09 березня 2026 року м. Харків Справа № 905/1002/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий, суддя-доповідач судді секретар судового засідання за участю представників : від Позивача від ВідповідачаПопков Д.О. Стойка О.В., Тарасова І.В. Ламанова А.В. Остапенко С.Л. на підставі довіреності №81/2028 від 17.11.2025; не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ
на рішення господарського суду Донецької області
ухвалене у справі за позовом до про15.10.2025 (повний текст підписано 29.12.2025) №905/1002/23 (суддя Шилова О.М.) Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», м.Краматорськ Донецької стягнення 567553089,14грн основного боргу, 5266012,59грн - 3% річних, 13165597,78грн інфляційних
І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції:
1. Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», м.Покровськ Донецької області (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення 567553089,14грн основного боргу, 6406982,75грн пені, 5266012,59грн - 3% річних, 13165597,78грн інфляційних.
2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.11.2023 за вказаним позовом відкрите загальне позовне провадження у справі №905/1002/23.
3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.10.2025 у справі №905/1002/23 позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ, до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 567553089,14грн основного боргу, 5266012,59грн - 3% річних, 13165597,78грн інфляційних задоволено - стягнуто з Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 567553089,14грн основного боргу, 5266012,59грн - 3% річних, 13165597,78грн інфляційних, 479234,18грн судового збору.
Заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/1002/23 на 12 місяців - задоволено частково.
Відстрочено виконання рішення Господарського суду Донецької області від 15.10.2025 у справі №905/1002/23 до 31.05.2026 включно.
4. Означене рішення суду обґрунтоване тим, що воєнний стан в країні має загальний характер та стосується обох сторін Договору, і те, що починаючи з осені 2022 року вся енергетична система України постійно перебуває під ворожими обстрілами, сторони цієї справи не перебувають в однакових економічних умовах. Так, територією ліцензійної діяльності відповідача є лише Донецька область (зона ведення бойових дій), внаслідок чого частину мереж відповідача знищено або вони зазнали критичних пошкоджень, що потребує значних фінансових витрат на їх відновлення або створення нових, а використання позивачем мереж відповідача без відшкодування зносу та завданих цим втрат лише погіршує фінансовий стан останнього. Тож Відповідач перебуває у значно гіршому становищі порівняно з Позивачем, який окрім сходу України працює також у південному, центральному та південно-західному регіонах країни і вочевидь має й інші, окрім Договору, джерела отримання прибутку, а також залучає фінансову підтримку міжнародних партнерів під державні гарантії.
Враховуючи розмір присуджених до стягнення сум, а також те, що викладені у заяві обставини є документально підтвердженими, виключними, невідворотними та такими, що суттєво ускладнюють виконання рішення, взявши до уваги майновий стан сторін зобов'язання, відсутність вини відповідача у виникненні боргу, рівно як відсутність у відповідача можливості усунути причини, що зумовили його тимчасову неплатоспроможність, або запобігти їх впливу на свою діяльність, з огляду на те, що негайне виконання рішення може негативно вплинути на фінансовий стан відповідача та на можливість виконання ним стратегічних задач в особливий період, виходячи з принципів розумності і справедливості, намагаючись дотримати баланс інтересів обох сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви.
ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:
5. Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ, частково не погодившись з ухваленим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просить вказане рішення скасувати в частині відстрочення його виконання до 31.05.2026 включно та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі №905/1002/23.
6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначив:
6.1. Суд першої інстанції прийняв необґрунтоване рішення щодо задоволення заяви Відповідача, адже на підтвердження обставин, викладених в заяві про відстрочення, заявником не надано відповідних достатніх доказів, що в силу приписів статей 73, 76 ГПК України є підставою вважати про недоведеність обставин, які Відповідач виклав в заяві.
6.2. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру» до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належить, зокрема, енергозабезпечення. Дії РФ мають критичний негативний вплив на діяльність Позивача та функціонування системи передачі електричної енергії та вкрай негативно вплинули і на фінансовий стан Позивача.
Отже, при вирішенні питання відстрочення виконання рішення суду останній мав врахувати і фінансовий стан та відповідальність Позивача, як єдиного оператора системи передачі, а не лише враховувати тяжкий фінансовий стан Відповідача.
