Іменем України
11 березня 2026 року
м. Харків
справа № 638/2745/24
провадження № 22-ц/818/1486/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Пилипчук Н.П.,
суддів: Тичкової О.Ю., Мальованого Ю.М.
за участю секретаря: Муренченко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання прав власності на майно у порядку спадкування, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Дегтяра Ігоря Альбертовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2025 року, постановлену під головуванням судді Щепіхіної В.В.,-
У провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання прав власності на майно у порядку спадкування.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання прав власності на майно у порядку спадкування залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі представника адвоката Дегтяра І.А., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що останнє судове засідання було призначене на 30 жовтня 2025 року об 11:00. Представником позивача - адвокатом Дегтярем І. А. було подано завчасно до суду письмову заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з його участю того ж дня о 10:30 годині в іншому судовому засіданні у Київському районному суді м. Харкова при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні, що унеможливлювало участь у справі об 11:00 в Шевченківському районному суді. Участь у судовому засіданні в іншій справі є поважною причиною неявки, оскільки це не відображає небажання брати участь у справі, а є обставиною, що об'єктивно унеможливила одночасну присутність. Заява про відкладення подана за цією поважною причиною, що повинно враховуватися судом. Вважає, що залишення позову без розгляду на стадії підготовчого засідання з підстав неявки позивача не допускається. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції фактично позбавив позивача можливості на розгляд справи по суті, чим допустив надмірне втручання у гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд, а також порушив статтю 55 Конституції України, яка гарантує кожному право на судовий захист.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 в особі представника адвоката Дегтяра І.А. не підлягає задоволенню.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлені позивач та представник позивача не з'явилися у судові засідання, що були призначені на 18 вересня 2025 року та 30 жовтня 2025 року. Станом на 30.10.2025 року, позивач та її представник у підготовче судове засідання жодного разу, окрім 19.06.2024 року, не з'явились, хоча судом було вжито всіх необхідних заходів щодо їх належного повідомлення про розгляд справи, ініціатором якої вони є та провадження за якою було відкрито на підставі ухвали суду від 19.02.2024 року.
З матеріалів справи вбачається, що 13.02.2024 року до Дзержинського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання прав власності на майно у порядку спадкування.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.02.2024 року відкрито провадження по справі, постановлено справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
У підготовчі судові засідання, призначені на 19.03.2024 року та 29.04.2024 року, сторони не з'явилися. Позивач та її представник про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не надали. Від представника відповідача до суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом.
У підготовче судове засідання, призначене на 19.06.2024 року сторона відповідача не з'явилася. Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про витребування доказів, яке було задоволено судом.
Також, у підготовчому судовому засіданні 19.06.2024 року представник позивача Дегтяр І. А. заявив, що надасть письмові уточнення стосовно позовної заяви на підготовчому судовому засіданні з урахуванням інформації, яка буде отримана на виконання ухвали суду про витребування доказів.
23.07.2024 року до суду від приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Костіної І. Г. надійшла копія спадкової справи № 37/2023 (номер спадкової справи у Спадковому реєстрі під № 70661150).
У підготовче судове засідання, призначене на 26.08.2024 року сторони не з'явилися. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та повторне витребування доказів.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.08.2024 року задоволено клопотання представника позивача, адвоката Дегтяра І. А., розгляд справи відкладено та повторно витребувано докази, які були витребувані ухвалою суду від 19.06.2024 року та не надані в повному обсязі.
30.08.2024 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшли витребувані ухвалою суду від 19.06.2024 року документи.
07.10.2024 року до суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшли витребувані ухвалою суду від 26.08.2024 року документи.
У підготовче судове засідання, яке було призначено на 17.02.2025 року сторони не з'явилися, представниками позивача та відповідача були подані клопотання про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом.
15.04.2025 року представником позивача, адвокатом Дегтяром І. А., була подана заява про ознайомлення з матеріалами справи та 17.04.2025 року останньому була надана можливість ознайомитися з матеріалами справи, про що на його заяві міститься примітка про ознайомлення.
Підготовче судове засідання, призначене на 15.04.2025 року, було відкладено на 23.06.2025 року, у зв'язку з перебуванням судді Щепіхіної В. В. у нарадчій кімнаті по справі № 638/7740/19, провадження 1-кп/638/445/25, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
У підготовче судове засідання, призначене на 23.06.2025 року сторони не з'явилися, представниками позивача та відповідача подані клопотання про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом. Розгляд справи відкладено на 22.07.2025 року.
Підготовче судове засідання, призначене на 22.07.2025 року, було відкладено на 18.09.2025 року, у зв'язку з перебуванням судді Щепіхіної В. В. у відпустці з 17.07.2025 року по 24.07.2025 року.
У підготовче судове засідання, призначене на 18.09.2025 року, позивач та представник позивача не з'явилися. ОСОБА_1 була повідомлена шляхом направлення судової повітки на її номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про доставку SMS на ім'я ОСОБА_1 , з наступним текстом: «Шевченківський райсуд м. Харкова. Викликається ОСОБА_1 , як позивач на 15-00 год 18.09.2025, справа № 638/2745/24, відповідач ОСОБА_2 , про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання прав власності на майно у порядку спадкування, суддя Щепіхіна В. В. Наслідки неявки - ст. 223 ЦПК України» (а.с. 170). Дегтяр І. А. був повідомлений шляхом направленням судової повістки про виклик до суду до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», яка була доставлена представнику позивача 29.07.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. (а.с. 171) Про наявність поважних причин неявки позивач та її представник відповідно до вимог ч. 3 ст. 131 ЦПК України суд не повідомили, заяв про відкладення судового засідання не надали. Представником відповідача було заявлено клопотання про відкладення судового засідання. Судом було відкладено підготовче судове засідання на 30.10.2025 року.
