номер провадження справи 7/25/25
12.03.2026 Справа № 908/315/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни розглянув у порядку загального позовного провадження справу № 908/315/25
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00100227)
до відповідача: Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» (69006, м.Запоріжжя, вул.Фанатська (Добролюбова), буд. 20, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00130872)
про стягнення кошті
за участю представників учасників справи:
від позивача: Батовська Т.І., довіреність №10/11-30 від 10.11.2025, посвідчення адвоката № ЗП002205 від 11.06.2019
від відповідача: Лозовицький М.С., довіреність № 8-ДнЕ/26 від 29.12.2025, свідоцтво адвоката серія ДН №5208 від 19.10.2018.
Процесуальні дії у справі.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (сформована в системі “Електронний суд» 06.02.2025, зареєстрована в канцелярії Господарського суду Запорізької області вх. № 349/08-07/24 від 06.02.2025) Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (надалі - ПрАТ “НЕК “Укренерго») до Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» (надалі - АТ “ДТЕК Дніпроенерго») про стягнення 58 293 078,48грн, що складається з 47 801 511, 12 грн суми інфляційних втрат та 10 491 567,36 грн суми 3% річних.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 06.02.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/315/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
Ухвалою суду від 17.02.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі №908/315/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.03.2025 о 10 год. 30 хв.
Від представника відповідача 25.02.2025 через систему “Електронний суд» надійшла заява про вступ у справу в якості представника відповідача Дворнікова А.О. та клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 03.03.2025 клопотання судом задоволено.
Також від відповідача 13.03.2025 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 908/3497/23 (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 5744/08-08/25 від 14.03.2025).
Позивачем у системі “Електронний суд» 17.03.2025 (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 5992/08-08/25 від 18.03.2025) сформовані заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
У судовому засіданні 18.03.2025 приймали участь представники обох сторін.
Ухвалою суду від 18.03.2025 підготовче засідання відкладено у межах строку підготовчого провадження на 01.04.2025 о 14 год. 00 хв.
Розгляд клопотання про зупинення провадження у справі № 908/315/25 по суті судом відкладено до наступного підготовчого засідання за клопотанням представника відповідача для надання додаткових пояснень.
Відповідачем у справі у системі “Електронний суд» 21.03.2025 подані додаткові пояснення до клопотання про зупинення провадження у справі, в яких відповідач підтримав клопотання про зупинення провадження у справі № 908/315/25 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 908/3497/23.
Позивачем у системі “Електронний суд» 26.03.2025 подані письмові пояснення щодо клопотання про зупинення провадження у справі.
У підготовчому засіданні 01.04.2025 брали участь представники сторін.
Суд оголосив протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні до 10.04.2025.
Через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява, сформована в підсистемі «Електронний суд» 09.04.2025 (зареєстрована в канцелярії суду вх. № 1015/08-07/25 від 10.04.2025), Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 209940,56грн.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.04.2025 зазначену зустрічну позовну заяву у справі № 908/315/25 передано для розгляду судді Лєскіній І.Є.
У підготовчому засіданні 10.04.2025 представник відповідача підтримав заявлене клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник позивача проти задоволення клопотання заперечив.
Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №908/315/25 та враховуючи правову позицію сторін з цього питання, суд дійшов висновку про наявність об'єктивних підстав для задоволення клопотання Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго».
Ухвалою суду від 10.04.2025 клопотання Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» (вх. № 5744/08-08/25 від 14.03.2025) про зупинення провадження у справі №908/315/25 до набрання законної сили рішенням суду у справі №908/3497/23 задоволено.
Зупинено провадження у справі №908/315/25 до набрання законної сили рішенням суду у справі №908/3497/23.
Ухвалою суду від 14.04.2025 суд поновив провадження у справі № 908/315/25 для вирішення питання наявності правових підстав для прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом.
Зустрічну позовну заяву (сформована в підсистемі «Електронний суд» 09.04.2025, зареєстрована в канцелярії суду вх. № 1015/08-07/25 від 10.04.2025) Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 209940,56грн повернуто Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпроенерго».
Зупинено провадження у справі № 908/315/25 до набрання законної сили рішенням суду у справі №908/3497/23.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2025 ухвала Господарського суду Запорізької області від 10.04.2025 залишена без змін.
