріалів, 19.12.2024 між Адвокатським об'єднанням "ЕМЕЛ Партнерс" (об'єднання) та Споживчим товариством "Червона рута" (клієнт) укладено договір №19/12/24-1 про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1.1. якого об'єднання приймає на себе зобов'язання з надання клієнту правової допомоги, представляти і захищати права, свободи та інтереси Клієнта у будь яких судах, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами. Адвокати об'єднання зобов'язуються бути представниками позивача, відповідача, заявника, третьої особи, зацікавленої особи в цивільному, адміністративному процесі та третейських справах; представниками клієнта, як потерпілого, цивільного позивача, відповідача в кримінальному процесі (провадженні), захисниками Клієнта, як свідка, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, виправданого, особи, з питань, пов'язаних із захистом його прав та законних інтересів.
Згідно з пунктами 3.2. та 3.3. договору винагорода за правову допомогу, що надається Об'єднанням, (гонорар) оплачується Клієнтом за ставкою 1800,00 грн за 1 годину, витрачену адвокатом (адвокатами) об'єднання на надання правової допомоги. Клієнт оплачує гонорар у строки та терміни, передбачені відповідним додатковим договором до цього договору.
20.02.2026 між Адвокатським об'єднанням "ЕМЕЛ Партнерс" (об'єднання) та Споживчим товариством "Червона рута" (клієнт) підписано акт приймання-передачі наданих послуг № 20/02/26-1, відповідно до якого у цілях надання Позивачу правничої допомоги у справі №914/2125/25 адвокатом Адвокатського об'єднання "ЕМЕЛ Партнерс" надано наступні послуги:
1) Складено та направлено два адвокатських запити - 1800,00 грн;
2) Складання претензії (вимоги) про стягнення заборгованості - 900,00 грн;
3) Аналіз практики, написання та подання позовної заяви про стягнення заборгованості - 9000,00 грн;
4) Написання та подання клопотання про витребування оригіналу договору - 1800,00 грн;
5) Написання та подання клопотання про розгляд справи в загальному провадженні з викликом сторін - 900,00 грн;
6) Участь в судовому з сіданні у справі № 914/2125/25, яке відбулось 18.09.2025 - 1800,00 грн;
7) Участь в судовому зсіданні у справі №914/2125/25, яке відбулось 02.10.2025 - 1800,00 грн;
8) Участь в судовому засіданні у справі № 914/2125/25, яке відбулось 21.10.2025 - 3600,00 грн;
9) Участь в судовому засіданні у справі №914/2125/25, яке відбулось 20.11.2025 - 3600,00 грн;
10) Написання та подання письмових пояснень щодо клопотання про витребування доказів у справ №914/2125/25 - 1 800,00 грн;
11) Участь в судовому засіданні у справі №914/2125/25, яке відбулось 27.11.2025 - 1800,00 грн;
12) Участь в судовому засіданні у справі №914/2125/25, яке відбулось 11.12.2025 - 3600,00 грн;
13) Участь в судовому засіданні у справі №914/2125/25, яке відбулось 13.01.2026 - 2700,00 грн;
14) Участь в судовому засіданні у справі №914/2125/25, яке відбулось 29.01.2026 - 900,00 грн;
15) Участь в судовому засіданні у справі № 914/2125/25, яке відбулось 17.02.2026 - 1800,00 грн.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом з тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №914/2125/25.
Зокрема відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутні адвокатські запити (1800,00 грн), з огляду на що відповідач позбавлений можливості оцінити їх з точки зору складності, та у залежності від обсягу витраченого часу на їх підготування.
Щодо складення претензії (вимоги) про стягнення заборгованості (900,00 грн) відповідач вказав, що така претензія підписана директором Іриною Іванюк, і при цьому доказів того, що претензія була складена саме адвокатом матеріали справи не містять.
Щодо участі адвоката в судових засіданнях відповідач зазначив, що вартість такої послуги не відповідає фактичному часу проведеному адвокатом в судовому засіданні, що відображений у протоколах судового засідання.
Отже у запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення відповідач має зауваження щодо непідтвердження виконання певних робіт та невідповідності вартості послуг пов'язаних з участю адвоката у судових засіданнях фактично витраченому часу.
