вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" березня 2026 р. Справа№ 910/11385/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Андрієнка В.В.
За участю секретаря судового засідання Місюк О.П.
та представників сторін:
позивача -не з'явився;
відповідача - Подольський А.А.
розглянувши матеріали апеляційних скарг Державного підприємства "Гарантований покупець" та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025
у справі №910/11385/25 (суддя - Демидов В.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення заборгованості.
У вересні 2025 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення заборгованості за договором у розмірі 195331514,07 грн та 3% річних у сумі 444209,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 від 25.06.2019.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 (повне рішення складене 18.12.2025) у справі №910/11385/25 позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь позивача заборгованість у розмірі 195331514,07 грн та 3% річних у розмірі 235498,74 грн, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвали нове рішення про відмову в позові.
Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування обставин справи, з порушенням приписів матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимоги апеляційної скарги скаржник вказує, що система управління ринком експлуатується і підтримується Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго", останнє самостійно визначає обсяги небалансів кожного учасника ринку, самостійно розраховує всі складові ціни електричної енергії для врегулювання небалансів. Забезпечити коректність розрахунків небалансів електричної енергії та виставлення відповідних платіжних документів у відповідності до Правил ринку зі сторони позивача покликаний щорічний аудит системи управління ринком. Проте, позивач не забезпечив проведення аудиту системи управління ринком, що ставить під сумнів правильність роботи системи управління ринком як в цілому, так і в частині коректності проведення розрахунків обсягу та вартості небалансів електричної енергії, стягнути які просить позивач.
Апелянт відмічає, що на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем долучено до матеріалів справи звіти про коригування та місячні звіти, які в розумінні Правил ринку не є платіжними документами, тоді як в даному випадку платіжним документом є рахунок.
Окрім того відповідач стверджує, що предметом доказування у справі про стягнення заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії є звернення Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до установи банку про перерахування коштів з ескроу рахунку гарантованого покупця та отримання відмови у здійсненні такого перерахунку з підстав відсутності коштів. Однак матеріалами справи не підтвердженого факту відсутності коштів на ескроу рахунку гарантованого покупця для оплати небалансів електричної енергії.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.01.2026 апеляційну скаргу у справі №910/11385/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Демидова А.М.
Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції з апеляційною скаргою звернулося Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 209710,37 грн та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ухвалено без з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права.
Позивач відмічає, що звертаючись до суду з даним позовом Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" просило суд стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" заборгованість за договором у розмірі 195331514,07 грн та 3% річних у сумі 444209,11 грн. Основна заборгованість відповідача за договором про врегулювання небалансів електричної енергії нарахована станом на 04.09.2025. Нарахування 3% річних здійснено позивачем також на вказану дату. Проте, через помилку допущену при завантаженні додатків до позовної заяви, був долучений розрахунок 3% річних станом на 22.08.2025 (у розмірі 235498,74 грн).
Водночас, суд першої інстанції на стадії розгляду справи по суті, досліджуючи докази не звернув увагу на помилковість розрахунку позивача і не надав останньому можливості надати свої пояснення. Фактично, суд з'ясував, що розрахунок сум, що стягується не відповідає позовним вимогам лише на стадії прийняття рішення, чим, на переконання скаржника, порушив як норми процесуального права, так і право позивача на задоволення його вимог, викладених у позовній заяві.
Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Північного апеляційного господарського суду від 07.01.2026 апеляційну скаргу у справі №910/11385/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Демидова А.М.
12.01.2026 суддя Демидова А.М. заявила самовідвід від розгляду справи №910/11385/25 на підставі ст. 35 ГПК України з метою недопущення сумнівів у її неупередженості, які можуть виникнути у зв'язку з тим, що родич її близької особи розглядав дану справу в суді першої інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 задоволено заяву судді Демидової А.М. про самовідвід від розгляду справи №910/11385/25 та передано її матеріали для здійснення повторного автоматизованого розподілу.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 апеляційні скарги у справі №910/11385/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 апеляційні скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишено юз руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано строк на усунення недоліків.
Після усунення недоліків апеляційних скарг, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Державного підприємства "Гарантований покупець" та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/11385/25, розгляд апеляційних скарг вирішено здійснювати спільно в одному провадженні у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу призначено до розгляду на 10.03.2026.