У системі “Електронний суд» позивачем 17.12.2025 сформовано клопотання про поновлення провадження у справі № 908/315/25 (зареєстровано № 25557/08-08/25 від 18.12.2025). Позивач вважає, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі, а саме: набрання законної сили рішенням суду у справі №908/3497/23, на даний час відпали.
Ухвалою суду від 22.12.2025 суд поновив провадження у справі №908/315/25. Продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та призначив підготовче засідання на 05.01.2026 о/об 10 год. 30 хв.
Через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява, сформована в підсистемі «Електронний суд» 26.12.2025 (зареєстрована в канцелярії суду вх. № 4324/08-07/25 від 29.12.2025), Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання права не сплачувати на користь ПРАТ «НЕК «Укренерго» інфляційні витрати в розмірі 47801511,12 грн та 3% річних в розмірі 10491567,36грн.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.12.2025 зазначену зустрічну позовну заяву у справі № 908/315/25 передано для розгляду судді Лєскіній І.Є.
Від представника відповідача 29.12.2025 через систему “Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача Дворнікова А.О. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 30.12.2025 клопотання судом задоволено.
У системі “Електронний суд» відповідачем сформовано заяву про долучення документів. Відповідач просить суд долучити нову довіреність на підтвердження повноважень на 2026 рік представника АТ “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» адвоката ДворніковаА.О.
Ухвалою суду від 05.01.2026 зустрічну позовну заяву (сформована в підсистемі «Електронний суд» 26.12.2025 (зареєстрована в канцелярії суду вх. № 4324/08-07/25 від 29.12.2025) Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання права не сплачувати на користь ПРАТ «НЕК «Укренерго» інфляційні витрати в розмірі 47801511,12 грн та 3% річних в розмірі 10491567,36грн повернуто Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпроенерго».
У підготовчому засіданні 05.01.2026 брали участь представники обох сторін.
Суд оголосив протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні до 13.01.2026 о/об 11 год. 30 хв..
Від представника відповідача 08.01.2026 через систему “Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача Дворнікова А.О. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції .
Ухвалою суду від 12.01.2026 клопотання судом задоволено.
У підготовчому засіданні 13.01.2026 брали участь представники обох сторін.
Суд оголосив протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні до 21.01.2026 о/об 12 год. 30 хв..
У зв'язку з перебуванням судді Лєскіної І.Є. на лікарняному виникла необхідність перенести судове засідання на іншу дату, про що сторони повідомлені телефонограмами, які долучені до матеріалів справи, та повідомленням суду про призначення судового засідання на 29.01. 2026 о 12 год. 30 хв.,
До того ж, дане повідомлення було розміщено на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5009.
У підготовчому засіданні 29.01.2026 брали участь представники обох сторін.
У судовому засіданні представник відповідача повідомив суд, що відповідачем оскаржено в апеляційному порядку ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 про повернення зустрічної позовної заяви. Зазначає, що ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2026 було відкрито апеляційне провадження. З огляду на це представник відповідача заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 про повернення зустрічного позову у справі №908/315/25.
Представник позивача заперечила проти задоволення цього клопотання.
Розглянувши усне клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
За приписами пп.17.12 п.17 Перехідних положень ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи.
Згідно з пп.17.10 п.17 Перехідних положень ГПК України у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6 - 8, 10, 12 - 14, 17, 19, 21, 31 - 33 частини першої статті 255 цього Кодексу (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали.
Центральний апеляційний господарський суд (ЦАГС) 28.01.2026 ухвалив витребувати з Господарського суду Запорізької області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі №908/315/25. Ці матеріали необхідні для розгляду апеляційної скарги.
Ураховуючи викладене, суд направив, на підставі пп.17.10 п.17 Перехідних положень ГПК України, до Центрального апеляційного господарського суду матеріали оскарження без зупинення провадження у справі №908/315/25.
Суд також констатував відсутність підстав для зупинення провадження у справі в порядку п.5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, виходячи з такого.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Положення пункту 4 частини першої статті 229 ГПК України встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 ГПК України) (постанова Верховного Суду від 06.09.2022 у справі №904/4393/21).
За змістом пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Представником відповідача не доведено неможливість розгляду справи № 908/315/25 до розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду в цій справі від 05.01.2026 про повернення зустрічної позовної заяви.
