вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без розгляду
11.03.2026м. ДніпроСправа № 904/5284/25
за позовом Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Флорекс", 53050, Дніпропетровська облаcть, Криворізький район, село Софіївка, код ЄДРПОУ 24995329
до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про визнання недійсним рішень позачергових загальних зборів кооперативу та визнання недійсним рішень правління кооперативу
Суддя Перова О.В.
Секретар судового засідання Манастирний В.О.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Флорекс" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Флорекс", які оформлені протоколом №1 від 01.10.2022 та рішення правління Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Флорекс", як оформлені протоколом №2 від 02.10.2022.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2025 справу № 904/5284/25 передано на розгляд судді Крижному О.М.
Судом на виконання вимог частини шостої статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвалами суду від 22.09.2025 та від 19.11.2025 (повторно) зроблено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради №12/02-01-10/2269 від 28.11.2025 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 18.07.1980 по теперішній час.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.12.2025 о 14:30год.
Згідно довідок Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2025 копії ухвал суду надіслані до електронних кабінетів позивача та відповідача.
26.12.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Авілової Аліни Павлівни надійшла заява про ознайомлення та зняття фотокопій матеріалів справи № 904/5284/25.
Розпорядженням керівника апарату від 09.01.2026 № 41 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку зі звільненням з посади судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_2 та призначення суддею Північного апеляційного господарського суду.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/5284/25 визначено суддю Перову Олену Володимирівну, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2026.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 прийнято справу № 904/5284/25 до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.02.2026 о 14 год 30 хв.
Згідно довідок Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 копії ухвал суду надіслані до електронних кабінетів позивача та відповідача.
Судове засідання, яке було призначене ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 на 10.02.2026 о 14:30 не відбулося у зв'язку з екстреними та/або плановими відключеннями електроенергії, що унеможливило проведення судових засідань, підписання документів тощо, про що свідчить акт Господарського суду Дніпропетровської області № 14/26 від 10.02.2026.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2026 призначено підготовче засідання у справі на 11.03.2026 о 12 год 00 хв.
У підготовче засідання позивач та відповідач не з'явилися, явку повноважних представників у засідання не забезпечили, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені, про що свідчать довідки Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2026 про надіслання до електронних кабінетів позивача та відповідача копій ухвал суду від 10.02.2026, а також поштове повернення R068061540788 про отримання відповідачем 25.02.2026 копії ухвали суду від 10.02.2026, причини неявки суду не повідомили.
З огляду на неявку у підготовче засідання позивача, суд доходить висновку про залишення позову без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За приписами частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок (а не право) демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
З огляду на наведене суд вважає, що особа, яка ініціювала судовий розгляд, повинна дізнаватись про рух відомого їй судового провадження, демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи не зловживати своїми процесуальними правами, які, в свою чергу, можуть призвести до затягування розгляду справи.
Відповідно до пункту 18 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб інформація для здійснення зв'язку з юридичною особою: телефон та/або адреса електронної пошти.
Відповідно до частин п'ятої, сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частини одинадцятої статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Слід відзначити, що відповідно до пункту 42 вказаного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами першою, другою статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ).
Отже позивач, як ініціатор звернення до суду, який має інтерес у розгляді його вимог, мав право та дійсну можливість ознайомитися з процесуальними документами суду також в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Суд звертає увагу на те, що у позивача наявний електронний кабінет. Згідно довідки Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа "Документ в електронному вигляді "Ухвала, що НЕ оскаржується" від 10.02.26 по справі № 904/5284/25 (суддя Перова Олена Володимирівна) було надіслано одержувачу Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Флорекс" в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 11.02.26 18:10".
У підготовче засідання 11.03.2026 позивач не з'явився, явку свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.
Суд зазначає, що клопотань стосовно відкладення підготовчого засідання, або розгляду справи без участі від позивача (його представника) до Господарського суду Дніпропетровської області не надходило.
Водночас суд звертає увагу, що станом на 11.03.2026 о 12:00 год не було оголошено сигнал повітряної тривоги як у Криворізькому районі, так і у м.Дніпро, що могло унеможливити прибуття позивача та/або його уповноваженого представника до зали судового засідання з огляду на існуючу загрозу життю та безпеки учасників справи.
Суд зауважує, що позивачем (його представником) не забезпечено явку у підготовче засідання 11.03.2026, а також не повідомлено причини такої неявки.
Більше того, за два тижні з моменту отримання ухвали суду від 10.02.2026 у позивача була можливість надати повноваження іншому представнику.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
У даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у підготовчому засіданні, визначені статтями 202 та 216 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
Отже, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частинами першою, четвертою статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Відповідно до частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.
За приписами частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд наголошує, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (частина третя статті 177 ГПК України).
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 ГПК України).
Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті (стаття 195 ГПК України).
Наведене свідчить про нерозривний зв'язок між підготовчим провадженням, метою якого є створення належних умов для забезпечення учасникам справи можливості скористатися своїми процесуальними правами для відстоювання своїх прав та інтересів у господарському спорі, з наступною стадією позовного провадження - судовим розглядом по суті.
Ураховуючи строки розгляду, передбачені чинним законодавством України, сторонам у даній справі було надано достатньо часу висловити письмово свою позицію у справі та реалізувати права, надані їм чинним процесуальним законодавством України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
За приписами частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як передбачено частиною четвертою статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (пункт 4 частини першої статті 226 ГПК України).
У розумінні наведених положень процесуального закону, залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто, коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті заявленого спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.
Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, які в силу положень частини четвертої статті 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.01.2021 у справі № 910/4372/20, оскільки об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у вказаних постановах виклала правовий висновок щодо застосування частини четвертої статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України (неявка позивача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання за відсутності клопотання останнього про розгляд справи за його відсутності є підставою для залишення позову без розгляду) і такий висновок є чітким, зрозумілим й сприяє однозначному застосуванню вказаних норм процесуального права, то суд касаційної інстанції не вбачає підстав для відступу від правової позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постановах від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 10.02.2021 у справі № 916/365/17.
Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд також звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 6 листопада 2019 року у справі № 904/2423/18, за яким норми статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 18.11.2022 по справі № 905/458/21) зазначає, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
У даному випадку неявка позивача (його представника) у підготовче засідання 11.03.2026 перешкоджає подальшому розгляду справи, з огляду на неможливість виконання завдань підготовчого засідання, визначених статтею 182 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, враховуючи неявку позивача (його представника), повідомленого про час та місце слухання справи належним чином і ненадходження від нього будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення останнім причин такої неявки, суд дійшов висновку про те, що даний позов на підставі частини четвертої статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без розгляду.
Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (частина друга статті 226 ГПК України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховуються положення статті 7 Закону України "Про судовий збір" якою врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду, у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Суд не вирішує питання повернення судового збору, оскільки клопотання про його повернення позивачем не надавалось.
У той же час за змістом частини четвертої статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись частинами першою, другою статі 202, частиною четвертою статті 226, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовну заяву Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Флорекс" до ОСОБА_1 про визнання недійсним рішень позачергових загальних зборів кооперативу та визнання недійсним рішень правління кооперативу залишити без розгляду.
Роз'яснити Обслуговуючому кооперативу "Садівниче товариство "Флорекс", що після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.
Дана ухвала набирає законної сили 11.03.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Перова