вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" березня 2026 р. Справа№ 920/546/25(920/1305/25)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Козир Т.П.
Остапенка О.М.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представників учасників справи:
Представники учасників справи в судове засідання не з'явилися.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.11.2025 у справі № 920/546/25(920/1305/25) (суддя Ковтун В.М., повний текст ухвали складено та підписано - 24.11.2025)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича
до відповідачів: 1) ОСОБА_2
2) ОСОБА_3
3) ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Сумській області
про покладення субсидіарної відповідальності
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.11.2025 у справі № 920/546/25(920/1305/25) (суддя Ковтун В.М., повний текст ухвали складено та підписано - 24.11.2025), зокрема, заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника від 10.09.2025 № 02-01/570 (вх. № 4888 від 10.09.2025) задоволено; покладено субсидіарну відповідальність по зобов'язання боржника - ТОВ «НВП «Техно» на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ; стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в солідарному порядку 633 753,70 гривень для забезпечення задоволення вимог кредиторів ТОВ «НВП «Техно».
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 17.11.2025 у справі № 920/546/25(920/1305/25); скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.11.2025 у справі № 920/546/25(920/1305/25) про покладення субсидіарної відповідальності та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2025 апеляційну скаргу у справі № 920/546/25(920/1305/25) передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2025 у справі № 920/546/25(920/1305/25) витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/546/25(920/1305/25) за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича до відповідачів: 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 , 3) ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Сумській області про покладення субсидіарної відповідальності; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.11.2025 у справі № 920/546/25(920/1305/25) до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
29.12.2025 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно» арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича надійшли заперечення про відкриття апеляційного провадження.
09.01.2025 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі № 920/546/25(920/1305/25).
12.01.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 920/546/25(920/1305/25).
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/191/26 від 20.01.2026 у зв'язку із перебуванням судді Сотнікова С.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 920/546/25(920/1305/25).
Згідно з витягом до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2026 апеляційну скаргу у справі № 920/546/25(920/1305/25) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Козир Т.П., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2026 у справі № 920/546/25(920/1305/25) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.11.2025 у справі № 920/546/25(920/1305/25) - залишено без руху.
27.01.2026 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 у справі № 920/546/25(920/1305/25), зокрема, задоволено клопотання ОСОБА_1 , та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 17.11.2025 у справі № 920/546/25(920/1305/25); відкрито апеляційне провадження у справі № 920/546/25(920/1305/25); розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.11.2025 у справі № 920/546/25(920/1305/25) призначено на 11.03.2026.
16.02.2026 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно» арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого останній просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.11.2025 у справі № 920/546/25(920/1305/25), ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.11.2025 у справі № 920/546/25(920/1305/25) залишити без змін.
25.02.2026 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 до Північного апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно» арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича.
11.03.2026 у судове засідання не з'явилися представники учасників справи; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез'явлення суд не повідомили.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Необхідно вказати, що копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 у справі № 920/546/25(920/1305/25) було надіслано учасникам справи в електронний кабінет та засобами поштового зв'язку, що підтверджується довідками про доставку електронного документа та поштовими повідомленнями/поверненнями.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).
Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників учасників справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.11.2025 у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Разом з тим, судова колегія зазначає, що 21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Сумської області від 30.07.2025 у справі № 920/546/25 визнано банкрутом ТОВ НВП «Техно» (40020, м. Суми, проспект Перемоги, 18 ЄДРПОУ 32318365) відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича (Свідоцтво № 275 від 21.02.2013 року; адреса офісу: 40000, м. Суми, вулиця Кузнечна, 4).
10.09.2025 ліквідатор подав до суду заяву про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника від 10.09.2025 вих № 02-01/570 (вх. № 4888 від 10.09.2025). Відповідно до змісту поданої заяви просив суд:
- Залучити до участі у справі № 920/546/25 про банкрутство ТОВ «НВП «Техно» ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
- Покласти субсидіарну відповідальність по зобов'язання боржника - ТОВ «НВП «Техно» на ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
- Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) в солідарному порядку 633 753,70 гривень для забезпечення задоволення вимог кредиторів ТОВ «НВП «Техно» (код ЄДРПОУ 32318365).
- Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича (40000, м. Суми, вул. Кузнечна, 6.4, Ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір в сумі 6 056,00 гривень.
За наслідками розгляду заявлених арбітражним керуючим вимог ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.11.2025 у справі № 920/546/25(920/1305/25), серед іншого, заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника від 10.09.2025 № 02-01/570 (вх. № 4888 від 10.09.2025) задоволено; покладено субсидіарну відповідальність по зобов'язання боржника - ТОВ «НВП «Техно» на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ; стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в солідарному порядку 633 753,70 гривень для забезпечення задоволення вимог кредиторів ТОВ «НВП «Техно».