17.02.2025 через електронний суд від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останнє просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, вказуючи, що з урахуванням принципу змагальності сторін, суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними своїх прав, передбачених цим кодексом, а не надає переваги одній зі сторін у вигляді самостійного проведення розрахунку суми, що підлягає стягненню, поза межами наданих учасником тих чи інших розрахунків своїх вимог.
18.02.2026 відзив на апеляційну скаргу надійшов від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", згідно якого позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.
Позивач вказує, що дотримання позивачем положень ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії не є предметом позовних вимог у даній справі. Водночас, позивачем проведено щорічні аудити системи управління ринком відповідно до Правил ринку за 2021, 2022 та 2023 роки. Дані звіти опубліковані на офіційному сайті позивача.
Також позивач стверджує, що згідно Правил ринку, підставою для списання коштів з рахунку ескроу наразі є не виставлений рахунок, а факт формування відповідного (декадного або місячного) звіту.
10.03.2026 до суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого повідомлено про неможливість представника позивача адвоката Остапенка С.Л. взяти участь у судовому засіданні 11.03.2026, у зв'язку із участю в іншому судовому засіданні в Господарському суді Львівської області у справі №914/363/26.
Колегія суддів розглянувши вказане клопотання позивача дійшла наступних висновків.
Частиною 1 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Провадження за вказаними апеляційними скаргами у цій справі відкрито ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026.
Як вбачається із довідки про доставку електронного документа копію вказаної ухвали отримано позивачем 03.02.2026.
А відтак скаржник мав достатньо часу для забезпечення належного представництва своїх інтересів в суді апеляційної інстанції.
При цьому, сторони не обмежені в кількості уповноважених представників для представництва їх інтересів у суді.
Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.
Відтак, колегія суддів у цьому випадку не визнає поважними причини неявки у судове засідання 10.03.2026 у цій справі уповноваженого представника позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційних скарг у судовому засіданні 10.03.2026 за відсутності уповноваженого представника позивача. Відсутність представника позивача в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційних скарг та не повинна заважати здійсненню правосуддя, оскільки процесуальну позицію скаржника викладено у апеляційній скарзі та у відзиві.
Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати оскаржуване рішення, відмовити в задоволенні позову. Заперечував проти доводів скарги позивача, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Я слідує з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є оператором системи передачі (надалі - ОСП) на якого, зокрема, покладено функції адміністратора розрахунків (АР).
Державне підприємство "Гарантований покупець" є учасником ринку електричної енергії на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця.
25.06.2019 Державне підприємство "Гарантований покупець" подано до ОСП заяву про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії.
Листом №01/23263 від 26.06.2019 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" повідомило Державне підприємство "Гарантований покупець" про приєднання останнього до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучення до реєстру учасників ринку (ідентифікатор договору №0414-01051, дата акцептування 25.06.2019).
Отже, з 25.06.2019 діє укладений між сторонами договір про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051.
Надалі, наказом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" №393 від 08.07.2024 затверджено умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії (внесено зміни до умов раніше укладеного договору та затверджено його нові умови).
Згідно з п. п. 1.3 та 1.4 договору сторона, відповідальна за небаланс в якості учасника ринку (СВБ) врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. Оператор системи передачі (ОСП) врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами ринку.
Відповідно до п. 1.5 договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Пунктами 2.1 та 2.2 договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
Згідно з пп. 1 та 3 п. 3.3 договору ОСП зобов'язаний: виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку; проводити розрахунки з СВБ у порядку та терміни, визначені Правилами ринку.
Відповідно до пп. 1 та 6 п. 3.4 договору СВБ має право: на доступ до інформації щодо розрахунків платежів, що формуються АР для СВБ відповідно до Правил ринку; отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання на ринку електричної енергії та за результатами інших платежі, передбачених Правилами ринку.
Згідно з п. 5.1 договору формування ОСП декадних звітів, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунках ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюється відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим договором.
Відповідно до п. 5.6 договору подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.
ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувається в електронній формі, що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі інтернет за посиланням https://online.ua.energy, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою акта (п. 5.9 договору).
СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) (п. 5.10 договору).
Згідно з п. 9.1 договору цей договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВП відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання.
Водночас, п. 9.2 договору передбачено, що якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах.
Договір зі змінами оприлюднюється на веб-сайті ОСП. Якщо учасник ринку не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим договором (п. 10.3 договору).
