вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"23" лютого 2026 р. Справа № 911/3373/25
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтел-Буд»
про стягнення 929585,48 грн,
за участі представників учасників справи
від позивача - Сіріньок О.М. - адвокат (поза межами приміщення суду);
від відповідача - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю “Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему “Електронний суд» із позовною заявою від 31.10.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтел-Буд» (далі - відповідач) про стягнення 929585,48 грн.
Позов пред'явлено з підстав невиконання відповідачем зобов'язання з повернення позивачу різниці між сумою сплаченого останнім авансу і вартістю виконаних відповідачем робіт на підставі Договору підряду № 17/06-25 від 17.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; сторонам встановлено строки на вчинення процесуальний дій. Підготовче засідання призначено на 08.12.2025.
Через підсистему “Електронний суд» 10.11.2025 та 19.11.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2» надійшли заяви, за змістом яких останній просить суд забезпечити свою участь у судовому засіданні 08.12.2025 о 10:30 та у всіх наступних судових засіданнях по справі № 911/3373/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 20.11.2025 задоволено заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2» від 10.11.2025 та 19.11.2025; визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні 08.12.2025 о 10:30 та у всіх наступних судових засіданнях у справі № 911/3373/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, зокрема, представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2» - адвокат Ситник Сергій Григорович.
Представник відповідача у підготовче засідання 08.12.2025 не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до суду не надходило, відзив на позовну заяву відповідач не подав.
Ухвалою суду від 08.12.2025 відкладено підготовче засідання на 22.12.2025.
У підготовче засідання 22.12.2025 представник відповідача вдруге не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 22.12.2025 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 12.01.2026.
Ухвалою суду від 12.01.2026 відкладено розгляд справи на 26.01.2026.
Через підсистему “Електронний суд» 20.01.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» надійшла заява, за змістом якої останній просить суд забезпечити свою участь у судовому засіданні 26.01.2026 об 11:15 та у всіх наступних судових засіданнях по справі №911/3373/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 22.01.2026 вказане клопотання представника позивача було задоволено, визначено, що особа, яка братиме участь у судовому засіданні 26.01.2026 об 11:15 та у всіх наступних судових засіданнях у справі № 911/3373/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» - адвокат Сіріньок Оксана Миколаївна.
До початку призначеного судового засідання 26.01.2026 відбулося повне знеструмлення приміщення Господарського суду Київської області суду, що унеможливило проведення судового засідання (у тому числі його проведення в режимі відеоконференції), та підтверджується відповідним актом щодо знеструмлення електромережі суду.
Ухвалою суду від 26.01.2026 призначено розгляд справи на 09.02.2026.
У судовому засіданні 09.02.2026 було оголошено перерву до 23.02.2026, про що відповідача було повідомлено ухвалою суду.
Через підсистему "Електронний суд" 23.02.2026 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, зокрема, роздруківки електронного файлу з перевіркою статусу відстежень із сайту АТ «Укрпошта» про направлення на адресу відповідача листів.
В судове засідання 23.02.2026 відповідач вкотре не з'явився. Разом з тим, слід зазначити, що про час та місце кожного судового засідання останній повідомлявся належним чином та завчасно, про що свідчать ухвали господарського суду, які відправлялись на адресу відповідача.
Відповідно до ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно Інформації, ТОВ «Інтел-Буд» не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі № 911/3373/25 від 10.11.2025 та всі інші ухвали від 08.12.2025, 22.12.2025, 12.01.2026, 26.01.2026, 09.02.2026 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначеного в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Проте поштові конверти із копіями ухвал, направлених відповідачеві, були повернуті підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
За приписами статті 89 Цивільного кодексу України, юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон), в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.
Одночасно, частинами першою, четвертою статті 10 Закону визначено, що у разі якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Пунктами 4, 5 частини 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвали суду, направлені на адресу відповідача за адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру, як його місцезнаходження, за відсутності іншої повідомленої відповідачем адреси, на яку додатково могло б здійснюватися листування, може вважатись належним доказом відправлення ТОВ «Інтел-Буд» копії ухвали суду.
Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Оскільки судом було вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається виключно за наявними матеріалами, відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції.