У підготовчому засіданні судом розглянуті питання, передбачені частиною 2 ст. 182 ГПК України.
Судом у підготовчому засіданні 29.01.2025 з'ясовано у представника позивача та відповідача, чи про всі обставини повідомлено, чи всі докази подані, чи можливо закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
Представник позивача та відповідача повідомили суд, що всі докази надані, про всі обставини повідомлено.
Ухвалою від 29.01.2026 суд залишив без задоволення усне клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» про зупинення провадження у справі №908/315/25 до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 про повернення зустрічного позову у справі №908/315/25. Закрив підготовче провадження. Розгляд справи по суті призначив на 16.02.2026 о 10 год. 00 хв.
У системі «Електронний суд» 10.02.2026 відповідачем сформовано заяву про відстрочення виконання рішення суду у якій останній просить суд у разі задоволення позовних вимог відстрочити виконання рішення суду у даній справі на один рік.
У судовому засіданні 16.02.2026 брали участь представники сторін. Представник позивача зазначив, що позов підтримує у повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти його задоволення.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 02.03.2026 о 12год. 30 хв.
У судовому засіданні 02.03.2026 брали участь представники сторін.
Суд закінчив з'ясування обставин справи та дослідження доказів, провів судові дебати, на підставі ст. 219 ГПК України оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомив про відкладення його проголошення до 12.03.2026 о 14 год. 15 хв.
Позивачем у системі «Електронний суд» сформовано заперечення на заяву про відстрочення виконання судового рішення. Просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача повністю з підстав викладених у запереченнях позивача.
У судовому засіданні 12.03.2026 приймали участь представники обох сторін.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічного засобу, відповідно до положення ст. 222 ГПК України.
Суд 11.03.2026 проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позицій учасників страви.
Позивач Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго» (надалі - ПрАТ “НЕК “Укренерго») звернувся до суду із позовною заявою до Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» (надалі - АТ “ДТЕК Дніпроенерго») про стягнення 58 293 078,48грн, що складається з 47 801 511, 12 грн суми інфляційних втрат та 10 491 567,36 грн суми 3% річних.
Обґрунтовуючи подану позовну заяву, ПАТ «НЕК «Укренерго» зазначає, що внаслідок невиконання АТ «ДТЕК Дніпроенерго» рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/3497/23 від 23.01.2025, яким було стягнуто з АТ «ДТЕК Дніпроенерго» суму заборгованості 448 957 337, 25грн з урахуванням суми інфляційних втрат у розмірі 17 445 984 грн та 3% річних у розмірі 9 853 201,16грн, які були нараховані по 26.04.2024, ПАТ «НЕК «Укренерго» звернулось до суду з вимогами про стягнення з АТ «ДТЕК Дніпроенерго» 47 801 511,12 грн суми інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 10 491 567,36грн, нараховуючи їх на суму несплаченої суми основного боргу за період з 27.04.2024 по 05.02.2025.
Позов заявлено на підставі ст.ст. 525, 526, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193, 216 Господарського кодексу України.
Відповідач не скористався наданим йому процесуальним законом правом на подання відзиву.
Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «НЕК «Укренерго») є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство».
ПрАТ «НЕК «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (ДП «НЕК «Укренерго») відповідно до ст.108 Цивільного кодексу України, п.5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2 Статуту НЕК «Укренерго» (публічно доступний за адресою https://ua.energy/pro_kompaniyu/statut/statut-ta-ustanovchi-dokumenty/).
ПрАТ «НЕК «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», далі - Закон).
Згідно з п. 10. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського управління.
У розумінні ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон 2019 VIII від 13.04.2017), диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.
За змістом п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативнотехнологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі (ч. 4 ст. 33 Закону «Про ринок електричної енергії»).
Згідно з п.п. 1.1, 1.2 гл. 1 р. XI Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП «Про затвердження Кодексу системи передачі» від 14.03.2018 №309 (далі КСП) послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно технологічного) управління надаються ОСП на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, установлених законодавством та цим Кодексом. Послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом. Типові форми договорів про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та про надання послуг з передачі електричної енергії наведені в додатках 5 та 6 до цього Кодексу відповідно.
