Справа № 644/1676/26 (1-кс/644/273/26) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/310/26 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: тримання під вартою
03 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
підозрюваного в режимі відеоконференції - ОСОБА_6 ,
захисникав режимі відеоконференції - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Харкова від 20 лютого 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 62025170020021774 від 25.12.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України стосовно ОСОБА_6 , -
Вказаною ухвалою слідчого судді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , задоволено.
Обрано стосовно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківській слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 39 діб - до 30 березня 2026 року включно.
Визначено ОСОБА_6 суму застави у 266240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчим суддею зазначено, що визначені , знайшли своє підтвердження і дають достатні підстави вважати, що підозрюваний побоюючись можливості суворого покарання з ціллю його уникнення може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки має непогашені судимості з 1996 року і вчинив ряд тяжких злочинів під час умовлено-дострокового звільнення від відбування покарання, самовільно покинув службу та переховується, що свідчить про його бажання уникнути відповідальності та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувану ухвалу, постановити свою ухвалу, якою обрати запобіжний захід не пов'язаний із ізоляцією від суспільства.
Вказує, що судом не була розглянута можливість обрання більш м'якого запобіжного заходу.
При цьому, прокурором не доведено, що застосування біль м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які просили задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Частиною 6 статті 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З огляду на зазначені положення закону слідчому судді під час вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою визначення, чи є законні підстави для обрання стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення; 3) наявність та достатність доказів того, що підозрювана виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошена у міжнародний розшук; 4) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 5) чи є інші більш м'які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вказаних норм закону слідчий суддя дотримався та обгрунтовано задовольнив клопотання слідчого з огляду на наступне.
Із матеріалів клопотання вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 будучи звільненим 09.04.2025 умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, з підстав, передбачених ст. 81-1 КК України для проходження військової служби за контрактом до військової частини НОМЕР_1 . 07.06.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_2 №129 зарахований до тимчасово прибулого особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Після виписки 13.06.2025 КНП «МКБЛ №17» ХМР за порушення лікарняного режиму і з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без відповідних дозволів командирів і начальників, без поважних причин, в умовах воєнного стану, не повернувся до місця служби, розташування військової частини НОМЕР_2 ,у населеному пункті Малинівка, Чугуївського району, Харківської області, та у період часу з 13.06.2025 по 29.12.2025 перебував поза службою, проводячи час на власний розсуд.
14.12.2025 о 08:50, ОСОБА_6 перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора-966» ТОВ «Вигідна покупка», розташованого за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 276-Е, діючи з корисливих мотивів, з умислом на таємне викрадення чужого майна, під час дії воєнного стану, поклав до свого рюкзака тример для гоління волосся та бороди, вартістю 349,00 грн., 2 тримери для видалення волосся вартістю 369,00 грн., машинку для гоління волосся акумуляторну, Туре-С вартістю 383,00 грн., електробритву вартістю 399,00 грн., портативний динамік НА VIT SK921BT вартістю 343,00 грн., портативний динамік НА VIT HV- SK872BT Black вартістю 336,00 грн., флеш-накопичувач USB T&G Veg. 121 вартістю 137,71 грн., карту пам'яті T&G micro SDHC UHS-1 64 GB вартістю 254,00 грн., стартовий пакет Vodafone SPECIAL FLEXX GO вартістю 49,50 грн., стартовий пакет Lifecell Універсальний вартістю 49,67 грн., НА VIT TW926 TWS вартісю 528,33 грн., навушники HAVIT Н619ВТ вартістю 363,00 грн., навушники вакуумні бездротові tag1Way Slim TWS-5 вартістю 399,00 грн. та пройшовши касову зону не оплатив товар на загальну суму 3960,21 грн.
21.12.2025 о 07:06 ОСОБА_6 перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора-966» ТОВ «Вигідна покупка», розташованого за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 276-Е, діючи з корисливих мотивів, з умислом на таємне викрадення чужого майна, під час дії воєнного стану, поклав до своєї сумки - портативний динамік Grand-X BTS-5DB вартістю 415,67 грн., портативний динамік НА VIT SK921BT вартістю 343,00 грн., навушники вакуумні бездротові вартістю 569,00 грн., навушники вакуумні бездротові TITANUM TW11 TWS вартістю 287,00 грн., накопичувач USB T&G Veg. 121 16 GB вартістю 137,71 грн. та пройшовши касову зону не оплатив товар.
В цей же день, о 14:57 ОСОБА_6 повернувся до магазину «Аврора-966» ТОВ «Вигідна покупка», та продовжив свої дії з таємного викрадення чужого майна, під час дії воєнного стану, викравши 2 пари навушників вакуумних дротових вартістю 198,00 грн., навушники вакуумні Bluetooch Grand-X GB-99B вартістю 380,00 грн., навушники бездротові з дисплеєм вартістю 399,50 грн., навушники накладні Bluetooch Grand-X GB-11B вартістю 366,00 грн., накопичувач USB T&G Veg. 121 сір. 64 GB вартістю 752,00 грн. та пройшовши касову зону не оплатив товар на загальну суму 3847,88 грн.