6.3. Суд першої інстанції взагалі не досліджував питання доцільності надання саме такого строку, який визначений в оскаржуваному рішенні, адже навіть після завершення терміну відстрочки Відповідач може не виконати у повному обсязі рішення суду. Зокрема, у заяві про відстрочку взагалі відсутні дані та докази, якими відповідач доводить можливість виконати рішення суду після перебігу річного терміну відстрочки. Вбачається, що прийняття саме такого рішення, як в оскаржуваному рішенні, створює привілейовані умови для боржника.
ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Позивача:
7. Акціонерним товариством «ДТЕК Донецькі електромережі», м.Краматорськ Донецької в межах визначеного апеляційним судом строку надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останнє проти її задоволення заперечив, наголошуючи на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення суду та зазначив:
7.1. Суд першої інстанції об'єктивно оцінивши даний випадок, взяв до уваги зазначені Відповідачем підстави для відстрочення виконання рішення суду, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, оскільки:
- діяльність енергетичної інфраструктури Відповідача є надзвичайно важливою для держави, що вбачається на прикладі як минулого, так і поточного років, які характеризуються масованими атаками РФ на енергетичні об'єкти країни. За загальнодоступною інформацією з офіційних джерел наміри РФ й надалі продовжувати ураження енергетичних об'єктів не змінилися. Тому, необхідність забезпечення безперебійної роботи енергетичної системи відповідача в умовах воєнного стану є очевидною, особливо на території де ведуться постійні бойові дії (Донецька область);
- суд обґрунтовано взяв до уваги той очевидний факт, що основним джерелом доходів Відповідача є споживачі, здебільшого населення Донецької області, яка піддається більш регулярним та масованим ворожим обстрілам, порівняно з більшістю інших регіонів України;
- вся територія Донецької області межує з окупованими територіями, з яких щодня ведеться артилерійський обстріл, який наносить суттєву шкоду як населенню Донецької області (споживачам), так і безпосередньо енергетичній інфраструктурі. Рівень шкоди та збитків від щоденних артилерійських обстрілів не є співмірним з рівнем шкоди від ураження іншими видами озброєння;
- суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що Відповідачем доведено наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення по даній справі у тому числі, що на сьогодні сили Відповідача спрямовані на те, аби забезпечувати стабільну роботу критично важливих об'єктів на території його ліцензійної діяльності (Донецької області) та арешт державною виконавчою службою усіх рахунків боржника, навіть рахунку з якого здійснюється оплата усіх обов'язкових платежів, виплата заробітної плати працівникам та усього рухомого і нерухомого майна боржника в межах виконавчих проваджень.
7.2. Крім того, Відповідач звертає увагу на наступні обставини:
- Позивачем не доведено понесення збитків у зв'язку з простроченням Відповідача чи інших негативних наслідків;
- Позивач не відновлює власні електричні мережі, призначені для передачі електричної енергії, а здійснює таку передачу мережами АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» (ОСР), які не призначені для передачі електричної енергії, а лише для її розподілу. І хоча судом першої інстанції не прийнято до уваги ці обставини, але факт користування Позивачем мережами Відповідача на території Донецької області не заперечується, та крім того, встановлено у рішенні, що набрало законної сили по справі 905/1743/23 та 905/1517/24.
IV. Щодо процедури апеляційного провадження:
8. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 19.01.2026р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В. і Істоміна О.А.
9. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 відкрито апеляційне провадження у справі №905/1002/23 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ на рішення Господарського суду Донецької області від 15.10.2025 (повний текст підписано 29.12.2025) та призначено розгляд апеляційної скарги на "09" березня 2026 р. о 10:15 годині.
10. Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 «Щодо повторного автоматичного розподілу справ» у зв'язку із знаходженням у відпустці члена судової колегії, судді Істоміної О.А., відповідно п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду її було замінено на суддю Сгару Е.В., що також вбачається з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2026 у справі №905/1002/23.
11. Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2026 «Щодо повторного автоматичного розподілу справ» у зв'язку із знаходженням у відпустці члена судової колегії, судді Сгари Е.В., відповідно п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду її було замінено на суддю Тарасову І.В., що також вбачається з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2026 у справі №905/1002/23.
12. Враховуючи викладене в п.п.8, 10, 11 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Тарасова І.В., Стойка О.В. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.
13. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та засобами відеофіксації у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.
14. У судовому засіданні 09.03.2026р. уповноважений представник Скаржника підтримав свої вимоги і доводи, викладені у апеляційній скарзі.
Судова колегія звертає увагу, що Акціонерним товариством «ДТЕК Донецькі електромережі», м.Краматорськ Донецької було заявлено клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, проте зв'язок встановити не вдалося. За змістом ч.5 ст.197 ГПК означені обставини є власними ризиками учасника справи і не є підставою для відкладення її розгляду, тим більщше, що його позиція доведена до відома суду у письмовому відзиві.
15. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:
16. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим судом, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», м.Покровськ Донецької області з вимогами про стягнення 567553089,14грн основного боргу, 6406982,75грн пені, 5266012,59грн - 3% річних, 13165597,78грн інфляційних.
17. 09.10.2024 Відповідач звернувся до місцевого суду (а.с.31-36 т.2) із заявою про відстрочення виконання рішення в цій справі на 12 місяців, остання буда обґрунтована наступним.
17.1. Відповідач здійснює господарську (ліцензійну) діяльність лише на території Донецької області (постанова НКРЕКП №1532 від 27.11.2018; а.с.193-194 т.3). Загальновідомим є факт ведення на всій території Донецької області жорстоких боїв із застосуванням важкої зброї, здійснення авіаударів по цивільним об'єктам та об'єктам критичної інфраструктури.
17.2. Відповідач не може спрямувати на виконання рішення у цій справі кошти, для яких Регулятор у структурі тарифу визначив інші напрямки витрат; до того ж, у розпорядженні відповідача відсутні передбачені структурою тарифу кошти, оскільки вони надходять і витрачаються за визначеними напрямками протягом 12 місяців і за умови 100% оплати послуг користувачами. Під час воєнного стану та ведення бойових дій відповідач продовжує надавати послуги розподілу електричної енергії, усуває аварії та докладає усіх зусиль задля забезпечення безперебійного постачання електричної енергії для життєдіяльності Донецької та суміжних областей. Без стабільної роботи відповідача є неможливою робота інших підприємств критичної інфраструктури (водопостачання, водовідведення, централізованого опалення, газопостачання, хлібозаводів), функціонування об'єктів Міністерства оборони України, лікарень, станцій переливання крові, зв'язку тощо.
Через постійні ворожі обстріли практично всіх районів Донецької області частина мереж відповідача безповоротно втрачена, а інша зазнала значних ушкоджень та постійно потребує відновлення, у зв'язку з чим відповідач в першу чергу направляє всі кошти на відновлення роботи мереж з метою забезпечення безперебійного постачання електричної енергії.
17.3.Відовідач зазначав, що Позивач використовує у своїй господарській діяльності мережі відповідача: з червня 2022 року дотепер Позивач не ремонтує свої пошкоджені мережі 330кВ на території Донецької області, у зв'язку з чим відповідач вимушений створювати транзитні лінії 110кВ задля відновлення живлення споживачів Донецької та Харківської областей; після створення таких ліній саме мережами відповідача позивач продовжує передавати електричну енергію в суміжні області, не здійснюючи жодних заходів з ремонту своїх мереж і покладаючи всі втрати, які виникають під час передачі електричної енергії, на відповідача (а.с.97 т.1).
17.4. Протягом 2022- 2024 років зафіксовано понад 3000 випадків пошкодження майна відповідача на суму більше 7млрд.грн (а.с.39-192 т.3). Відповідач також зазнає збитків від припинення діяльності на тимчасово окупованих територіях (а.с.201-226 т.3). Станом на 01.06.2024 дебіторська заборгованість за рішеннями суду на користь відповідача становила більше 1,5млрд.грн; станом на 01.09.2024 дебіторська заборгованість споживачів та постачальників перед відповідачем становила 1784090276,58грн (а.с.227 т.3).
Товариство потребує принаймні рік для того, щоб добровільно виконати рішення без негативних наслідків для виробничої діяльності та третіх осіб, без додаткових витрат у вигляді виконавчого збору.
17.5. Щодо дотримання балансу інтересів сторін зауважив: Позивач веде господарську діяльність на всій території України, а відповідач - лише в Донецькій області, частину якої окуповано, а решта щоденно зазнає значних руйнувань через постійні обстріли; позивач є товариством, 100% акцій якого є державною власністю, має державні дотації та міжнародну допомогу, про що є інформація в засобах масової інформації та інших відкритих джерелах, але незважаючи на це самоусунувся від відновлення своїх пошкоджених мереж і обладнання, натомість відповідач фінансується лише за рахунок власної господарської діяльності та докладає титанічних зусиль для підтримки енергосистеми як Донецького регіону, так і суміжних областей.