Керуючись зазначеними положеннями законодавства, ПрАТ «НЕК «Укренерго» та АТ «ДТЕК Дніпроенерго» уклали Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 № 0421-03015 (далі - Договір), згідно з п. 1.1, 1.2 якого ПрАТ «НЕК «Укренерго» (Виконавець/ ОСП), зобов'язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга), а акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» (надалі Користувач, Відповідач) зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.
З метою приведення Договору від 04.05.2019 №0421-03015 у відповідність до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 №309 (зі змінами та доповненнями від 07.02.2022) з Відповідачем укладений договір в новій редакції з 17.09.2021 у формі Додаткової угоди №6 (далі за текстом - Договір в новій редакції).
Так, п. 2.1 розділу ІІ «Ціна Договору та умови оплати» (Договір в новій редакції) встановлено, що ціна Договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.
Згідно з п. 2.1 оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП (далі - Регулятор) відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/.
Пунктом 2.4 Договору в новій редакції передбачено, що вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
У відповідності до п. 2.5 Договору в новій редакції розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:
- до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості Послуги;
- до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості Послуги;
- до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості Послуги.
Плановий обсяг Послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем повідомлень в тому числі щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий період (п. 2.6. Договору в новій редакції).
За умовою п. 2.7 Договору в новій редакції Відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунок з Позивачем за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі Акта надання Послуг. Акт надання Послуг ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО) протягом 10 календарних днів з дати 3 проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком» (далі - Сервіс), що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Користувач здійснює підписання Акту коригування наданої Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів. Сторонами обумовлено, що у разі неотримання ОСП підписаного Користувачем Акта надання Послуги або заперечень щодо прийняття послуг, такий Акт вважається погодженим, а послуги прийнятими Користувачем (п. 2.8 Договору в новій редакції).
За п. 2.9 Договору в новій редакції оплата Послуг здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою Сервісу, за умови наявності кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 2.10 Договору в новій редакції за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення.
Пунктом 6.8 Договору в новій редакції обумовлено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до п. 3.2.1, 3.3.2 Договору, Користувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки, НЕК «УКРЕНЕРГО» має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану Послугу за Договором.
Так, відповідно до умов укладеного Договору Користувач фактично отримує послугу в повному обсязі з липня 2019 року.
На виконання наведених в Правилах ринку принципів функціонування програмного комплексу енергетичного ринку, Розділом 8 «Інші умови» та 10 «Обмін інформацією в рамках Договору» Договору в новій редакції встановлено наступний порядок комунікації та обміну інформацією.
Пунктом 8.1 Договору в новій редакції Сторони визнали, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням кваліфікованого електронного підпису та переданий за допомогою Сервісу) ідентичний за змістом та реквізитами з документом на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.
Згідно з п. 10.5 та 10.6 Договору в новій редакції акти надання/коригування Послуг, акти звірки розрахунків, рахунки, повідомлення про планові обсяги та будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть буди підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі.
Сформовані акти надання Послуг, рахунки та будь-які інші документи, передбачені цим Договором, якими Сторони здійснюють обмін у процесі виконання цього Договору, можуть надаватися Сторонами в електронному вигляді за допомогою Сервісу.
На виконання спірного Договору в період з січня 2023 по грудень 2023 року складені акти надання Послуги та в період з січня 2023 по березень 2024 року акти коригування до актів надання Послуги, в яких сторонами погоджено обсяги та вартість отриманої Відповідачем послуги на загальну суму 448 957 337,25 грн.
У зв'язку з порушенням грошових зобов'язань Відповідачем по спірному Договору НЕК «Укренерго» у листопаді 2023 року звернулось із позовною заявою до АТ «ДТЕК «Дніпроенерго» про стягнення заборгованості та нарахувань відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору - відсутність оплати планової вартості та фактично отриманої послуги, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 10.05.2024 № 10155/08-08/24, за період 01.01.2023 - 26.04.2024 на загальну суму 448 957 337,25 грн.
Позивачем також заявлено до стягнення інфляційні втрати та 3% річних, сума яких складає 17 445 984,84 грн та 9 853 201,16 грн відповідно. Розрахунок 3% річних був здійснений по 26.04.2026.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.01.2025 у справі №908/3497/23 позовні вимоги задоволено частково стягнуто суму основного боргу в розмірі 448 957 337,25 грн (повністю), інфляційних втрат в розмірі 17 445 984,84 грн (повністю), 3% річних в розмірі 4 926 600,58 грн (зменшено на 50%).
