Ухвала від 12.03.2026 по справі 910/15043/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.03.2026Справа № 910/15043/21 (910/2554/26)

Суддя Чеберяк П.П., розглянувши

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгар Охорона"

про забезпечення позову

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгар Охорона"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"

про визнання правочину недійсним

В межах справи № 910/15043/21

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/15043/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на стадії процедури санації, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.04.2025.

10.03.2026 до Господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Асгар Охорона" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про визнання недійсним одностороннього правочину.

Одночасно з пред'явленням позову, Товариством з обмеженою відповідальністю "Асгар Охорона" подано заяву про забезпечення позову.

У поданій заяві позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом:

заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" в особі керуючого санацією Ткаченка Д.В. та будь-яким іншим уповноваженим особам до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі чинити будь-які перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Асгар Охорона" у наданні послуг з фізичної охорони об'єктів згідно з умовами договору № 15/01/25-1 від 15.01.2025, а саме охорони рухомого та нерухомого майна, належного на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", яке розташоване в с. Гаврилівка Бучанського району (раніше Вишгородський р-н), с. Димер Вишгородського району, а саме: Бройлерна птахоферма № 1, Київська область, Вишгородський р-н., с. Гаврилівка, квартал №1 (Блок курників №1); Бройлерна птахоферма № 2 Київська область, Вишгородський р-н., с. Гаврилівка, квартал №2 (Блок курників №2); Бройлерна птахоферма № 4, Київська область, Вишгородський р-н., с. Гаврилівка, квартал №4 ( Блок курників №4); Бройлерна птахоферма №12, Київська область, Вишгородський р-н., с. Гаврилівка, квартал №11 (Блок курників №12); Бройлерна птахоферма №14, Київська область, Вишгородський р-н., с. Гаврилівка, квартал №13 ( Блок курників №14); Київська обл., Бучанський район, с. Гаврилівка, Квартал 11-А (Зовнішнє електропостачання бази ТОВ "Комплекс Агромарс"); М'ясопереробний комплекс, Київська область, Вишгородський р-н., с. Гаврилівка, квартал №17 (Забійний цех); Виробничі та адміністративні приміщення, Київська область, Вишгородський р-н., с. Гаврилівка, квартал №28 (Офіс, Склад 1 та Склад 2); Автопарк, Київська область, Вишгородський р-н., с. Гаврилівка, квартал №20 (Автозаправка); Автопарк №2, Київська область, Вишгородський р-н., с. Гаврилівка, квартал №24 (автопарк №2); Київська обл., Бучанський район, с. Гаврилівка, Квартал, 10-А ( будівлі, споруди, обладнання); Київська обл., Бучанський район, с. Гаврилівка, Квартал 19 ( котельня); Київська обл., Бучанський район, с. Гаврилівка, Квартал 21/1 Конюшня; Водопровідні та водозабірні споруди, Київська область, Вишгородський р н., с. Гаврилівка, квартал №21 (Водозабірні споруди); Очищувальні споруди, Київська область, Вишгородський р-н., с. Гаврилівка, квартал №22 (Відчісні споруди); Машинотракторний парк, Київська обл., Бучанський район, с. Гаврилівка, Квартал 23 (тракторна бригада); Київська обл., Бучанський район, с. Гаврилівка, Квартал, 25 (ремонтно механічні майстерні); Зерносклад, Київська обл., Бучанський район, с. Гаврилівка, Квартал 26 (зерносклад); Тарний цех, Київська обл., Бучанський район, с. Гаврилівка, Квартал 27 ( тарний цех); Ремонтно-механічні майстерні, Київська обл., Бучанський район, с. Гаврилівка, Квартал 27 (майстерні); Цех залізобетонних виробів, Київська обл., Бучанський район, с. Гаврилівка, вул. Молодіжна, 3 ( цех залізобетонних виробів) ; Київська обл., Бучанський район, с. Гаврилівка, Молодіжна 5 (скади ЗБВ); Київська обл., Бучанський район, с. Гаврилівка, вул. Промислова, 7 (санітарно-побутовий корпус А (колишній будинок забійного цеху); Київська обл., Бучанський район, с. Гаврилівка, вул. Ватутіна, 3 ( будівлі, приміщення по відлову птиці); Київська обл., Бучанський район, с. Гаврилівка, вул. Ватутіна, 13 (будівлі, обладнання, інвентар, оптовий магазин); Київська обл., Бучанський район, с. Гаврилівка, вул. Шевченка, буд.8 (гуртожиток №2); Київська обл., Бучанський район, с. Гаврилівка, вул. Шевченка, буд.10 (гуртожиток №1); Птахоферма №19, Київська область, Вишгородський р-н., смт. Димер; вул. Гоголя, 26-Б (Блок курників №19); Птахоферма №20, Київська область, Вишгородський р-н., смт. Димер, вул. Гоголя 30 ( Блок курників №20); Майновий комплекс, птахоферми №21,22,23,24,25, Київська область, Вишгородський р-н., смт. Димер, вул. Гоголя, 26 Б (Блок курників №21,22,23,24,25); Майновий комплекс, птахоферми №26,27,28,29,30,31, Київська обл., Вишгородський р., смт. Димер, вулиця Гоголя, 30-Б (Блок курників №26,27,28,29,30,31); Київська обл., Вишгородський р., смт. Димер, вулиця Гоголя, 30-Б (Підстанція 35/10 з ПЛ 35кВ для електропостачання бройлерних птахоферм №19-31) включаючи заборону вилучення постів охорони, ключів, документації та недопуску третіх осіб до об'єктів охорони.