На виконання умов договору між сторонами на постійній основі здійснювалося врегулювання небалансів електричної енергії шляхом укладення правочинів купівлі-продажу електричної енергії між ними.
За період червень - липень 2025 року (коригування за травень 2025, грудень 2024) позивач направив відповідачу наступні акти:
- акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.06.2025 №СВБ_02_2025_06_0414 згідно з договором від 25.06.2019 №0414-01051, у п. 2.1 якого зазначено: "Сума коштів, яка підлягає оплаті (списання з рахунку ескроу) зі сторони СВБ, за електричну енергію для врегулювання небалансів: 38180999,69 грн, в т.ч. ПДВ 6363499,95 грн;
- акт корегування від 23.07.2025 №СВБ_К_03_2025_05_0414 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.05.2025 №СВБ_02_2025_05_0414 згідно з договором від 25.06.2019 №0414-01051, у п. 1 якого зазначено: "Сума збільшення обсягу 0,009319 МВт-год та збільшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої СВБ, становить 79,10 грн, в тч. ПДВ 13,18 грн, сума збільшення обсягу 0,005260 МВт-год та зменшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої ОСП, становить 2,04 грн, в т.ч. ПДВ 0,34 грн;
- акт корегування від 24.07.2025 №СВБ_К_04_2024_12_0414 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.12.2024 №СВБ_02_2024_12_0414 акту корегування від 25.02.2025 №СВБ_К_03_2024_12_0414 згідно з договором від 25.06.2019 №0414-01051, у п.2 "Розрахунки СВБ" якого зазначено: "Сума коштів, яка підлягає оплаті за електричну енергію для врегулювання небалансів: 29,73 грн, в т.ч. ПДВ 4,95 грн";
- акт від 31.07.2025 №СВБ_02_2025_07_0414 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів згідно з договором від 25.06.209 №0414-01051 у п. 2.1 якого зазначено: "Сума коштів, яка підлягає оплаті (списання з рахунку ескроу) зі сторони СВБ, за електричну енергію для врегулювання небалансів: 157150403,51 грн, в т.ч. ПДВ 26191733,92 грн".
Також на виконання умов договору та п. 7.7.1. Правил ринку позивачем в системі MMS були сформовані місячні звіти на оплату, а саме:
- місячний звіт №1107202500316 від 11.07.2025 на суму 38180999,69 грн (разом з ПДВ) за розрахунковий період червень 2025 року;
- звіт коригування №2307202500287 від 23.07.2025 на суму 81,14 грн (разом з ПДВ) за розрахунковий період травень 2025 року (02_Місячний звіт 01-30.06.2025);
- звіт коригування №2407202500798 від 24.07.2025 на суму 29,73 грн (разом з ПДВ) за розрахунковий період грудень 2024 року (04_ Звіт коригування 01-31.12.2024);
- місячний звіт №1108202500311 від 11.08.2025 на суму 157150403,5 грн (разом з ПДВ) за розрахунковий період липень 2025 року (02_Місяний звіт 01-31.07.2025).
Матеріали справи містять копії скріншотів направлення повідомлення про формування коригувальних та місячних звітів, актів купівлі-продажу та актів коригування відповідачу.
Посилаючись на те, що відповідач впродовж 2 робочих днів не забезпечив на рахунку ескроу кошти для оплати небалансів відповідно до акту за червень-липень 2025, коригування за грудень 2024, червень 2025, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 195331514,07 грн та 3% річних у сумі 444209,11 грн.
Відповідач заперечував проти задоволення позову вказуючи на те, що позивач не забезпечив проведення аудиту системи управління ринком, відповідний звіт на своїй офіційній вебсторінці в мережі Інтернет не оприлюднив, що ставить під сумнів правильність роботи системи управління ринком як в цілому, так і в частині коректності проведення розрахунків обсягу та вартості небалансів електричної енергії. Надані позивачем звіти в розумінні Правил ринку не є платіжними документами.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за договором суд виходив з того, що відповідно до умов договору та положень Правил ринку, відповідач в порушення умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії не забезпечив на своєму рахунку ескроу наявність коштів, в обсязі, достатньому для оплати небалансів відповідно до акту за червень-липень 2025, коригування за грудень 2024, червень 2025, з огляду на що заборгованість відповідача перед позивачем за спірним договором станом на 04.09.2025 становить 195331514,07 грн. При цьому, суд першої інстанції встановивши, що прохальна частина позовної заяви містить вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 444209,11 грн, проте згідно наданого позивачем розрахунку 3% річних нараховані за період до 22.08.2025 у розмірі 235498,74 грн, дійшов висновку про часткове задоволення вимоги в частині стягнення 3% у розмірі 235498,74 грн.