При цьому, станом на дату подачі цього позову основний борг в сумі 448 957 337,25 грн, сума якого підтверджена рішенням у справі №908/3497/23 (станом на час ухвалення рішення у справі № 908/315/25 набрало законної сили), відповідачем не сплачено.
На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 47 801 511, 12 грн суми інфляційних втрат та 10 491 567,36 грн суми 3% річних за період з 27.04.2024 по 05.02.2025.
Відповідач наведені вище обставини не спростував.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
Відповідно до положень ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України «Про ринок електричної енергії».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Згідно із п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що диспетчерське управління - це оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.
У відповідності до п. 51 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» об'єднана енергетична система України (далі - ОЕС України) визначена, як сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об'єктів електроенергетики, що об'єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом.
Відповідно до ст. 44 цього ж Закону в електроенергетиці України діє єдина диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом та споживанням електричної енергії. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює оператор системи передачі. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб'єктів господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління базується на принципах об'єктивності, прозорості та недискримінаційності і має забезпечувати належне функціонування ринку електричної енергії. Диспетчеризація встановлених генеруючих потужностей та використання міждержавних перетинів мають здійснюватися відповідно до кодексу системи передачі, правил ринку та інших нормативних документів, на основі економічних критеріїв та з урахуванням технічних обмежень системи.
Пунктом 1.4 підрозділу 1 «Визначення основних термінів та понять» розділу І «Загальні положення» Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309, визначено, що оперативно - технологічне управління ОЕС України визначається, як побудована за ієрархічною структурою система контролю параметрів та режимів роботи енергосистеми в цілому та обладнання кожного енергетичного об'єкта, що входить до її складу, у процесі виробництва, передачі та розподілу електричної енергії з метою управління цими процесами для підтримання заданих параметрів та режимів роботи шляхом реалізації комплексу дій, направлених на зміну технологічних режимів та/або оперативного стану обладнання енергооб'єктів, що складається з прийняття рішення, підготовки та надання оперативної команди і контролю за її виконанням.
Згідно із п., п.1.1-1.5 глави 1 розділу ХІІ Кодексу системи передачі управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки здійснюється шляхом диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління ( далі - диспетчерське управління ). Функції диспетчерського управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює ОСП. Диспетчерське управління поширюється на суб'єктів господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Диспетчерське управління базується на принципах об'єктивності, прозорості та недискримінаційності та має забезпечувати належне функціонування ОЕС України та ринку електричної енергії згідно з вимогами Закону України «Про ринок електричної енергії» та відповідних нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів. Усі оперативні команди і розпорядження ОСП, які надаються ним при виконанні функцій з диспетчерського управління, підлягають беззаперечному виконанню користувачами системи передачі/розподілу, за винятком випадків, передбачених пунктом 4.11 глави 4 цього розділу.
Як встановлено судом, укладений сторонами Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного ) управління № 0421-03015 від 04.05.2019 за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Рішенням Господарського суду Запорізької області № 908/3497/23, яке набрало законної сили установлено, що Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» розрахунок за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0421-03015 від 04.05.2019 в повному обсязі та у визначені Договором строки не здійснило, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість за надані послуги за період січень - грудень 2023 року в розмірі 448 957 337,25 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом установлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних у справі №908/3497/23 здійснено по 26.04.2024.
Ураховуючи те, що сума основного боргу, яка стягнута за рішенням суду у справі №908/3497/23 у розмірі 448957337,25грн, відповідачем не сплачена, позивач звернувся із вимогами про стягнення з відповідача інфляційних втрат 47 801 511,12 грн та 3% річних 10 491 567,36 грн за період з 27.04.2024 по 05.02.2025.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів, передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться, зокрема, зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплати гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.
Приймаючи до уваги встановлений факт порушення відповідачем грошових зобовязань з оплати за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період січень - грудень 2023 року по Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0421-03015 від 04.05.2019, вимоги про стягнення з нього 3 % річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.
Відповідно до розрахунку позивача сума 3 % річних за неналежне виконання АТ «ДТЕК Дніпроенерго» зобов'язань з оплати за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління становить 10491567,36 грн, яка розрахована за загальний період з 27.04.2024 по 05.02.2025.
Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок річних відсотків, суд встановив, що розрахунок відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично правильним.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 10491567,36 грн є доведеними та обґрунтованими.
Що стосується інфляційних втрат, слід зазначити наступне.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно з рекомендаціями щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладеними у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Згідно з розрахунком позивача за неналежне виконання за неналежне виконання АТ «ДТЕК Дніпроенерго» зобов'язань з оплати за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0421-03015 від 04.05.2019 стягненню з відповідача підлягає 47801511,12 грн інфляційних втрат, які розраховані за загальний період з квітня 2024 по січень 2025 року.
Судом перевірено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що сума індексу інфляції становить більшу суму, ніж пред'явлена позивачем до стягнення.
З урахуванням викладеного, суд, не виходячи за межі позовних вимог, задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі, що пред'явлений позивачем до стягнення, у сумі 47801511,12 грн.
Відповідачем контррозрахунок суми річних відсотків та інфляційних нарахувань, заявлених позивачем до стягнення, суду не наданий.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Законом України від 20.09.2019 №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
У п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Доказами, наданими позивачем, повністю підтверджуються викладені у позовній заяві обставини і при цьому правові підстави позову ґрунтуються на матеріальному законі, а обраний позивачем спосіб захисту порушеного права передбачений законом і є ефективним.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 47801511,12 грн інфляційних втрат та 10491567,36 грн. 3 % річних.
Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі №908/315/25.
Через систему «Електронний суд» 10.02.2026 від відповідача надійшло клопотання (зареєстровано в канцелярії суду 10.02.2026 за вх. №3215/08-08/26) про відстрочення виконання рішення суду, в якому відповідач просить відстрочити виконання рішення суду на один рік з дня ухвалення рішення.
Відповідач обґрунтовує клопотання про відстрочення виконання рішення суду складним фінансовим становищем, в якому він опинився в умовах повномасштабної збройної агресії РФ проти України та введенням на території України режиму воєнного стану.
АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» є енергогенеруючим підприємством, об'єктом критичної інфраструктури та стратегічним об'єктом в економіці України. Місцезнаходженням Товариства, за яким здійснюється основна господарська діяльність, є місто Дніпро Дніпропетровської області.
Підвищення інтенсивності ворожих обстрілів в протягом 2023 - 2026 років спричинило суттєвий негативний вплив на роботу Відповідача, провокуючи матеріальні збитки, що полягають не тільки у вартості пошкодженого та зруйнованого обладнання, а й у втраченій вигоді через неможливість відпуску електроенергії та понесені небаланси електроенергії.
Так, у 2023-2026 роках українська енергосистема зазнала руйнівних атак. Ворогом були застосовані комбіновані засоби ураження: ракети різних типів та артилерія, які атакували теплову електростанцію, що спровокувало сталий дефіцит доступних генеруючих потужностей в ОЕС України, як через вимушені аварійні зупинки енергоблоків ТЕС, так і через пошкодження обладнання видачі потужності та систем зв'язку ТЕС із енергосистемою.
В результаті численних атак руйнації зазнало електроенергетичне обладнання, а також трансформатори, генератори, повітряні лінії електропередач тощо, що призвело до відключення енергоблоків та повного зупинення роботи ТЕС.
Також пошкоджені адміністративні та виробничі приміщення, будівлі та споруди, які використовуються для діяльності станцій. Перелік пошкоджень та розмір завданих збитків внаслідок обстрілів наразі уточняється, але за попередніми даними розмір вартості відновлювальних робіт може сягати декілька мільярдів гривень. У зв'язку з чим Товариство відчуває суттєві складнощі та дефіцит обігових коштів, що впливає на можливість виконанні своїх договірних, фінансових та податкових зобов'язань та позбавляє можливості повноцінно здійснювати свою виробничу діяльність.
Відповідні фото-матеріали, в якості доказів наведених обставин, додаються до заяви.
За кожним фактом обстрілу та пошкодження обладнання, Товариством подавались заяви про вчинення кримінального правопорушення, відповідно отримані витяги з ЄДР кримінальних проваджень (як приклад додаються за 2024 рік).
