79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"05" березня 2026 р. Справа № 914/1663/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.
секретар судового засідання Хом'як Х.А.
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.12.2025 (повне рішення складено 11.12.2025, суддя Петрашко М.М.)
за матеріалами заяви ОСОБА_1
про скасування заходів забезпечення позову
у справі № 914/1663/23
за позовом Акціонерного товариства "Прокредит Банк"
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод"
до відповідача-2 ОСОБА_2
до відповідача-3 Приватного підприємства "Цареводарівка"
до відповідача-4 Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора"
до відповідача-5 Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора"
про стягнення 1036362,42 доларів США
За участю представників:
від скаржника - Кузнєцов Д.О. (в режимі відеоконференцзв'язку)
від позивача - не з'явився
від відповідача 1 - не з'явився
від відповідача 2 - Вініченко В.В. (в режимі відеоконференцзв'язку)
від відповідача 3 - не з'явився
від відповідача 4 - не з'явився
від відповідача 5 - не з'явився
Господарський суд Львівської області в рішенні від 11.12.2025 постановив відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 914/1663/23.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.12.2025 та прийняти нове судове рішення, яким задоволити заяву ОСОБА_1 та скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.07.2023 у справі № 914/1663/23 в частині накладення арешту на цех ТНС Д-2, загальною площею 1235 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 22.12.2025, склад колегії з розгляду справи № 914/1663/23 визначено: головуюча суддя Орищин Г.В., судді Галушко Н.А., Желік М.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.12.2025 у цій справі.
24.02.2026 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження у справі № 914/1663/23.
При постановленні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що заявник, ОСОБА_1 , не є учасником справи № 914/1663/23, в якій вжито заходи забезпечення позову у вигляді арешту цеху ТНС літ. Д-2, накладеного ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.07.2023 на майно відповідача 2 - ОСОБА_2 .
Суд встановив, що право власності ОСОБА_1 на вказане майно, набуте ним на законних підставах через придбання на електронних торгах ДП «СЕТАМ», однак, не встановлює його статус у справі, а тому він не має права самостійно звертатися з заявою про скасування заходів забезпечення позову. Крім того, суд зазначив, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 21.07.2023, продовжують діяти до повного виконання рішення суду, оскільки станом на момент розгляду заяви, виконавче провадження № 75555920 щодо примусового виконання рішення у справі № 914/1663/23 було відкрито і залишалося невиконаним. Суд підкреслив, що механізму для скасування заходів забезпечення позову за наявності відкритого виконавчого провадження та невиконаного рішення, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.
Враховуючи наведені обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 914/1663/23.
ОСОБА_1 не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду, оскаржив його в апеляційному порядку, зокрема, зазначив що:
- ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.07.2023 у справі № 914/1663/23 накладено арешт на нерухоме майно - цех ТНС літ. Д-2 за адресою: АДРЕСА_1 , як захід забезпечення позову АТ «Прокредит Банк». Надалі, у межах зведеного виконавчого провадження за рішеннями судів про стягнення заборгованості зазначене майно було реалізоване на електронних торгах ДП «СЕТАМ», переможцем яких став ОСОБА_1 . Після повної сплати вартості об'єкта приватним виконавцем складено акт про проведений аукціон, а нотаріусом видано свідоцтво та здійснено державну реєстрацію права власності за новим власником. Попри це, арешт, накладений у справі № 914/1663/23, продовжує діяти та обмежує реалізацію прав власника, а суд першої інстанції відмовив у його скасуванні з підстав того, що заявник не є учасником цієї справи;
- положеннями ст. 145 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані у разі відпадіння потреби в їх застосуванні, зміни обставин, що зумовили їх запровадження, або якщо такі заходи перешкоджають належному виконанню судового рішення. У даному випадку, після накладення арешту відбулися істотні зміни обставин - майно було реалізовано на публічних електронних торгах у межах виконавчого провадження, а право власності на нього зареєстровано за новим власником;
- оскільки після застосування заходів забезпечення позову спірне майно було законно реалізоване на публічних торгах і перейшло у власність добросовісного набувача, потреба у подальшому існуванні арешту відпала, а його збереження необґрунтовано обмежує право власності нового власника.
Скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, відповідач 2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому висловив свої заперечення на доводи апелянта. Зокрема зазначив, що:
- ОСОБА_1 не є учасником справи № 914/1663/23 і судами у цій справі його права та інтереси не вирішувалися;
- заходи забезпечення позову застосовуються як гарантія виконання рішень суду і мають тимчасовий характер. Вони можуть бути скасовані або змінені лише у передбачених законом випадках та за клопотанням учасника справи. Лише учасники справи можуть звертатися з клопотанням про скасування або зміну заходів забезпечення позову, тоді як особа, яка не є учасником справи, може оскаржити заходи забезпечення лише шляхом подання окремого позову про зняття арешту з майна. Виконавче провадження у справі № 914/1663/23 станом на сьогодні є відкритим і не виконано, тому заходи забезпечення позову мають діяти до повного виконання рішення суду.
Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду; за клопотаннями скаржника відповідача 2, розгляд справи відбувався в режимі відеоконференції з останніми.
В дане судове засідання на зв'язок із судом вийшли представники апелянта та відповідача 2, які надали суду свої пояснення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, врахувавши актуальну судову практику, судова колегія встановила наступне:
На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/1663/23 за позовом Акціонерного товариства "Прокредит Банк" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод", до відповідача-2 ОСОБА_2 , до відповідача-3 Приватного підприємства "Цареводарівка", до відповідача-4 Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" та до відповідача-5 Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" про стягнення 1 036 362,42 доларів США.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.02.2024 у справі №914/1663/23 позовні вимоги задоволено та вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" 1 008 160,64 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 28 201,78 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом та 113 695,00 грн витрат по сплаті судового збору; стягнути з поручителя ОСОБА_2 , як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод", на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" 1 008 160,64 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 28 201,78 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом та 113 694,96 грн витрат по сплаті судового збору; стягнути з поручителя Приватного підприємства "Цареводарівка", як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод", на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" 1 008 160,64 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 28 201,78 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом та 113 694,96 грн витрат по сплаті судового збору; стягнути з поручителя Командитного товариства " ОСОБА_2 і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод", на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" 1 008 160,64 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 28 201,78 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом та 113 694,96 грн витрат по сплаті судового збору; стягнути з поручителя Командитного товариства " ОСОБА_2 і компанія "Мелітопольського елеватора", як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод", на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" 1 008 160,64 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 28 201,78 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом та 113 694,96 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні заяв відповідачів про відстрочення виконання рішення суду відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2024 у справі № 914/1663/23 залишено без змін.
14.06.2024 на примусове виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2024 видано накази у справі № 914/1663/23.
В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.07.2023 задоволено заяву АТ "Прокредит Банк" про забезпечення позову у справі № 914/1663/23 та вжито заходи забезпечення позову, а саме: - накладено арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 29,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1531588880000, що належить ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ), у межах ціни позову 1036362,42 доларів США, що станом на дату складання заяви про забезпечення позову складало 37898322,80 грн; - накладено арешт на цех ТНС літ. Д-2, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна 25145998, що належить ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ), у межах ціни позову 1036362,42 доларів США, що станом на дату складання заяви про забезпечення позову складало 37898322,80 грн; - накладено арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Бар Оіл" (код ЄДРПОУ - 42853976) у розмірі 100% статутного капіталу, номінальною вартістю 100000,00 грн, яка належить ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ), у межах ціни позову 1036362,42 доларів США, що станом на дату складання заяви про забезпечення позову складало 37898322,80 грн.
02.12.2025 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 914/1663/23 в частині накладення арешту на цех ТНС літ. Д-2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що були вжиті ухвалою суду від 21.07.2023.
У поданій заяві ОСОБА_1 , посилається на справу № 908/1880/23 за позовом Акціонерного товариства "ОТП БАНК" до відповідачів: Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення 5 650 782,20 грн, що розглядалася Господарським судом Запорізької області.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.09.2023 у справі № 908/1880/23 позов задоволено та вирішено: - стягнути солідарно з Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК" заборгованість у розмірі 5 650 782,20 грн, з яких 4 933 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 717 782,20 грн - заборгованість за процентами; - стягнути солідарно з Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" та ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК" заборгованість у розмірі 5 650 782,20 грн, з яких 4 933 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 717 782,20 грн - заборгованість за процентами; - стягнути з Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК" витрати на сплату судового збору в сумі 28 253,91 грн; - стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК" витрати на сплату судового збору в сумі 28 253,91 грн; - стягнути з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК" витрати на сплату судового збору в сумі 28 253,91 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023 у справі № 908/1880/23 заяву Акціонерного товариства "ОТП БАНК" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено та стягнуто: - з Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 84 210,00 грн; - з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 84 210,00 грн; - з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 84 210,00 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2024 рішення Господарського суду Запорізької області від 27.09.2023 залишено без змін, а додаткове рішення від 12.10.2023 змінено, стягнуто: - з Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн; - з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн; - з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
На виконання вказаних рішень Господарським судом Запорізької області видано відповідні накази.