18. Заперечуючи проти задоволення заяви Позивач зазначав (а.с.1-5 т.1), що численні пошкодження об'єктів ОЕС України внаслідок бойових дій та терористичних актів країни-агресора вимагають додаткових витрат позивача для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання, що є критично важливим для недопущення гуманітарної катастрофи всеукраїнського масштабу, особливо в опалювальний період; позивач сплачує вартість електроенергії, придбаної для врегулювання небалансів, та балансуючої електроенергії за рахунок коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, в т.ч. й відповідача; систематичні порушення низкою учасників балансуючого ринку своїх фінансових зобов'язань перед позивачем призводять до дефіциту коштів на його поточному рахунку із спеціальним режимом використання і перешкоджають оперативному здійсненню ним як ОСП розрахунків на балансуючому ринку (а.с.73-76 т.4) і наразі учасники ринку активно звертаються з позовами про стягнення з ОСП коштів, а також річних і інфляційних за несвоєчасний розрахунок; клопотання ОСП про відстрочення виконання суди залишають без задоволення, незважаючи на продовження військового стану в Україні, пошкодження обладнання ОСП та необхідність його якнайшвидшого відновлення з метою недопущення блекаутів, втрату контролю над підстанціями й електромережами на тимчасово окупованій території; зауважив, що долучені до відзиву листи відповідача про надання ПЛ в оперативне відання диспетчерів позивача, а також листи-відповіді позивача однозначно не свідчать про використання ним мереж відповідача для передачі електроенергії; наголосив на приписі ст.617 ЦК України.
19. Відносно означених обставин місцевий суд розглянув спірні питання в контексті приписів ст.239 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК)
VІ. Оцінка апеляційного суду:
20. Враховуючи межі апеляційного перегляду, визначені згідно ч.1 ст.269 ГПК, встановлені місцевим судом та не оспорені фактичні обстаивни, предметом апеляційного перегляду не є питання правомірності задоволення заявлених позовних вимог (наявність суб'єктивного права у позивача на отримання грошових коштів від відповідача, порушення останнім у вигляді прострочення відповідного грошового зобов'язання та належність і ефективність обраного способу судового захисту) і колегієї суддів не вбачається підстав для виходу за межі апеляційного перегляду.
Отже, апеляцйний перегляд стосується виключно питання обгрунтованості наданого місцевим судом відстрочення виконання рішення про задоволення позовних вимог, здійсненого у відповідності до передбачених ст. 239 ГПК дискреційних повноважень.
21. Колегія суддів зауважує, що відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Колегія суддів зазначає, що визначення розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду належить до дискреційних повноважень суду. Дискреційне повноваження суду може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі №1840/2970/18.
Тож, відстрочення виконання рішення є правом суду, яке реалізується у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
22. В силу приписів ст.ст.11, 73, 74 Господарського процесуального кодексу України саме на заявника покладено обов'язок доведення існування відповідних підстав, тоді як інша сторона, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування. Таким чином, наявність/відсутність обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим є предметом доказування для Відповідача, спростовування для Позивача та встановлення й належної оцінки - для суду.
23. Разом з тим, необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, і тому мають досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (аналогічні правові висновки наведено в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19, від 28.05.2024 у справі №906/1035/23). Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
24. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини (рішення від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України») несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
25. У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №905/2953/17 зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції.
Таким чином, питання розстрочення або відстрочення рішення суду хоча і перебувають в площинні процесуального права, однак підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) залежать від предмету спору.
26. Колегія суддів зауважує, що оскільки закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи, апеляційний господарський суд враховує наступне.
26.1. Військові дії Російської Федерації проти України та введення в Україні воєнного стану має загальний характер та впливає на діяльність, без виключення, усіх суб'єктів господарювання, внаслідок масованих ракетних атак пошкоджені та зруйновані об'єкти як Позивача, так і Відповідача, що є загальновідомими фактами, отже, позивач так само, як і відповідач, поніс збитки внаслідок ведення бойових дій, а дії РФ мали і мають негативний вплив на господарську діяльність обох сторін.
26.2. Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру» до життєво-важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належить, зокрема, енергозабезпечення, що рвіною мірою відноситься до обох сторін цієї справи.
27. Розглянувши заяву Відповідача про відстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 15.10.2025 у справі №905/1002/23, доводи апеляційної скарги Позивача, враховуючи сутність спору, за вирішенням якого було винесено рішення та який полягає у спонуканні Відповідача до примусового виконання прострочених грошових зобов'язань, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції у переглядуваній частині, з огляду на таке.