Проте, колегія суддів не погоджується з наведеними вище висновками місцевого господарського суду в частині визначення періоду нарахувань 3% річних, враховуючи наступне.
Предметом спору є вимоги про стягнення заборгованості по договору про врегулювання небалансів електричної енергії.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (. 1 ст. 626 ЦК України).
Частиною 1 статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором приєднання та стосується врегулювання небалансів електричної енергії.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначено Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон).
Відповідно до ст. 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема, про врегулювання небалансів.
У п. п. 7, 12, 46, 89 ч. 1 Закону наведені такі визначення: балансуючий ринок електричної енергії - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії; відповідальність за баланс - зобов'язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів; небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку; сторона, відповідальна за баланс - учасник ринку, зобов'язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).
Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 33 Закону оператор системи передачі: придбаває послуги з балансування на ринкових недискримінаційних і прозорих засадах та забезпечує функціонування балансуючого ринку у порядку, визначеному цим Законом, Правилами ринку та Кодексом системи передачі, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.
Згідно із ч. ч. 1 та 2 ст. 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії. З метою врегулювання небалансів з оператором системи передачі учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою відповідальність іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до балансуючої групи. Електропостачальники є сторонами, відповідальними за баланс своїх споживачів. Сторони, відповідальні за баланс, зобов'язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед оператором системи передачі.
Згідно з умовами укладеного між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго", як ОСП, АР, та Державним підприємством "Гарантований покупець", як СВБ, договору про врегулювання небалансів електричної енергії, СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Главою 2 договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються адміністратором розрахунків (АР) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
Згідно з п. 5.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 1.1.2 глави 1.1., п. 1.11.1 та п. 1.11.8 глави 1.1 розділу І Правил ринку, система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.
За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
Згідно з п. 5.25.1 глави 5.25 V Правил ринку щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному постачальнику послуг з балансування (ППБ) та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ.
Відповідно до ч. 7 ст. 68 Закону «Про ринок електричної енергії» за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (п. 5.6 договору).
Порядок розрахунків та подання платіжних документів за небаланси електричної енергії врегульовані у розділі 7.3 Правил ринку.
Так, відповідно до п. 7.3.2 Правил ринку для формування місячного звіту СВБ (сторони відповідальної за баланс) АКО (Адміністратор комерційного обліку) на дев'ятий день місяця, наступного за розрахунковим, надає АР (Адміністратору розрахунків) сертифіковані дані комерційного обліку за розрахунковий місяць.
АР через СУР (систему управління ринком), на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування місячного звіту СВБ.
СВБ зобов'язана впродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування місячного звіту СВБ забезпечити на рахунку ескроу СВБ наявність коштів, вільних від інших зобов'язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до місячного звіту СВБ.
З урахуванням даних місячного звіту СВБ оформлюється акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у порядку, встановленому договором про врегулювання небалансів електричної енергії. АР о 08:00 на третій робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП кошти в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів.
Якщо за результатами місячного звіту СВБ має відбутись списання для АР (нарахування для СВБ), АР на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок СВБ відповідно до акта купівлі-продажу небалансів електричної енергії.
У разі недостатності на рахунку ескроу СВБ коштів, вільних від інших зобов'язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, АР вживає заходів, передбачених главою 1.7 розділу I цих Правил.
Колегія суддів звертає увагу, що у системі управління ринком АР сформував місячні звіти за спірний період, про що свідчать долучені до матеріалів справи скріншоти витягів з СУР.
Слід зауважити, що роздруківки знімків екранів комп'ютера є паперовою копією електронного доказу (п. 82 постанови Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №914/1003/21). Відтак, надані позивачем скріншоти є належними та допустимими доказами у справі.
З огляду на викладене, відповідач зобов'язаний оплатити вартість небалансів електричної енергії, поставлених йому за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, на четвертий робочий день з дня надсилання позивачем повідомлення про формування місячного звіту на електронну адресу відповідача.
При цьому є безпідставними твердження відповідача про те, що звіти про коригування та місячні звіти, не є платіжними документами, а відтак, строк для оплати за договором не настав, позаяк згідно умов договору та Правил ринку підставою для списання коштів з рахунку ескроу є не виставлений рахунок, як помилково стверджує відповідач, а факт формування відповідного (декадного чи місячного) звіту.
Відповідно до п.п. 5.7, 5.8 договору, якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у первинному документі, то вона зобов'язана повідомити про це ОСП протягом двох робочих днів з дня його виставлення. Наявність заперечень СВБ не є підставою для несвоєчасного забезпечення СВБ наявності коштів на рахунку ескроу та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП. Надані заперечення враховуються ОСП при обчисленні платежів у порядку, передбаченому Правилами ринку.
Жодні заперечення на суму сформованих місячних звітів від відповідача не надходило.
Також судом встановлено, що в порядку, передбаченому п. 5.9 договору про врегулювання небалансів електричної енергії в редакції, чинній в оспорюваний період, позивачем направлено відповідачу акти купівлі-продажу електричної енергії та акти корегування, які підтверджують спірну заборгованість, які підписані уповноваженими представниками сторін за допомогою КЕП, що, в свою чергу, підтверджує факт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів відповідачем в обсягах і вартостях, зазначених у звітах за червень-липень 2025 року, звітах корегування за травень 2025 року, грудень 2024 року, за договором про врегулювання небалансів електричної енергії.
З врахуванням зазначеного вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, який відповідальний за баланс на ринку електричної енергії (СВБ), відповідно до своїх зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії в редакції, чинній в оспорюваний період, повинен оплачувати електричну енергію, придбану у позивача за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії, відповідно до звітів, актів та актів корегування, складених адміністратором розрахунків; оплата здійснюється з рахунку ескроу СВБ на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ОСП на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту на електронну адресу відповідача.
Разом з тим, Державне підприємство "Гарантований покупець" впродовж двох робочих днів не забезпечило на рахунку ескроу кошти в необхідному розмірі, які мали бути перераховані з рахунку ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП, для оплати відповідачем небалансів за червень - липень 2025 року, коригування за грудень 2024 року, червень 2025 року.
Згідно з пп. 2 п. 3.2 договору ОСП має право на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді.
Твердження відповідача стосовно того, що позивачем не доведено факту відсутності коштів на ескроу рахунку гарантованого покупця для оплати небалансів електричної енергії колегія суддів відхиляє, оскільки саме сторона, відповідальна за баланс (СВБ), зобов'язана самостійно здійснювати розрахунки та перераховувати кошти за небаланси на рахунок ОСП у встановлені терміни. ОСП у свою чергу, формує звіти, які є підставою для оплати.
Північний апеляційний господарський суд зазначає, що особливості процедури розрахунків вартості небалансу електричної енергії, визначаються з урахуванням положень укладеного між сторонами договору, Правил ринку, а також Закону України "Про ринок електричної енергії". Такі умови регламентують взаємовідносини між суб'єктами господарювання в межах функціонування ринку електричної енергії, зокрема визначають алгоритм розрахунків, підстави для виникнення зобов'язань, обсяг відповідальності сторін та особливості визначення грошових зобов'язань у сфері постачання та споживання електричної енергії.
Стосовно доводів відповідача про порушення позивачем своїх зобов'язань, передбачених ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП №1388 від 09.11.2017, в частині проведення щорічного аудиту системи управління ринком відповідно до Правил ринку, колегія суддів відмічає, що дотримання позивачем положень ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії не є предметом позовних вимог у даній справі. До того ж, позивачем проведено щорічні аудити системи управління ринком відповідно до Правил ринку за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки, що вбачається з офіційного сайту Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" за посиланням https://ua.energy/uchasnikam_rinku/market-management-system/#1695652893039-869ec10e-69bf.
За встановлених обставин справи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що строк здійснення відповідачем оплати заборгованості за електричну енергію для врегулювання небалансів за спірний період настав, внаслідок чого права позивача є порушеними та підлягають захисту судом.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що невиконане зобов'язання відповідача за договором становить 195331514,07 грн. Доказів у спростування заборгованості по договору з оплати електричної енергії для врегулювання небалансів відповідачем не надано, спірну заборгованість не погашено.