Внаслідок ракетних та дронових обстрілів суттєвих руйнувань та пошкоджень зазнали будівлі, споруди та обладнання ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС та ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС, що призвело до відключення енергоблоків та повної або часткової зупинки роботи станцій. Також пошкоджено адміністративні приміщення, інше майно та будівлі, які використовувалися Товариством для господарської діяльності.
Зокрема, на:
- ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС пошкоджено будівлю головного корпусу ТЕС та розташоване в ній обладнання енергоблоків, через що виведено з роботи 3 (три) енергоблоки ТЕС. Відбувалось повне припинення генерації електричної енергії (посадка станції на « 0»). Зазнали пошкоджень і інші будівлі та споруди станції, що використовувались для виробничої діяльності, у т.ч. адміністративна будівля ТЕС;
- ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС пошкоджено будівлю головного корпусу ТЕС та розташоване в ній обладнання енергоблоків, через що виведено з роботи 2 (два) енергоблоки ТЕС. Відбувалось повне припинення генерації електричної енергії (посадка станції на « 0»). Зазнали пошкоджень і інші будівлі та споруди станції, що використовувались для виробничої діяльності.
80% генеруючих потужностей АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» не доступно, з роботи виведено більшість енергоблоків, значна кількість обладнання на ТЕС не підлягає відновленню.
Збройна агресія російської федерації проти України триває, а отже зберігається висока ймовірність суттєвого пошкодження майна підприємства, що в умовах дефіциту обігових коштів унеможливить оперативне відновлення енергетичного обладнання.
Відповідач вказує на те, що АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» має на обліку дебіторську заборгованість інших контрагентів, якої достатньо для погашення заборгованості перед ПрАТ «НЕК «Укренерго».
Відповідач проводить та продовжить проводити протягом періоду відстрочки претензійно-позовну роботу для повернення дебіторської заборгованості, її накопичення, та розрахуватися з Позивачем.
Підприємство намагається відновити свою діяльність, кожного дня проводяться роботи, направлені на ремонт енергетичного обладнання, тож надання відстрочки виконання рішення суду створить відповідний баланс між відновленням виробництва електричної енергії, проведенням претензійно-позовної роботи та накопиченням грошових коштів і погашенням заборгованості.
Відповідач вважає, що термін в один рік є незначним та таким, що не порушує права Позивача.
Позивач через систему «Електронний суд» надав заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення (зареєстровано в канцелярії суду 23.02.2026 за вх. №4002/08-08/26), в яких зазначив, що складний фінансовий стан за змістом статті 331 ГПК України не може вважатися тією виключною обставиною, що може слугувати підставою для відстрочення виконання судового рішення.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 НЕК «Укренерго» віднесено до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення економіки і безпеки держави.
НЕК «Укренерго» як оператор системи передачі відповідно до ст. 33, 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» виконує функції, пов'язані з покладенням на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов'язків.
Позивач є об'єктом енергетичної інфраструктури та першочерговою ціллю для ракетних обстрілів російською федерацією, в умовах воєнного стану також несе значні витрати на відновлювальний ремонт складових системи передачі (магістральних ліній електропередачі, підстанцій 330кВ та 750кВ) через їх постійні пошкодження та руйнування в межах всієї України внаслідок щоденних терористичних атак з боку російської федерації, в тому числі і в Дніпропетровській області.
Своєчасна оплата послуг НЕК «Укренерго» забезпечує технічне обслуговування систем передачі, підтримання її в експлуатаційній готовності, забезпечує операційну безпеку об'єднаної енергетичної системи України, а також виконання НЕК «Укренерго» своїх зобов'язань за іншими зобов'язаннями (кредитними угодами, інвестиційними програмами та обов'язків із забезпечення загальносуспільних інтересів).
Крім того, Позивач сам продовжує існувати в надскладних фінансових умовах.
Щодо фінансового стану Позивача зазначив, що відповідно до балансу (звіт про фінансовий стан) НЕК «Укренерго» станом на 31.12.2024 дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги з початку 2024 зросла на 14 521 612 000,00 грн., та становить 47 628 053 000,00 грн.
Зросли суми зобов'язань за розділом ІІ Балансу. Стаття витрат «Довгострокові кредити банків» (код рядка 1510) збільшилася в 3,68 разів на 27 319 143 000,00 грн. та становить 37 635 019 000,00 грн, наявні відстрочені податкові зобов'язання в розмірі 6 264 442 000,00 грн. Збільшилася поточна кредиторська заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями (код рядка 1615) з 47 050 085 000,00 грн до 56 312 466 000,00 грн.