23.12.2025 о 07:41 ОСОБА_6 перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора-966» ТОВ «Вигідна покупка», розташованого за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 276-Е, діючи з корисливих мотивів, з умислом на таємне викрадення чужого майна, під час дії воєнного стану, поклав до свого рюкзака - декоративну гірлянда Mirko Сніжинки вартістю 55,00 грн., портативний динамік НА VIT SK921BT вартістю 343,00 грн., портативний динамік Cyboo вартістю 279,00 грн., портативний динамік Cyboo 85x160 см. вартістю 263,00 грн., 2 портативні динаміки Cyboo вартістю 539,00 грн., накопичувач USB T&G Veg. 121 чор. 16 GB вартістю 413,13 грн., динамік до комп'ютера HAVIT HV-SK763 RGB вапртістю 335,67 грн., карта пам'яті micro SDHC (UHS-1) 32 GB T&G (з адаптером) вартістю 965,00 грн., карта пам'яті T&G micro SDHC UHS 64 GB вартістю 762,00 грн. та пройшовши касову зону не оплатив товар на загальну суму 3954,80 грн.
29.12.2025 о 10:24 ОСОБА_6 перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора-966» ТОВ «Вигідна покупка», розташованого за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 276-Е, діючи з корисливих мотивів, з умислом на таємне викрадення чужого майна, під час дії воєнного стану, поклав до свого рюкзака - навушники бездротові вакуумні tag1Way Slim TWS-5 вартістю 798,00 грн., навушники бездротові НА VIT HV-H632BT вартістю 531,00 грн., навушники бездротові вартістю 363,00, грн. портативний динамік з підсвіткою Cybbo 85x160 см. вартістю 286,00 грн., накопичувач USB T&G Veg. 121 сір. 64GB вартістю 1120,00 грн., карта T&G microSDHC UHS-1 32 GB вартістю 1128,00 грн., портативний динамік з підсвічуванням вартістю 379,50 грн., портативний динамік Cyboo вартістю 598,00 грн., портативний динамік НА VIT SK921BT вартістю 397,33 грн.
В цей же день, о 18:57 ОСОБА_6 повернувся до магазину «Аврора-966» ТОВ «Вигідна покупка», та продовжив свої дії з таємного викрадення чужого майна, під час дії воєнного стану, викравши - 3 ліхтарики акумуляторні LUNO 4 вартістю 537,00 грн., тример для гоління вартістю 349,00 грн., 2 тримери для видалення волосся з носу та вух вартістю 369,00 грн., навушники вакуум, бездротові вартістю 419.00 грн., 5 флеш-карт USB-Type-C T&G серія 009 чорна 32 GB вартістю 970,00 грн., накопичувач USB T&G Veg. 121 сір. 64 Gb вартістю 224,00 грн. та пройшовши касову зону не оплатив товар на загальну суму 8488,83 грн.
В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою з тих підстав, що він підозрюється у вчиненні ряду тяжких злочинів, за вчинення одного з яких, передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, і він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вдатися до тиску на свідків з ціллю зміни показань, а також може продовжити вчиняти інший злочини.
Також враховуючу особу підозрюваного, та майновий стан прокурор просив при визначенні розміру застави, визначити заставу, яка гарантуватиме виконання покладених обов'язків встановити її розмір в межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст. 196 КПК України.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні, у відповідності до якої «обґрунтована підозра», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли б переконати об'єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу. Інакше кажучи, суд не наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства та позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Тобто суд на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, встановлювати наявність/відсутність обов'язкових ознак складу злочину, що інкримінється підозрюваному, зокрема щодо суб'єктивної сторони злочину, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. Суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для здійснення досудового розслідування.
Вищевказані обставини дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами та доказами, які у своїй сукупності вказують на можливу причетність підозрюваного до вчинення зазначеного кримінального правопорушення, тому колегія суддів дійшла висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати обрання запобіжного заходу.
З огляду на вищевикладене, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6 дослідивши у сукупності додані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, крім того, згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, є тримання під вартою.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Правильними є і висновки суду щодо наявності обґрунтованої підозри, оскільки у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження дають підстави вважати підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Колегія суддів також погоджується з рішення слідчого судді щодо рішення в порядку ч.3 ст. 183 КПК України та визначення розміру застави.
Отже, на час проведення апеляційного перегляду ризики, що існували на час обрання запобіжного заходу, не зменшились, а суспільний інтерес, внаслідок висунутого йому обвинувачення, об'єктивно переважає принцип поваги до особистої свободи.
Враховуючи вищенаведені відомості, колегія суддів вважає обґрунтованими та доведеними ризики, якими прокурор обґрунтовує необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об'єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи обвинуваченого та обставин кримінального провадження.
З огляду на значимі для цього провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
За таких обставин, ухвала слідчого судді винесена обґрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування або зміни з підстав зазначених в апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.177, 404, 405, 407, 418, 419, ч.2 ст.376 КПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Харкова від 20 лютого 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 62025170020021774 від 25.12.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України стосовно ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді