04.03.2026 м. Дніпро Справа № 908/3232/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Стефанів Т. В.,
суддів: Демчини Т. Ю., Кучеренко О. І,
секретар судового засідання Старина А. С.,
за участю:
позивача Непомнящий Я. В.,
відповідач (апелянт) не з'явився,
третя особа Сєдов М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромбуд Інвест" на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2025, суддя Педорич С. І., м. Запоріжжя у справі № 908/3232/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-СТРОЙ"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТПРОМБУД ІНВЕСТ"
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СТРОЙ"
про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 3 000 000,00 грн,
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
12.12.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-СТРОЙ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТПРОМБУД ІНВЕСТ" про стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 3 000 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.12.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТзОВ "МЕТПРОМБУД ІНВЕСТ" на користь ТзОВ "АВТО-СТРОЙ" суму 3 000 000,00 грн безпідставно набутих грошових коштів; 45 000,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Місцевий господарський суд зазначив, що грошові кошти в сумі 3 000 000,00 грн були перераховані позивачем відповідачу за відсутності між сторонами (між позивачем та відповідачем) господарських правовідносин та договірних зобов'язань, вказаних у платіжному дорученні №2097 від 29 грудня 2021 року, що свідчить про відсутність правових підстав для перерахування (оплати) позивачем грошових коштів на користь відповідача та, відповідно, відсутність правових підстав для набуття відповідачем за рахунок позивача 3 000 000,00 грн.
Договір № 28122021 надання послуг від 28.12.2021 між ТзОВ "АВТО-СТРОЙ" та ТзОВ "МЕТПРОМБУД ІНВЕСТ" не укладений у зв'язку з тим що не підписувався директором та не скріплювався печаткою ТзОВ "АВТО-СТРОЙ", що підтверджується висновком комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів у справі № 908/3232/24, складеному 28.10.2025.
Крім того, місцевий господарський суд вказав також на те, що податкова звітність не свідчить про наявність підстав для перерахування грошових коштів.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.12.2025 у справі № 98/3232/24, Товариство з обмеженою відповідальністю "Метпромбуд Інвест" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним.
Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не були належним чином досліджені докази, та не надана належна оцінка діям Позивача, які спрямовані на укладання та виконання договору, а саме здійснення банківського переказу у сумі 3 000 000,00 грн (грудень 2021), отримання податкового кредиту у сумі 500 000 грн за результатами господарської операції (січень 2022) та подання декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року (січень 2022).
Всі ці дії свідчать про послідовне волевиявлення Позивача на укладання та виконання договору, враховуючи, що лише у листопаді 2022 року, тобто через 11 місяців з дати здійснення платежу, Позивач звернувся з вимогою до Відповідача про повернення помилково перерахованих коштів, яку Відповідач не отримував.
Господарський суд Запорізької області залишив поза увагою, що Позивач у жодній заяві по суті та показаннях свідка - колишнього директора ТОВ "Авто-Строй" не зазначали саме про не укладання та не виконання спірного договору, а акцентували увагу, що договір колишнім директором особисто не підписувався та не скріплювався печаткою підприємства.
Підписання договору та укладання договору не є тотожними, оскільки відповідно до ст. 202 ЦК України укладанням є саме дія спрямована на набуття, зміну та припинення зобов'язань. Діям Позивача щодо відображення господарської операції за спірним договором у деклараціях ТОВ "Авто-Строй" та фінансовій звітності суд першої інстанції не надав, залишивши їх поза увагою.
Крім того, не розглянув клопотання Відповідача про виклик свідка - колишнього директора ТОВ "Авто-Строй" в судове засідання для отримання відповідей, які мають суттєве значення для всебічного розгляду справи, а саме: хто допустив "бухгалтерську помилку", чи були наявні у особи, яка допустила бухгалтерську помилку банківські реквізити Відповідача, чи були у особи, яка здійснювала платіж у розпорядженні спірний договір та рахунок на оплату, чому бухгалтерська помилка має послідовний характер та дії, а також інші питання, які Відповідач мав право ставити свідку відповідно до ст. 42 ГПК України.
Також апелянт звертає увагу на те, що керівник ТОВ "Метпромбуд Інвест" був присутній у судовому засіданні та не заперечував щодо призначення експертизи у справі та надав оригінали суду, оскільки був впевнений у справжності підпису та печатки ТОВ "Авто-Строй".
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.
ТзОВ "Авто Строй" подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги ТзОВ "Метпромбуд Інвест" та вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2025 року у справі №908/3232/25 залишити без змін, посилаючись на наступне.
29.12.2021 позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 3 000 000,00 грн на підставі платіжного доручення №2097 із призначенням платежу "за товар згідно договору №28122021 від 28.12.2021". Водночас на момент здійснення зазначеного платежу між позивачем та відповідачем будь-які договірні відносини були відсутні. Сторонами не укладалося жодного договору чи іншого правочину, який би передбачав перерахування вказаних грошових коштів відповідачу. Таким чином, відповідач набув грошові кошти без достатньої правової підстави, що відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України є підставою для їх повернення особі, за рахунок якої вони були набуті.
Крім того, договір поставки №28122021 від 28.12.2021 був укладений між ТзОВ "Авто-Строй" та ТзОВ "Транс-строй", а не з відповідачем у справі. Саме ТзОВ "Транс-строй" виставило рахунок №152 від 28.12.2021 на суму 3 000 000,00 грн. Водночас фактичне перерахування грошових коштів було здійснено на рахунок ТзОВ "Метпромбуд Інвест". Зазначена обставина підтверджує відсутність правових підстав для отримання відповідачем спірних коштів, оскільки він не є стороною договору поставки та не був належним отримувачем платежу.
Доводи відповідача щодо існування між сторонами договірних відносин, зокрема щодо нібито укладення договору №28122021 від 28.12.2021 про надання послуг з ремонту спецтехніки, були предметом дослідження суду першої інстанції та обґрунтовано спростовані результатами судової експертизи. Так, відповідно до висновку комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів №1502-25 від 28.10.2025 встановлено, що підписи від імені директора ТзОВ "Авто-Строй" Калашнікова І. А. у договорі та інших пов'язаних документах виконані не ним, а іншою особою. Крім того, відтиски печатки ТзОВ "Авто-Строй", що містяться у відповідних документах, нанесені не кліше печатки цього товариства. Отже, документи, на які посилається відповідач як на підтвердження існування договірних відносин між сторонами, не можуть вважатися належними та достовірними доказами укладення договору.
Також безпідставними є доводи апелянта про те, що реєстрація податкових накладних свідчить про реальність господарської операції. Податкова накладна не є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує факт виконання робіт чи надання послуг. Вона формується на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції. У даному випадку належні первинні документи відсутні або містять недостовірні відомості. Відповідна правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема викладеною у постанові від 28.02.2024 у справі №280/546/22, в якій зазначено, що сама по собі наявність податкових накладних та інших облікових документів не є безумовним доказом реальності господарських операцій.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Суд правильно встановив, що відповідач отримав грошові кошти без належної правової підстави, докази існування договірних відносин між сторонами відсутні, а документи, на які посилається відповідач, спростовані результатами судової експертизи. У зв'язку з цим суд першої інстанції обґрунтовано застосував положення статті 1212 Цивільного кодексу України та постановив рішення про стягнення з відповідача 3 000 000,00 грн безпідставно набутих грошових коштів.
Разом з тим представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу. Доступ до матеріалів справи в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" представником позивача було отримано лише 06.02.2026 після подання відповідної заяви 05.02.2026. До моменту отримання такого доступу можливість належним чином ознайомитися з матеріалами справи та підготувати відзив була відсутня. Таким чином, пропуск строку на подання відзиву зумовлений об'єктивними обставинами та не залежав від волі представника позивача, що свідчить про наявність підстав для його поновлення з метою забезпечення реалізації права на судовий захист та належного здійснення процесуальних прав у справі.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Стефанів Т. В. (доповідач), судді - Кучеренко О. І., Демчина Т. Ю.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромбуд інвест" від 14.01.2026 (вх. №48415 від 14.01.2026) на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2025 у справі №908/3232/24.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2026 призначено справу № 908/524/25 до розгляду в судовому засіданні на 04.03.2026 об 11 год. 00 хв.
У судовому засіданні 04.03.2026 колегією суддів оголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) у справі.
Встановлені судом обставини справи.
Як свідчать матеріали справи, між ТзОВ "Авто-Строй" (Покупець, позивач у справі) та ТзОВ "Транс-строй" (Постачальник, третя особа у справі) укладено договір поставки №28122021 від 28 грудня 2021 року.