Згідно звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) збиток (код рядка 2295) становить 45 927 840 000,00 грн, чистий збиток (код рядка 2355) становить 37 745 454 000,00 грн.
Розглянувши заяву АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про відстрочення виконання рішення по справі №908/315/25, надаючи оцінку доводам відповідача щодо необхідності надання відстрочки виконання судового рішення, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Разом з тим, за приписами ч., ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Частиною третьою цієї ж ГПК України встановлено, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).
Вказана норма чітко встановлює, що строк для розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року саме з дня ухвалення рішення, яке підлягає розстроченню.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Рішенням Суду у справі «Глоба проти України» № 15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, interalia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Проаналізувавши наведені АТ «ДТЕК Дніпроенерго» обставини, якими мотивовано необхідність відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/315/25, враховуючи позицію позивача з цього приводу та дослідивши докази, подані сторонами, суд дійшов висновку, що існують обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення.
Так заявником надані докази (фотоматеріали та витяги з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань), які підтверджують руйнування та пошкодження енергетичного обладнання, виробничих та адміністративних будівель відповідача.
Суд враховує, що діяльність енергетичної інфраструктури відповідача є надзвичайно важливою для держави, що вбачається на прикладі як минулого, так і поточного років, які характеризуються масованими атаками військовим агресором російською федерацією на енергетичні об'єкти України. За загальнодоступною інформацією з офіційних джерел, російська федерація продовжує ураження енергетичних об'єктів та поточний опалювальний період є найскладнішим у порівнянні з минулими роками.
А тому необхідність забезпечення безперебійної роботи енергетичної системи відповідача в умовах воєнного стану є очевидною.
Руйнування та пошкодження енергетичного обладнання, виробничих та адміністративних будівель відповідача та необхідність забезпечення відповідачем безперебійної роботи енергетичної системи, суд визнає обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення.
Суд також зазначає, що всі громадяни, підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі та зазнають негативний вплив воєнних дій та введення на території України режиму воєнного стану, тому позивач у справі (НЕК «Укренерго») також знаходиться в несприятливому економічному становищі.
За результатом аналізу заперечень позивача проти відстрочення рішення суду, суд враховує, що позивач в обґрунтування своїх заперечень, вказав про отримання в 2024 році збитків у розмірі 37 745 454 000,00 грн, що підтверджується копією звіту про фінансові результати НЕК «Укренерго» за 2024 рік, проте не довів, що розмір грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду у справі № 908/315/25, суттєво вплине на фінансове становище позивача та є тією сумою, сплата якої не може бути відстрочена.
Водночас, суд приймає до уваги, що матеріальний інтерес відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило продовжити статутну діяльність відповідача, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.
Суд також враховує, що за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (справа «Корнілов та інші проти України»). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (справа «Крапивницький та інші проти України»).
Подібний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19.
Приймаючи до уваги ту обставину, що матеріали справи не містять документів, які б вказували на свідоме ухилення боржника від виконання рішення суду, з урахуванням наведених вище інших обставин, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку, що заява про відстрочку виконання рішення підлягає частковому задоволенню та відстрочує виконанню даного судового рішення строком на дев'ять місяців з дня його ухвалення.
Судові витрати.
Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Судовий збір у сумі 699 516 гривень 94 копійки покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України,
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» (69006, м.Запоріжжя, вул.Фанатська (Добролюбова), буд. 20, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00130872) на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00100227) суму інфляційних втрат у розмірі 47 801 511 (сорок сім мільйонів вісімсот одна тисяча п'ятсот одинадцять) гривень 12 копійок, суму 3 % річних у розмірі 10 491 567 (десять мільйонів чотириста дев'яносто одна тисяча п'ятсот шістдесят сім) гривень 36 копійок.
Видати наказ.
Відстрочити виконання судового рішення на строк дев'ять місяців з дня ухвалення даного рішення.
Стягнути з Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» (69006, м.Запоріжжя, вул.Фанатська (Добролюбова), буд. 20, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00130872) на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00100227) суму судового збору в розмірі 699 516 (шістсот дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот шістнадцять) гривень 94 копійки.
Видати наказ.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 12.03.2026
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Лєскіна