Відзив на адресу суду від відповідача у зазначений в ухвалі суду від 10.11.2025 процесуальний строк не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача також не надходило, правову позицію у справі відповідач не висловив.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В ході розгляду справи судом, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які позивач у справі посилався, як на підставу своїх вимог та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 23.02.2026 в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд
17.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтел-Буд» (далі - виконавець) було укладено Договір підряду №17/06-25 від (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач доручає, а відповідач зобов'язується виконати роботи з ремонту побутових приміщень та коридорів на 1-му поверсі в будівлі млинзаводу позивача, який розташований по вул. Лесі Українки, 6 Б в селищі Десна Вінницького р-ну Вінницької області (далі - роботи).
Пунктом 2.1 Договору визначено, що вартість підрядних робіт за Договором складає 2058894,97 грн, в тому числі ПДВ 343 149,16 грн.
Відповідно до п. 1.3 Договору, замовник зобов'язується прийняти і оплатити належним чином виконані роботи підрядника в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі.
Сторонами встановлено в п. 2.2 Договору, що передоплата на виконання підрядних робіт складає 50% від загальної вартості.
У відповідності до п. 2.4 Договору оплата здійснюється замовником на підставі рахунків виконавця.
Згідно Рахунку на оплату №1706 від 17.06.2025 позивач сплатив відповідачеві 1 029 447,48 грн, що складає 50% від загальної вартості робіт двома платежами, а саме:
- платіжною інструкцією №V51690019 від 19.06.2025 на суму 996 000,00 грн з призначенням платежу «за реконструкцію приміщень по договору № 17/06-25 від 17.06.2025 по рахунку № 1706 від 17.06.2025 в т.ч. ПДВ 20% 166000,00грн».
- платіжною інструкцією №V51740007 від 24.06.2025 на суму 33 447,48 грн з призначенням платежу «за реконструкцію приміщень по договору № 17/06-25 від 17.06.2025 по рахунку № 1706 від 17.06.2025 в т.ч. ПДВ 20% 5574,58 грн».
Тобто, на виконання умов Договору позивач виконав свої зобов'язання щодо здійснення передоплати у розмірі 50% вартості робіт у строки і розмірі, встановлені Договором.
Як зазначено в п. 3.2 Договору, роботи вважаються виконаними та прийнятими позивачем після підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання - передачі виконаних робіт за Договором.
Згідно п. 1.2 Договору роботи виконуються в термін та передаються замовнику за актами приймання-передачі виконаних робіт.
Акт-допуск для виконання будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства (будівля млинзаводу) позивач та відповідач підписали 23.06.2025.
Відповідно до Графіку виконання робіт, який є Додатком №3 до Договору, роботи повинні бути виконані відповідачем протягом 10 тижнів, тобто крайній термін виконання встановлений до 31.08.2025 (включно).
Однак, зі слів позивача, на суму здійсненої оплати (авансу) відповідач роботи в повному об'ємі та вчасно не виконав, здійснивши лише часткове виконання робіт на суму 99862,00 грн, у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду, предметом якого є повернення позивачу різниці між сумою сплаченого останнім авансу і вартістю виконаних відповідачем робіт на підставі Договору підряду № 17/06-25 від 17.06.2025.
Як було зазначено вище, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, внаслідок чого суд розглядає позов з урахуванням викладених в позові обставин та наданих позивачем доказів.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відносини сторін за правовою природою є Договором підряду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно частин 1, 2 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з доданих до матеріалів справи платіжних доручень, позивач сплатив відповідачу кошти як аванс та оплату робіт за договором всього в сумі 1029447,48 грн, а саме платіжними інструкціями №V51690019 від 19.06.2025 на суму 996 000,00 грн та №V51740007 від 24.06.2025 на суму 33 447,48 грн.
Статтею 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або окремих її етапів встановлюються договором.
Як було зазначено вище, відповідно до Графіку виконання робіт, який є Додатком №3 до Договору, роботи повинні бути виконані відповідачем протягом 10 тижнів, тобто крайній термін виконання встановлений до 31.08.2025.
В той же час, як вказав позивач, відповідач лише частково виконав роботи загальною вартістю 99 862,00 грн, зокрема:
Згідно п. 1 Кошторису (Додаток №2 до Договору): замурував 3 ніші в стіні протилежній входу піноблоком: вартість виконаних робіт та використаних матеріалів становить 12 931,00 грн; демонтував оштукатурення і покриття на стінах та колонах в приміщенні: вартість виконаних робіт становить 7 000,00 грн; виконав оштукатурення та шпаклювання стін під рівень: вартість виконаних робіт та використаних матеріалів становить 36 331,00 грн;
Згідно п. 9 Кошторису (Додаток №2 до Договору): демонтував оштукатурення і покриття на стінах та колонах в приміщенні: вартість виконаних робіт становить 5 000,00 грн;
Згідно п. 10 Кошторису (Додаток №2 до Договору): демонтував цегляну кладку, об'єднав приміщення №34 та №35: вартість виконаних робіт становить 33 600,00 грн; демонтував бетонну підлогу та влаштував бетонну основу 100мм: вартість виконаних робіт становить 5 000,00 грн.