Пунктом 1.1. договору поставки №28122021 від 28.12.2021 передбачено, що Постачальник зобов'язується здійснити поставку і передати у власність Покупця Товар (будівельні матеріали, Специфікація на які узгоджена у Додатку №1 до Договору) окремими партією або партіями відповідно до умов цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити за нього відповідну грошову суму в порядку, передбаченому Договором.
Загальна сума Договору складає 3 000 000,00 грн (п.3.1).
Відповідно до пункту 6.2. договору поставки №28122021 від 28.12.2021 до початку поставки товару Покупець здійснює передоплату у розмірі 100% від вартості товару Постачальнику, що складає 3 000 000,00 грн згідно рахунку Постачальника та Специфікації до цього Договору.
Додатком №1 до договору сторони погодили Специфікацію №1 від 28.12.2021 на поставку щебенево-піщаної суміші фракції 0-40, вартість (ціна) якої складає 540,00 грн з ПДВ за одну тону, у кількості 2000 тон - загальною сумою 1 080 000,00 грн; відсівів гранітних, вартість (ціна) яких складає 400,00 грн з ПДВ за одну тону, у кількості 2550 тон - загальною сумою 1 020 000,00 грн; піску річкового, вартість (ціна) якого складає 180,00 грн з ПДВ за одну тону, у кількості 5000 тон - загальною сумою 900 000,00 грн.
Специфікація №1 є невід'ємною частиною договору поставки №28122021 від 28.12.2021.
28.12.2021 ТзОВ "Транс-строй" (третя особа) надало позивачу рахунок на оплату №152 від 28.12.2021 на суму 3 000 000,00 грн (а. с. 21).
Позивач платіжним дорученням №2097 від 29 грудня 2021 року здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 3 000 000,00 грн на рахунок ТОВ "Метпромбуд Інвест" (відповідача у справі), вказавши в призначенні платежу: "за товар зг. Дог. №28122021 від 28.12.2021р." (а. с. 18).
За твердженням позивача на час здійснення перерахування грошових коштів за платіжним дорученням №2097 від 29.12.2021 відповідачеві будь-яких укладених в належній формі правочинів, угод, договорів, відповідно до вимог законодавства України, для здійснення такого перерахування між позивачем та відповідачем не було.
20.01.2022 податкову накладну №49 від 29.12.2021 відповідач зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідною квитанцією (на звороті а.с. 126).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-строй" (третя особа) листом №0205-2/22 від 02.05.2022 повідомило про несплату позивачем рахунку №152 від 28.12.2021 на суму 3 000 000,00 грн (а.с. 26).
02.05.2022 позивач (ТзОВ "Авто-Строй") та третя особа (ТзОВ "Транс-строй") підписали акт звірки за договором поставки №28122021 від 28.12.2021 за період з 01.01.2022 по 02.05.2022, відповідно до якого обороти (дебет і кредит) між сторонами відсутні, заборгованість відсутня (а.с. 22).
Акт звірки за договором поставки № 28122021 від 28.12.2021 за період з 01.01.2022 по 02.12.2024, з аналогічним вищенаведеному змісту сторони підписали 02.12.2024 (а.с.23).
З метою досудового врегулювання спору позивач 23.11.2022 звернувся до відповідача з претензією №1 про повернення безпідставно отриманих грошових коштів за вих.№23-1/11/22 від 23.11.2022 (а.с. 28-30).
29.12.2022 позивач повторно звернувся до відповідача з претензією №2 про повернення безпідставно отриманих грошових коштів за вих.№29-1/12/22 від 29.12.2022 (а.с. 31- 33).
11.10.2023 позивач звернувся до відповідача з листом про відсторнування суми податкового кредиту, який виникає внаслідок повернення безпідставно отриманих грошових коштів (а.с. 34-35).
На думку позивача, перерахування грошових коштів на підставі платіжного доручення №2097 від 29 грудня 2021 року відповідачеві без укладення будь-яких угод свідчить про відсутність правових підстав для отримання коштів відповідачем.
Разом з тим, відповідач проти зазначених обставин заперечує, зазначаючи у відзиві на позовну заяву, що між ним та позивачем укладено договір №28122021 від 28.12.2021 про надання послуг з ремонту спецтехніки.
У матеріалах справи наявна копія договору №28122021 від 28.12.2021, відповідно до умов якого (п. 1.1 договору) відповідач як виконавець в порядку та на умовах Договору, згідно погоджених заявок Замовника (позивача у справі) зобов'язується надати Послуги з ремонту спецтехніки, а Замовник приймати та оплачувати вартість фактично наданих послуг у строки передбачені цим договором (а.с. 120-124).