Вказана заява обґрунтована тим, що позивач є виконавцем за договором № 15/01/25-1 про надання послуг з фізичної охорони об'єктів від 15.01.2025, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", як замовником.

На адресу виконавця 02.02.2026 надійшло повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", за підписом арбітражного керуючого Ткаченко Д.В. від 27.01.2026 про розірвання договору №15/01/25-1 про надання послуг фізичної охорони об'єктів, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Асгар Охорона".

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Асгар Охорона" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про визнання недійсним одностороннього правочину - повідомлення від 27.01.2026 про розірвання договору № 15/01/25-1 про надання послуг з фізичної охорони об'єктів від 15.01.2025 з огляду на порушений визначений договором порядок повідомлення про дострокове розірвання договорів в односторонньому порядку, визначений пунктом 10.1.6 договору, а також не дотримання форми такого повідомлення.

Разом з тим, у вказаному повідомленні зазначено, що на виконання умов пункту 10.1.6 договору дія договору буде остаточно припинена 26.02.2026. Таким чином, з 00 годин 00 хвилин 27.02.2026 року всі договірні зобов'язання між сторонами припиняються, а надання послуг з фізичної охорони об'єктів замовника має бути повністю завершено.

У повідомленні замовник просив не пізніше 26.02.2026 організувати та провести процедуру передачі об'єктів охорони за актом приймання-передачі, а також документації, пов'язаної з охороною об'єктів, включаючи журнали реєстрації відвідувачів, журнали передачі змін, звіти про події та інциденти, копії інструкцій, дислокацій постів та іншу супутню документацію, яка була створена або використовувалася в процесі надання послуг з охорони.

На думку позивача передчасна передача об'єктів охорони та відповідної документації на підставі недійсного одностороннього правочину призведе до незворотного порушення балансу інтересів сторін та створить стан правової невизначеності щодо відповідальності за збереження майна.

Разом з тим, 10 лютого 2026 року о 15:40 було зафіксовано спробу несанкціонованого проникнення на об'єкт охорони групи з 5 осіб. Метою візиту вказані особи назвали «встановлення власної охорони» на об'єкті. Ними було висунуто вимогу про негайну передачу всіх ключів від усіх приміщень.

Виконавець діяв у відповідності до розділу 5 Договору: заблокував доступ, відмовив у передачі ключів особам без повноважень та викликав поліцію (Бучанське РУП ГУНП в Київській області).

Попри інформування керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", останній не прибув на об'єкт та не зміг пояснити візит вказаних осіб. Більше того, наступного дня (11.02.2026) керуючий санацією надіслав вимогу про допуск групи осіб на територію охоронюваного об'єкта без надання жодних документів на підтвердження повноважень вказаних осіб.

Одночасно з цим, ухвалою Печерського районного суду від 06.02.2026 (справа № 757/7390/26-к) накладено арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".

Позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову у формі заборони чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Асгар Охорона" у виконанні його функцій може призвести до того, що об'єкти охорони залишаться без належного нагляду або будуть передані під контроль третім особам, що, в свою чергу, зробить неможливим виконання майбутнього рішення суду та спричинить незворотні наслідки для цілісності майнового комплексу, що перебуває під арештом.

За приписами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частинами 1, 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За змістом ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, заявник зобов'язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Вказані правові позиції взаємоузгоджуються із правовими позиціями, висловленими у постановах Верховного Суду у справі № 918/702/18 від 03.04.2019 та у справі № 914/1257/18 від 17.04.2019.

Згідно зі ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом враховано, що у даній справі позивач звернувся з вимогою немайнового характеру, а тому судове рішення у разі її задоволення не вимагатиме примусового виконання, у зв'язку з чим така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає застосуванню та дослідженню. В даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Наведений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 16.08.2018 у справі № 9101040/18.

Верховний Суд вказав, що у таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

В даному випадку, позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено переконливих аргументів, яким чином невжиття наведених у заяві заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з даним позовом до суду про визнання недійсними правочину, укладеного між відповідачами.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що невжиття заявлених ним заходів забезпечення даного позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача, оскільки він не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом у даній справі без нових звернень до суду.

Враховуючи вищевикладені обставини в сукупності, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких обставин, керуючись ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгар Охорона" про забезпечення позову відмовити.

2. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяП.П. Чеберяк