Зазначене свідчить про істотне порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо обсягу та строку виконання передбачених договором робіт.
Листом вих. №764 від 07.08.2025 позивач повідомив відповідача про суттєве відставання від Графіку виконання робіт та про те, що роботи не завершені ні в одному приміщенні. У зазначеному листі позивач звернувся з проханням в термін до 11.08.2025 забезпечити необхідну кількість працівників на об'єкті, організувати виконання робіт паралельно та виконати роботи згідно Договору вчасно та якісно.
Листом №821 від 09.10.2025 позивач повторно звернувся до відповідача в порядку ст. 530 ЦК України з вимогою виконати роботи за Договором у повному обсязі та здійснити здачу-прийом робіт у порядку, визначеному Розділом 3 Договору, протягом 7 (семи) календарних днів з дня пред'явлення вказаного листа. Докази відправлення, а саме фіскальний чек та опис вкладення в цінний лист додано до матеріалів позову за номером поштового відправлення 2101500074092.
Однак, належного реагування на вказаний лист зі сторони відповідача не було.
Згідно частини 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Сторони в п. 5.5 Договору підряду (абзац 2) узгодили, що у разі невиконання виконавцем договірних зобов'язань на термін більше 10 календарних тижнів замовник залишає за собою право розірвати договір, письмово повідомивши виконавця. У термін 3 банківські дні після повідомлення про розірвання договору, виконавець зобов'язаний повернути кошти проплачені в рамках договору, за виключенням вартості робіт, які фактично виконані виконавцем.
Позивач листами вих. №843 від 22.10.2025 та вих. №843/1 від 29.10.2025 повідомив відповідача про припинення Договору та заявив вимогу про повернення позивачу різниці між сумою сплаченого позивачем авансу та вартістю виконаних відповідачем робіт, що становить 929585,48 грн.
До матеріалів справи долучено зазначені листи, описи вкладення за номерами 2102700273827 від 23.10.2025 та 0417600562736 від 29.10.2025 про направлення їх на адресу відповідача, а також роздруківки електронного файлу з перевіркою статусу відстежень із сайту АТ «Укрпошта» стосовно відправки зазначених листів та їх отримання відповідачем 28.10.2025, 18.11.2025 відповідно.
Відповідно до частини 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до частини 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Враховуючи викладене, на момент звернення позивача з позовом до суду даний договір є розірваним, а зобов'язання за ним припинилися.
Разом із тим, з моменту розірвання договору у відповідача припинився обов'язок з виконання робіт, та відпали підстави для отримання та утримування коштів в сумі 929585,48 грн, які позивач вимагав від позивача повернути листами від 23.10.2025 та від 29.10.2025.
Відтак, у відповідача на підставі частини 2 ст. 849, частини 2 ст. 653 ЦК України, а також п. 5.5 Договору (в строк до 31.10.2025 включно, з моменту отримання першого листа) виникло грошове зобов'язання здійснити повернення різниці між сумою передоплати та вартістю фактично виконаних підрядником, а саме в сумі 929585,48 грн, що відповідачем здійснено не було.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд звертає увагу на те, що в порядку частини 4 ст. 653 ЦК України позивач не вимагає повернення виконаного за договором, а саме не вимагає повернення коштів, сплачених за фактично виконані роботи згідно Кошторису, а просить повернути різницю між вартістю виконаних та прийнятих робіт та розміром сплачених грошових коштів (авансу).
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 929585,48 грн. є обґрунтованою, законною та такою, яку належить задовольнити.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати (судовий збір) в розмірі 11155,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити позовні вимоги повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтел-Буд» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Привокзальна, буд. 10, код ЄДРПОУ 42017907) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2» (23240, Вінницька обл., Вінницький р-н, селище Десна, вул. Лесі Українки, буд. 6 Б, код ЄДРПОУ 34325039) 929 585 (дев'ятсот двадцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн 48 коп. боргу та 11 155 (одинадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 12.03.2026 року
Суддя О.В. Щоткін