Ухвала суду мотивована доведеністю ліквідатором факту доведення боржника до банкрутства.
ОСОБА_1 з даною ухвалою суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права.
За твердженням скаржника, у матеріалах справи відсутні докази, які дають підстави Удовенку Р.П. та суду стверджувати про причинно-наслідковий зв'язок та наявність дії/ бездіяльність учасників ТОВ «НВП «Техно» щодо доведення останнього до банкрутства.
Крім того, апелянт стверджує що ні ліквідатором ні судом першої інстанції не було залучено до розгляду даної справи іншого співзасновника ТОВ «НВП «Техно» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Технолог» (код ЄДРПОК: 23633713), яке володіє 20% (двадцять відсотків) статутного капіталу боржника - при тому, що у висновку арбітражного керуючого Удовенка Р.П. наявна дана інформація, а також АК Удовенко Р.П. направляв на цінним поштовим відправленням на адресу ТОВ «Технолог» вимогу про надання бух.налог документації і печаток, а також наявний Статут боржника в якому зазначено що учасником являється також і ТОВ «Технолог».
Також скаржник зазначає, що арбітражний керуючий Удовенко Р.П. не звертався до правоохоронних органів із заявою про скоєння злочину, передбаченого ст.219 КК України і кримінальне провадження на даний час відсутнє, а тому підстав для висновків щодо доведення до банкрутства боржника у матеріалах справи відсутні.
Переглянувши в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали та дослідивши матеріали справи та подану ліквідатором заяву по суті заявлених в ній вимог, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
Відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.
Визначене нормами КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності, як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.
Об'єктом вказаного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до боржника, що лишились не задоволеними у справі про банкрутство.
Суб'єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб'єктом (суб'єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.
Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв'язку відносно порушення, передбаченого ч. 2 ст. 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.
Водночас при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб'єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов'язків та повноважень суб'єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення ч.ч. 1 і 3 ст. 4 КУзПБ.
Щодо об'єктивної сторони правопорушення для покладення на суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство слід зазначити, що хоча приписи ч. 2 ст. 61 КУзПБ і містять диспозицію (зміст) правопорушення - «доведення до банкрутства», за яке передбачена «санкція» у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб'єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.
Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб'єктів відповідальності на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності (ст. 42 ГК України).
Спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за дії/бездіяльність суб'єктів відповідальності, окрім вини, є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.
Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).
При цьому, виходячи з положень ст. 73 та ч. 1 ст. 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), суд наголошує, що обставини існування або відсутності будь-якого із елементів/ складових об'єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами.
Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об'єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб'єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об'єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), та відповідно не надає можливості визначити суб'єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на таких суб'єктів (зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 16.06.2020 у справі №910/21323/16).
Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона правопорушення.
При цьому, на ліквідатора відповідно до ч. 5 ст. 61 КУзПБ покладається обов'язок доведення причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) суб'єкта відповідальності та негативними наслідками (неплатоспроможністю боржника та відсутністю майна для задоволення вимог його кредиторів у процедурі банкрутства).
Водночас, притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.
З вищевикладеного можна дійти висновку, що у разі якщо після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, то такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника до поки такі особи не доведуть протилежного. (Аналогічні висновки містяться у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №917/1500/18(917/1932/20), від 07.04.2021 у справі №911/1815/17, від 24.02.2021 у справі №Б8/191-10, від 24.02.2021 у справі №902/1129/15(902/579/20).
Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «НВП «Техно» за 2023 - 2024 роки не подавало до фіскальних органів фінансової звітності. Остання фінансова звітність була подана за 2022 рік. Відповідно до інформації, що міститься в офіційно поданій фінансовій звітності за 2022 рік у підприємства обліковуються основні засоби на суму 43,6 тис. грн., запаси на 11,2 тис. грн., дебіторська заборгованість на суму 329,1 тис. грн., грошові кошти 4 тис. грн., та інші оборотні активи на суму 33,7 тис. грн. Уповноваженими особами не було передано ліквідатору зазначені активи, що обліковуються у фінансовій звітності.
Окрім цього, відповідно до отриманої ліквідатором інформації від ГУ ДПС у Сумській області Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Техно» має відкриті банківські рахунки в АТ «Укрсиббанк» та АТ КБ «Приватбанк». Відповідно до відповіді, отриманої від АТ «Укрсиббанк» встановлено, що починаючи з 01.01.2022 року рух коштів по рахунках відсутній. Відповідно до відповіді отриманої від АТ КБ «Приватбанк» встановлено, що починаючи з дати відкриття рахунків рух коштів не відбувався.
З цього слідує, що з 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Техно» не мало грошових коштів для здійснення господарської діяльності, відсутні обігові кошти, що в свою чергу призвело до загрози неплатоспроможності.
25.08.2025 ліквідатор направив вимогу керівнику банкрута та засновникам про передачу бухгалтерської та іншої документації, печатки і штампу, матеріальних цінностей. Як зазначає ліквідатор, на дату подання заяви, керівництвом підприємства, а ні засновниками вимогу ліквідатора виконано не було.
Як зазначено КГС ВС у постанові від 09.12.2021 у справі № 916/313/20 ненадання ліквідатору керівниками банкрута первинних фінансових документів боржника, аби визначити підстави для стягнення дебіторської заборгованості за умови істотного розміру цієї заборгованості в структурі активів боржника вважаються бездіяльністю, яка не відповідає інтересам цієї юридичної особи та є недобросовісною, вчиненою на шкоду кредиторам банкрута, і не дає змогу ліквідатору здійснити дії з повернення цієї дебіторської заборгованості. Така бездіяльність є підставою для притягнення до субсидіарної відповідальності.
Слід зауважити, що відповідачі у справі не надали пояснень стосовно обставин здійснення господарської діяльності та добросовісності/недобросовісності своєї бездіяльності, яка виражена у ненаданні ліквідатору колишніми керівниками банкрута первинних фінансових документів боржника.
Судова колегія звертає увагу, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Будь-яка господарська операція, дія (бездіяльність) суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.
Очевидно, що ненадання ліквідатору керівниками банкрута первинних фінансових документів боржника задля визначення підстав для стягнення дебіторської заборгованості за умови істотного розміру цієї заборгованості в структурі активів боржника, є бездіяльністю, котра не відповідає інтересам цієї юридичної особи та є недобросовісною, вчинена на шкоду кредиторам банкрута, та не дозволяє ліквідатору здійснити дії з повернення цієї дебіторської заборгованості. Тобто бездіяльність відповідачів стосовно непередачі документів зробили неможливим реалізацію активів боржника у вигляді дебіторської заборгованості та наповнення ліквідаційної маси, що спростовує висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність причинного зв'язку між діями щодо приховування документів та доведенням боржника до банкрутства.
А відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.05.2021, документ є рухомою, неподільною, визначеною індивідуальними ознаками, неспоживчою річчю, тобто є майном в розумінні цивільного законодавства. Крім того, зроблено висновок, що колишній керівник товариства за актом приймання-передавання має передати новопризначеному керівнику товариства всі документи, які знаходяться в діловодстві товариства.
Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором проаналізовано реєстр судових рішень та зроблено аналіз судових рішень, де стороною у справі є ТОВ «НВП «Техно». Було встановлено, що протягом 2022, 2023 років до ТОВ «НВП «Техно» подано ряд позовних заяв від колишніх працівників підприємства про стягнення заборгованості по заробітній платі. У всіх позовних заявах розрахунок заборгованості починається з 01.07.2021 року. Тобто ще з 2021 року підприємство не могло здійснювати виплату заробітної плати, як того вимагає трудове законодавство.
Вищезазначене свідчить про те, що починаючи з 2021 року підприємство мало загрозу неплатоспроможності, а фактично було вже неплатоспроможним, оскільки не мало власних чи позичкових коштів для проведення розрахунків по оплаті праці.
Відповідно до ст.91 Кодексу України з процедур банкрутства боржник, його засновники (учасники, акціонери), власник майна (орган, уповноважений управляти майном), а також інші особи несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства, незаконні дії у разі банкрутства.
Приховуванням банкрутства визнається умисне невиконання керівником (органом управління) боржника передбаченого цим Кодексом обов'язку у визначений строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі стійкої фінансової неспроможності боржника і відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора. Відповідно до статуту ТОВ «НВП «Техно» вищим органом товариства є загальні збори учасників.
Відповідно до ст. 4. Кодексу України з процедур банкрутства - Засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника.
У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов'язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.
Засновники (учасники, акціонери) боржника, власники майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитори боржника, інші особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника можуть надати боржнику фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство).
Жодних дій направлених на запобігання банкрутству ТОВ «НВП «Техно» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зроблено не було, а більше того їх дії призвели до банкрутства підприємство та нанесли збитки кредиторам.
Також керівником та засновниками ТОВ «НВП «Техно» не виконано вимоги ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).