У заяві про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 також посилається на справу № 908/3274/23 за позовом Акціонерного товариства "ОТП БАНК" до Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія Комиш-Зорянського елеватора", Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія Мелітопольського елеватора", ТОВ "Мелітопольський олійноекстракційний завод", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення 5 044 106,51 доларів США та 33 823 629,88 грн, що розглядалася Господарським судом Запорізької області.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 у справі № 908/3274/23 позов задоволено та стягнуто солідарно з Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія Мелітопольського елеватора", ТОВ "Мелітопольський олійноекстракційний завод" та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК" заборгованість у загальному розмірі 5 044 106,51 доларів США та 33 823 629,88 грн, з яких 4 792 100,00 доларів США та 30 000 000,00 грн - основна заборгованість, 252 006,51 доларів США та 3 823 629,88 грн - заборгованість за процентами; стягнуто солідарно з Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія Мелітопольського елеватора", ТОВ "Мелітопольський олійноекстракційний завод" та ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК" заборгованість у загальному розмірі 5 044 106,51 доларів США та 33 823 629,88 грн, з яких 4 792 100,00 доларів США та 30 000 000,00 грн - основна заборгованість, 252 006,51 доларів США та 3 823 629,88 грн - заборгованість за процентами; стягнуто з Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія Мелітопольського елеватора", ТОВ "Мелітопольський олійноекстракційний завод", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК" витрати на сплату судового збору в сумі 187 880,00 грн кожного.
Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.03.2024 заяву Акціонерного товариства "ОТП БАНК" про ухвалення додаткового рішення задоволено, стягнуто з кожного з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50 670,00 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2024 рішення та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2025 касаційне провадження у справі № 908/3274/23 закрито, а постанову Центрального апеляційного господарського суду залишено без змін у частині перегляду додаткового рішення.
На виконання вказаних рішень Господарським судом Запорізької області видано відповідні накази.
В подальшому, накази у справах № 908/1880/23 та № 908/3274/23, що стосуються боржника ОСОБА_2 , пред'явлено до примусового виконання Приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Бережному Ярославу Вікторовичу, за якими відкрито зведене виконавче провадження № 74901910.
У рамках зазначеного зведеного виконавчого провадження № 74901910 цех ТНС літ. Д-2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 25145998, передано на реалізацію ДП «СЕТАМ». Лот № 581339 розміщено на офіційному вебсайті ДП «СЕТАМ» 08.07.2025.
За результатами електронних торгів, що відбулися 07.08.2025, переможцем визнано ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом проведення електронного аукціону № 643883 від 07.08.2025.
ОСОБА_1 , як переможцю електронного аукціону, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М. 02.09.2025 видано свідоцтво № 800 про право власності на цех ТНС літ. Д-2, загальною площею 1 235 кв.м, розташований за адресою АДРЕСА_1 , придбаний за 2492130,56 грн, що раніше належав ОСОБА_2 .
Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на цех ТНС літ. Д-2 зареєстровано за ОСОБА_1 02.09.2025.
Зазначаючи, що право власності на цех ТНС літ. Д-2, загальною площею 1 235 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , набуте ним на законних підставах, обмежене арештом, накладеним ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.07.2023 у справі № 914/1663/23, і що на теперішній час змінилися обставини, які стали підставою для застосування заходів забезпечення позову, при цьому, накладений арешт обмежує його права як власника законно придбаного майна, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Львівської області з проханням скасувати заходи забезпечення позову у справі № 914/1663/23 у частині накладення арешту на зазначений цех.
Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків:
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи і мають на меті гарантувати реальне виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (ч. 8 ст. 145 ГПК України).
У постанові від 29.04.2021 у справі № 922/3284/18 Верховний Суд виснував, що аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що заходи забезпечення позову вважаються такими, що втратили свою дію в силу положень частини сьомої статті 145 ГПК України після спливу дев'яноста днів з дня набрання законної сили рішенням суду, яким задоволено позов, якщо не відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового рішення. При цьому, суд не позбавлений права на скасування заходів забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи, заявленого в період їх дії.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частинами першою, другою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до частини першої, абзацу дванадцятого частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).
Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Звертаючись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 зазначав, що набув право власності на цех ТНС літ. Д-2, загальною площею 1235 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом придбання на публічних електронних торгах ДП «СЕТАМ», проте ухвала Господарського суду Львівської області від 21.07.2023 у справі № 914/1663/23 про забезпечення позову обмежує його права як нового власника, що набуті на законних підставах.
Забезпечення позову за своєю суттю є тимчасовим обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Під час розгляду клопотання/заяви про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює законність та правомірність вжиття таких заходів забезпечення позову, а лише з'ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.08.2025 у справі № 904/4325/24).
За змістом ч. 1 ст. 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Як вбачається із наведеної норми, із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову може звернутися виключно учасник справи. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту. Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Така позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.06.2023 у справі № 208/9810/21.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 , в даному випадку, позбавлений можливості звертатися до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, оскільки для нього чинним законодавством передбачено інший спосіб судового захисту, а саме звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм чинного законодавства, актуальних правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.
Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування постановленої ухвали.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
В задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.
Ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.12.2025 у справі № 914/1663/23 залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Справу повернути в Господарський суд Львівської області.
Повний текст постанови складено 12.03.2026.
Головуюча суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік