12.03.2026 Справа № 914/4038/25
За позовом: Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Виноградівської міської ради Закарпатської області, м. Виноградів Закарпатської області,
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерго- Трейд», м. Львів,
до відповідача-2: Комунальної установи «Центр з обслуговування Виноградівської міської ради Закарпатської області, м. Виноградів Закарпатської області,
про визнання недійсним додаткових угод та стягнення 1 001 723,18 грн
Суддя Н.Є. Березяк
Секретар судового засідання І.К. Капітанчук
За участю представників сторін:
прокурор: Букаловська Л. Є. (в залі суду)
позивач: Пилип Д.Я (в режимі відеоконференції)
відповідача-1: Булат В. (в режимі відеоконференції)
відповідача-2: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Виноградівської міської ради Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерго -Трейд» та до Комунальної установи «Центр з обслуговування Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання недійсним додаткових угод та стягнення 1 001 723,18 грн.
Ухвалою суду від 05.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Представник відповідача - 1 28.01.2026 за вх. №2740/26 подав до суду заяву про залишення позову без розгляду, яка обґрунтована тим, що Берегівська окружна прокуратура не має процесуальної дієздатності позивача у цій справі, оскільки не наділена правом звертатися до суду із позовними заявами у такій категорії справ.
Виноградівська міська рада Закарпатської області 06.02.2026 за вх. №3500/26 подала до суду заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду.
Присутній в підготовчому засіданні 12.03.2026 представник відповідача-1 подану заяву про залишення позову без розгляду підтримав, просив суд її задоволити.
Присутні в підготовчому засіданні 12.03.2026 прокурор та представник позивача, щодо задоволення клопотання про залишення позову без розгляду заперечили, повідомили, що ними надано усі наявні докази, підтвердили про відсутність інших обставин та доказів, про які б могли додатково повідомити чи надати до суду для правильного вирішення спору.
В підготовче засідання 12.03.2026 представник відповідача-2 не з'явився.
Розглянувши подану відповідачем-1 заяву про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Виходячи з вимог п.п.1, 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру», діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.
Відповідно до частини 3 статті 23 цього ж нормативно-правового акту, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому, суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
При зверненні з даним позовом до суду прокурором визначено суб'єктний склад позивача у складі Виноградівської міської ради Закарпатської області.
В обґрунтуванні наявності підстав для представництва та необхідність захисту інтересів держави прокурор зазначає, що Комунальна установа «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області засновником якої є Виноградівська міська рада, шляхом укладення оспорюваної додаткової угоди порушила вимоги чинного законодавства, принципи максимальної ефективності та економії, недискримінації учасників, які призвели до безпідставної зміни істотних умов договору та зростання ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов'язань щодо витрачання бюджетних коштів.
При цьому, за позицією прокурора, бездіяльність Виноградівської міської ради Закарпатської області в частині невизнання недійсною додаткової угоди до Договору та нестягнення з Постачальника зайво отриманих коштів за Договором порушує економічні інтереси держави не відповідає суспільному інтересу, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставою позовних вимог у цій справі прокурор зазначає, що сторони Договору всупереч інтересам держави, без будь-яких належних підстав та з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» уклали недійсну додаткову угоду, якою суттєво збільшили ціну за одиницю товару, що призвело до нераціонального та неефективного використання 1 001 723,18 грн з міського бюджету, що не відповідає меті цього Закону та гарантованим державою принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі за бюджетні кошти. При цьому правовідносини, пов'язані з використанням коштів місцевого бюджету, становлять суспільний інтерес, а витрачання цих коштів за недійсними угодами такому інтересу не відповідає і порушує права та інтереси територіальної громади в особі міської ради, яка не вживала заходів для повернення зазначених коштів, хоча була обізнана про стверджувані порушення.
На території Виноградівської територіальної громади таким органом місцевого самоврядування є Виноградівська міська рада Закарпатської області.
За встановленими у даній справі обставинами Виноградівська міська рада Закарпатської області є засновником та власником Комунальна установа «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області, управляє закріпленим за ним майном, затверджує бюджет, з якого фінансується цей комунальний заклад, і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету.
Оскільки засновником Комунальної установи «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області та власником його майна є територіальна громада м. Виноградів в особі Виноградівської міської ради Закарпатської області, яка фінансує і контролює діяльність цієї Комунальної установи, а також зобов'язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання Установою коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, можна прийти до висновку, що Виноградівська міська рада Закарпатської області є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.
Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло з власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Так, для вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Виноградівської міської ради Закарпатської області, відповідно до ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Берегівська окружна прокуратура звернулася з листом №07.50-101-2466-25/5507 вих-25 від 24.10.2025 до Міської ради з проханням надати інформацію, зокрема, про вжиті заходи правового характеру з метою захисту інтересів держави, спрямованих на визнання додаткової угоди до Договору недійсною та стягнення коштів за непоставлений товар.
Доказів вжиття відповідних заходів Виноградівською міською радою Закарпатської області на час розгляду справи суду не подано, згідно листа міської ради від 20.11.2025 №02.1-22/3941 повідомлено, що питання подання відповідної позовної заяви не розглядається, оскільки міська рада не вбачає достатніх підстав для ініціювання судового провадження щодо стягнення з ТОВ «ГАЗЕНЕРГО ТРЕЙД» коштів за непоставлений товар, відтак, Берегівською окружною прокуратурою Закарпатської області повідомлено Позивача про реалізацію представницьких функцій прокуратурою у зв'язку з необхідністю усунення порушень законодавства про публічні закупівлі та про подання відповідної позовної заяви до Господарського суду Львівської області.
Зазначене узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.05.2020 у справі 912/2385/18, згідно з якою, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувані порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Що стосується посилання Відповідача 1 щодо неконституційності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», у пункті 68 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі № 160/4161/24 зазначено, що Конституційний Суд України Рішенням від 03 грудня 2025 року № 6-р(ІІ)/2025 визнав неконституційними окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону № 1805-III в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв'язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У пунктах 3 та 4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України також зазначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону № 1805-III, які визнано неконституційними, втрачають чинність із 01 січня 2027 року, та що це Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів частини третьої статті 23 Закону № 1805- III, визнаних неконституційними.
До цього моменту приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону № 1805- III, згідно з якими, прокурор має можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв'язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, є чинними, працівники органів прокуратури зобов'язані їх виконувати та застосовувати, відповідно суди не можуть ігнорувати пряму вказівку Конституційного Суду України щодо строку втрати чинності норми.
Відтак, беручи до уваги наведене, у суду відсутні підстави для задоволення заяви представника відповідача - 1 та залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч.1, 3 ст.177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Приписами ст.185 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 46, 177, 182, п.3 ч.2 ст.185, 234, 235 України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерго - Трейд» про залишення позову без розгляду- залишити без задоволення.
2. Закрити підготовче провадження у справі №914/4038/25 та призначити справу до судового розгляду по суті.
3. Призначити справу до судового розгляду по суті на 16.04.2026 на 10:00 год., яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань №13.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Березяк Н.Є.