Щодо заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 444209,11 грн, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
З огляду на прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 3% річних.
Як було зазначено, за результатами розгляду даного спору суд першої інстанції встановивши, що прохальна частина позовної заяви містить вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 444209,11 грн, проте розрахунок 3% річних здійснено за період до 22.08.2025 у розмірі 235498,74 грн, дійшов висновку про часткове задоволення вимоги в частині стягнення 3% у розмірі 235498,74 грн.
Однак, колегія суддів не погоджується з наведеним висновком місцевого господарського суду щодо визначення періоду нарахувань 3% річних.
Згідно ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суду, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до приписів ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. ст. 13, 14, 73-80, 162 ГПК України, обов'язок надання суду обґрунтованого розрахунку позовних вимог та надання доказів на підтвердження його обґрунтованості, тобто доведення перед судом його правильності та достовірності, покладено саме на позивача. Суд, в свою чергу, оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Тобто, суд перевіряє правильність та обґрунтованість розрахунку позовних вимог в ракурсі відповідності останнього вимогам чинного законодавства та умовам договору на підставі наданих позивачем доказів. При цьому на суд не покладено обов'язок здійснювати замість позивача розрахунок чи перерахунок позовних вимог. Встановивши, що розрахунок позовних вимог не відповідає критерію обґрунтованості, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, з метою всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору, зобов'язаний надати можливість позивачу надати інший розрахунок позовних вимог або ж навести перед судом додаткові доводи на обґрунтування розрахунку позовних вимог чи надати додаткові докази.
У той же час, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.
Так, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.10.2020 у справі №911/19/19 зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем). Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 12.10.2023 у справі №308/3956/15-ц та від 24.10.2024 у справі №752/8103/13-ц.
Отже, суд першої інстанції, з'ясувавши, що прохальна частина позовної заяви містить вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 444209,11 грн, проте розрахунок 3% річних здійснено за період до 22.08.2025 у розмірі 235498,74 грн, міг зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. Окрім того, враховуючи, що позивач визначив 04.09.2025 датою прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором, суд мав можливість самостійно визначити суми нарахувань 3% річних не виходячи при цьому за межі зазначеного позивачем максимального розміру стягуваної суми.
Водночас, суд першої інстанції не вчинив жодних дій для з'ясування обставин, пов'язаних з правильністю здійснених позивачем нарахувань 3% річних, як і не здійснив власного розрахунку заявлених вимог з урахуванням конкретних обставин даної справи, чим порушив приписи процесуального права.
За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки заявлених позивачем до стягнення 3% річних за загальний період з 26.07.2025 по 04.09.2025 колегією суддів встановлено вірність нарахувань позивача, розмір 3% річних становить 444209,11 грн, як і було заявлено в прохальній частині позову. Отже, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних у сумі 209710,37 грн, як слушно відображено позивачем в апеляційній скарзі.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).
Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку стосовно того, що оскільки судом апеляційної інстанції встановлено факт неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин пов'язаних з правильністю здійснення позивачем розрахунку 3% річних, чим порушено норми процесуального права, рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/11385/25 підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог, з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову. А отже, вимоги апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" підлягають задоволенню, тоді як апеляційна скарга Державного підприємства "Гарантований покупець" не підлягає задоволенню.
Враховуючи часткове скасування оскаржуваного судового рішення, у відповідності до ч. 14 ст. 129 ГПК України, суд апеляційної інстанції змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на задоволення позову в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" покладаються на відповідача.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець", судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/11385/25 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення.
4. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/11385/25 викласти в наступній редакції:
« 1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, код ЄДРПОУ 43068454) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227) заборгованість у розмірі 195331514 (сто дев'яносто п'ять мільйонів триста тридцять одну тисячу п'ятсот чотирнадцять) грн 07 коп., 3% річних у розмірі 444209 (чотириста сорок чотири тисячі двісті дев'ять) грн 11 коп. та судовий збір у розмірі 847840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп.».
5. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, код ЄДРПОУ 43068454) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227) 3774 (три тисячі сімсот сімдесят чотири) грн 79 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
6. Витрати Державного підприємства "Гарантований покупець" по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
7. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
8. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.
Повна постанова складена 12.03.2026.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді С.І. Буравльов
В.В. Андрієнко