Відповідно до ст. 9-1 Кодексу України з процедур банкрутства Приховуванням банкрутства визнається умисне невиконання керівником (органом управління) боржника передбаченого цим Кодексом обов'язку у визначений строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі стійкої фінансової неспроможності боржника і відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора.
До засновника може бути застосована субсидіарна відповідальність у зв'язку з його бездіяльністю в органі управління боржником, що мало наслідком стійку неплатоспроможність боржника та відсутність у нього будь-яких активів на час проведення ліквідаційної процедури для задоволення вимог кредиторів (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.12.2021 у справі № 916/313/20), від 28.07.2021 у справі № 917/1500/18(917/1932/20).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 62 КУзПБ до ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання.
Під час проведення ліквідаційної процедури ТОВ «НВП «Техно» не було виявлено майнових активів, які б було можливо включити до складу ліквідаційної маси з подальшим їх продажем та погашення кредиторських вимог.
При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, серед іншого, прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо. Такий обов'язок встановлено у частині другій статті 59 КУзПБ.
З огляду на матеріали справи, у період, за який були встановлені порушення податкового законодавства (починаючи з 2022 року), учасниками ТОВ «НВП «Техно» були: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Провадження у справі про банкрутство ТОВ «НВП «Техно» відкрито 07.05.2025.
Ініціюючим кредитором та єдиним кредитором у справі є ГУ ДПС у Сумській області.
Підставою для відкриття провадження у справі стала заборгованість перед ГУ ДПС у Сумській області, яка виникла 2022 році на підставі поданих боржником декларацій та податкової звітності
Таким чином, існує причинно-наслідковий зв'язок між виникненням заборгованості перед єдиним кредитором по справі ГУ ДПС у Сумській області, банкрутством боржника та винними діями/бездіяльністю осіб, які у вищевказаний період були відповідальними за ведення господарської діяльності боржника.
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як засновники товариства належним чином не здійснювали контроль за господарською діяльністю ТОВ «НВП «Техно», у межах своєї компетенції не приймали рішень щодо покращення ситуації з платоспроможністю підприємства, не вжили своєчасних заходів для запобігання банкрутству та оздоровлення майнового стану боржника.
Посилання апелянта на те, що арбітражний керуючий не звертався до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину, передбаченого ст. 219 Кримінального кодексу України, колегія суддів також відхиляє.
В силу положень ч. 3 цієї статті ГК України умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.
Передбачено такі види юридичної відповідальності за вказані види порушення вимог законодавства про банкрутство: кримінальна (ст. 219 КК України), адміністративна (ст. ст. 164-15, 166-16, 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та цивільна - субсидіарна як різновид цивільної (ч. 2 ст. 61 КУзПБ), ч. 4 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» тощо).
Субсидіарна відповідальність - це додаткова відповідальність осіб, які разом з боржником відповідають за його зобов'язаннями у випадках, передбачених, зокрема, КУзПБ.
Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб'єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам. Вона є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, оскільки законодавство не пов'язує можливості покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності в порядку ч. 2 ст. 61 КУзПБ з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення. У цьому випадку особи згідно зі спеціальним приписом КУзПБ притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення.
У цих висновках суд звертається до сталої правової позиції (з урахуванням тотожного регулювання питання субсидіарної відповідальності посадових осіб боржника та його засновників як за ст. 61 КУзПБ, так і ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), що сформульована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30.01.2018 у справі №923/862/15, від 28.08.2018 у справі №927/1099/13, від 18.10.2018 у справі №923/1297/14, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15, від 03.09.2019 у справі №923/1494/15, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11.
Разом з тим, маючи відповідний обов'язок доказати відсутність своєї вини, ОСОБА_1 ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції відповідних доводів ліквідатора банкрута, викладених у заяві про покладення на керівників субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника, не спростував та жодних доказів на підтвердження відсутності у нього вини у доведенні боржника до банкрутства та суду не надав.
В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти російської федерації» зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України»).
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Трофимчук проти України» зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, та колегія суддів дійшла висновку, що у цій справі ліквідатором у заяві про покладання субсидіарної відповідальності викладено усі складові елементи цього господарського правопорушення, а судом першої інстанції їх розглянуто та ухвалено обґрунтоване рішення про стягнення з відповідачів відповідних сум.
Інші доводи ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвалу місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо необхідності відмови у задоволені заяви арбітражного керуючого безпідставні, необґрунтовані та недоведені, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування ухвали суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.11.2025 у справі № 920/546/25(920/1305/25) залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 920/546/25(920/1305/25) повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено та підписано - 12.03.2026.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Т.П. Козир
О.М. Остапенко