У підготовче судове засідання, призначене на 30.10.2025 року, повторно не з'явилися позивач та представник позивача. ОСОБА_1 була повідомлена шляхом направлення судової повітки на її номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про доставку SMS (а.с. 175). Дегтяр І. А. був повідомлений шляхом направленням судової повістки про виклик до суду до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», яка була доставлена представнику позивача 25.09.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 176).
Від представника позивача 30.10.2025 року надійшла заява про відкладення розгляду справи, призначеної на 30.10.2025 року об 11:00 год, у зв'язку з його участю в розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у Київському районному суді м. Харкова, призначеному на 30.10.2025 року о 10:30 год.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п'ята статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, за змістом положень частини п'ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20, від 11.12.2025 у справі №303/8529/24.
Встановлено, що два останні судові засідання у цій справі були призначені судом першої інстанції на 18 вересня 2025 року та 30 жовтня 2025 року.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, які законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
У суді першої інстанції інтереси позивача представляв адвокат Дегтяр І.А.
У судові засідання, призначені на18 вересня 2025 року та 30 жовтня 2025 року позивач та його представник не з'явилися.
Про судові засідання, призначені на 18.09.2025 року та 30.10.2025 ОСОБА_1 була повідомлена шляхом направлення судової повітки на її номер телефону НОМЕР_1 , а Дегтяр І. А. шляхом направленням судової повістки про виклик до суду до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».
У підготовче судове засідання 18.09.2025 року позивач та представник позивача не з'явилися. Про наявність поважних причин неявки позивач та її представник відповідно до вимог ч. 3 ст. 131 ЦПК України суд не повідомили, заяв про відкладення судового засідання не надали.
У підготовче судове засідання 30.10.2025 позивач та представник позивача повторно не з'явилися.
Від представника позивача 30.10.2025 року надійшла заява про відкладення розгляду справи, призначеної на 30.10.2025 року об 11:00 год, у зв'язку з його участю в розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у Київському районному суді м. Харкова, призначеному на 30.10.2025 року о 10:30 год. (а.с. 179)
Суд звертає увагу, що доказів вказаних обставин представником позивача не надано.
Згідно з Порядком надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 року № 28, надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості. Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному вебпорталі судової влади України.
У матеріалах справи містяться довідки про доставку SMS-повідомлень щодо повістки про виклик до суду, які адресовані ОСОБА_1 .. Разом із цим заяви позивача про намір отримати судову повістку в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення в матеріалах справи немає.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року по справі № 205/7595/15-ц, від 27 березня 2019 року по справі № 201/6092/17, від 4 листопада 2019 року по справі № 214/9062/15-ц., від 18 березня 2020 року по справі № 704/435/19-ц.
Між тим, за правилами ч. 5. ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Згідно п.2 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Представник позивача є зареєстрованим користувачем у системі «Електронний суд». Згідно з довідками про доставку електронного листа судові повістки було доставлено до електронного кабінету користувача Дегтяра І. А .
Отже, про судові засідання, призначені на 18.09.2025 та 30.10.2025, ОСОБА_1 та її представник були повідомлені належним чином.
Доводів щодо неналежного повідомлення сторони позивача про розгляд справи на 18.09.2025 та 30.10.2025 апеляційна скарга не містить.
Враховуючи, що сторона позивача належним чином була повідомлена про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце розгляду справи, двічі поспіль ані позивач, ані його представник не з'явилися у судове засідання, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали, суд першої інстанції правомірно залишив позов ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частин першої статті 257 ЦПК України.
Судом надано належну оцінку процесуальній поведінці позивача та його представника, вжито усіх необхідних заходів для надання позивачу та його представнику достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
З огляду на наведене відсутні підстави вважати, що права позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції є порушеними.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).
Заявник із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи. У разі відсутності обставин непереборної сили, ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу судового провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.
Наведене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (пункти 135-139).
Посилання в апеляційній скарзі на те, що залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача можливо виключно під час слухання справи, а не під час проведення підготовчих засідань, не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки за змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України залишення позову без розгляду можливе також у разі повторної неявки позивача й у підготовче засідання.
Крім того слід зазначити, що Верховним Судом були зроблені такі висновки щодо застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України до внесення до нього змін Законом України №3200-IX, який набрав чинності 21 липня 2023 року, яким законодавець вже передбачив наслідки повторної неявки належним чином повідомленого позивача й у підготовче судове засідання (залишення позову без розгляду).
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції, врахувавши, що справа тривалий час перебувала на розгляді в суді (позов подано у лютому 2024 року), її розгляд неодноразово відкладався, позивач та його представник, будучи повідомленими про дату і час розгляду справи, двічі поспіль не з'явилися у судове засідання, дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частин першої статті 257 ЦПК України.
Отже, доводи апелянта не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Дегтяра Ігоря Альбертовича залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.Ю. Тичкова
Ю.М. Мальований