вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" березня 2026 р. Справа№ 25/131
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бестаченко О.Л.
суддів: Шаратова Ю.А.
Скрипки І.М.
секретар судового засідання - Васильченко А.І.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 03.03.2026,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 15.01.2026
у справі № 25/131 (суддя - Гумега О.В.)
за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київінтерпак"
Приватного підприємства "Діоніс"
про визнання угоди недійсною,
Короткий зміст судового рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі №25/131 позов Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі по тексту - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київінтерпак" (далі по тексту - відповідач 1), Приватного підприємства "Діоніс" (далі по тексту - відповідач 2) про визнання недійсною угоди, укладеної між відповідачами на загальну суму 42 795,03 грн, стягнення з відповідача-1 у дохід держави 42 795,03 грн, залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що скаржником не було усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.12.2025, у зв'язку з чим позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (далі по тексту - скаржник) звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 15.01.2026 року у справі № 25/131 скасувати, а матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права та за неправильного застосування норм матеріального права, а саме судом першої інстанції не надано оцінку обставинам справи, що мають суттєве значення для справи, а відтак рішення є необґрунтованим.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2026 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Бестаченко О.Л., суддів: Скрипки І.М., Шаратова Ю.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі № 25/131 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 25/131.
05.02.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 25/131.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі № 25/131. Справу призначено до розгляду на 03.03.2026.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Відповідач 1 та відповідач 2, у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) своїм правом не скористалися, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подали.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судовому засіданні 03.03.2026 представник Головного управління Державної податкової служби у місті Києві вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити.
Відповідач 1 та відповідач 2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили. Враховуючи, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін, беручи до уваги, що сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача 1 та відповідача 2 за наявними матеріалами справи, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги по суті.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
З 2003 року в провадженні Господарського суду міста Києва знаходилась справа № 25/131 за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київінтерпак", Приватного підприємства "Діоніс" про визнання недійсною угоди, укладеної між відповідачами на загальну суму 42 795,03 грн, стягнення з відповідача-1 у дохід держави 42 795,03 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2003 провадження у справі № 25/131 зупинено до закінчення розслідування кримінальної справи № 75-0006, порушеної відносно посадових осіб відповідача-2 СВ ПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва 26.02.2002, зобов'язано сторони повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі № 25/131.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 поновлено провадження у справі № 25/131, прийнято справу № 25/131 до провадження судді Гумеги О.В., позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк усунення недоліків позовної заяви та спосіб:
- підтвердити статус юридичної особи позивача та відповідача-2 станом на час постановлення даної ухвали суду;
- зазначити повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету юридичних осіб сторін (позивача, відповідача-1, відповідача-2), станом на час постановлення даної ухвали суду;
- у разі якщо юридичну особу, яка була однією із сторін у справі, припинено, повідомити суд, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво;
- зазначити правові підстави позову в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача-1 у доход держави 42 795,03 грн;
- надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надати докази на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
22.12.2025 в системі "Електронний суд" представником Головного управління ДПС у м. Києві сформовано заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) № б/н від 22.12.2025, відповідно до якої заявник просив суд: замінити позивача - Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі м. Києва на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві у справі № 25/131; надати до ознайомлення матеріали справи № 25/131 в електронному вигляді.
25.12.2025 в системі "Електронний суд" представником Головного управління ДПС у м. Києві сформовано заяву № б/н від 25.12.2025, відповідно до якої заявник просив суд: продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 по справі № 25/131 з метою вирішення питання процесуального правонаступництва та забезпечення доступу до матеріалів електронної справи № 25/131 в підсистемі "Електронний суд" .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 заяву №б/н від 22.12.2025 повернуто Головному управління ДПС у м. Києві без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 заяву про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви повернуто Головному управління ДПС у м. Києві без розгляду.
Суд першої інстанції встановив, що згідно позовної заяви позивачем у справі № 25/131 є Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва, місцезнаходження якої вказано за адресою: 02068, м. Київ, вул. О.Кошиця, 3. Ідентифікаційний код позивача у позовній заяві не вказаний, проте з доданих до позовної заяви документів вбачається належний позивачу ідентифікаційний код 26088794.
Станом на час постановлення ухвали суду від 10.12.2025 з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) судом встановлено, що юридична особа з наведеним ідентифікаційним кодом - Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва була зареєстрована 30.11.2001, тоді як 29.02.2012 до ЄДР було внесено запис про її припинення (підстава: рішення щодо реорганізації). У подальшому, 01.03.2012, з вищенаведеним ідентифікаційним кодом 26088794 було зареєстровано юридичну особу - Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м.Києва Державної податкової служби, щодо якої 18.09.2013 до ЄДР було внесено запис про її припинення (підстава: рішення щодо реорганізації).
Ухвала Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 була направлена на зазначену у позовній заяві адресу місцезнаходження позивача (ДПІ у Дарницькому районі м.Києва) - 02068, м. Київ, вул. О.Кошиця, 3.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення R 067056858498, ухвалу суду від 10.12.2025 у даній справі вручено 19.12.2025.