Вартість послуг з ремонту спецтехніки складає 2 500 000 грн в т.ч. ПДВ 20% - 500 000 грн, вартість послуг разом з ПДВ становить 3 000 000 грн (п. 2.1 Договору).
Пунктом 2.3 Договору встановлено, що оплата за цим Договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів Замовником на банківський рахунок Виконавця. Перерахування на рахунок Виконавця 100 % передплати вартості наданих послуг.
Разом з договором відповідач надав до матеріалів справи:
- договірна ціна №1 до договору №28122021 від 28.12.2021;
- відомість ресурсів до акту приймання №1;
- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт від 28 січня 2022 року;
- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за 28 січня 2022 року.
Ухвалою суду від 15.05.2025 призначено у справі №908/3232/24 судову комплексну почеркознавчу та технічну експертизу документів (а саме: оригіналу Договору №28122021 надання послуг від 28.12.2021 на 4-х арк.; оригіналу Договірної ціну №1 (кошторис) до Договору №28122021 від 28.12.2021 на 1-му арк.; оригіналу Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт від 28.01.2022 на 3-х арк.; оригіналу Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 28 січня 2022 року на 1-му арк.), проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
06.11.2025 до суду надійшли матеріали справи з висновком експертів №1502-25 від 28.10.2025.
Відповідно до висновку експертів № 1502-25 за результатами проведеної комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів у господарській справі № 9087/3232/24, складеному 28.10.2025, надані наступні відповіді на питання поставлені на вирішення експертизи:
По питанню №1: "Підпис від імені Калашнікова Івана Анатолійовича у договорі №28122021 від 28.12.2021 (на аркуші №4 в графі "Директор ТОВ "АВТО-СТРОЙ" І.А. Калашніков") - виконаний не Калашніковим Іваном Анатолійовичем, а іншою особою".
По питанню №2: "Підпис від імені Калашнікова Івана Анатолійовича у Договірній ціні № 1 (кошторис) до Договору № 28122021 від 28.12.2021 (в графі "Керівник підприємства (організації) - замовника ОСОБА_1 ") - виконаний не Калашніковим Іваном Анатолійовичем, а іншою особою".
По питанню №3: "Підпис від імені Калашнікова Івана Анатолійовича у Акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 28.01.2022 року (на аркуші №3 в графі "Замовник; ОСОБА_1 ") - виконаний не Калашніковим Іваном Анатолійовичем, а іншою особою.
По питанню №4: "Підпис від імені Калашнікова Івана Анатолійовича у довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 28 січня 2022 року (в графі "Замовник: Директор, І.А. Калашніков " 28" січня 2022 року") - виконаний не Калашніковим Іваном Анатолійовичем, а іншою особою".
По питанню №5: "Відтиск круглої печатки ТОВ "АВТО-СТРОЙ" у договорі №28122021 від 28.12.2021р. (на аркуші №4) - нанесений не кліше печатки ТОВ "АВТО-СТРОЙ", вільні та експериментальні зразки відтиску якого надані для порівняльного дослідження".
По питанню № 6: "Відтиск круглої печатки ТОВ "АВТО-СТРОЙ" у Договірній ціні № 1 (кошторис) до Договору №28122021 від 28.12.2021 - нанесений не кліше печатки ТОВ "АВТО-СТРОЙ", вільні та експериментальні зразки відтиску якого надані для порівняльного дослідження.
По питанню №7: "Відтиск круглої печатки ТОВ "АВТО-СТРОЙ" у Акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 28.01.2022 - нанесений не кліше печатки ТОВ "АВТО-СТРОД", вільні та експериментальні зразки відтиску якого надані для порівняльного дослідження.
По питанню №8: "Відтиск круглої печатки ТОВ "АВТО-СТРОЙ" у довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 28 січня 2022 року - нанесений не кліше печатки ТОВ "АВТО-СТРОЙ", вільні та експериментальні зразки відтиску якого надані для порівняльного дослідження".
