Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/153/26 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 405/2261/25 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
09.03.2026 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 23 лютого 2026 року, в кримінальному провадженні, внесеного 24.01.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025122010000036, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора стосовно продовження підозрюваному:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Карла Маркса Долинського району Кіровоградської області, громадянина України, директора КП «Електротранс» Кропивницької міської ради, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,
З представлених матеріалів судового провадження вбачається, що 18 лютого 2026 року начальник відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького, з клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, вказуючи про наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування ОСОБА_7 інших, менш суворих видів запобіжного заходу для запобіганню вказаних у клопотанні ризиків та забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
За результатами розгляду, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 23 лютого 2026 року у задоволенні клопотання начальника відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_8 відмовлено.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що прокурором у судовому засіданні не доведено, що на момент розгляду клопотання ризики збереглися та продовжують існувати, а також те, що на протязі виконання підозрюваним ОСОБА_7 ухвал слідчого судді в частині покладення на останнього обов'язків, підозрюваний жодного разу не порушував передбачені ухвалою обов'язки.
Крім того, слідчий суддя врахував те, що у задоволенні клопотання прокурора про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_7 відмовлено, так як кримінальне провадження знаходиться на стадії відкриття матеріалів кримінального провадження.
Також, слідчий суддя відмовляючи слідчому у задоволенні клопотання вказав про те, що враховує наявність міцних соціальних зв'язків у ОСОБА_7 , його майновий стан, позитивні характеристики тощо.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді як незаконну та необґрунтовану, постановити нову ухвалу про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, строком на 11 днів, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 21.00 год. по 06.00 год. без дозволу слідчого, прокурора чи суду, крім відвідування медичних закладів та установ, так і для супроводу матері підозрюваного, а саме ОСОБА_9 до медичних закладів та установ та під час оголошення спеціального сигналу «Повітряна тривога»; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та іншими підозрюваними в кримінальному провадженні ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , як особисто так і через третіх осіб, за винятком їх спільної участі в слідчих, процесуальних діях та в суді.
В обґрунтування вимог зазначає про те, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує необхідність продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 , оскільки даний запобіжний захід буде дієвим інструментом, стримуючим фактором та гарантією запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
У запереченнях захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_21 просить відмовити прокурору у задоволенні апеляційної скарги, вказуючи на те, що стадія досудового розслідування у цій справі завершена, а обвинувальний акт направлений до суду, що у розумінні положень ст. 3, 219 та 309 КПК України виключає процесуальну можливість слідчого судді вирішити питання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_22 та перегляд рішення слідчого судді у апеляційному порядку.
На підтвердження своєї позиції захисник посилається на судову практику Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 липня 2019 року в справі № 569\17036\118, просить провести апеляційний розгляд за відсутністю сторони захисту, у зв'язку з об'єктивними причинами неможливості прийняти безпосередню участь в судовому засіданні.
Колегія суддів, з метою забезпечення дотримання процесуальних строків, за згодою з прокурором вважає можливим провести апеляційний розгляд скарги прокурора за відсутністю сторони захисту, при наявності узгодженої та викладеної у запереченнях процесуальної позиції, у межах доводів апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора ОСОБА_6 задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані, а доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді не можуть бути підставою для її скасування.
Так, як вбачається з матеріалів клопотання, в провадженні слідчих СУ ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 42025122010000036 від 24.01.2025 року за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, відповідно до якого мешканці м. Кропивницького, Кіровоградської області ОСОБА_18 та ОСОБА_7 , в третій декаді квітня 2024 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вирішили створити організовану злочинну групу для здійснення злочинної діяльності спрямованої на зловживання службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Торговий дім «Літан», що полягав у придбанні КП «Електротранс» КМР у вказаного суб'єкта господарювання автобусів за завищеними цінами.
01.08.2025 року ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
16.01.2026 року ОСОБА_7 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 04.02.2026 року було частково задоволено клопотання прокурора Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку дії запобіжного заходу та підозрюваному ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту продовжено до 14.02.2026, а в подальшому строк дії цього ж запобіжного заходу було продовжено до 23.02.2026, включно.
Крім того, як вбачається з матеріалів клопотання, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді востаннє було продовжено до 01.02.2026 року, після чого стороні захисту відкриті матеріали досудового розслідування.
Під час апеляційного провадження встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42025122010000036 від 24.01.2025 року направлений до суду.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту.
Враховуючи, що стадія досудового розслідування закінчена, а повноваження слідчого судді щодо контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні розповсюджуються тільки на цю стадію кримінального провадження, то апеляційний суд процесуально позбавлений можливості скасувати ухвалу слідчого судді та прийняти нову про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу про який просить прокурор.
Крім того, відповідно до правових висновків, викладених в пунктах 4 та 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 Конституційний Суд України вважає, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.
Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).
Конституційний Суд України зазначає, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов'язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.
Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 Кодексу).
Доводи клопотання прокурора про продовження підозрюваному Шкурупу строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, які аналогічні змісту та доводам апеляційної скарги, були предметом з'ясування та перевірки слідчим суддею місцевого суду.
Строк застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту закінчився, цілі та мета кримінального переслідування досягнуті, приводи та підстави для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, після завершення досудового розслідування змінилися, ризик впливу на результати розслідування мінімальні, випадки зловживання процесуальними правами, перешкоджання розслідуванню або неналежна поведінка підозрюваного ОСОБА_7 не зафіксовані, а ризик переховування від правосуддя не доведений.
Підстав вважати, що такий захід забезпечення кримінального провадження, як продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці обвинуваченого або протиправного перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, немає.
Очевидно, що на даному етапі - завершення досудового розслідування, колегія суддів не входить в обговорення питань про наявність або відсутність у діях ОСОБА_7 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, достатності або відсутності зібраних у справі доказів, їх належності та допустимості для доведеності або недоведеності обвинувачення.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів в основному погоджується з висновками слідчого судді про відсутність достатніх, законних та обґрунтованих підстав для задоволення клопотання прокурора, апеляційна скарга по суті та змісту є формальною, такий вид втручання у права і свободи ОСОБА_7 , як продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з урахуванням наступного етапу судового провадження, не виправданий.
У зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, скасування законного та обгрунтованого рішення слідчого судді місцевого суду.
Керуючись ст.ст. 179, 194, 196, 370 - 372, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького 23 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 18 лютого 2026 року про продовження строку дії запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_7 у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 42025122010000036 від 24.01.2025 року - без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4