79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
04.03.2026 Справа № 914/1420/25(455/756/25)
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали справи за позовною заявою: Акціонерного товариства “УНІВЕРСАЛ БАНК», (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, ЄДРПОУ 21133352)
до відповідача: ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 12 160,49 грн
в межах провадження у справі № 914/1420/25
за заявою: ОСОБА_1
про неплатоспроможність ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Акціонерне товариство “УНІВЕРСАЛ БАНК» подало до Старосамбірського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_1 про стягнення 12 160,49 грн заборгованості та 3 028,00 грн. судового збору.
Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 14.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 01.07.2025 справу №455/756/25 за позовом Акціонерного товариства “УНІВЕРСАЛ БАНК», м. Київ до ОСОБА_1 про стягнення 12 160,49 грн заборгованості та 3 028,00 грн. судового збору, передано для розгляду у межах справи №914/1420/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.07.2025, справу №914/1420/25(455/756/25) передано судді Чорній Л.З. в провадженні якої перебуває справа №914/1420/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 18.06.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1846 від 01.02.2018, адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ); оприлюднено на офіційному веб-сайті оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 10.12.2025 справу №455/756/25 за позовом Акціонерного товариства “УНІВЕРСАЛ БАНК», м. Київ до ОСОБА_1 про стягнення 12 160,49 грн заборгованості та 3 028,00 грн судового збору, прийнято до розгляду в межах провадження справи №914/1420/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
В судове засідання від 12.11.2025 року сторони не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.
В судове засідання від 10.12.2025 року сторони не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.
Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду 10.12.2025, розгляд справи відкладено на 04.03.2026.
У судове засідання 04.03.2026 представники сторін не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, причин неявки суду не повідомили.
У позовній заяві позивач зазначив, що у разі неявки в судове засідання представника відповідача АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку.
Станом на 04.03.2026 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.
Як визначено в частині 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У судовому засіданні 04.03.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиції сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.09.2020 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» відкрило ОСОБА_1 поточний рахунок у гривні та надано кредит у вигляді встановленого максимального кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач посилається на те, що виконав свої зобов'язання в повному обсязі, надав відповідачу кредит відповідно до умов договору, а відповідач не сплатив своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, чим порушив умови договору. Позивач просить стягнути з відповідача 12 160,49 грн заборгованості та 3 028,00 грн судового збору.
Відповідач своєї правової позиції у справі не висловив, відзиву не подавав.
Обставини справи встановлені судом.
Позивач у своїй позовній заяві вказує на те, що monobanк - мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobanк.
Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobanк за заявою клієнтів АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» встановлює кредитний ліміт. Особливістю проекту monobanк є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом.
Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом, якого є платіжна картка. АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Судом встановлено, що 28.09.2020 відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 28.09.2020. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
До матеріалів справи долучено довідку про наявність рахунку від 08.01.2025, згідно з якою ОСОБА_1 відкрито рахунок та надано картку.
Судом досліджено довідку про розмір встановленого кредитного ліміту від 08.01.2025, відповідно до якої, ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт 18.11.2023 - 28 000,00 грн.
Також, судом досліджено виписку з особового рахунку відповідача ОСОБА_1 з якої вбачається, що вона користувався кредитними коштами, здійснюючи операції щодо зняття кредитних коштів та поповнення картки.
Враховуючи наведене, між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг у вигляді надання картки із кредитним лімітом. Підписання такого договору здійснено відповідачем за допомогою аналога власноручного підпису.
Отже, свої зобов'язання за Договором АТ «Універсал банк» виконав в повному обсязі, однак відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на у нього утворилася заборгованість за договором розмір якої визначено позивачем на суму 12 160,46 грн.
За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Відповідно до ч. 1 статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначає Закон України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII (далі - Закон № 675-VIII).
Відповідно до п. 5, 6, 12 ч. 1 статті 3 Закону № 675-VIII електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір;
Згідно ч. 4, 6, 8, 12 статті 11 Закону № 675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 цього Закону № 675-VIII передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Стороною відповідача не надано суду будь-яких доказів, які б спростовували належність вказаного карткового рахунку відповідачу, або щодо не зарахування суми на рахунок відповідача.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача у розмірі 3 028,00 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Ярошко Наталії Романівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “УНІВЕРСАЛ БАНК», (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, ЄДРПОУ 21133352) 12 160,49 грн - заборгованості та 3 028,00 грн - судового збору.
Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складений 12.03.2026.
Суддя Чорній Л.З.