27.1 Як убачається з матеріалів справи, Відповідач, звертаючись із заявою про відстрочення виконання рішення, навів комплекс обставин, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності виключно на території Донецької області, яка є зоною активних бойових дій, а також подав докази на підтвердження істотного пошкодження та втрати об'єктів електромережевого господарства, необхідності їх постійного відновлення та спрямування значних фінансових ресурсів на підтримання безперебійного функціонування енергетичної інфраструктури регіону. Зокрема, матеріали справи містять документи щодо масштабів пошкодження майна Відповідача внаслідок обстрілів, інформацію про обсяг дебіторської заборгованості споживачів та втрати від припинення діяльності на тимчасово окупованих територіях.
27.2. Суд першої інстанції дослідив зазначені матеріали у їх сукупності та дійшов висновку, що наведені обставини є виключними та такими, що об'єктивно ускладнюють негайне виконання рішення суду, враховуючи при цьому значний розмір присуджених до стягнення сум. Сам по собі факт незгоди Апелянта з оцінкою наданих доказів не свідчить про їх відсутність чи не дослідження та не може бути підставою для висновку про порушення судом приписів статей 73, 76 ГПК.
27.3. Посилання Апелянта на те, що суд першої інстанції не врахував фінансовий стан Позивача як оператора системи передачі електричної енергії, колегія суддів також відхиляє. Як убачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, місцевий суд врахував доводи обох сторін, зокрема і посилання Позивача на необхідність забезпечення стабільної роботи об'єднаної енергетичної системи України та наявність у нього значних витрат, пов'язаних з відновленням пошкодженої інфраструктури. Водночас суд обґрунтовано виходив із того, що сторони цієї справи не перебувають в однакових економічних умовах, оскільки Відповідач здійснює діяльність виключно на території регіону, де тривають активні бойові дії, що об'єктивно впливає на його фінансовий стан та можливість виконання рішення у короткий строк.
27.4. Доводи Апелянта про створення для Відповідача «привілейованих умов» у зв'язку з наданням відстрочки виконання рішення також не заслуговують на увагу, оскільки надання відстрочки виконання рішення є передбаченим процесуальним законом механізмом, спрямованим на забезпечення справедливого балансу інтересів сторін у випадках, коли негайне виконання рішення є істотно ускладненим. У даному випадку суд першої інстанції, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, дійшов висновку про часткове задоволення заяви Відповідача, відстрочивши виконання рішення на строк, менший ніж той, який зазначав Заявник.
27.5. Щодо доводів Апелянта про відсутність доказів можливості виконання рішення після спливу строку відстрочки, колегія суддів зазначає, що застосування інституту відстрочки виконання рішення спрямоване на врахування поточного майнового стану боржника та наявних об'єктивних перешкод для негайного виконання рішення. При цьому процесуальний закон не ставить можливість надання відстрочки у залежність від доведення боржником безумовної спроможності виконати рішення після завершення відповідного строку, а передбачає оцінку судом усіх обставин справи з метою дотримання балансу інтересів сторін.
28. Враховуючи викладене у сукупності, колегія суддів вважає, що за встановлених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що звернення відповідача із заявою про відстрочення виконання рішення не є інструментом ухилення від його виконання. Натомість відповідач, з огляду на об'єктивні обставини, пов'язані із здійсненням господарської діяльності на території активних бойових дій, значними пошкодженнями енергетичної інфраструктури та необхідністю спрямування значних фінансових ресурсів на її відновлення, намагається стабілізувати свою господарську діяльність з метою забезпечення подальшого виконання судового рішення та погашення заборгованості перед позивачем.
За таких умов надання відстрочки виконання рішення суду до 31.05.2026 є співмірним встановленим обставинам, спрямованим на дотримання балансу інтересів сторін та узгоджується з принципами розумності, справедливості і пропорційності, що відповідає засадам справедливого судового розгляду у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
29. Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують постановлення переглядуваного рішення в частині оскаржуваних вимог із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ залишається без задоволення, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
30. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 129, 269 - 271, 273, 275-277, 280-284, 331 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ на рішення Господарського суду Донецької області 15.10.2025 (повний текст підписано 29.12.2025) у справі №905/1002/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Донецької області 15.10.2025 (повний текст підписано 29.12.2025) у справі №905/1002/23 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ.
4. Постанова набирає сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 10.03.2026
.
Головуючий суддя Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка
Суддя І.В. Тарасова