Крім того відповідач зазначив, що позивачем пропущено п'ятиденний процесуальний строк для подання доказів після ухвалення рішення суду, що передбачений абзацом 2 частини 3 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки рішення суду було ухвалено 17.02.2026, а докази позивачем подано 24.02.2026.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до сталої практики Верховного Суду (постанова КГС ВС від 07.08.2018 у справі N 916/1283/17, від 30.07.2019 у справі N 902/519/18), у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі N 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі N921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі N910/2170/18, від 10.10.2019 у справі N909/116/19, від 18.03.2021 у справі N910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц, додаткова ухвала ВС від 21.07.2020 справі N915/1654/19, постанова ВП ВС від 07.07.2021 у справі N910/12876/19, постанова ВС від 24.01.2022 у справі N911/2737/17).
Пунктом 3.2. рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 N 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
За змістом положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц звернула увагу не те, що:
1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін;
2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу;
3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Розглянувши подані матеріали, суд частково погоджується із запереченнями відповідача. Так, в матеріалах справи відсутні адвокатські запити, складення та направлення яких позивач оцінив у 1800,00 грн. Також суд зазначає, що претензія, складення та направлення якої позивач оцінив у 900,00 грн підписана директором Іриною Іванюк, і при цьому доказів того, що ця претензія була складена саме адвокатом матеріали справи не містять.
Щодо участі адвоката в судових засіданнях необхідно зазначити, що відповідач лише посилається на протоколи судових засідань, в яких вказано початок та кінець судового засідання, однак не враховує час витрачений на добирання та час очікування у приміщенні суду.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц, на які ТОВ "ДЦ Україна" посилається як на підставу касаційного оскарження).
Тим не менше, суд, дослідивши протоколи судових засідань від 21.10.2025 та 20.11.2025, частково погоджується з доводами відповідача щодо вартості наданих послуг пов'язаних з участю адвоката у цих судових засіданнях у співвідношенні до фактично витраченого часу, та дійшов висновку, що достатньо обґрунтованою вартістю послуги участі адвоката у кожному з цих судових засідань є 2700,00 грн. Поряд з цим суд звертає увагу, що відповідно до протоколу судового засідання від 04.11.2025 судове засідання відкладено на 20.11.2025 о 11:00 год, а відтак засідання не могло розпочатись о 10:43 як про це зазначає відповідач та як вбачається з самого протоколу судового засідання від 20.11.2025.
Разом з тим, суд не погоджується з доводами відповідача з приводу того, що відсутність у суду доказів понесених судових витрат (в т.ч. на правову допомогу) на момент ухвалення судового рішення, виключає можливість ухвалення додаткового рішення з підстав передбачених п.3 ч.1 ст. 244 ГПК України, оскільки відповідно до положень частини 8 статті 129 ГПК докази понесених судових витрат подаються, зокрема протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Слід зазначити, що така заява зроблена позивачем у позовній заяві.
Щодо п'ятиденного строку для подання до суду доказів понесених судових витрат необхідно зазначити, що позивачем подано докази не 24.02.2026, як зазначив відповідач, а 23.02.2026, тобто на п'ятий день. Вказана обставина підтверджується відміткою на заяві про ухвалення додаткового рішення в електронному суді "Документ сформовано в електронному суді 23.02.2026". При цьому вхідна реєстрація заяви у канцелярії суду відбулася 24.02.2026 о 09:02 і вказана дата (24.02.2026) не є датою надіслання заяви до суду.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, враховуючи категорію та складність справи, обсяг наданих представником позивача послуг та виконаних робіт, оцінивши необхідність, обґрунтованість та неминучість таких витрат, суд дійшов висновку, що підтвердженими витратами на професійну правничу допомогу є витрати в розмірі 33300,00 грн (37800,00 грн - 1800,00 грн - 900,00 грн - 900 грн - 900 грн = 33300,00 грн).
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином враховуючи те, що позивачем заявлено до стягнення 209628,09 грн, а задоволено позовні вимоги в розмірі 187676,20 грн, тому відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 29812,88 грн витрат на професійну правничу допомогу (33300,00 / 209628,09 х 187676,20 = 29812,88 грн).
Керуючись статтями 74, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної допомоги" Великомостівської міської ради Львівської області (80074, Львівська область, Шептицький район, місто Великі Мости, вулиця Львівська, будинок 25; ідентифікаційний код 42108962) на користь Споживчого товариства "Червона Рута" (79040, Львівська область, місто Львів, вулиця Сигнівка, 5/66; ідентифікаційний код 39799784) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 29812,88 грн.
3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення суду підписано 12.03.2026.
Суддя Петрашко М.М.