Обставини щодо стягнення грошових коштів в сумі 3 000 000,00 грн стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі. Правовою підставою позову позивачем зазначено ст. 1212 ЦК України, а грошові кошти кваліфіковано як безпідставно отримані відповідачем.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі, яке обґрунтовано тим, що грошові кошти в сумі 3 000 000,00 грн були перераховані позивачем відповідачу за відсутності між сторонами (між позивачем та відповідачем) господарських правовідносин та договірних зобов'язань, вказаних у платіжному дорученні №2097 від 29 грудня 2021 року, що свідчить про відсутність правових підстав для перерахування (оплати) позивачем грошових коштів на користь відповідача та, відповідно, відсутність правових підстав для набуття відповідачем за рахунок позивача 3 000 000,00 грн.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2025, яким позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТПРОМБУД ІНВЕСТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-СТРОЙ" суму 3 000 000,00 грн безпідставно набутих грошових коштів та 45000,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що грошові кошти в сумі 3 000000,00 грн були перераховані позивачем відповідачу за відсутності між сторонами (між позивачем та відповідачем) господарських правовідносин та договірних зобов'язань, вказаних у платіжному дорученні №2097 від 29 грудня 2021 року, що свідчить про відсутність правових підстав для перерахування (оплати) позивачем грошових коштів на користь відповідача та, відповідно, відсутність правових підстав для набуття відповідачем за рахунок позивача 3 000 000,00 грн. Договір № 28122021 надання послуг від 28.12.2021 між ТзОВ "АВТО-СТРОЙ" та ТзОВ "МЕТПРОМБУД ІНВЕСТ" не укладений у зв'язку з тим що не підписувався директором та не скріплювався печаткою товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-СТРОЙ", що підтверджується висновком комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів у справі № 908/3232/24, складеному 28.10.2025. Податкова звітність не свідчить про наявність підстав для перерахування грошових коштів.
Апеляційний господарський суд погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Захист такого права здійснюється, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом. При цьому саме позивач визначає у позовній заяві, у чому полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє наведені доводи і залежно від встановлених обставин вирішує питання щодо наявності або відсутності підстав для судового захисту.
Як убачається з матеріалів справи, підставою для звернення позивача до суду стало перерахування відповідачу грошових коштів у сумі 3 000 000,00 грн, які, на думку позивача, набуті відповідачем без достатньої правової підстави.
Звертаючись до суду з позовом, позивач визначив правовою підставою заявлених вимог положення статті 1212 ЦК України, посилаючись на те, що спірні грошові кошти підлягають поверненню як безпідставно набуті.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначав про наявність між сторонами договірних правовідносин та посилався на укладення договору №28122021 від 28.12.2021 про надання послуг з ремонту спецтехніки, відповідно до умов якого перераховані позивачем кошти у сумі 3 000 000,00 грн є передплатою за виконання робіт.
Разом з тим колегія суддів зазначає, що наведені доводи відповідача були предметом дослідження суду першої інстанції, який надав їм належну правову оцінку.
Так, відповідно до висновку комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів №1502-25 від 28.10.2025, проведеної у межах розгляду справи №908/3232/24, встановлено, що підпис директора позивача у договорі та інших документах виконаний іншою особою, а відтиски печатки позивача нанесені не оригінальною печаткою товариства.
Зазначений висновок експертизи відповідачем у встановленому процесуальним законом порядку не спростований та не визнаний недопустимим доказом.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність належних та допустимих доказів укладення між сторонами договору, на який посилається відповідач, а, відтак, і правових підстав для отримання ним спірних грошових коштів.
Доводи апеляційної скарги про те, що реальність господарської операції підтверджується реєстрацією податкових накладних, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні містити відомості про господарську операцію та бути належним чином оформленими.
Водночас податкова накладна не є первинним документом, що підтверджує факт здійснення господарської операції, оскільки складається на підставі первинних документів та відображає податкові наслідки відповідної операції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2024 у справі №280/546/22, відповідно до якої сама по собі наявність податкової накладної не є безумовним доказом фактичного здійснення господарської операції, якщо інші обставини справи свідчать про недостовірність відповідних документів.
Матеріали справи не містять належних та допустимих первинних документів, які б підтверджували фактичне виконання відповідачем робіт або надання послуг позивачу на суму 3 000 000,00 грн.
З урахуванням встановлених обставин справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що грошові кошти були перераховані позивачем відповідачу за відсутності між сторонами договірних чи інших господарських правовідносин, у зв'язку з чим відповідач набув їх без достатньої правової підстави.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромбуд Інвест"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2025 у справі № 908/3232/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2025 у справі № 908/3232/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Метпромбуд Інвест".
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 ГПК України.
Повна постанова складена та підписана 11.03.2026.
Головуючий суддя Т. В. СТЕФАНІВ
Суддя Т. Ю. ДЕМЧИНА
Суддя О. І. КУЧЕРЕНКО