У зв'язку з не поданням документів на усунення вказаних в ухвалі суду від 10.12.2025 недоліків позовної заяви, оскаржуваною ухвалою позов залишено без розгляду.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 271 ГПК України).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у місті Києві підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У частині 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У цій справі ухвала про залишення позовної заяви без руху від 10.12.2025 була постановлена судом під час розгляду справи із застосуванням процесуального механізму, передбаченого частиною 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У розумінні наведених положень процесуального законодавства залишення позовної заяви без руху в такому випадку, який є винятком із загального правила відкриття провадження у справі, можливе лише в тому разі, коли про обставини, що стали підставою для залишення позову без руху, стало відомо після відкриття провадження у справі.
Разом із тим, відповідно до частин 12 і 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами проведення підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про залишення позову без розгляду.
У пункті 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд залишає позов без розгляду якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Отже, наведені положення процесуального законодавства пов'язують можливість залишення судом позову без розгляду після відкриття провадження у справі за позовною заявою, яка містить певні недоліки, а саме подана без додержання вимог, викладених у статтях 162 (позовна заява), 164 (документи, що додаються до позовної заяви), 172 (надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів), 173 (об'єднання і роз'єднання позовів) Господарського процесуального кодексу України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду, а також що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечено можливість реалізувати зазначені права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 по справі №25/131 було поновлено провадження у справі, прийнято справу суддею Гумегою О.В. до свого провадження та залишено позовну заяву без руху, встановивши строк п'ять днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, а саме:
- підтвердити статус юридичної особи позивача та відповідача-2 станом на час постановлення даної ухвали суду;
- зазначити повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету юридичних осіб сторін (позивача, відповідача-1, відповідача-2), станом на час постановлення даної ухвали суду;
- у разі якщо юридичну особу, яка була однією із сторін у справі, припинено, повідомити суд, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво;
- зазначити правові підстави позову в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача-1 у доход держави 42 795,03 грн;
- надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надати докази на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Станом на час постановлення ухвали суду від 10.12.2025 з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) судом першої інстанції встановлено, що юридична особа з наведеним ідентифікаційним кодом - Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва була зареєстрована 30.11.2001, тоді як 29.02.2012 до ЄДР було внесено запис про її припинення (підстава: рішення щодо реорганізації). У подальшому, 01.03.2012, з вищенаведеним ідентифікаційним кодом 26088794 було зареєстровано юридичну особу - Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби, щодо якої 18.09.2013 до ЄДР було внесено запис про її припинення (підстава: рішення щодо реорганізації). Матеріали справи не містять доказів правонаступництва щодо особи позивача.
Зазначену ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 у даній справі вручено 19.12.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення R067056858498.
Таким чином, з урахуванням приписів ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, позивач мав усунути недоліки позовної заяви до 24.12.2025, однак у визначений строк жодних документів на усунення вказаних вище недоліків до суду першої інстанції не надходило.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Під час дослідження матеріалів справи Північним апеляційним господарським судом встановлено, що 22.12.2025 через підсистему "Електронний суд" представником Головного управління ДПС у м. Києві сформовано заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) №б/н від 22.12.2025, відповідно до якої заявник просив суд: замінити позивача - Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі м. Києва на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві у справі № 25/131; надати до ознайомлення матеріали справи № 25/131 в електронному вигляді (далі по тексту - заява 1).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 заяву 1 було повернуто Головному управлінню Державної податкової інспекції міста Києва без розгляду з підстав, передбачених пунктами 3, 5, 6 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
Також 25.12.2025 через підсистему "Електронний суд" представником Головного управління ДПС у м. Києві сформовано заяву № б/н від 25.12.2025, відповідно до якої заявник просив суд: продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 по справі № 25/131 з метою вирішення питання процесуального правонаступництва та забезпечення доступу до матеріалів електронної справи № 25/131 в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС (далі по тексту - заява 2).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 заяву 2 було повернуто Головному управлінню Державної податкової інспекції міста Києва без розгляду з підстав, передбачених пунктами 3, 5 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
15.01.2026 Господарський суд міста Києва постановив оскаржувану ухвалу про залишення позову без розгляду.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що одночасне (15.01.2026) повернення заяв про правонаступництво, про продовження строку на усуненні недоліків позовної заяви та постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, в даному випадку є надмірним формалізмом у трактуванні процесуального законодавства та обмежує право особи на доступ до правосуддя.
Процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності і сторони повинні очікувати їх застосування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що залишення позову без розгляду у даній справі призвело до обмеження, передбаченого ст. 129 Конституції України права учасника провадження на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення існуючого спору, порушення судом балансу дотримання суспільного та приватного інтересу та невідповідності дій суду меті законодавця у демократичному суспільстві, який надав особі право на судовий захист, визначивши при цьому чіткі та регламентовані законом підстави для його обмеження.
За таких обставин, апеляційний господарський суд зазначає про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позову без розгляду.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно п. 6 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що місцевий господарський суд припустився порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у місті Києві підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі № 25/131 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Розподіл судових витрат
Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України), а понесені судові витрати підлягають розподілу за результатами розгляду спору по суті судом першої інстанції.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі № 25/131 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі № 25/131 про залишення позову без розгляду - скасувати.
3. Матеріали справи №25/131 передати для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 12.03.2026.
Головуючий суддя О.Л. Бестаченко
Судді Ю.А. Шаратов
І.М. Скрипка