ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.03.2026Справа № 910/2361/26
Суддя Господарського суду міста Києва Мандриченко О.В., розглянувши, без виклику представників сторін,
заяву фізичної особи-підприємця Перова Олександра та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Ювента";
про забезпечення позову.
Фізична особа-підприємець Перов Олександр та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Ювента" (далі також разом -заявники) звернулися до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, в якій просять до набрання рішенням з даної справи законної сили вжити заходи забезпечення позову шляхом: - заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" (юридична адреса: пров. Новопечерський, буд. 3, корпус 2, оф. 9, м. Київ, 01042; фактична адреса: вул. Сім'ї Прахових, буд. 50, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 32493292) вчиняти дії, пов'язані зі зміною реєстранта та/або реєстратора доменного імені https://yuventak.in.ua, а також з видаленням чи трансфером доменного імені https://yuventak.in.ua, окрім встановлення відповідного статусу доменного об'єкта;
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" (юридична адреса: пров. Новопечерський, буд. 3, корпус 2, оф. 9, м. Київ, 01042; фактична адреса: вул. Сім'ї Прахових, буд. 50, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 32493292) встановити в доменному об'єкті стосовно доменного імені https://yuventak.in.ua статуси, що забороняють будь-які зміни доменного об'єкта, видалення доменного імені https://yuventak.in.ua, передачу доменного імені https://yuventak.in.ua від одного реєстранта та/або реєстратора до іншого;
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Хостінг Україна" (03067, м. Київ, Солом'янський район, вул. Машинобудівна, будинок 35-А, ідентифікаційний код 37593550) вчиняти дії, пов'язані зі зміною реєстранта та/або реєстратора доменного імені https://automoyka.com.ua, а також з видаленням чи трансфером доменного імені https://automoyka.com.ua, окрім встановлення відповідного статусу доменного об'єкта;
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Хостінг Україна" (03067, м. Київ, Солом'янський район, вул. Машинобудівна, будинок 35-А; , ідентифікаційний код 37593550) встановити в доменному об'єкті стосовно доменного імені https://automoyka.com.ua статуси, що забороняють будь-які зміни доменного об'єкта, видалення доменного імені https://automoyka.com.ua, передачу доменного імені https://automoyka.com.ua від одного реєстранта та/або реєстратора до іншого.
Вказана заява обґрунтована тим, що за твердженнями заявників, неправомірне використання торговельної марки "H2O" "АQUARIUS" за Свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 128604 від 27 вересня 2010 року, а також схожих позначень здійснюється в тому числі в мережі Інтернет, зокрема через веб-сайти, доступні за гіперпосиланнями: https://yuventak.in.ua/ua/g11201294-sistema-ochistki-retsirkulyatsii?product_items_ per_page=48 https://automoyka.com.ua/aquarius-2/.
Крім того, на думку заявників доменне ім'я yuventak.in.ua є схожим до ступеня змішування з торговельними марками "Trade Yuventa Company"» за свідоцтвом № 132599 та " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за свідоцтвом № 132600, власником яких є фізична особа-підприємець Перов Олександр, у зв'язку з чим у справі заявлено вимогу про переделегування доменного імені yuventak.in.ua на його користь, для виконання якої необхідним є встановлення реєстранта зазначеного доменного імені.
На думку заявників існує загроза щодо потенційної зміни чи збільшення кола осіб, які порушують права заявників, та, в свою чергу, ускладнить розгляд даної справи по суті через необхідність залучення таких осіб до розгляду справи або унеможливить виконання рішення суду через зміну чи збільшення боржників у виконавчому провадженні на осіб, які не брали участь у судовому розгляді. Крім того, позивачем(ами) можуть бути змінений предмет позову, зокрема, після встановлення власників власника(ів) доменних імен. Така зміна предмета позову є об'єктивно зумовленою необхідністю захисту прав позивачів, однак якщо на цей момент власники доменних імен зміняться це ускладнить розгляд справи по суті, призведе до збільшення обсягу судових вимог та може затягнути процес. Саме тому забезпечення позову шляхом накладення заборони на внесення змін до реєстраційних даних доменних імен є критично важливим для збереження статус-кво, недопущення розширення кола порушників та гарантування реального виконання майбутнього судового рішення.
Таким чином, на думку заявників, існує реальна загроза маніпуляцій із реєстраційними даними доменних імен https://yuventak.in.ua та https://automoyka.com.ua, що може бути використано для уникнення відповідальності та ускладнення виконання майбутнього судового рішення. Ця загроза є особливо актуальною з огляду на те, що у справі заявлено вимогу про переделегування доменного імені yuventak.in.ua на користь фізичної особи-підприємця Перова Олександра: у разі зміни реєстранта або реєстратора такого доменного імені до набрання рішенням законної сили виконання цієї вимоги буде суттєво ускладнено або унеможливлено, оскільки нові реєстрант чи реєстратор не брали б участі у судовому провадженні.
Розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Перова Олександра та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Ювента" про забезпечення позову, суд прийшов до висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 10 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Оскільки, предметом спору у даній справі є немайнові вимоги, у межах розгляду зазначеної заяви, суд досліджує чи не призведе невжиття заявлених позивачем заходів до істотного ускладнення чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та чи зможе позивач захистити свої права в межах цього одного судового провадження без нових звернень до суду.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проте, подана заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить будь яких доказів того, що третіми особами вчиняються дії або існує загроза щодо вчинення ними дій пов'язаних зі зміною реєстранта та/або реєстратора доменного імені https://yuventak.in.ua, а також з видаленням чи трансфером доменного імені https://yuventak.in.ua, окрім встановлення відповідного статусу доменного об'єкта та дій, пов'язаних зі зміною реєстранта та/або реєстратора доменного імені https://automoyka.com.ua, а також з видаленням чи трансфером доменного імені https://automoyka.com.ua, окрім встановлення відповідного статусу доменного об'єкта.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження господарюючого суб'єкта можуть призвести до незворотних наслідків.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Проте, за висновками суду, твердження, покладені заявниками в обґрунтування поданої заяви не вказують на наявність дійсних та достатніх підстав для забезпечення позову.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
За таких підстав, суд зазначає, що матеріали заяви не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також не містять даних про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів забезпечення позову.
Відтак, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявників, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136, 137, 140, ч. 2 ст. 232, ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Перова Олександра та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Ювента" про забезпечення позову відмовити повністю.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, встановленому чинним Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.В. Мандриченко